Рішення

від 23.12.2022 по справі 203/2802/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2802/21

Провадження № 2/0203/208/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2022 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Ноторової Є.О.,

за участі:

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період його навчання,

встановив:

16.07.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період його навчання, в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 .

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 08.06.1996 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який було зареєстровано в Ленінському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.10.2015 року шлюб між сторонам було розірвано та рішення суду набрало законної сили станом на 30.10.2015 року. Сторони є батьками двох синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають разом з позивачем та утримуються нею. За рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2017 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 було вирішено стягувати аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_5 з 30.06.2017 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23 років.

Як пояснила позивач, 27.08.2020 року між нею та Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ був укладений договір про надання освітніх послуг ОСОБА_4 , форма навчання денна, спеціальність Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, термін навчання з 14.09.2020 року по 28.06.2024 року. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 84000,00 грн, вартість послуги за календарний рік становить 21000,00 грн. Позивач зазначила, що їй дуже важко утримувати двох синів, у зв`язку з тим, що необхідні кошти на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування, підручники та інші потреби, що і зумовило необхідність звернення до суду. Відповідач зобов`язаний надавати допомогу на період навчання сина ОСОБА_4 , однак не робить цього добровільно. Відповідач не має інших дітей, працює керівником та одночасно є співзасновником іншої юридичної особи. При цьому, окрім заробітної плати керівника, відповідач отримує дивіденди (прибуток) від діяльності ТОВ «Крайт», а тому має можливість надавати грошову допомогу на утримання сина.

З огляду на викладене, позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період його навчання.

Відповідач у встановлений судом строк, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, подав до суду відзив на позов від 17.01.2022 року, в якому зазначив, що він вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Як зазначив відповідач, позивач не долучила до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжує навчання та у зв`язку з цим, потребує матеріальної допомоги.

Так, на думку відповідача, довідка від 13.07.2021 року № 1167 не є належним доказом, бо видана неповноважною особою, у довідці встановлений строк її дії до 25.07.2021 року та довідка засвідчена невідомою печаткою факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України, зокрема не містить зображень Державного Гербу України, ідентифікаційного коду згідно з ЄДРПОУ. Також відповідач вважає, що не є належним доказом і дублікати квитанцій, що надані до матеріалів справи, бо вони не містять будь-якої доказової інформації на підтвердження цього. З-поміж іншого, відповідач зазначив, що він є засновником ТОВ «Крайт», проте окрім заробітної плати він не отримує дивідендів від діяльності товариства та за рішенням суду сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову та просить суд відмовити у його задоволенні.

Позивач, заперечуючи проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, окрім вже вказаного вище, додатково у відповіді на відзив від 28.01.2022 року зазначила, що відповідач офіційно працевлаштований, сімейний стан не змінився, стан здоров`я не погіршився. Тобто будь-які підстави, що могли б завадити позивачу добровільно сплачувати аліменти на утримання дітей відсутні. Однак, відповідач добровільно не сплачує аліменти. З моменту, коли з відповідача почали стягувати аліменти на утримання його дітей (з серпня 2005 року), відповідач перестав отримувати дивіденди (прибуток) від діяльності ТОВ «Крайт». Вказані дивіденди накопичуються, але відповідачем не отримуються.

У запереченнях на відповідь на відзив від 30.09.2022 року відповідач зазначив, що позивач не довела того факту, що на момент подання позову ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжує навчання. Крім того, відповідач додав, що у період з 24.02.2022 року йому стало відомо про факт виїзду позивача за кордон, а повнолітній син ОСОБА_4 на даний момент продовжує проживати у місті Дніпрі.

Позивач та її представник у заяві від 19.09.2022 року про розгляд справи за їх відсутності підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила суд відмовити у їх задоволенні. Підстави заперечень проти позовних вимог представник відповідача пояснила суду таким чином, як про це зазначено вище.

Крім того, представник відповідача зазначила, що на думку відповідача, довідка з місця навчання дитини сторін є недійсною, а квитанції про сплату не містять РНОКПП особи, яка сплачує аліменти, та відомості щодо студента, за якого сплачують, а лише тільки в одній квитанції вказано РНОКПП. Відповідач не має доходів від дивідендів, бо такі йому не виплачуються, а відповідач отримує тільки заробітну плату.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 30.07.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 03.10.2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів в цивільній справі.

У судове засідання, призначене на 23.12.2022 року, з`явилась представник відповідача.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. До початку чергового судового засідання вони подали до суду письмову заяву від 19.09.2022 року про розгляд справи за їх відсутності.

Суд на підставі положень ст. ст. 128, 211, 223 ЦПК України, розглянув справу за відсутності позивача та її представника.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті судом були заслухані усні пояснення представника відповідача по суті заперечень проти позовних вимог, досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи, заслухано заключне слово представника відповідача.

23.12.2022 року у судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони є батьками повнолітніх синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Це підтверджується копіями: свідоцтва про шлюб (повторно) від 14.07.2015 року серії НОМЕР_1 ; свідоцтв про народження (повторно) від 14.07.2015 року серії НОМЕР_2 та від 15.07.2015 року серії НОМЕР_3 , відповідно; заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.10.2015 року, справа № 203/4723/15-ц, провадження № 2/0203/1303/2015, яке набрало законної сили станом на 30.10.2015 року.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2017 року, справа № 203/2365/17, провадження № 2/0203/988/2017, яке набрало законної сили, було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів щомісячно на утримання повнолітньої дитини сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 30.03.2017 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років, у решті позову відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили станом на 21.11.2017 року.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2018 року, справа № 203/4267/17, провадження № 2/0203/305/2018, було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки по аліментах, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за порушення строків сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період від 26.08.2015 року по 01.07.2017 року в сумі 34823,10 грн, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за порушення строків сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період від 26.08.2015 року по 01.07.2017 року в сумі 37586,75 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили станом на 18.10.2018 року.

На підтвердження факту навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ на денній формі навчання за спеціальністю 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії терміном з 14.09.2020 року по 28.06.2024 року, загальна вартість навчання: 84000,00 грн, вартість послуг за календарний рік: 21000,00 грн, позивач надала суду копії: договору № 68д/20/СПОУ від 27.08.2020 року про надання освітніх послуг, за яким замовником є ОСОБА_2 , одержувачем ОСОБА_4 , а виконавцем Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ; довідки від 13.07.2021 року № 1167, дійсна до 25.07.2021 року, від 19.01.2022 року № 4185, дійсна до 30.06.2022 року, від 19.01.2022 року № 4186, дійсна до 30.06.2022 року, від 12.12.2022 року № 68, дійсна до 31.12.2022 року; копії квитанцій про сплату за навчання.

На підтвердження факту реєстрації місця проживання позивача та повнолітнього сина ОСОБА_4 за однією адресою: АДРЕСА_1 , станом на 09.06.2021 року, позивач надала суду довідку № 5974 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб.

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, ОСОБА_3 є одним із засновників ТОВ «Крайт», код ЄДРПОУ 24601394, та його керівником (без нарахування заробітної плати).

За відомостями з довідки від 13.01.2022 року № 12, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Крайт», код ЄДРПОУ 24601394, повідомлено, що дивіденди на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Крайт» за 2020-2021 роки не виплачували.

На підтвердження факту перебування на примусовому виконанні у Новокодацькому відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській виконавчого листа №203/2365/17, виданого 14.11.2017 року, та розміру доходів, відповідач надав суду копії: постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2017 року, ВП № 55289151, постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 23.04.2018 року, ВП № 55289151, довідок про доходи, звітів про здійснення відрахувань та виплати.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період його навчання.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд, з урахуванням положень статті 9 Конституції України, зазначає, що відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.

Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці, так і за кордоном. Зокрема, якщо особа, яка несе фінансову відповідальність за дитину, і дитина проживають в різних державах, Держави-учасниці сприяють приєднанню до міжнародних угод або укладенню таких угод, а також досягненню інших відповідних домовленостей.

Відповідно до принципу 2 та принципу 4 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування.

Згідно зі статтею 199 Сімейного кодексу України (далі СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з частиною 1 статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року № 759/10277/1 (61-22317св19), будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За правилами, встановленими статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до пункту 20Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина,які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання),виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

У постанові № 644/3610/16-ц від 17.04.2019 року Верховний Суд вказав, що батьки зобов`язані утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття незалежно від форми навчання до досягнення нею віку, що є меншим 23 років. Необхідність утримувати інших дітей не виключає обов`язку відповідача надавати матеріальну допомогу також своїй повнолітній дитині, яка її потребує.

Відповідно допункту 1,пункту 13Постанови КабінетуМіністрів України«Про переліквидів доходів,які враховуютьсяпри визначеннірозміру аліментівна одногоз подружжя,дітей,батьків,інших осіб»від 26лютого 1993року №146,утримання аліментівз працівниківпровадиться зусіх видівзаробітку ідодаткової винагородияк заосновною роботою,так іза роботоюза сумісництвом,в томучислі з: 1)основної заробітноїплати запосадовим окладом,тарифною ставкою,відрядними розцінкамитощо; 2)усіх видівдоплат інадбавок дозаробітної плати; 3)грошових інатуральних премій; 4)оплати занадурочну роботу,за роботув святкові,неробочі тавихідні дні; 5)заробітної плати,що зберігаєтьсяпід часвідпустки,а такожз одержуваноїпри звільненнікомпенсації заневикористану протягомкількох роківвідпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконаннядержавних ігромадських обов`язків,та вінших випадкахзбереження середньоїзаробітної плати; 7)винагороди зазагальні річніпідсумки роботи підприємств таорганізацій; 8)винагороди,що виплачуєтьсяштатним літературнимпрацівникам газет,журналів,агентств друку,радіо,телебачення ізфонду літературного гонорару,а такожнештатним літературнимпрацівникам,що підлягаютьдержавному соціальномустрахуванню; 9)одноразової винагороди(відсотковихнадбавок) за вислугуроків; 10)допомоги подержавному соціальномустрахуванню,а такожз допомогипо тимчасовійнепрацездатності,що встановленів колективнихсільськогосподарських підприємствах; 11)доплат додопомоги подержавному соціальномустрахуванню,виплачуваних зарахунок підприємств,установ,організацій; 12)сум,виплачуваних длявідшкодування збитківу зв`язку звтратою працездатностівнаслідок каліцтваабо іншого пошкодження здоров`я,за виняткомсум длявідшкодування витрат на догляд заними, на додатковехарчування, санаторно-курортне лікування (включаючиоплату проїзду)і протезуванняпотерпілих; 13)допомоги побезробіттю; 14)одержуваної пенсії,за виняткомнадбавок до пенсії, щовиплачуються особамз інвалідністюпершої групина доглядза ними; 14-1) державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" ;15)стипендій,виплачуваних студентам вперіод навчання у вищихнавчальних закладах,учням професійних навчально-виховнихзакладів таслухачам навчальнихзакладів підвищення кваліфікації таперепідготовки кадрів; 16)доходів від підприємницької діяльності,селянських (фермерських)господарств,кооперативів,об`єднаньгромадян,а такождоходів,що припадають начастку платника аліментів від присадибноїділянки абопідсобного господарства; 17)усіх видівзаробітку,одержуваного адвокатамиза роботув юридичнихконсультаціях; 18)плати,отриманої запередачу воренду земельноїділянки абоземельної частки(паю); 19) інших видів заробітку.

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

Згідно з частиною 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Частинами 1, 2, 3 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і в заємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі дока зам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.

Відповідно до частин 1, 2, 6, 8 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються , зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Аналіз встановлених у ході судового розгляду обставин справи та викладених вище норм чинного законодавства України вказує, що син сторін досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 та продовжує навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ на денній формі навчання, IV рівня акредитації, на контрактній формі, стипендією не забезпечується, не працює, зареєстрований за адресою місця проживання разом з позивачем, яка є його матір`ю. Також суд бере до уваги те, що позивач звернулась до суду з позовом 16.07.2021 року, тобто до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, суд, вирішуючи по суті спір між сторонами, відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача щодо неналежності довідок про навчання дитини сторін у вищому навчальному закладі та квитанцій про сплату за навчання позивачем як доказів. Оскільки по-перше, довідки про навчання були надані суду в оригіналі, містять необхідні реквізити, підпис посадової особи, яка їх склала, та печатку факультету, а у суду відсутні правові підстави для визнання цих доказів неналежним, бо вони стосуються предмета спора та містять інформацію щодо предмета доказування. Позивач надала суду договір про надання освітніх послуг Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, одержувач ОСОБА_4 .

По-друге, квитанції про сплату позивачем за навчання містять розрахунковий рахунок одержувача коштів № НОМЕР_4 , що відповідає розрахунковому рахунку Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, що вказаний у договорі про надання освітніх послуг.

При цьому суд бере до уваги те, що відповідач офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату, з доходів відповідача у період з 01.01.2019 року по 06.06.2022 року здійснювались відрахування на виплату аліментів у виконавчому провадженні у загальному розмірі 119084,36 грн, відповідач є керівником товариства без нарахування заробітної плати, не отримує дивідендів від діяльності товариства.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Суд, з урахуванням викладеного вище, зазначає, що повнолітня дитина сторін проживає разом з матір`ю та продовжує навчання, а відповідач є його батьком, на нього покладено однаковий з матір`ю обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Крім того, відповідач, з урахуванням отримуваних ним доходів, здійснених відрахувань щодо примусового виконання судових рішень про стягнення аліментів, з огляду на вимоги ст. ст. 182, 200 СК України, має можливість утримувати свого повнолітнього сина на період його навчання до досягнення ним 23 років. Тому у суду наявні правові підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Водночас суд враховує вимоги статей 182, 191, 200 СК України та вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, а саме: стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення після дня досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 та дозакінченнянавчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23 (двадцяти трьох) років, а у задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період його навчання задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення після дня досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 та дозакінченнянавчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23 (двадцяти трьох) років.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Допустити рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 30.12.2022 року.

Суддя Ф.М. Ханієва