Постанова

від 30.06.2023 по справі 760/32217/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2023 року м. Київ

Унікальний номер справи № 760/32217/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7675/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор Комарова-26» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Зуєвич Л.Л., у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор Комарова-26» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2021 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просив стягнути з відповідача 9 963,62 грн. заборгованості на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, з яких 7700,67 грн. заборгованості по сплаті внесків, 689.84 грн. - 3% річних і 1573,11 грн. інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 01.12.2018 року до 25.11.2021 року, та судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , в будинку створено ОСББ «Авіатор Комарова - 26».

Загальними зборами ОСББ «Авіатор Комарова-26» було встановлені такі розміри обов`язкових внесків: 11,35 грн/м2 - з 01.12.2018 по 31.10.2020; 14,45 грн/м2 - з 01.11.2020 по дату подання позову.

Оскільки відповідач неналежним чином виконує свої обов`язки зі сплати обов`язкових внесків на утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим, у неї утворилася заборгованість в сумі 9 963,62 грн з яких: 7 700,67 грн - заборгованість зі сплати внесків; 1 573,11 грн - інфляційні втрати; 689,84 грн - 3% річних, просив суд захистити порушені права та інтереси, ухваливши рішення про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми заборгованості (а.с. 1-4).

27 вересня 2022 року до Солом`янського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву за підписом відповідачки, в якому викладено заперечення проти задоволення позовних вимог, до відзиву додані квитанції за якими відповідачка стверджувала про погашення заборгованості (а.с. 54-104).

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСББ «Авіатор Комарова-26» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території відмовлено (а.с. 105-109).

Не погодившись з рішенням районного суду, 16 березня 2023 року представник ОСББ «Авіатор Комарова-26» - Жорова Н.В. направила до суду апеляційну скаргу. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивачем доведений належними доказами розмір спожитих послуг, рішення загальних зборів від 07 жовтня 2018 року про визначення розміру внесків на підставі яких здійснювався розрахунок заборгованості. Судом першої інстанції не враховано висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц, а відповідачкою не надано доказів на погашення заборгованості(а.с. 115-125).

У відзиві на апеляційну скаргу представниквідповідачка ОСОБА_1 просилаапеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін (а.с. 138-140).

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно інформаційної довідки № 287416460 від 30.11.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 10).

За змістом пункту 4 протоколу загальних зборів ОСББ «Авіатор Комарова-26» від 07 жовтня 2018 року вбачається, що з 01 грудня 2018 року розмір щомісячного внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території встановлено на рівні 11,35 грн з 1 кв.м. загальної площі квартири, нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11-20).

Зі змісту пункту 5 протоколу загальних зборів ОСББ «Авіатор Комарова-26» від 14 жовтня 2020 року вбачається, що з 01 листопада 2020 року розмір щомісячного внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території встановлено на рівні 14,45 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартири, нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 23-27) .

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14 травня 2020 року і постановою Верховного Суду від 28 липня 2020 року у справі № 910/15364/18, відмовлено в задоволенні позову ТОВ Фірма «Т.М.М.» про визнання недійсним рішень загальних зборів ОСББ «Авіатор Комарова-26» від 20 вересня 2018 року, оформлених протоколом від 07 жовтня 2018 року про встановлення з 01 грудня 2018 року розміру щомісячного внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території на рівні 11,35 грн з 1 кв.м. загальної площі квартири, нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 41-43).

До матеріалів справи долучено копію статуту ОСББ «Авіатор Комарова-26», затвердженого протоколом від 07 жовтня 2018 року, пунктом 5.2 якого встановлено, зокрема, що співвласник, незалежно від того чи брав він участь у створенні об`єднання зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати встановлені законом, цим статутом та загальними зборами внески і платежі, у тому числі, відрахування до резервного, ремонтного та інших фондів, а також сплачувати штрафні санкції за їх несвоєчасну та/або неповну оплату (а.с. 30-38).

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з частиною першою статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII) (далі - Закон № 417-VIII)), предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до статей 1, 9 Закону № 417-VIII, управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з частинами першою - третьою статті 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 21) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства.

Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (ст. 15Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону, частини другої статті 12 Закону № 417-VIII та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 910/6471/18, провадження № 12-111гс19, постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До позовної заяви позивачем долучені розрахунки за період з 01.12.2018 по 25.11.2021, з яких вбачається, що заборгованість відповідача виникла за період з 01.12.2018 по 01.12.2019, а також 01.06.2020, 01.08.2020 та розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних, за період з 01.12.2018 по 25.11.2021, відповідно до яких, інфляційні втрати на заборгованість 7 700,67 грн складають 1 573,11 грн, а 3 % річних за той самий період - 689,84 грн., кошториси ОСББ «Авіатор Комарова - 26» на 2018-2019 роки і на 2020-2021 роки (а.с. 6-8, 21-22, 29).

Таким чином, ОСББ «Авіатор Комарова-26» здійснює управління будинком за адресою: АДРЕСА_2 на умовах самозабезпечення, а визначення позивачем розрахунків заборгованості обґрунтовано рішенням від 20 вересня 2018 року, оформленого протоколом від 07 жовтня 2018 року законність якого підтверджена набравшими законної сили судовими рішеннями у справі № 910/15364/18.

Таким чином, обґрунтованими є доводи апелянта про помилковість висновків районного суду, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження суми заборгованості.

Поряд з цим, з наданого відповідачкою до районного суду відзиву на позовну заяву та доданих до відзиву квитанцій вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 сплачувала суми внесків на утримання будинку і прибудинкової території позивачу за період грудень 2019 року - січень 2020 року, сплачено у березні - квітні 2020 року, що визнано позивачем, а у період з 01 лютого 2020 року до 23 листопада 2021 року у визначених позивачем сумах платежів відповідачка сплачувала заборгованість і у цей період заборгованість відповідачки перед позивачем відсутня (а.с. 6, 71-104).

Крім того, на погашення заборгованості суми внесків на утримання будинку і прибудинкової території позивачу у період з 01 грудня 2018 року до 01 грудня 2019 року відповідачкою здійснений 04 березня 2022 року разовий платіж в сумі 8553,22 грн. (7700, 67 грн. внесків на погашення простроченої заборгованості + 852,55 грн. поточної заборгованості) із зазначенням призначення платежу - внеску за обслуговування будинку та прибудинкової території (а.с. 99).

Додані до відзиву докази погашення заборгованості районним судом не взяті до уваги з посиланням на відсутність доказів направлення позивачу по справі. Поряд з цим, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що отримувачем цих платежів є саме позивач та в доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості позивач визнав сплату цих коштів у період з 01 лютого 2020 року до 23 листопада 2021 року, які здійснювались відповідачкою у визначених позивачем сумах платежів і у цей період заборгованість відповідачки перед позивачем відсутня. Тому, висновок районного суду про неприйняття до уваги поданих відповідачкою доказів на погашення заборгованості свідчить про прояв надмірного формалізму, що призвело до неправильних висновків районного суду по суті спору.

Відповідачкою такі ж докази додані до відзиву на апеляційну скаргу, а тому, з огляду на положення ч. 3 ст. 367 ЦПК України та помилкове неприйняття таких доказів районним судом, суд апеляційної інстанції взяв до уваги надані відповідачкою докази, які мають значення для предмету доказування у цій справі.

Зваживши на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача 7700, 67 грн. внесків на погашення простроченої заборгованості за період з 01 грудня 2018 року до 01 грудня 2019 року, оскільки відповідачкою вказана заборгованість погашена здійсненням платежу 04 березня 2022 року (а.с. 99).

Позивач крім вищевказаної суми заборгованості по сплаті внесків просив також стягнути з позивача інфляційні втрати та 3 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.

При цьому, нарахування позивачем 3% річних і інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 01 грудня 2018 року до 25 січня 2021 року виходячи з суми заборгованості 7700, 67 грн. колегія суддів визнала необґрунтованими, оскільки саме в такому розмірі заборгованість виникла за розрахунками позивача лише 25 листопада 2021 року і була погашена відповідачкою 04 березня 2022 року. Оскільки заборгованість нараховувалась позивачем щомісяця, то до розрахунку слід брати щомісячну суму нарахованої заборгованості - 669, 65 грн.

Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період : IIc (101,00 : 100) x (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) = 1.19473185

Інфляційне збільшення за період з 01 січня 2019 року до 25 листопада 2021 року: 669,65 x 1.19473185 - 669,65 = 130,40 грн.

Розрахунок 3% річних розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення. Всього штрафних санкцій: 58,29 грн.

Врахувавши вищевказане, суд апеляційної інстанції визначив загальну заборгованість: 1205, 84 грн. інфляційних втрат та 549,52 грн. 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, з яких: з 01 січня 2019 року - 130,40 грн. (інфляційне збільшення) + 58,29 грн. (штрафні санкціі); з 01 лютого 2019 року - 122,48 грн. (інфляційне збільшення) + 56,58 грн. (штрафні санкціі); з 01 березня 2019 року - 118,54 грн. (інфляційне збільшення) + 55,04 грн. (штрафні санкціі); з 01 квітня 2019 року - 111,51 грн. (інфляційне збільшення) + 53,33 грн. (штрафні санкціі); з 01 травня 2019 року - 103,78 грн. (інфляційне збільшення) + 51,68 грн. (штрафні санкціі); з 01 червня 2019 року - 98,40 грн. (інфляційне збільшення) + 49,98 грн. (штрафні санкціі); з 01 липня 2019 року - 102,26 грн. (інфляційне збільшення) + 48,32 (штрафні санкціі); з 01 серпня 2019 року - 106,92 грн. (інфляційне збільшення) + 46,62 грн. (штрафні санкціі); з 01 вересня 2019 року -109,25 (інфляційне збільшення) + 44,91 (штрафні санкціі); з 01 жовтня 2019 року - 103,84 (інфляційне збільшення) + 43,26 (штрафні санкціі); з 01 листопада 2019 року - 98,46 (інфляційне збільшення) + 41,55 (штрафні санкціі).

Враховуючи вказане, з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню 1205, 84 грн. інфляційних втрат та 549,52 грн. 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, виходячи з розрахунку щомісячних розмірів заборгованості та періоду, протягом якого відповідач має нести відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення районного суду та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Позивач просив в позовній заяві стягнути витрати на правничу допомогу адвоката 4000 грн. підготовка та написання позовної заяви та 1800 грн. представництво інтересі позивача в суді та надав акт виконаних робіт та платіжне доручення про сплату 4000 грн.(а.с. 1-4, 44-46).

У відзиві на позовну заяву відповідачка ОСОБА_1 заперечувала обґрунтованість судових витрат, у т.ч. витрат на правничу допомогу, просила відмовити в стягненні цих витрат (а.с. 54-56).

Судом першої інстанції розглянуто справу в спрощеному провадженні без повідомлення сторін (а.с. 50-52).

Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно до частини задоволених вимог (17,62%) підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи районним судом в розмірі 399,97 грн. та 704, 80 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції (а.с. 5, 44-46).

Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено частково, з відповідача на користь апелянта слід стягнути судовий збір за розгляд справи апеляційним судом у розмірі 599.96 грн. сплата якого підтверджується доказами по справі (а.с. 121).

З огляду на положення частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор Комарова-26» - задовольнити частково.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор Комарова-26» (код ЄДРПОУ - 41332923) задовольнити частково і стягнути на його користь із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - 1205, 84 грн. інфляційних втрат та 549,52 грн. 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В іншій частині позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор Комарова-26» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор Комарова-26» (код ЄДРПОУ - 41332923) - 399,97 грн. судового збору за розгляд справи районним судом, 704, 80 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 599.96 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова