Ухвала

від 26.01.2023 по справі 520/17364/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 січня 2023 р.Справа № 520/17364/21Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Жигилій С.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 по справі № 520/17364/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

10.10.2022 на рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те, що контролюючий орган вже звертався до суду з апеляційною скаргою у цій справі раніше, однак через несплату судового збору, що на той час, було зумовлено відсутністю коштів для проведення такої сплати, ухвалою суду від 17.02.2022 вперше подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. В подальшому контролюючий орган був позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв`язку з введенням 24.02.2022 воєнного стану в Україні, запровадженням простою у роботі відповідача та через відсутність фінансування. Після виникнення можливості відповідачем здійснено оплату судового збору та подається апеляційна скаргу повторно.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 ухвалене за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Копію зазначеного судового рішення було надіслано ГУ ДПС у Харківській області в електронному вигляді та доставлено до електронного кабінету одержувача 16.11.2021 (а.с. 73).

07.12.2021 ГУДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу на вказане судове рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2022 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено 10 денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги руху шляхом сплати судового збору. В подальшому строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги був продовжений ухвалою суду від 03.02.2022.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 апеляційна скарга повернута скаржнику.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа копію ухвали про повернення апеляційної скарги було надіслано ГУ ДПС у Харківській області в електронному вигляді та доставлено до електронного кабінету одержувача 25.02.2022 о 04:13 год.

10.10.2022 ГУ ДПС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу з платіжним дорученням.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

З приводу посилання відповідача на введення з 24.02.2022 воєнного стану на території України, суд зазначає, що безперечно, запровадження воєнного стану є обставиною, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу, тим більш, якщо пропуск строку відбувся до введення воєнного стану.

З урахуванням викладеного та враховуючи, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції сплинув до введення воєнного стану, а після введення воєнного стану ГУ ДПС подана повторно апеляційна скарга через недотримання вимог процесуальної норми щодо надання доказів сплати судового збору, пропуск ГУ ДПС строку на апеляційне оскарження судового рішення при зверненні з апеляційною скаргою 10.10.2022 не має прямого (безпосереднього) причинного зв`язку з введенням в країні воєнного стану.

Посилаючись на те, що наказом від 15.04.2022 № 15-о/ВС ГУ ДПС встановлено простій та запроваджено дистанційну роботу, ГУ ДПС не обґрунтовує, яким чином це виправдовує допущені ним зволікання із зверненням до суду з апеляційною скаргою, оскільки строк, що сплинув з цього часу і до дня подання цієї апеляційної скарги (10.10.2022) становить майже шість місяців. За змістом цього наказу, простій у роботі ГУ ДПС було встановлено для усіх працівників, окрім тих, що перелічені у Додатку 1. Таким чином, особи, перелічені у Додатку 1, повинні були забезпечити виконання повноважень ГУ ДПС, передбачених законом, з дотриманням встановлених законом строків.

Більш того, згідно зі статтею 12-2 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно з частиною другою статті 9 цього Закону, зокрема, органи державної влади здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Колегія суддів вважає, що ДПС України, видаючи накази про припинення простою у роботі територіальних органів ДПС, а так само про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС, мала на меті забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, у зв`язку з чим організація трудового процесу в територіальних органах ДПС України мала передбачати виконання останніми своїх функцій і повноважень.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Водночас, згідно з відомостями, які містяться у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», у період з 25.04.2022 по 10.10.2022 від ГУ ДПС надходили апеляційні скарги та інші документи, в тому числі через підсистему «Електронний суд», що спростовує доводи скаржника про фактичну неможливість подання апеляційної скарги у максимально стислий строк через запровадження простою у роботі ГУ ДПС.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.

Крім того, своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Суд вважає, що для приведення апеляційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу. Строк у майже одинадцять місяців з моменту отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції (16.11.2021) є досить тривалим, з урахуванням часу подання апеляційної скарги (10.10.2022), та не може вважатися розумним й оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

З приводу посилання відповідача на пропуск строку через неможливість сплати відповідачем судового збору у встановлений судом строк так і в подальшому у зв`язку із відсутністю у нього відповідного фінансування, суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Отже, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Відтак, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Разом з тим жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення до фактичної сплати судового збору (грудень 2021 року - жовтень 2022 року), спрямованих на отримання достатнього фінансування з Державного бюджету України для сплати судового збору у цій справі в розмірі 1362,00 грн, як і доказів неможливості сплати судового збору у зазначеному розмірі протягом вказаного періоду, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, матеріали справи не містять.

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об`єктивними, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин апеляційну скаргу належить залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надіслання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст. 296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 по справі № 520/17364/21 за позовом ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити відповідачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено відповідно до ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя(підпис) С.П. Жигилій