Постанова

від 23.01.2023 по справі 520/3740/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 р. Справа № 520/3740/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Кролівець П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 (суддя Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 26.05.21) по справі №520/3740/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі за текстом також відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.02.2021 за № 10746 про відповідність ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати ГГУ ДПС у Харківські області виключити ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.02.2021 за № 10746 про відповідність ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано ГУ ДПС у Харківські області виключити ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ТОВ "ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП" у розмірі 2270,00 грн.

Стягнуто з ГУ ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правову допомогу на користь ТОВ "ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП" у розмірі 5000,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, із викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що ухвалюючи рішення, Харківський окружний адміністративний суд невірно застосував приписи статей 61, 62, 71, 201 Податкового кодексу України (надалі ПК України), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1165 ( далі -Порядок №1165). Просив урахувати, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо збирання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету. Вказав на необґрунтованість розміру винагороди адвоката з огляду на його неспівмірність.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просило скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач посилається на те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначає про ненадання документів та податкової інформації, які стали підставою винесення спірного рішення, та які зазначені у витязі з протоколу від 12.02.2021 за № 27, а саме: листи ДФС України від 12.02.2021 за № 93/5/99-99-03-01-16 та від 02.02.2021 за № 510/5/99-99-03-01-16 щодо встановлення незаконної діяльності по ланцюгу постачання імпортованих транспортних засобів по підприємству, проте в зазначених листах міститься інформація щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні та нерозголошення відомостей без письмового дозволу слідчого або прокурора. Водночас, вказав, що зазначені листи свідчать лише про фактичні дані з підставами для розгляду позивача на Комісії, та не слугували підставою для винесення спірного рішення.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до положень ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) розгляд справи проведено в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «ТРАНД-ПРОЕКТ ГРУП" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 05.02.2019, номер запису: 12241020000089076. Взяте на облік територіальним органом ДПС України 06.02.2019 та є платником податку на додану вартість з 01.03.2019.

Видами діяльності ТOB «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП», що визначені в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний): 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами: 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів: 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням: 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт: 52.10 Складське господарство: 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ "ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП" використовує нежитлові (офісні та виробничі) приміщення, що підтверджується, зокрема, повідомленнями за формою 20-ОПП.

Рішенням відповідача від 12.02.2021 за № 10746 ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» віднесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зі змісту такого рішення вбачається, що податковим органом прийнято Рішення про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В обґрунтування прийнятого Рішення № 10746 про відповідність ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» критеріям ризиковості платника податків ГУ ДПС у Харківській області зазначено, що «Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку №1165, встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація - «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій».

Як убачається з матеріалів справи, підставою прийняття даного рішення слугувала податкова інформація: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, а саме: надійшли листи ДФС України від 12.01.2021 № 93/5/99-99-03-01-16, від 02.02.2021 № 510/5/99-99-03-01-16 щодо встановлення незаконної діяльності по ланцюгу постачання імпортованих транспортних засобів по підприємству ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» (п.н. 42797346).

Крім того, основний вид діяльності ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» - неспеціалізована оптова торгівля, кількість працюючих - 6 осіб, податкове навантаження по ПДВ за грудень 2020 року становить 0 відсотка, відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП платник має офіс, склад, автостоянка.

Відповідно до схеми руху ПДВ за період січень 2020 року - січень 2021 року податковим органом встановлено невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним по номенклатурі та по об`єму придбання, а саме: реалізовано автомобіль легковий на загальну суму 716250,00 грн (без ПДВ) та сідельний тягач на загальну суму 197000,00 грн (без ПДВ), які позивач не придбавав. У зв`язку з вказаним, відповідачем зроблено висновок, що аналіз діяльності ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуване рішення не містить відомостей, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій" та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, з урахуванням чого рішення від 12.02.2021 за № 10746 про відповідність ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, врахувавши норми Порядку № 1165, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову також і в частині зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, п. 8: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції:

первинні документи щодо постачання/придбання товарі в/послуг. зберігання і транспортування. навантаження, розвантаження продукції. складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні: розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством:

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку. які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядатися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

З положень наведених норм чинного законодавства України вбачається, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а тому спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на правове регулювання, характер спірних відносин суд має досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Системний аналіз норм вищевказаного Порядку свідчить, що якщо підставою для віднесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у рішенні Комісія має зазначити джерела отримання податкової інформації, зміст податкової інформації та висновки комісії про ризиковість конкретної господарської операції, які ґрунтуються на аналізі матеріалів щодо конкретної господарської операції та загальної інформації про платника податку, наявної в ДПС.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Всупереч вказаним вимогам в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ... р. №».

Відповідачем в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції га/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оспорюване рішення не містить належного обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених па контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 (адміністративне провадження № К/9901/32575/20), від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 (адміністративне провадження № К/9901/32767/20).

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління, чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в рішенні про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків повинен здійснювати не лише загальне посилання па пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, а зазначати податкову інформацію по конкретній господарській операції та джерела її отримання, яка ґрунтується на документальному підтвердженні, що свідчить про ризиковість платника податків.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було внесено до переліку ризикових платників податків, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняті контролюючим органом виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку,

Оскаржуване рішення ГУ ДПС у Харківській області не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій».

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуване рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований Комісією ГУ ДПС у Харківській області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1).

З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість від 12.02.21 за №10746, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, з його змісту з відзиву на позовну заяву, з апеляційної скарги вбачається, що Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з надходженням податкової інформації від ГУ ДФС у Харківській області під час виконання функцій контролю.

На виконання вимог ухвали суду від 22.03.2021 відповідачем подано до суду першої інстанції витяг з протоколу від 12.02.2021 за № 27 засідання комісії, інформацію з ПН по СГ за січень 2020-січень 2021 щодо обсягів купівлі-продажу. В той же час, документи та податкова інформація, які стали підставою винесення спірного рішення, та які зазначені у витязі з протоколу № 27 від 12.02.2021, а саме листи ДФС України від 12.02.2021 №93/5/99-99-03-01-16, від 02.02.2021 № 510/5/99-99-03-01-16 щодо встановлення незаконної діяльності по ланцюгу постачання імпортованих транспортних засобів по підприємству позивача до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 22.03.2021 не надано. Після повторного направлення ухвали суду для виконання вказані листи також не надані.

Посилання відповідача на те, що у вказаних листах ДФС України від 12.02.2021 за № 93/5/99-99-03-01-16 та від 02.02.2021 за № 510/5/99-99-03-01-16 міститься інформація щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні та нерозголошення відомостей без письмового дозволу слідчого або прокурора, не спростовують висновків, зроблених судом першої інстанції. Водночас, сам відповідач вказує, що зазначені листи свідчать лише про фактичні дані з підставами для розгляду позивача на Комісії, та не слугували підставою для винесення спірного рішення.

З огляду на зазначене, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається, в чому саме полягали сумніви контролюючого органу, та яких саме контрагентів та операцій вказані сумніви стосуються.

Належних пояснень з вказаного приводу апелянтом не надано.

Отже, аналіз оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» свідчить про те, що воно не містить відомостей, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення не містить відомостей, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій" та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, з урахуванням чого рішення від 12.02.2021 за № 10746 про відповідність ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких умов, доводи відповідача щодо неправомірності рішення ГУ ДПС у Харківській області від 12.02.2021 за № 10746 є помилковими.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз вказаних вище норм порядку № 1165 свідчить про те, що відповідним рішенням суду у контексті норми абз. 15 п. 6 Порядку є саме рішення про зобов`язання податкового органу виключити платника податків з переліку ризикових.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову також і в частині зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В даному випадку позовна вимога щодо зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладено Верховним Судом у постановах від 24.07 2018 у справі №806/2254/15, від 01.03.2018 у справі №826/22282/15, від 29.03.2018 у справі №816/303/16, від 03.04.2018 у справі №815/6881/16, від 13.06.2018 у справі №815/6768/15.

Стосовно розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, здійснених судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 2-5 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката надано до суду копії договору про надання правової допомоги № 0103/1 від 01.03.2021, Додаткову угоду № 1 від 01.03.2021, Рахунок на оплату по замовленню № 1 від 01.03.2021; прибутковий касовий ордер № 8 від 10.03.2021.

Як убачається зі змісту договору про надання правової допомоги, сторонами погоджено, що вартість послуг визначається в додатковій угоді до договору. Клієнт протягом трьох днів з моменту підписання договору сплачує передплату, що становить 100% від загальної вартості послуг. Адвокат залишає за собою право надати в односторонньому порядку весь обсяг або частину роботи безоплатно.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 01.03.2021 сторони погодили, що вартість послуг Адвоката за підготовку матеріалів для звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення, яким ТОВ «ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП» віднесено до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, та супроводження справи в суді становить 5000,00 грн, та сплачується одноразово, тобто визначено фіксований розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги.

Предмет договору конкретизований у Додатковій угоді № 1, договір укладався на надання правової допомоги та відповідно до вказаної Додаткової угоди № 1 сторонами погоджено надання правової допомоги, пов`язаної із предметом спору у даній справі.

Надання послуг адвокатом та оплата за договором в сумі 5000 грн підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи предмет спірних правовідносин, ціну позову та рівень складності справи, а також обсяг наданих представником позивача послуг, доведеність розміру понесених позивачем витрат відповідно до умов Договору, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що витрати, які заявлені представником позивача до відшкодування за надання правничої допомоги, є пропорційними та обґрунтованими, а відтак суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що витрати позивача на професійну правову допомогу підлягають стягненню у сумі 5000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи відповідача, що містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 по справі №520/3740/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Постанова складена в повному обсязі 26.01.23.