Рішення

від 19.05.2021 по справі 520/3740/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 травня 2021 року № 520/3740/21

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Т.М.,

за участю представника відповідача - Немченка Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП" (просп. Гагаріна, буд. 127а, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 42797346) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.02.2021 року № 10746 про відповідність ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківські області виключити ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № . Також, відповідачем, в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оспорювань рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Ухвалою суду від 12.03.2021 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 22.03.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання, витребувані докази щодо підстав прийняття спірного рішення та протокол засідання комісії у відповідача.

Ухвалою суду від 11.05.21 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідач не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позовну заяву зазначив, що підставою прийняття спірного рішення слугувала податкова інформація: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, а саме: надійшли листи ДФС України від 12.01.2021 № 93/5/99-99-03-01-16, від 02.02.2021 № 510/5/99-99-03-01-16 щодо встановлення незаконної діяльності по ланцюгу постачання імпортованих транспортних засобів по підприємству ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП (п.н. 42797346). Крім того, у ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, кількість працюючих - 6 осіб, податкове навантаження по ПДВ за грудень 2020 року становить 0 відсотка, відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-О), платник має офіс, склад, автостоянка. Відповідно до схеми руху ПДВ за період січень 2020 року - січень 2021 рок встановлено невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним ні по номенклатурі, ні по об`єму придбання, а саме: реалізовано автомобіль легковий на загальну суму 716 250, 00 гри (без ПДВ) та сідельний тягач на загальну суму 197 000, 00 грн. (без ПДВ), які не придбавав. Отже, аналіз діяльності ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП свідчить про наявність ризики маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій.

Представник позивача не погодився з позицією відповідача та направив до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні та допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Проте Рішення комісії не містить жодних мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі та підтримання позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНД-ПРОЕКТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 42797346) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 05.02.2019, номер запису: 12241020000089076. Взято на облік територіальним органом ДПС України 06.02.2019 року та є платником податку на додану вартість з 01.03.2019 року.

Видами діяльності ТOB ГРАНД-1ІРОЕКТ ГРУП , що визначені в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний): 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами: 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів: 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням: 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт: 52.10 Складське господарство: 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ "ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП" використовує нежитлові (офісні та виробничі) приміщення, що підтверджується, зокрема повідомленнями за формою 20-ОПП.

Рішенням відповідача від 12.02.2021 року № 10746 ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП віднесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зі змісту вищезазначеного рішення вбачається, що податковим органом прийнято Рішення про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В обґрунтування прийнятого Рішення № 10746 про відповідність ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП критеріям ризиковості платника податків ГУ ДПС у Харківській області було зазначено, що Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1165, встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація - підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій .

Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття даного рішення слугувала податкова інформація: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, а саме: надійшли листи ДФС України від 12.01.2021 № 93/5/99-99-03-01-16, від 02.02.2021 № 510/5/99-99-03-01-16 щодо встановлення незаконної діяльності по ланцюгу постачання імпортованих транспортних засобів по підприємству ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП (п.н. 42797346).

Крім того, основний вид діяльності ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП - неспеціалізована оптова торгівля, кількість працюючих - 6 осіб, податкове навантаження по ПДВ за грудень 2020 року становить 0 відсотка, відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП платник має офіс, склад, автостоянка.

Відповідно до схеми руху ПДВ за період січень 2020 року - січень 2021 року податковим органом встановлено невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним по номенклатурі та по об`єму придбання, а саме: реалізовано автомобіль легковий на загальну суму 716250,00 грн (без ПДВ) та сідельний тягач на загальну суму 197000,00 грн. (без ПДВ), які позивач не придбавав. У зв`язку з вказаним, відповідачем зроблено висновок, що аналіз діяльності ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 (далі - Порядок № 1165), платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, п. 8: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції:

первинні документи щодо постачання/придбання товарі в/послуг. зберігання і транспортування. навантаження, розвантаження продукції. складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні: розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством:

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку. які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядатися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено): добросовісно: розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія): з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення: своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

З огляду на правове регулювання, характер спірних відносин суд має досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Системний аналіз норм вищевказаного Порядку свідчить, що якщо підставою для віднесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у рішенні Комісія має зазначити джерела отримання податкової інформації, зміст податкової інформації та висновки комісії про ризиковість конкретної господарської операції, які ґрунтуються на аналізі матеріалів щодо конкретної господарської операції та загальної інформації про платника податку, наявної в ДПС.

Судом встановлено, що всупереч вказаним вимогам в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ... р. № .

Відповідачем в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції га/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, оспорюване рішення не містить належного обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених па контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 (адміністративне провадження № К/9901/32575/20), від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 (адміністративне провадження № К/9901/32767/20).

Проте, Рішення комісії не містить жодних мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

У пункті 70 рішення від 70 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління, чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в рішенні про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків повинен здійснювати не лише загальне посилання па пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, а зазначати податкову інформацію по конкретній господарській операції та джерела її отримання, яка ґрунтується на документальному підтвердженні, що свідчить про ризиковість платника податків.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було внесено до переліку ризикових платників податків, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняті контролюючим органом виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку,

Оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Харківській області, не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі №822/1817/18, в постанові Верховного Суду від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18 (адміністративне провадження №К/9901/8517/19).

Суд також зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування і критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19).

Проте, необхідно зазначити, що оскаржуване рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований Комісією ГУ ДПС у Харківській області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1).

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість від 12.02.21 №10746, суд встановив, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, з його змісту та з відзиву на позовну заяву вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з надходженням податкової інформації від ГУ ДФС у Харківській області під час виконання функцій контролю.

На виконання вимог ухвали суду від 22.03.2021 відповідачем подано до суду витяг з протоколу від 12.02.2021 № 27 засідання комісії, інформацію з ПН по СГ за січень 2020-січень 2021 щодо обсягів купівлі-продажу. В той же час, документи та податкова інформація, які стали підставою винесення спірного рішення, та які зазначені у витязі з протоколу № 27 від 12.02.2021, а саме листи ДФС України від 12.02.2021 №93/5/99-99-03-01-16, від 02.02.2021 № 510/5/99-99-03-01-16 щодо встановлення незаконної діяльності по ланцюгу постачання імпортованих транспортних засобів по підприємству позивача до матеріалів справи на виконання вимог ухвали від 22.03.2021 не надано. Після повторного направлення ухвали суду для виконання вказані листи також не надані.

З огляду на зазначене, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається, в чому саме полягали сумніви контролюючого органу, та яких саме контрагентів та операцій вказані сумніви стосуються.

Належних пояснень з вказаного приводу відповідачем в ході судового розгляду не надано.

Отже, аналіз оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП свідчить про те, що воно не містить відомостей, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Підсумовуючи викладене, на підставі дослідження матеріалів справи та аналізу норм законодавства, суд дійшов висновку про те, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.02.2021 року № 10746 про відповідність ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП критеріям ризиковості платника податку не є обґрунтованим та прийняте з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправним.

У пункті 68 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ( виправдання ) свого рішення.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз вказаних вище норм порядку № 1165 свідчить про те, що відповідним рішенням суду у контексті норми абз. 15 п. 6 Порядку є саме рішення про зобов`язання податкового органу виключити платника податків з переліку ризикових.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову також і в частині зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що в даному випадку позовна вимога щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічну позицією викладено в Постановах від 24.07 2018 у справі №806/2254/15, від 01.03.2018 у справі №826/22282/15, від 29.03.2018 у справі №816/303/16, від 03.04.2018 у справі №815/6881/16, від 13.06.2018 у справі №815/6768/15.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати в частині сплаченого судового збору підлягають розподілу відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України шляхом стягнення на користь позивача суми сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Стосовно вимог щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 2-5 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката надано до суду копії договору про надання правової допомоги № 0103/1 від 01.03.2021, Додаткову угоду № 1 від 01.03.2021, Рахунок на оплату по замовленню № 1 від 01.03.2021; прибутковий касовий ордер № 8 від 10.03.2021.

Як вбачається зі змісту договору про надання правової допомоги, сторонами погоджено, що вартість послуг визначається в додатковій угоді до договору. Клієнт на протязі трьох днів з моменту підписання договору сплачує передплату, що становить 100% від загальної вартості послуг. Адвокат залишає за собою право надати в односторонньому порядку весь обсяг або частину роботи безоплатно.

Згідно додаткової угоди № 1 від 01.03.2021 сторони погодили, що вартість послуг Адвоката за підготовку матеріалів для звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення, яким ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП віднесено до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, та супроводження справи в суді становить 5000,00 грн, та сплачується одноразово, тобто визначено фіксований розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги.

Предмет договору конкретизований у Додатковій угоді № 1, договір укладався на надання правової допомоги та відповідно до вказаної Додаткової угоди № 1 сторонами погоджено надання правової допомоги, пов`язаної із предметом спору у даній справі.

Надання послуг адвокатом та оплата за договором в сумі 5000 грн підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Враховуючи предмет спірних правовідносин, ціну позову та рівень складності справи, а також обсяг наданих представником позивача послуг, доведеність розміру понесених позивачем витрат відповідно до умов Договору, суд вважає, що витрати, які заявлені представником позивача до відшкодування за надання правничої допомоги, є пропорційними та обґрунтованими, а відтак клопотання позивача про розподіл судових витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.02.2021 року № 10746 про відповідність ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківські області виключити ТОВ ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП" (просп. Гагаріна, буд. 127а, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 42797346) у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правову допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ГРУП" (просп. Гагаріна, буд. 127а, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 42797346) у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 26 травня 2021 року.

Суддя Білова О.В.