Ухвала

від 25.01.2023 по справі 320/14138/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

25 січня 2023 року

м. Київ

справа №320/14138/21

адміністративне провадження №К/990/1315/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бучик А.Ю. та Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект»

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року

у справі № 320/14138/21

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект»

про стягнення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» (далі - скаржник, Управління), надіслана на адресу Верховного Суду 07 січня 2023 року, не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Натомість скаржником у касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, з огляду на те, що у відповідності до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 20 грудня 2019 року у справі №240/6150/18, судовий збір не сплачується при оскарженні додаткових судових рішень, ухвалених відповідно до пунктів 2-3 частини першої статті 252 КАС України.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд доходить висновку, що останнє не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Щодо доводів та посилання скаржника на правовий висновок, висловлений у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18, колегія суддів вказує, що за наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Водночас, у справі № 320/14138/21, рішення у якій оскаржуються, позивачем до апеляційного суду оскаржено не додаткове судове рішення, яке ухвалене у відповідності до пунктів 2-3 частини першої статті 252 КАС України, а ухвала про закриття провадження у справі та про відмову у задоволенні клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу.

Крім того, колегія суддів також вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 травня 2018 року у справі № 915/955/15 та Верховний Суд, зокрема, у постановах від 17 лютого 2020 року у справі №320/5719/19, від 24 листопада 2021 року у справі №826/17526/18 та від 02 серпня 2022 року у справі №200/10159/18-а дійшли висновку про те, що об`єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону № 3674-VI. Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону). Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу адміністративного суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Зважаючи на вищезазначене, а також враховуючи те, що скаржником не наведено інших підстав для звільнення від сплати судового збору, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду сума судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 грн.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 2684 грн.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення згаданих вище недоліків шляхом направлення на адресу суду документа про сплату судового збору в розмірі 2684 грн, який підлягає зарахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

У випадку неусунення недоліків касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Так згідно частин другої, третьої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Керуючись статтями 132, 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

1. Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 320/14138/21.

2. Залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі № 320/14138/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» про стягнення штрафу без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.

3. Надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко