Постанова

від 24.01.2023 по справі 320/17431/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року Справа № 320/17431/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Горегляд Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у справі

за позовом приватного акціонерного товариства «ЖЛК-Україна»

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Приватне акціонерне товариство «ЖЛК-Україна» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2021 № 0195280715 та № 0195290715.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що товарність господарських операцій Позивача з ТОВ «Строй Компані» підтверджується відповідними первинними документами і Позивачем правомірно сформовано показники його податкової звітності за результатами таких операцій.

Разом з тим суд зазначив, що під час розгляду справи не було виявлено використання платником нелегальних способів ухилення від оподаткування податковою перевіркою, а також, що Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою та/або доказів наявності документально підтверджених фактів неможливості виконання контрагентом відповідних правочинів.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову, стверджуючи, що контрагент Позивача - ТОВ «Строй Компані» не має достатніх матеріально-технічних ресурсів для виконання зобов`язань у спірних правовідносинах із Позивачем.

Крім того Апелянт зазначає, що в наданих Позивачем актах виконаних робіт не зазначено дату та номер договору, на підставі якого вони складені, а також, що Позивачем до перевірки не було надано журналів обліку працівників, їх списків для пропуску на об`єкти підприємства.

4. З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

5. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2022 та від 21.11.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

6. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 13.12.2022 у справі витребувано додаткові докази.

8. 05.01.2023 від Позивача та Відповідача надійшли письмові пояснення та додаткові докази у справі.

9. 18.01.2023 від Позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке задоволенно ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023.

24.01.2023 о 12:15 год, тобто в день та час судового засідання, відеоконференція не відбулась з технічних причин, про що відповідальними працівниками суду складено акт.

Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене, згідно зі ст. 311 КАС України, апеляційним судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про перехід до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.

10. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

11. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, приватне акціонерне товариство «ЖЛК-Україна» (далі - ПрАТ «ЖЛК-Україна») зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Київській області як платник ПДВ.

Видами господарської діяльності Позивача за кодом КВЕД є: 10.51 Переробка молока, виробництво масла та сиру (основний), 10.52 «Виробництво морозива».

Між ПрАТ «ЖЖ Україна» (замовник) і ТОВ «Строй Компані» (Виконавець) укладено наступні договори підряду: № ЖКЛ-17/07/18-01 від 17.07.2018; № ЖЛК-05/07//17-03 від 05.07.2017; № ЖЛК-06/07/18-01 від 06.07.2018; № ЖЛК-19/07/18-01 від 23.07.2017; № 02/02/18-01 від 02.02.2018; №ЖЛК-05/07/17-02 від 05.07.2017; № ЖЛК- 18/07/17-03 від 18.07.2017; № ЖЛК-28/04/17-06 від 25.04.2017; № 02/08/17-04 від 02.08.2017; № 02/08/17-05 від 02.08.2017; № 14/09/17-02 від 14.09.2017; № 05/12/17-05 від 01.12.2017; № 19/09/19-01 від 19.09.2019.

За умовами вказаних договорів, Виконавець зобов`язується на свій ризик виконувати власними силами й засобами ремонтно-будівельні роботи, а Замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх на замовах і в порядку передбачених договором. Ціна визначена в додатках до цих догорів.

Пунктами 2.7 договорів передбачено, що за умовами належного фінансування Замовник сплачує Підряднику кошти за виконані роботи згідно форми КБ-3 на протязі семи банківських днів після підписання актів за формою КБ-2в.

Відповідно до актів надання послуг, копії яких містяться в матеріалах справи, ТОВ «Строй Компані» надавало послуги по ремонту дорожньої дільниці головного виробничого комплексу (облицювання стін та підлоги керамічною плиткою), ремонт приміщення санвузла на 1 поверх молокозаводу «Віта», оздоблювання магазину «Рівєра» в м. Вінниця, ремонт офісного приміщення молокозаводу ПрАТ «Віта», ремонт приміщення прийомної молокозаводу ПрАТ «Віта», влаштування бетонної площадки під контейнери, ремонт малого коридору адмін. будівлі молокозаводу «ЖКЛ» в м. Біла Церква, додаткові роботи на ПрАТ «ЖКЛ-Україна», оздоблювальні роботи магазину по вул. Чорновола, 29, корп. 7 в м. Вінниця, оздоблювальні роботи магазину у м. Житомир по вул. Івана Сльоти, загально-будівельні роботи приміщень ПрАТ «ЖКЛ-Україна» в м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе 176, ремонт основного коридора адмінбудівлі ПрАТ «ЖКЛ-Україна» в м. Біла Церква 2018 рік.

Факт оплати послуг позивачем підтверджується платіжними дорученнями.

За наслідками господарських операцій сторонами складено податкові накладні.

На підтвердження виконання робіт, позивачем долучено до матеріалів справи фотографії приміщень, де були здійснені ремонтні роботи.

Також, до матеріалів справи долучено копію сторінок з журналу контролю в`їзду-виїзду автотранспорту на територію ПрАТ «ЖКЛ-Україна», в яких зафіксований в`їзд особистого транспорту директора ТОВ «Строй Компані» з будівельними матеріалами.

У період з 23.06.2021 по 21.07.2021 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «ЖЛК-Україна» (ЄДРПОУ: 00445794) за адресою: 08343, Україна, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 176.

Документальна планова виїзна перевірка проводилася з метою встановлення дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 01.07.2017 по 31.03.2021 на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 28.05.2021 № 953-п та направлень 23.06.2021 №№ 4307, 4308, 4309, 4311, 4312, 4313, 4314, 4315.

За результатами перевірки складено акт № 12474/10-36-07-15/00445794 від 28.07.2021, відповідно до якого перевіркою встановлені наступні порушення:

1) порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податку на додану вартість на загальну суму 300704,00 грн.;

2) порушення п. 20 П(С)БО 15 "Дохід", та п. 7 П(С)БО 16 ""Витрати", п. 10 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, п. 29, п. 32 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 559 від 31.11.2001 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2001 за № 1045/6241, п.44.2 ст.44. п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2775-УІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на загальну суму 4948523,00 грн.;

3) п.п 141.4.1 п.141.4 ст. 141 ПКУ, у результаті чого занижено податкові зобов`язання щодо утримання податку з доходу нерезидента із джерелом походження з України всього на суму 77500 грн.;

4) ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР при здійсненні розрахунків з Компанією «ICE LEKO LTD» (Ізраіль) по контракту № 230418 від 23.04.2018 та Компанією ООО «Avreo» по контракту № 11/01/18 від 11.08.2018.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, та за результатами розгляду заперечень позивача, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 02.09.2021 №№ 30195280715, 0195290715, №0195270715.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до ДПС України. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги № 26000/6/99-00-06-01-01-06 від 17.11.2021 залишено без податкові повідомлення-рішення, а скаргу Позивача - без задоволення.

12. Позивач, вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 02.09.2021 №№ 30195280715, 0195290715, а свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

13. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду апеляційної інстанції.

14. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ та формування ним від`ємного значення за цим податком належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

15. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що товарність операції Позивача з ТОВ «Строй Компані» підтверджується відповідними первинними документами, зокрема актами надання послуг, податковими накладними, а розрахунки між сторонами відповідних договорів - платіжними дорученнями, про що зазначалося вище.

16. Разом з тим судова колегія враховує, що в журналі контролю в`їзду -виїзду автотранспорту на територію ПрАТ «ЖКЛ Україна» зафіксовані в`їзди особистого транспорту директора ТОВ «Строй Компані» ОСОБА_1 (транспортний засіб «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 ) з будівельними матеріалами та, зокрема, факти завезення будівельних матеріалів, які в подальшому використанні для виконання вказаним контрагентом Позивача відповідних робіт.

17. Водночас доводи Апелянта про те, що Позивачем до перевірки не було надано журналів обліку працівників, їх списків для пропуску на об`єкти підприємства, колегія суддів відхиляє, оскільки ані до суду першої інстанції, ані під час апеляційного провадження податковим органом не було надано жодних доказів, які б підтверджували, що такі документи витребовувалися у Позивача під час проведення перевірки.

Разом з тим судова колегія зазначає, що такі документи, вказані Апелянтом, не є первинними документами та/або документами бухгалтерського чи податкового обліку в розумінні чинного законодавства, тому їх ненадання під час перевірки, а тим більше за відсутності відповідної вимоги контролюючого органу, не є достатнім доказом безтоварності відповідних господарських операцій.

Більш того апеляційний суд установив, що Позивач під час досудового адміністративного оскарження висновків контролюючого органу надавав йому копії журналу контролю в`їзду -виїзду автотранспорту на територію ПрАТ «ЖКЛ Україна», в якому зафіксовані в`їзди особистого транспорту директора ТОВ «Строй Компані», про що зазначалося вище, але як убачається з матеріалів справи, такі документи залишилися поза увагою контролюючого органу.

Наведені обставини також переконують судову колегію у необ`єктивності, неповноті та поверхневості висновків Відповідача щодо порушення Позивачем вимог законодавства при здійсненні обліку показників його податкової звітності по операціям з ТОВ «Строй Компані», що у свою чергу свідчить про формальний підхід та порушення принципу верховенства права при винесенні спірних ППР.

18. Крім того, аналізуючи всі доводи Апелянта, судова колегія звертає увагу на те, що у письмових поясненнях, наданих на виконання ухвали апеляційного суду про витребування доказів, податковий орган сам зазначає, що ним не заперечується, що спірні ремонтно-будівельні роботи дійсно були надані Позивачу.

19. Аналізуючи всі доводи учасників справи та відповідні обставини, на які вони посилаються, колегія суддів також звертає увагу й на те, що сутність та зміст господарських операцій Позивача з ТОВ «Строй Компані» відповідає меті їх проведення і потребам підприємництва Позивача, тобто в цьому випадку простежується ділова мета укладання відповідних договорів.

20. Доводи Апелянта про те, що контрагент Позивача - ТОВ «Строй Компані» не має достатніх матеріально-технічних ресурсів для виконання зобов`язань у спірних правовідносинах із Позивачем, колегія суддів відхиляє як такі, що не підтверджуються належними і допустимими в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами.

У контексті аналізу таких доводів апеляційної скарги судова колегія відзначає, що Апелянтом не спростовано можливості залучення ТОВ «Строй Компані» субпідрядників для виконання певних робіт та/або виконання їх власними силами та не надано жодних доказів, які б виключали такі обставини.

Посилання Апелянта на те, що у відповідний період часу ТОВ «Строй Компані», окрім Позивача, надавало ремонтно-будівельні роботи й іншим підприємствам, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки правовідносини контрагента Позивача з іншими особами виходять за межі спору в цій справі, зокрема, судом не перевіряється реальність їх вчинення, у тому числі виконання або невиконання ТОВ «Строй Компані» взятих на себе зобов`язань у правовідносинах з юридичними особами, перелік яких наводить Апелянт.

21. Твердження Апелянта про те, що в наданих Позивачем актах виконаних робіт не зазначено дату та номер договору, на підставі якого вони складені, судова колегія відхиляє, оскільки такі недоліки є формальними та не можуть бути достатньою підставою для спростовування товарності операцій.

Крім того з відомостей, наведених в актах, на які посилається Апелянт, можливо ідентифікувати відповідні операції та співставити їх відомостями, визначеними в договорах та інших первинних документах, які містяться у справі щодо спірних операцій.

22. Разом з тим, судова колегія приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи «Сутяжник проти РФ» (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах №№ 826/5575/17, 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом.

23. У рішенні по справі ««Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», від 10 березня 2010 року у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

24. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.

25. Тож, доводи Апелянта щодо безтоварності спірних операцій є необґрунтованими і безпідставними та спростовуються матеріалами цієї справи.

26. Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковим для колегії суддів при вирішенні даної справи.

27. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, наявності достатніх правових підстав для їх скасування та задоволення позову в цій справі.

28. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

29. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

30. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року - без змін.

31. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 24 січня 2023 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.В. Карпушова