Постанова

від 25.01.2023 по справі 308/3291/15-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/3291/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 січня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кожух О.А., Джуги С.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цебрик Любомир Васильович, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 листопада 2022 року, постановлену суддею Малюком В.М., про зміну заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_8 , служби у справах дітей Ужгородської РДА про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, визнання права власності на домоволодіння та за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання договору неправомірним, визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання права спільної часткової власності, витребування частки та зобов`язання не чинити перешкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання договору купівлі-продажу домоволодіння

встановив:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 , 2004 р.н., та ОСОБА_5 , 2007 р.н. до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , третя особа яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_8 , Служба у справах дітей Ужгородської РДА, про визнання недійсним договору купівлі - продажу домоволодіння, визнання права власності на домоволодіння та за позовною заявою ОСОБА_8 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання договору неправомірним, визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання права спільної часткової власності, витребування частки та зобов`язання не чинити перешкоди та зустрічною позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання договору купівлі-продажу домоволодіння.

29 листопада 2022 року представник позивачів - адвокат Цебрик Л.В. подав до суду заяву про заміну заходів забезпечення позову, в порядку ст. 156 ЦПК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 листопада 2022 року заяву адвоката Цебрик Л.В. про заміну заходів забезпечення позову повернуто заявнику, оскільки заявником не сплачено судовий збір.

Роз`яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою, якщо перестануть існувати обставини, які стали причиною для повернення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цебрик Л.В., подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги посилається на те, що суд безпідставно дійшов до висновку про повернення поданої ним заяви.

У оскаржуваній ухвалі немає посилання на норму закону, якою зобов`язано заявника сплачувати судовий збір за подання клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Водночас суд помилково застосував в ухвалі правове регулювання, яке стосується подання заяви про забезпечення позову. Ні процесуальний закон, ні закон України "Про судовий збір» не покладає обов`язку сплачувати судовий збір за подання клопотання про зміну заходу забезпечення позову.

Вважає щосуд помилково застосував вимоги ч. 6 ст. 151 ЦПК до поданої заяви, застосувавши аналогію процесу, що законом не передбачено. При цьому судом покладено додатковий фінансовий обов`язок і тягар на заявника, що перешкоджає розгляду клопотання, та є перешкодою в доступі до правосуддя, порушує право позивача на справедливий суд, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи заяву про зміну заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не сплачено судовий збір, а тому, слід застосувати вимоги ч. 10 ст. 153 ЦПК України.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 квітня 2015 року вжито заходи забезпечення позову у вказаній справі.

ОСОБА_9 , який діє в інтересах позивачів, звернувся до суду із заявою про заміну вжитих заходів забезпечення позову.

Відповідно до змісту частин 1, 2, 3 ст. 156 ЦПК України, за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 листопада 2022 року заяву адвоката Цебрик Л.В., який діє в інтересах позивачів, про заміну заходів забезпечення позову повернуто заявнику, оскільки, таким не сплачено судовий збір.

Так, частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Пунктом 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору за подання заяви про забезпечення доказів або позову 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» перелік позовних заяв, заяв, за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним.

Не передбачено сплати судового збору за подання такої заяви і процесуальним законодавством.

Отже, справляння судового збору за подання заяви про заміну заходів забезпечення позову не передбачено ні ЦПК України, а ні Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також те, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що до вказаної заяви слід також застосовувати вимоги ст. 151 ЦПК України, яка до того ж не являється заявою про забезпечення позову, що свідчить про передчасність повернення такої заяви заявнику з підстав неоплачення такої судовим збором.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду такої.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 376, 381-384, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цебрик Любомир Васильович, задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 листопада 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 січня 2023 року.

Суддя-доповідач:

Судді: