Рішення

від 25.01.2023 по справі 760/32217/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/11809/21

Справа № 760/32217/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор Комарова-26» /далі - ОСББ/ (код ЄДРПОУ: 41332923; адреса: 03127, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 26; адреса представника: 03164, м. Київ, вул. Осіння, 98) до ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса нерухомості: АДРЕСА_2 ) про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

30.11.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 30.11.2021, за підписом представника позивача - адвоката Пищенко В.І. (діє на підставі ордеру), в якій ставиться питання про стягнення з відповідача 9 963,62 грн витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та судових витрат.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 09.12.2021.

Ухвалою Солом`янського районного суду від 13.12.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).

Доводи позову

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, вказує, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , в якому створено ОСББ «Авіатор Комарова - 26».

Позивач вказує, що загальними зборами ОСББ «Авіатор Комарова-26» було встановлені такі розміри обов`язкових внесків:

-11,35 грн/м2 - з 01.12.2018 по 31.10.2020;

-14,45 грн/м2 - з 01.11.2020 по дату подання позову.

Зі слів позивача, відповідач неналежним чином виконує свої обов`язки зі сплати обов`язкових внесків на утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим, у неї утворилася заборгованість в сумі 9 963,62 грн з яких:

-7 700,67 грн - заборгованість зі сплати внесків;

-1 573,11 грн - інфляційні втрати;

-689,84 грн - 3% річних.

За таких обставин, просить суд захистити порушені права та інтереси, ухваливши рішення про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми заборгованості.

Щодо правової позиції відповідача

27.09.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, датований 27.09.2022, за підписом відповідачки, в якому викладено заперечення проти задоволення позовних вимог.

Разом з тим, до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України).

Частиною 4 статті 183 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи, що відповідачем ( ОСОБА_1 ) не надано доказів надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (позивачу - ОСББ), такий відзив не приймається судом до уваги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З інформаційної довідки № 287416460 від 30.11.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить відповідачу ( ОСОБА_1 ) на праві приватної власності.

Зі змісту п. 4 протоколу загальних зборів ОСББ «Авіатор Комарова-26» від 07.10.2018 вбачається, що з 01.12.2018 розмір щомісячного внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території встановлено на рівні 11,35 грн з 1 кв.м. загальної площі квартири, нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Зі змісту п. 5 протоколу загальних зборів ОСББ «Авіатор Комарова-26» від 14.10.2020 вбачається, що з 01.11.2020 розмір щомісячного внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території встановлено на рівні 14,45 грн з 1 кв.м. загальної площі квартири, нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

До матеріалів справи долучено копію статуту ОСББ «Авіатор Комарова-26», затвердженого протоколом від 07.10.2018, п. 5.2 якого встановлено, зокрема, що співвласник, незалежно від того чи брав він участь у створенні об`єднання зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати встановлені законом, цим статутом та загальними зборами внески і платежі, у тому числі, відрахування до резервного, ремонтного та інших фондів, а також сплачувати штрафні санкції за їх несвоєчасну та/або неповну оплату.

Зі змісту долученого позивачем акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2018 по 25.11.2021 вбачається, що заборгованість відповідача виникла за період з 01.12.2018 по 01.01.2020, а також 01.06.2020, 01.08.2020.

Також, до позовної заяви долучено розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних, за період з 01.12.2018 по 25.11.2021, відповідно до яких, інфляційні втрати на заборгованість 77 00,67 грн складають 1 573,11 грн, а 3 % річних за той самий період - 689,84 грн.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Положеннями ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, зокрема, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц (провадження № 61-1647св17):

«Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними».

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Разом з тим, відповідно до п. 6 ч. ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

З інформаційної довідки № 287416460 від 30.11.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Положеннями ст. 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що належним відповідачем в даному випадку є ОСОБА_1 , оскільки саме на ній, як на власнику, лежить обов`язок утримання квартири АДРЕСА_2 .

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що на підтвердження наявності заборгованості відповідача за послуги утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, позивачем долучено акт звіряння взаємних розрахунків зі змісту якого вбачається, що заборгованість відповідачки виникла за період з 01.12.2018 по 01.01.2020, а також 01.06.2020, 01.08.2020.

У постанові від 12.06.2020 у справі № 169/506/17 Верховний Суд вказав, що: «акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків, не містить підпису відповідача, а отже не свідчить про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу з оплати наданих послуг.

Будь-яких інших доказів, на підтвердження наявності визначеної позивачем суми заборгованості до позову не додано.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.ч. 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази,які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки виключно з акту звіряння взаємних розрахунків (складеного позивачем односторонньо), неможливо достеменно встановити наявність заборгованості у відповідача за спірний період щодо утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а отже й перевірити правильність нарахування такої заборгованості.

Враховуючи викладене, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі у їх сукупності, суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог судові витрати у справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор Комарова-26» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич