Постанова

від 25.01.2023 по справі 911/3271/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2023 р. Справа№ 911/3271/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Корсака В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Міст"

на рішення господарського суду Київської області від 17.08.2022 (повний текст складено 29.08.2022)

у справі № 911/3271/21 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесла-Монтаж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Міст"

про стягнення заборгованості у сумі 143 248,58 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тесла-Монтаж" (далі за текстом - ТОВ"Тесла-Монтаж"; позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Міст" (далі за текстом - ТОВ "Синергія Міст"; відповідач) про стягнення 143 248,58 грн, з яких: 126 925,29 грн - основний борг; 10 018,41 грн - пеня; 2 065,58 грн - три проценти річних; 4 239,30 грн - інфляційні втрати за загальний період з 15.04.2021 по 29.10.2021.

Позовні вимоги обґрунтувано порушенням відповідачем умов договору субпідряду №01/12-4С від 01.12.2020 в частині прийняття та оплатити виконаних робіт.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти його задоволення, посилаючись на те, що позивач не надав підтверджуючих документів (накладних, сертифікатів на матеріали і обладнання тощо), у зв`язку чим вважає, що строк оплати виконаних робіт не настав.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.08.2022 позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Синергія Міст" на користь ТОВ "Тесла-Монтаж" 126 925,29 грн основного боргу, 9 952,33 грн пені, 2 065,58 грн трьох процентів річних, 4 234,26 грн інфоряційних втрат та 2 268,88 грн витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду обгрунтовано такими висновками: обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом та договором покладений саме на відповідача; судом встановлено, що відповідач до позивача із заявою про виявлені у виконаних роботах недоліки не звертався, надати підтверджуючі документи позивача не просив; документів, що підтверджували б оплату боргу перед позивачем, представник відповідача суду не надав; судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст апеляційної скарги, її доводів та заперечень на неї.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог повністю.

Підставою для скасування судового рішення скаржник зазначає порушенням місцеив судом норм матеріального та процесуального права (ст.ст. 530, 843, 854, 882 ЦК України).

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що місцевим судом не взято до уваги те, що позивачем всупереч умов договору не було додано до актів приймання будівельних робіт усіх підтверджуючих документів, не надано актів на приховані роботи, тому відповідач вважає, що строк оплати в даному випадку не настав.

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін. Зазначив, що ним було виконано, а генпідрядником прийнято визначені укладеним договором роботи, що підтверджується договірною ціною, довідкою про вартість будівельних робіт (КБ-3) від 31.03.2021, актом № 1 від 31.03.2021, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем від 31.03.2021.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Синергія Міст" у справі № 911/3271/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

В період з 30.09.2022 по 09.10.2022 суддя Демидова А.М. перебувала на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 витребувано з господарського суду Київської області матеріали справи №911/3271/21 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Синергія Міст" на рішення господарського суду Київської області від 17.08.2022 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.

Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 за клопотанням ТОВ "Синергія Міст" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 17.08.2022 у справі № 911/3271/21 та відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги ТОВ "Синергія Міст" постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 270 ГПК України); зупинено дію оскарженого судового рішення.

В період з 26.12.2022 по 28.12.2022 колегія суддів перебувала у відпустці.

В період з 04.01.2023 по 06.01.2023 судді Ходаківська І.П., Демидова А.М. перебували у відпустці.

У зв`язку з відпусткою судді Владимиренко С.В. (з 03.01.2023 по 06.02.2023) за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/42/23 від 09.01.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи №911/3271/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Попікова О.В., Демидова А.М.

У зв`язку з обранням судді Попікової О.В. членом Вищої ради правосуддя за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/186/23 від 16.01.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи №911/3271/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Демидова А.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 справу № 911/3271/21 прийнято до провадження у новому складі суду.

Обставини, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору субпідряду №01/12-4С від 01.12.2020, укладеного між ТОВ "Синергія Міст" та ТОВ "Тесла-Монтаж", останнє взяло на себе зобов`язання відповідно до затвердженої проектно кошторисної документації здійснити роботи по облаштуванню зовнішнього освітлення на об`єкті: «Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Проведення аварійних робіт з підвищення безпеки дорожнього руху з влаштування засобів та обладнання зовнішнього штучного дорожнього освітлення на ділянках доріг у межах штучної споруди з підходами до мосту через р. Малотеч на км 154 + 216 біля с. Стахорщина національної автомобільної дороги загального користування державного значення Н 27 Чернігів Мена Сосниця Грем`яч Чернігівської області», на умовах визначених цим договором, а відповідач - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Загальна вартість робіт за договором визначена в договірній ціні (додаток №1 до цього договору) та підтверджуючими розрахунками до неї (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору позивач повинен розпочати виконання робіт протягом двадцяти календарних днів з дати підписання договору і завершити виконання робіт в термін не пізніше 31 грудня 2021 року.

Приймання робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою №КБ 2в та довідки за формою №КБ 3 за фактично виконані об`єми робіт (п. 3.4 договору).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що датою завершення робіт вважається дата прийняття відповідачем виконаних робіт на об`єкті в цілому з підписанням акту робочої комісії та акту приймання передачі об`єкту представниками відповідача, позивача та експлуатаційної організації, пред`явлення позивачем виконавчої документації, актів прихованих робіт тощо.

Відповідно до п. 4.1 договору фінансування робіт за виконані роботи здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою №КБ 2в та довідки за формою №КБ 3 з усіма підтверджуючими документами (копіями накладних, сертифікатів на матеріали і обладнання тощо), розрахунками загальновиробничих і адміністративних витрат, актами на приховані роботи тощо, наданими позивачем. Позивач на підставі виконаних робіт складає відповідні документи та передає акти виконаних робіт за формою №КБ 3 для підписання відповідачу. Відповідач протягом 5-ти робочих днів перевіряє документи та підписує їх, а у разі не підписання обґрунтовує причини відмови. В протилежному випадку, відомості, визначені у наданих позивачем актах вважаються достовірними, роботи виконані позивачем належним чином, передані ним та прийнятими відповідачем у повному обсязі та підлягають оплаті.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідачем протягом 10 (десяти) робочих днів після спливу строку, вказаного в п. 4. 1 цього договору та/або підписання актів виконаних робіт, за умови відсутності недоліків у виконаних роботах (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 8.2 договору відповідач за несвоєчасну оплату сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день затримки оплати.

Договір вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, з урахуванням повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 11.1 договору).

На виконання умов зазначеного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 126 925, 29 грн, що підтверджується підписаними сторонами актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року від 31.03.2021 на суму 121 003, 31 грн, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 31.03.2021 на суму 5 921,98 грн, договірною ціною на суму 126 925,29 грн, а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року на суму 126 925,29 грн.

Неоплата відповідачем виконаних робіт стала підставою для звернення ТОВ "Тесла-Монтаж" з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно зі ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1 та 2 статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Розрахунки за виконані роботи (етапи, види робіт) проводяться на підставі документів про їх обсяг та вартість. Такі документи складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і при відсутності зауважень підписує їх. Після підписання таких документів у замовника виникає зобов`язання оплатити виконані роботи в передбачений договором термін.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 1 статті 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Сама по собі відсутність підписаного сторонами акта виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних робіт.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

Матеріалами справи, зокрема, актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року від 31.03.2021 на суму 121 003, 31 грн, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 31.03.2021, на суму 5 921,98 грн., договірною ціною на суму 126 925,29 грн, а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року на суму 126 925,29 грн, які підписані обома сторонами, підтверджено факт виконання позивачем робіт за договором субпідряду від 01.12.2020 № 01/12-4С на загальну суму 126 925, 29 грн.

Вказану обставину відповідач в установленому процесуальним законом порядку не спростував.

Відповідно до п. 3.4 договору, приймання робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою №КБ 2в та довідки за формою №КБ 3 за фактично виконані об`єми робіт.

Згідно з п 3.5 договору, датою завершення робіт вважається дата прийняття відповідачем виконаних робіт на об`єкті і цілому з підписанням акту робочої комісії та акту приймання передачі об`єкту представниками відповідача, позивача та експлуатаційної організації, пред`явлення позивачем виконавчої документації, актів прихованих робіт тощо.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що фінансування робіт за виконані роботи здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою №КБ 2в та довідки за формою №КБ 3 з усіма підтверджуючими документами (копіями накладних, сертифікатів на матеріали і обладнання тощо), розрахунками загальновиробничих і адміністративних витрат, актами на приховані роботи тощо, наданими позивачем. Позивач на підставі виконаних робіт складає відповідні документи та передає акти виконаних робіт за формою №КБ 3 для підписання відповідачу. Відповідач протягом 5-ти робочих днів перевіряє документи та підписує їх, а у разі не підписання обґрунтовує причини відмови. В протилежному випадку, відомості, визначені у наданих позивачем актах вважаються достовірними, роботи виконані позивачем належним чином, передані ним та прийнятими відповідачем у повному обсязі та підлягають оплаті.

Згідно з п. 4.2 договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідачем протягом 10 (десяти) робочих днів після спливу строку, вказаного в п. 4.1 цього договору та/або підписання актів виконаних робіт, за умови відсутності недоліків у виконаних роботах.

Доказів заявлення позивачу у встановлений строк про виявлені недоліки відповідачем не надано.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що позивачем до акта виконаних робіт не додано додаткових документів, накладних, сертифікатів тощо є безпідставним за наявності підписаних ним акта виконаних робіт та акта вартості устаткування, які свідчать про прийняття цих робіт без зауважень.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Водночас, статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищенаведеного та доведення позивачем належними та допустимими доказами обгрунтованості позовних вимог, суд апеляційної інстанціх вважає вмотивованим висновок місцевого суду про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані роботи на підставі договору субпідряду від 01.12.2020 № 01/12-4С з урахуванням інфляційних втрат, 3 % річних та передбаченої п. 8.2 договору пені, перерахунок яких правомірно проведено судом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо решти аргументів учасників справи, окрім викладених у мотивувальній частині даної постанови, суд визнає їх такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції, дійшла висновку про те, що оскаржене рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Міст" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 17.08.2022 у справі №911/3271/21 залишити без змін.

Поновити дію рішення господарського суду Київської області від 17.08.2022 у справі №911/3271/21.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія Міст".

Матеріали справи № 911/3271/21 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

В.А. Корсак