Постанова

від 24.01.2023 по справі 640/17730/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17730/22 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис-Буд" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис -Буд" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Базис-Буд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій Реєстрації № 6939856/40507864 від 21.06.2022 року до податкової накладної № 6 від 03.02.2022 року, № 6939854/40507864 від 21.06.2022 року до податкової накладної № 7 від 03.02.2022 року, № 6939855/40507864 від 21.06.2022 року до податкової накладної № 8 від 03.02.2022, № 6939853/40507864 від 21.06.2022 року до податкової накладної № 22 від 23.02.2022 року, № 6948769/40507864 від 22.06.2022 року до податкової накладної № 5 від 03.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні № 6 від 03.02.2022 року, № 7 від 03.02.2022 року, № 8 від 03.02.2022 року, № 22 від 23.02.2022 року, № 23 від 23.02.2022 року, № 5 від 03.02.2022 року, поданих позивачем, за датою фактичного подання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України.

Повертаючи позовну заяву суддя суду першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги мають різні підстави виникнення, оскільки податкові накладні, в реєстрації яких було відмовлено та які позивач просить зобов`язати зареєструвати, виписані на підставі різних договорів, а саме на підставі Договорів про виконання робіт № 03/02/2022, № 03/02/2022-1, № 03/02/2022-2 №22/02/2022, № 22/02/2022-1, укладені між позивачем та ТОВ «Пріоритет-Основа» та на підставі Договору підряду № 2-04/01, укладеного між позивачем та ТОВ «ПІКСЕЛЬМЕДІА».

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина 1 статті 5 КАС України).

Відповідно до ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пунктом 1 частини 2 статті 172 КАС передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС).

Колегія суддів звертає увагу, що пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку з`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Колегія суддів звертає увагу, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис-Буд" з позовом до суду стало прийняття комісією ДПС рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, після того як позивачем було подано документи на підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних.

Як спосіб захисту порушеного права, яке полягає у відмові зареєструвати податкові накладні, товариство просить суд зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні згідно з переліком, що не може бути реалізовано за наявності чинних рішень комісії ДПС рішень про відмову в реєстрації таких податкових накладних.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Починаючи з 01.07.2017 відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрацію ПН/РК у ЄРПН може бути зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, у разі її відповідності сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, установлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

Згідно з пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до положень підпунктів 201.16.2, 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Подані письмові пояснення та/або копії документів розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке надсилається платнику податків.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, скасування яких є предметом позовних вимог Товариства, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної та розглядом поданих платником податків письмових пояснень та/або копій документів розглядаються, а відтак заявлені скаржником у позові вимоги пов`язані між собою підставами виникнення, є основними та похідними вимогами, оскільки задоволення однієї вимоги може мати наслідком щодо задоволення іншої вимоги.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо можливості об`єднання позивачем в одне провадження позовних вимог, які пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, оскільки їх розгляд спрямований головним чином на забезпечення дотримання принципу ефективного захисту порушеного права особи судом встановленим законом.

Заявлені позивачем вимоги пов`язані між собою у розумінні ч. 1 ст. 21 та ч. 1 ст. 172 КАС України

Спір між позивачем та відповідачами виник з одних публічно-правових відносин у сфері справляння податків і зборів, пов`язаних з реалізацією ДПС та її територіальним органом - Головним управлінням ДПС у м.Києві, публічно-владних управлінських функцій в частині адміністрування податків та зборів, що справляються в Україні, а саме відносин, пов`язаних із реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Хоча спірними рішеннями і відмовлено в реєстрації податкових накладних, складених за результатами різних господарських операціях, такі рішення є пов`язаними, оскільки виникли з одних і тих самих публічно-правових відносин, оскаржувані рішення, вимоги про скасування яких заявлені у позові, пов`язані між собою спільною передумовою для їх прийняття, стосуються одного і того ж платника податку, створюють для останнього однакові негативні наслідки у вигляді порушеного права, яке полягає у відмові зареєструвати податкові накладні, та, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

А отже, висновок про те, що спірні рішення обґрунтовуються різними обставинами та доказами, є передчасним та таким, що не відповідає обставинам справи.

З огляду на сукупність встановлених під час судового розгляду справи по суті обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

А отже, процесуальними наслідками об`єднання позивачем вимог, які, на думку суду, не підлягають розгляду в межах одного провадження, є роз`єднання позовних вимог, а не повернення позовної заяви.

У випадку звернення до суду з такими позовними вимогами, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 172 КАС України, до початку розгляду справи по суті роз`єднує такі позовні вимоги у самостійні провадження, а не повертає позовну заяву позивачу.

Таким чином, обов`язковою умовою повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України є порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та неможливість їх роз`єднання судом у порядку, передбаченому ст. 172 КАС України.

Враховуючи наведені обставини, колегія вважає, що оспорювана ухвала не відповідає вимогам процесуального закону, а тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Щодо вимоги апелянта про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн. слід зазначити наступне.

Питання розподілу судових витрат між учасниками справи вирішується одночасно із постановленням судового рішення, яким закінчується розгляд справи або після прийняття такого рішення.

Отже, питання розподілу судових витрат вирішується у судовому рішенні, прийнятому за наслідками розгляду та вирішення судової справи по суті.

В даному випадку ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу.

Даною постановою апеляційну скаргу позивача - задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Отже, судом апеляційної інстанції прийнято рішення, яким скасовано ухвалу суду першої інстанції та направлено справу до продовження розгляду. При цьому, спір по суті не вирішувався.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що на даний момент питання відшкодування судових витрат є передчасним.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 320, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис-Буд"- задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких