Рішення

від 25.01.2023 по справі 911/1951/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2023Справа № 911/1951/22

За позовом Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія СВТ" (м. Київ)

про стягнення 729.259,68 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна акціонерна холдингова компанія "Артем" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія СВТ" про стягнення 729.259,68 грн, з яких: 391.608,32 грн заборгованості за договором оренди № 29ВА-14, 47.895,60 грн штрафних санкцій та 7.079,10 грн інфляційних втрат; 152.027,16 грн заборгованості за договором компенсації витрат № 067-674/2020, 59.640,46 грн штрафних санкцій та 47.895,60 грн інфляційних втрат; 20.903,68 грн заборгованості за договором про надання комунальних послуг, 2.519,90 грн штрафних санкцій та 377,88 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.22. позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва від 03.11.22. позовну заяву передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.22. відкрито провадження у справі №911/1951/22 та постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.

Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк письмового відзиву на позов відповідачем не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.14. між позивачем (орендодавець) та ТОВ "Синергія Лайт" (орендар) було укладено договір оренди №29BA-14, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - склад № 28 загальною площею 536,5 кв.м., та склад № 40 загальною площею 607,5 кв.м. (далі - Майно), розташовані на 1 поверсі корпусу 126 по вул. Ломоносова, 1, які знаходяться на балансі позивача.

05.07.16. орендар повернув орендодавцеві склад № 28 загальною площею 536,5 кв.м., та відповідно до додаткової угоди № 1 від 05.07.16. продовжив користуватися склад № 40 загальною площею 607,5 кв.м.

За умовами пунктів 3.2. та 5.2. Договору оренди №29BA-14 від 01.07.14., орендар зобов`язався сплачувати орендну плату за користування майном щомісячно, не пізніше останнього числа місяця користування, на підставі рахунків орендодавця, своєчасно і в повному обсязі.

01.09.21. між позивачем, ТОВ "Синергія Лайт" та відповідачем - ТОВ "Синергія СВТ", було укладено договір переуступки права оренди нерухомого майна №067-579/2021 до Договору оренди №29BA-14 від 01.07.14., за умовами якого ТОВ "Синергія Лайт" передала ТОВ "Синергія СВТ", як новому орендарю, свої права та обов`язки сторони по Договору та супутніх документах, а відповідач прийняв їх та набув прав і обов`язків орендаря по Договору оренди.

Станом на дату укладення договору переуступки права оренди нерухомого майна №067-579/2021 в орендаря існувала заборгованість з орендної плати перед позивачем, у розмірі 83.583,40 грн. Відповідач зобов`язався перерахувати зазначену суму боргу на користь орендодавця протягом 30 днів з моменту укладення Договору переуступки, проте відповідні кошти позивачу сплачено не було.

Крім того, за користування орендованим майном у період з вересня 2021 року по червень 2022 року позивачем було виставлено відповідні рахунки для сплати орендних платежів на загальну суму 161.561,11 грн, які відповідачем також не були оплачені.

Таким чином, на дату звернення до суду з цим позовом загальна заборгованість відповідача за договором оренди складає 391.608,32 грн. Доказів сплати зазначених коштів або відсутності у відповідача обов`язку з їх сплати сторонами суду не надано.

Також, 01.12.20. між позивачем та ТОВ "Синергія Лайт" було укладено договір № 067-674/2020 про компенсацію витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна, за умовами п. п. 2.1., 2.2. якого ТОВ "Синергія Лайт" зобов`язалося щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця, на підставі рахунку орендодавця компенсувати останньому плату за землю та податок на нерухоме майно в розмірі, визначеному згідно розрахунку. Розмір належної до сплати суми розраховується в залежності від місячної ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, встановленої органами місцевого самоврядування, і враховує розмір мінімальної заробітної плати за певний період.

Згідно з п. 8 Договору переуступки права оренди нерухомого майна №067-579/2021 переуступка поширюється також на договір № 067-674/2020 про компенсацію витрат, тож відповідач набув прав і обов`язків ТОВ "Синергія Лайт" за цим договором.

При цьому, станом на дату укладення договору переуступки розмір заборгованості ТОВ "Синергія Лайт" з компенсації витрат на утримання орендованого майна складав 101.950,77 грн, а за період з вересня 2021 по червень 2022 позивачем було виставлено відповідачу для оплати рахунки на компенсацію витрат на суму 50.076,39 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором №067-674/2020 про компенсацію витрат на час розгляду справи складає 152.027,16 грн.

Крім того, 01.07.14. між позивачем та ТОВ "Синергія Лайт" було укладено договір про надання комунальних послуг №403/14-ЕН, за умовами якого позивач зобов`язався поставити споживачу, на час користування орендованим майном, електроенергію, теплову енергію, питну та обігову воду, стиснуте повітря низького та високого тиску та послуги водовідведення, а споживач зобов`язався відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з наданням таких послуг.

Оплата наданих комунальних послуг згідно з п. п. 2.4.1., 3.5. цього договору здійснюється споживачем протягом 5 днів з дати отримання рахунків, за відсутності в нього мотивованих письмових заперечень з приводу отриманих рахунків та актів узгодження.

Станом на дату укладення Договору переуступки, ТОВ "Синергія Лайт" мало заборгованість перед позивачем по спожитим комунальним послугам згідно з актами узгодження у розмірі 4.937,46 грн.

Після укладення договору переуступки №067-579/2021 відповідач згідно з п. 8 цього договору, набув прав та обов`язків також за договором про надання комунальних послуг №403/14-ЕН.

У період з вересня 2021 року по червень 2022 року відповідачем було спожито комунальні послуги на загальну суму 19.106,12 грн. У той же час, у вересні та жовтні 2021 року відповідачем було сплачено вартість комунальних послуг у розмірі 3.139,90 грн, тож розмір його заборгованості перед позивачем на час розгляду справи складає 20.903,68 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Статтею 520 ЦК України передбачено, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди №29BA-14 від 01.07.14. у розмірі 391.608,32 грн., за договором № 067-674/2020 від 01.12.20. про компенсацію витрат - у розмірі 152.027,16 грн, за договором про надання комунальних послуг №403/14-ЕН від 01.07.14. - у розмірі 20.903,68 грн, всього в розмірі

19.01.22. позивач звернувся до відповідача з претензією №2022-18-01/142/094 про сплату заборгованості, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов`язань за наведеними договорами, позивачем було нараховано та пред`явлено до стягнення також 47.207,58 грн пені за договором оренди №29BA-14 від 01.07.14. за період прострочення з 01.07.22. по 26.09.22. та 7.079,10 грн інфляційних втрат; 59.640,49 грн пені за договором № 067-674/2020 від 01.12.20. про компенсацію витрат за період прострочення з 01.01.21. по 26.09.22. та 47.895,60 грн інфляційних втрат, 2.519,90 грн пені за договором про надання комунальних послуг №403/14-ЕН від 01.07.14. за період прострочення з 01.07.22. по 26.09.22. та 377,88 грн інфляційних втрат.

Судом встановлено, що відповідальність відповідача за порушення строків оплати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення встановлена п. 3.4. договору оренди №29BA-14 від 01.07.14., п. 4.3. договору № 067-674/2020 від 01.12.20. про компенсацію витрат, п. 4.4.3. договору про надання комунальних послуг №403/14-ЕН від 01.07.14.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відтак сума пені, належної до сплати відповідачем, має розраховуватися з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період заборгованості; та її нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені за договором № 067-674/2020 від 01.12.20. про компенсацію витрат (період прострочення з 01.01.21. по 26.09.22.) не відповідає вимогам ч. 6 ст. 231 ГК України, судом здійснено власний розрахунок, відповідно до якого пеня нараховується з 01.07.22. по 26.09.22. та її розмір складає 18.326,56 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат за договором оренди №29BA-14 від 01.07.14. та за договором про надання комунальних послуг №403/14-ЕН від 01.07.14., суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

У той же час при розрахунку інфляційних втрат за договором № 067-674/2020 від 01.12.20. про компенсацію витрат позивачем не враховано дат виникнення заборгованості окремо за кожним платежем (виставленим рахунком на оплату), у зв`язку з чим такий розрахунок є неправильним. За розрахунком суду розмір інфляційних втрат за договором № 067-674/2020 від 01.12.20. про компенсацію витрат складає 27.893,09 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача в установленому законом порядку не спростував.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та не спростованими у встановленому законом порядку є позовні вимоги про стягнення з відповідача 564.539,16 грн основного боргу, 68.054,04 грн пені та 35.350,07 грн інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв`язку з невірним розрахунком пені та інфляційних втрат за договором № 067-674/2020 від 01.12.20. про компенсацію витрат.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія СВТ" (02125, місто Київ, проспект Визволителів, будинок 17; ідентифікаційний код 41081353) на користь Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 2/10; ідентифікаційний код 14307699) 564.539 (п`ятсот шістдесят чотири тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн 16 коп. заборгованості, 68.054 (шістдесят вісім тисяч п`ятдесят чотири) грн 04 коп. пені, 35.350 (тридцять п`ять тисяч триста п`ятдесят) грн 07 коп. інфляційних втрат та 10.019 (десяти тисяч дев`ятнадцять) грн 15 коп. судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко