Постанова

від 23.01.2023 по справі 910/3864/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2023 р. Справа№ 910/3864/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2022 року

у справі №910/3864/22 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАР ТРАК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК"

про стягнення 157 195,07 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАР ТРАК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК" про стягнення 157.195,07 грн, з яких: 140.000,00 грн основної заборгованості за надані послуги за Договором надання та організації послуг № ЕП-00004949 від 24.09.2019, та 17.195,07 грн пені, нарахованої у зв`язку з порушенням відповідачем умов цього Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість перед позивачем за надані послуг перевезення.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАР ТРАК" 140.000 грн 00 коп. заборгованості та 2.211 грн 02 коп. судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що зібраними в матеріалах справи доказами належним чином підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за надані відповідно до Договору послуги у період з 24.05.2021 по 30.07.2021 у розмірі 140.000,00 грн. В той же час, суд першої інстанції здійснив власний розрахунок пені.

Також суд першої інстанції зазначив, що позивачем не пропущено спеціальний строк позовної давності, встановлений ст. 315 ГК України, щодо вимог про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 140.000,00 грн., тоді як строк позовної давності по вимогам про стягнення пені є пропущеним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2022 року у справі №910/3864/22 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачем було заявлено про застосування позовної давності щодо вимог з оплати перевезень, що підставою для відмови у позові в силу вимог законодавства. За твердженням апелянта, суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення помилково розтлумачив ст. 315 ГК України і в результаті прийняв необґрунтоване та незаконне рішення. Апелянт також зазначає, що судом не було встановлено, що позивачем до матеріалів справи не залучено жодного доказу, які б підтверджували направлення відповідачеві всіх необхідних для оплати наданих послуг документів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3864/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Згідно з ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3864/22 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Частина 10 ст. Господарського процесуального кодексу України також передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АДАР ТРАК" (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК" (Замовник, Експедитор) було укладено Договір надання та організації послуг № ЕП-00004949 (далі - Договір), за умовами якого Перевізник зобов`язувався перевезти наданий йому Експедитором вантаж в міжнародному та/або в міжміському сполучені з пункту відправлення до пункту призначення і видати вантаж Вантажоодержувачеві або іншій уповноваженій на отримання ватажу особі, а Експедитор, після прийняття перевезення, відповідно до умов цього Договору, зобов`язується сплатити за перевезення вантажу за встановлену плату.

Відповідно до п. 1.5. договору, конкретні умови кожного перевезення зазначаються сторонами у разових договорах - заявах, які при підписанні сторонами стають невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 3.2. договору, експедитор проводить оплату за відповідне перевезення на протязі двадцяти банківських днів після отримання від перевізника всіх оригінальних документів, вказаних у п. 2.2.17 договору, якщо інший строк оплати не вказаний у заявці.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами за період з 24.05.2021 по 30.07.2021 підписано 14 разових договорів-заявок на перевезення вантажу. Також у даних заявках вказано строк оплати - 21 банківський день після отримання оригіналів документів.

Як зазначає позивач, ним у період з 25.05.2021 по 30.07.2021 було надано послуги за Договором на загальну суму 140 000,00 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАР ТРАК" зазначає, що відповідач надані позивачем послуги за Договором у повному обсязі не оплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 140 000,00 грн.

12.01.2022. та 25.01.2022. позивач направив на адресу відповідача листи з претензіями та пропозиціями щодо реструктуризації боргу, які відповідачем залишені без задоволення.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що зібраними в матеріалах справи доказами належним чином підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за надані відповідно до Договору послуги у період з 24.05.2021 по 30.07.2021 у розмірі 140.000,00 грн. В той же час, суд першої інстанції не погодився із здійсненим розрахунком пені.

Також суд першої інстанції зазначив, що позивачем не пропущено спеціальний строк позовної давності, встановлений ст. 315 ГК України, щодо вимог про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 140.000,00 грн., тоді як строк позовної давності по вимогам про стягнення пені є пропущеним.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Приписами ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За змістом ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, що кореспондується з вимогами ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України , загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно з пунктом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), договір про перевезення вантажів - це двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до пунктів 11.4-11.6 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Як зазначає позивач, на підставі Договору позивачем було надано відповідачу послуги у період з 24.05.2021. по 30.07.2021. у розмірі 140 000,00 грн., на підтвердження чого останнім долучено до матеріалів справи відповідні товарно-транспортні накладні.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 ЦК України).

Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку (ч. 2 ст. 916 ЦК України).

Згідно з пунктами 14.1, 14.4 Правил форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов`язаних з цим, визначаються Перевізником з вантажо-відправником або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними Договору на перевезення вантажів. Остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як узгоджено сторонами у п. 3.2. договору, експедитор проводить оплату за відповідне перевезення на протязі двадцяти банківських днів після отримання від перевізника всіх оригінальних документів, вказаних в п. 2.2.17 Договору, якщо інший строк оплати не вказаний в заявці, та виключно після реєстрації перевізником виписаної ним податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Згідно з п. 2.2.17 договору сторони узгодили, що перевізник зобов`язується надати експедитору протягом 4 робочих дів з моменту розвантаження автомобіля оригінали наступних документів, які є підтвердженням виконаного перевезення та підставою для оплати: рахунок - фактура по кожному рейсу із обов`язковим зазначенням номеру заявки; оригінальна ТТН/CMR з відміткою вантажовідправника, перевізника, вантажоодержувача про отримання вантажу; акт наданих послуг з обов`язковим зазначенням маршруту, ТТН/CMR, вартості наданих послуг, суми ПДВ; довіреність від вантажоодержувача на отримання вантажу; додаткового, якщо були складені - акт про недостачу/пошкодження вантажу, акт огляду вантажу, акт запізнення, акт порушення температурного режиму, інші документи, які свідчать про порушення зобов`язань; карта на перевезення, маршрутний лист; податкова накладна.

У наявних в матеріалах справи заявках було передбачено порядок і строк оплати - 21 банківський день після отримання оригіналів документів, а саме оригінал ТТН з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу; рахунок-фактура; акт про виконання транспортно-експедиторських послуг; податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН.

В той же час, судом першої інстанції не було досліджено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення відповідачу та отримання останнім оригіналів документів, які передбачені умовами договору та погодженими заявками, з направленням яких договір пов`язує початок строку виникнення у відповідача обов`язку із оплати наданих позивачем послуг із перевезення.

Щодо факту направлення таких документів, позивач у позовній заяві лише зазначив про відсутність доказів точної відправки оригіналів документів, які передбачені договором, та вважав моментом початку прострочення оплати неоплачених перевезень з 31.08.2021.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). (частина 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України)

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В той же час, позивачем не доведено належними і допустимими доказами того, що прострочення оплати послуг з перевезення у відповідача почалось з 31.08.2021, оскільки, як вже було встановлено вище та вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано доказів направлення відповідачу оригіналів документів, як того вимагають умови договору, та які слугують початком відліку строку, з якого у відповідача виникає зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг з перевезення.

А тому, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 140 000,00 грн. заборгованості з наданих послуг з перевезення є передчасними та такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування, внаслідок чого підлягають залишенню без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 17 195,07 грн. у даному випадку також підлягають залишенню без задоволення як похідні від основної вимоги про стягнення заборгованості з послуг перевезення.

Щодо поданої відповідачем заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності до пред`явлених позивачем вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статей 256 та 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Перебіг позовної давності за змістом статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, за приписами статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки колегія суддів дійшла до висновку про передчасність заявлених позовних вимог, а тому строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з надання послуг з перевезення на момент подачі позову не пропущений.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що застосувавши строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, суд першої інстанції не визначив початку перебігу строку позовної давності за такими вимогами і дати, в яку відповідний строк закінчився, з огляду на те, що згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає річний строк позовної давності до вимог про стягнення пені.

Однак, з огляду на встановлення судом апеляційної інстанції передчасності поданого позову, оскільки заявлені вимоги про стягнення пені є похідними від основної вимоги, а тому колегія суддів не досліджує факту спливу строку позовної давності з огляду на залишення їх без задоволення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2022 року у справі № 910/3864/22 - скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2022 року у справі № 910/3864/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2022 року у справі № 910/3864/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАР ТРАК" (78405, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, місто Надвірна, вулиця М.Черемшини, будинок 2; ідентифікаційний код 41957882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК" (03040, місто Київ, вулиця Деміївська, будинок 43; ідентифікаційний код 36958491) 3 721,50 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/3864/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко