Рішення

від 20.01.2023 по справі 128/1779/22

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1779/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2023 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання: Ружицькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та надбавки за спортивне звання,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального закладу «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та надбавки за спортивне звання.

У позовній заяві позивачем викладено наступну позицію.

ОСОБА_1 з 24.11.2020 по 17.07.2021 працював у КЗ «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області» на посаді вчителя фізичної культури. З 17.07.2021 його було звільнено з роботи. В порушення вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП при звільнені відповідач не виплатив йому всіх сум, що належать йому в день звільнення, чого не зробив і станом на день звернення до суду із даним позовом. Окрім того, відповідач відмовляється здійснити виплату надбавки за звання «Майстер спорту міжнародного класу». Протягом часу роботи позивач неодноразово звертався до відповідача щодо виплати надбавки за звання «Майстер спорту міжнародного класу», але отримав відповідь, що вчителям дана виплата не проводиться. 01.06.2022 позивач письмово звернувся до відповідача щодо виплати надбавки за вказане звання. 04.08.2022 позивач отримав від відповідача лист, в якому зазначено, що оплата праці за час роботи в закладі здійснювалася згідно чинного законодавства, а позивач, ніби, не повідомляв про те, що має звання «Майстер спорту міжнародного класу» та не надавав відповідних документів. Проте, це не відповідає дійсності, оскільки коли він працевлаштовувався, то надавав своє резюме, в якому було зазначено, що він має звання «Майстер спорту міжнародного класу» та додав копію відповідного посвідчення. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1298 від 30.08.2022 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», а також наказу МІністерства освіти і науки України №557 від 26.09.2005 працівникам навчальних закладів установлюються надбавки (а не доплати) за спортивне звання «Майстер спорту міжнародного класу» - 15% посадового окладу (ставки заробітної плати). Отже, вчителю фізкультури, який має звання «Майстер спорту міжнародного класу» нарахування заробітної плати щомісяця проводиться з урахуванням надбавки за це спортивне звання в розмірі 15% посадового окладу. В червні 2021 року позивач перебував у щорічній відпустці. Таким чином, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України №100 від 08.02.1995, його середній заробіток становить за один день 361,62 грн. (7232,50 грн. заробітна плата в квітні 2021 року, + 7232,50 грн. заробітна плата в травні 2021 року / 40 робочих днів в червні та липні 2021 року. Враховуючи вимоги ст. 117 КЗпП та те, що з моменту звільнення позивачу затримано виплату заробітної плати, відповідач має йому виплатити його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 18.07.2021 по день фактичного розрахунку. Таким чином, станом на 09.08.2022 середній заробіток за весь час затримки розрахунків при звільненні становить 99807,12 грн. = 361,62 грн. * 276 (кількість робочих днів затримки розрахунку при звільненні з 18.07.2021 по 16.08.2022). З огляду на вищевикладене просить стягнути із відповідача на його користь надбавку за спортивне звання «Майстер спорту міжнародного класу» в розмірі 15% посадового окладу за період роботи в КЗ «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області»; стягнути із відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, що становить 99807,12 грн. (а.с. 1-6).

Відповідачем КЗ «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області» подано відзив на позовну заяву (а.с. 33-39), в якому викладено наступну позицію.

Позивач ОСОБА_1 дійсно з 24.11.2020 по 17.07.2021 працював у КЗ «Сосонський лійей Вінницького району Вінницької області» на посаді вчителя фізичної культури з неповним робочим навантаженням за сумісництвом. Позивача було прийнято на роботу на підставі його заяви від 19.11.2020, про що було видано відповідний наказ №125-к від 19.11.2020. Тарифікації заробітної плати позивача згідно наказу №126-зп від 19.11.2020 здійснювалася наступним чином: освіта вища, кваліфікаційна категорія «спеціаліст», стаж 2,5 місяці, тижневе навантаження в 3-4 класах 9 год., тижневе навантаження в 10-11 класах 3 год., надбавка за престижність педагогічної праці 25% посадового окладу. З даним наказом позивач був ознайомлений. Наказом №63-к від 07.06.2021 позивача було звільнено із займаної посади у звязку із закінченням строку трудового договору, починаючи з 17.07.2021. 17.07.2021, тобто в день звільнення, КЗ «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області», в порядку ст. 116 КЗпП, були здійснені виплати всіх сум, що належать позивачу, виходячи з інформації, наявної у розпорядженні на момент проведення розрахунків. Про те, що позивач має звання «Майстер спорту міжнародного класу» відповідачу стало відомо лише після звернення позивача із заявою від 01.06.2022, в якій він просив здійснити йому відповідне відшкодування. Заяву відповідачем було отримано 08.06.2022. Водночас до заяви позивачем не було долучено посвідчення про присвоєння йому спортивного звання «Майстер спорту міжнародного класу», відтак достовірність інформації, викладеної у заяві, відповідач, на момент її розгляду, не міг встановити. А твердження позивача про неодноразові звернення про виплату надбавки є безпідставними та необгрунтованими, не підтверджені жодним доказом. Позивач, вважаючи, що йому не в повнйі мірі нараховують та виплачують заробітну плату, мав можливість звернутися до профспілкового комітету або до вищестоящих органів, проте цього не зробив. Під час роботи в КЗ «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області» жодного разу не заявляв про наявність у нього спортивного звання. При працевлаштуванні не надавав жодного резюме, а тим більше посвідчення про присвоєння йому спортивного звання. Дане підтверджується змістом його заяви від 19.11.2020 про прийняття на роботу, де не міститься вказівки про наявність такої обставини чи перелік документів, що подавалися разом із заявою. Подане позивачем до позову резюме не може бути належним доказом обізнаності відповідача з відповідною обставиною, оскільки не містить дати його складання та не підтверджує надання його при працевлаштуванні на роботу. Отже, вважає, що в діях відповідача відсутня вина. Окрім того, нараховані та виплачені суми, належні позивачу при звільнені, ним під сумнів не ставилися та впродовж майже року з моменту звільнення ним не пред`являлася вимога про здійснення остаточного розрахунку. Отже, є всі підстави стверджувати про недобросовісність поведінки позивача у даних правовідносинах, оскільки він свідомо вчиняв дії (утримувався від вчинення певних дій) з наміром завдати значної матеріальної шкоди відповідачу шляхом отримання додаткових коштів за, нібито, допущену роботодавцем затримку розрахунків при звільненні. З огляду на вищевикладене, просить в задоволенні позову відмовити.

Окрім того, відповідачем - КЗ «Сосонський лійей Вінницького району Вінницької області» подано до суду заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 50-53), яка обгрунтована наступним.

Предметом розгляду справи є стягнення заборгованості за затримку розрахунку при звільненні відповідно до ст. 116 КЗпП України. Частинами 1, 2 ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Так, 17.07.2021 позивача було звільнено із займаної посади вчителя фізичної культури у звязку із закінченням строку трудового договору згідно з наказом №63-к від 07.06.2021. У день звільнення, в порядку ст. 116 КЗпП України, позивачу були виплачені усі суми, що належать йому при звільненні. Таким чином, позивачем був пропущений, встановлений законом, тримісячний строк на звернення до суду з позовом про виплату всіх належний йому сум при звільненні. В силу приписів ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позову. Таким чином, враховуючи те, що позивачем жодним чином не було обгрунтовано поважність причин пропуску строку позовної давності, є підстави вважати про відсутність таких причин, а тому просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності шляхом відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та надбавки за спортивне звання.

12.01.2023 представником позивача ОСОБА_2 подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 74), а саме стягнути із відповідача на користь позивача надбавку за спортивне звання в розмірі 15% посадового окладу за період роботи в КЗ «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області»; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 22400 грн..

Позивач клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не подавав.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідачем не подано.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав за викладених в позовній заяві обставин, просив його задоволити, а справу розглянути у його відсутність та відсутність позивача (а.с. 75).

Представник відповідача адвокат Парпальос В.В. в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, а рішення прийняти відповідно до наявних матеріалів справи (а.с. 76).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін відповідно до ст. 211 ч.3 ЦПК України, враховуючи що вони скористалися своїми процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою суду від 31.08.2022 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 25).

Дослідивши наявні у матеріалах справи заяви по суті, докази, оцінивши їх в сукупності, судом установлені такі фактичні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до копії посвідчення №885 «Майстер спорту міжнародного класу» (а.с. 11) ОСОБА_1 має звання «майстер сопрту міжнародного класу з веслування на байдарках і каноє».

Наказом директора Сосонської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вінницького району Вінницької області №125-к від 19.11.2020 (а.с. 14, 43) на підставаі заяви ОСОБА_1 (а.с. 42), позивача було прийнято на посаду вчителя фізичної культури Сосонської СЗШ І-ІІІ ступенів з неповним тижневим навантаженням з 24.11.2020 до завершення 2020-2021 навчального року (30.06.2021) по сумісництву. З даним наказом позивач ознайомлений 19.11.2020, про що поставив свій підпис (а.с. 43).

Також, наказом директора Сосонської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вінницького району Вінницької області №126-зп від 19.11.2020 «Про тарифікацію ОСОБА_1 » (а.с. 44), відповідно до наказу по школі від 19.11.2020 №125-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 » наказано: тарифікувати з 24.11.2020 вчителя фізичної культури ОСОБА_1 наступним чином: освіта вища; кваліфікаційна категорія «спеціаліст»; стаж 2,5 місяці; тижневе навантаження в 3-4 класах 9 год.; тижневе навантаження в 10-11 класах 3 год.; встановити ОСОБА_1 надбавку за престижність педагогічної праці у розмірі 25% посадового окладу. З даним накозом позивач ОСОБА_1 також був ознайомлений 19.11.2020, про що поставив власний підпис (а.с. 44).

Відповідно до копії наказу №63-к від 07.06.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » (а.с. 15, 45), звільнено ОСОБА_1 , вчителя фізичної культури, із займаної посади 17.07.2021 у звязку із закінченням строку трудового договору п. 2 ст. 36 КЗпП України. З даним наказом позивач ОСОБА_1 також був ознайомлений 07.06.2021, про що поставив власний підпис (а.с. 44).

01.06.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до відповідача про нарахування та виплату йому надбавки в розмірі 15% посадового окладу за час роботи у закладі освіти за спортивне звання «майстер спорту міжнародного класу», зазначивши, що всі підтверджуючі документи ним були подані відповідачу (а.с. 16, 46).

Відповідно до довідки про доходи №36 від 01.08.2022 позивач ОСОБА_1 отримав заробітну плату за період з листопада 2020 року по грудень 2020 року в розмірі 4974,35 грн. (а.с. 17).

Відповідно до довідки про доходи №36 від 01.08.2022 позивач ОСОБА_1 отримав заробітну плату за період з січня 2021 року по липень 2021 року в розмірі 52507,73 грн. (а.с. 18).

Відповідно до копії листа КЗ «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області» №04-08/61 від 30.06.2022, адресованого ОСОБА_1 на його лист, виплата заробітної плати позивачу здійснювалася відповідно до чинного законодавства та поданих працівником документів. Оскільки ОСОБА_1 , не були подані документи про наявність спортивного звання, то відповідно виплати не здійснювалися. На даний час ОСОБА_1 не є працівником закладу, надбавка 15% за спортивне звання «майстер спорту міжнародного класу» не може бути виплачена (а.с. 19).

Відповідно до копії листа КЗ «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області» №04-08/66 від 02.08.2022, адресованого ОСОБА_1 на його лист, ОСОБА_1 працював у закладі на посаді вчителя фізичної культури з 24.11.2020 по 17.07.2021. Виплата заробітної плати здійснювалася відповідно до чинного законодавства та поданих працівником документів. До даного листа додана: копія наказу від 19.11.2020 №125-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 », копія наказу від 07.06.2021 №63-к «Про звільнення ОСОБА_1 », довідка про доходи №36 від 01.08.2022 за період роботи листопад-грудень 2020 року, довідка про доходи №36 від 01.08.2022 за період роботи січень-липень 2021 року (а.с. 21).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилаються сторони, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом із тим, суд не може взяти до уваги копію резюме позивача ОСОБА_1 (а.с. 12-13), оскільки даний документ не містить дати його складання та доказів його подання позивачем відповідачу під час працевлаштування на роботу до КЗ «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області». Позивачем також не підтверджено належними та допустимими доказами факт того, що під час працевлаштування однією із необхідних умов такого працевлаштування було необхідність подати власне резюме.

Також суд не може взяти до уваги подані позивачем в якості доказів обізнаності відповідача про наявність у позивача спортивного звання «майстер спорту міжнародного класу» скріншоти зі сторінки соціальної мережі «Фейсбук» (а.с. 62-69), оскільки таке наповнення сторінки здійснюється самими користувачами соціальної мережі та не слугують офіційними документами, на підставі яких здійснюється ті чи інші виплати грошових коштів.

Вказаний спір регулюється положеннями Кодексу законів про працю України, постановою Кабінету Міністрів України №1298 від 30.08.2002 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказом Міністерства освіти інауки України №557 від 26.09.2005 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», які регулюють спірні правовідносини, на які посилались і сторони у заявах по суті.

Згідно зіст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Приписами п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті6та статті13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справіГолден проти Сполученого королівствата кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до вимогст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогамистатті 10 ЦПК Українипередбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимогст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першоїстатті 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Так,статтею 116 КЗпП Українивстановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті.

Офіційне тлумачення положення частини першої статті 233 див. в Рішенні Конституційного Суду№ 4-рп/2012 від 22.02.2012.

Згідно вказаного Рішення Конституційного Суду в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233Кодексу законів про працю Україниу взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Офіційне тлумачення положення частини другої статті 233 див. в Рішеннях Конституційного Суду№ 8-рп/2013 від 15.10.2013,№ 9-рп/2013 від 15.10.2013.

Згідно вказаних Рішень Конституційного Суду в аспекті конституційного звернення положеннячастини другої статті 233 Кодексу законів про працю Україниу системному зв`язку з положеннями статей 1, 12Закону України "Про оплату праці"від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. В аспекті конституційного звернення положеннячастини другої статті 233 Кодексу законів про працю Українислід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Отже, враховуючи офіційне тлумачення Контистуційним Судом положень частин першої та другої статті 233 КЗпП України, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом, а тому клопотання відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що відповідно до положень пп. «в» п. 2 ч. 3 постанови Кабінету Міністрів України №1298 від 30.08.2002 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» установлено надбавки працівникам за спортивні звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту" - у розмірі 20 відсотків, "майстер спорту міжнародного класу" - 15 відсотків, "майстер спорту" - 10 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати). Надбавки за почесні та спортивні звання встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним почесним або спортивним званням. За наявності двох або більше звань надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Відповідність почесного або спортивного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації.

Аналогічна норма міститься і в пп. «в» п. 2 ч. 4 наказу Міністерства освіти інауки України №557 від 26.09.2005 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».

Тобто, відповідність спортивного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації.

Отже,працівник закладуосвіти,який маєспортивне звання«майстер спортуміжнаородного класу»має правона отриманнянадбавки врозмірі 15%посадового окладуза умови,якщо їхдіяльність запрофілем збігаєтьсяз наявнимспортивним званням. Відповідність спортивного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається саме керівником установи, закладу або організації.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з огляду на те, що позивач ОСОБА_1 при прийнятті на роботу на посаду вчителя фізичної культури КЗ «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області» був під підпис ознайомлений із наказом №126-зп від 19.11.2020 (а.с. 44), в якому не міститься інформації про встановлення йому надбавки за спортивне звання, не висловив жодних зауважень з цього приводу, доказів інформування відповідача при прийнятті на роботу про наявність у позивача спортивного звання суду не надано, як і не надано доказів того, що профіль діяльності позивача на посаді вчителя фізичної культури збігається з наявним у нього спортивним званням майстра спорту міжнародного класу з веслування на байдарках і каноє, тому суд доходить висновку, що позивачем не доведено його позовні вимоги, отже позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 116, 233 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України №1298 від 30.08.2002 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказом Міністерства освіти інауки України №557 від 26.09.2005 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», ст.ст. 1, 10, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та надбавки за спортивне звання відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ;

Відповідач Комунальний заклад «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області», с. Сосонка Вінницького району Вінницької області, вул. Корольова, 1, код ЄДРПОУ 26235249.

Суддя Л.П. Шевчук