Ухвала

від 25.01.2023 по справі 480/10841/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

25 січня 2023 року

м. Київ

справа №480/10841/21

адміністративне провадження № К/990/1951/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області четвертої сесії восьмого скликання від 28 травня 2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області;

- зобов`язати Нижньосироватську сільську раду Сумського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року по справі №480/10841/21 скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення четвертої сесії восьмого скликання Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 28 травня 2021 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства».

Зобов`язано Нижньосироватську сільську раду Сумського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 березня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, Нижньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.

Спірні правовідносини у справі виникли у зв`язку із відмовою відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доведення обставин, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача.

Також скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №823/1179/17, від 03 жовтня 2019 року у справі №823/1172/17, від 25 листопада 2019 року у справі №823/1178/17, від 04 травня 2020 року у справі №802/1539/17-а, від 07 квітня 2021 року у справі №0640/4182/18.

Суд відхиляє посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 серпня 2018 року у справі №823/1179/17, від 03 жовтня 2019 року у справі №823/1172/17, від 25 листопада 2019 року у справі №823/1178/17, від 04 травня 2020 року у справі №802/1539/17-а, від 07 квітня 2021 року у справі №0640/4182/18, з огляду на таке.

У зазначених справах (№823/1179/17, №823/1172/17, №823/1178/17, №802/1539/17-а) підставою для відмови в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки відповідач зазначив про можливість надання такого дозволу лише після розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок за попередньою згодою органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою.

При цьому в справі, що розглядається, відповідач відмовив в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з підстав того, що бажана до відведення земельна ділянка перебуває в користуванні (на умовах оренди) у іншої особи.

Відтак висновки Верховного Суду у справах №823/1179/17, №823/1172/17, №823/1178/17, №802/1539/17-а, на які посилається скаржник, сформовані за інших фактичних обставин, ніж у справі №480/10841/21, а тому не можуть бути застосовані при розгляді цієї справи.

Щодо посилання на висновки Верховного Суду у справі №0640/4182/18, то колегія суддів зауважує, що правовідносини в зазначеній справі та справі, яка розглядається, не є подібними, оскільки предметом розгляду справи №0640/4182/18 були позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки, проте у справі №480/10841/21 предметом позову є визнання протиправними рішення відповідача щодо відмови в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Таким чином, обґрунтування скаржника не дають підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Також Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки вони носять загальний характер, який притаманний кожній аналогічній справі.

Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Скаржником не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. За відсутності належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України посилання скаржника на винятковість справи не може бути визнана Судом прийнятною.

Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладені вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 347, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. Надіслати Нижньосироватській сільській раді Сумського району Сумської області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Т.Г. Стрелець

Суддя С.М. Чиркін