Ухвала
від 25.01.2023 по справі 380/24489/21
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 січня 2023 року

м. Київ

справа № 380/24489/21

адміністративне провадження № К/990/2735/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №380/24489/21 за позовом Приватного підприємства Фірма «Будремсервіс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування наказу про проведення перевірки,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 23.01.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №380/24489/21, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову Приватного підприємства Фірма «Будремсервіс» у повному обсязі.

У поданій відповідачем касаційній скарзі також наведено підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних судових рішень.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання скаржником вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з`ясовано, що предметом розгляду справи №380/24489/21 за позовом Приватного підприємства Фірма «Будремсервіс» до Головного управління ДПС у Львівській області є вимоги щодо визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Львівській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «ОЛД Трейд» за період квітень, липень 2019 року, ТОВ «Максбудрем» за період травень, червень, серпень 2019 року, ТОВ «Б.О.Н.А.» за період жовтень, листопад, грудень 2019 року, ТОВ «Солгіз» за період грудень 2019 року, ПП «Захід Госпторг» за період грудень 2020 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, грудень 2020 року та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2019-2020 роки; скасування наказу Головного управління ДПС у Львівській області №4260-ПП від 10.12.2021 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Фірма «Будремсервіс».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Львівській області №4260-ПП від 10.12.2021 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Фірма «Будремсервіс» (код ЄДРПОУ 30705875)». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Як убачається зі змісту поданої Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України касаційної скарги, підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі останнє, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зазначає положення пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України - необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;.

Обґрунтовуючи значену підставу касаційного оскарження судових рішень відповідач наводить мотиви незгоди з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову здійсненими по факту оцінки доказів і фактичних обставин справи та вказує про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права (щодо застосування пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України) у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21.

На думку контролюючого органу судами попередніх інстанцій допущено неправильне тлумачення пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»»; не застосовано норми Постанови Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021; допущено неправильне тлумачення норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України; не застосовано норми статті 39, абзацу 17 статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»; не застосовано норми статті 117 Конституції України; не застосовано норми абзацу 13 пункту 1 частини першої статті 20, частини першої статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»; не застосовано норми абзацу другого пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що раніше подану відповідачем касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 12.01.2023 повернув скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328, частиною другою-третьою статті 353 КАС України.

Натомість, під час перевірки вдруге поданої відповідачем касаційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №380/24489/21 встановлено, що її зміст щодо підстав для касаційного оскарження є ідентичним до тієї, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду раніше та яку суд касаційної інстанції визнав необґрунтованою.

У свою чергу, Верховний Суд повторно роз`яснює скаржнику, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У випадку посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити та вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу.

Відкриття касаційного провадження на цій підставі можливе у тому випадку, коли скаржник доведе, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов`язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях.

Натомість, цитуючи норму частини четвертої статті 328 КАС України з окремим виділенням пункту 2, скаржник не зазначає обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених КАС України при оскарженні судових рішень на цій підставі, а саме не вказує від якого саме висновку Верховного Суду застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні слід відступити, не вказує конкретну норму права, від висновку щодо застосування якої слід відступити, не зазначає обґрунтування необхідності відступлення від висновку Верховного Суду та чому, на переконання скаржника, норми права застосовано неправильно. Також відповідач у поданій скарзі не вказує, який висновок він вважає правильним та який, висновок, на його думку, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню норми права.

З поданої вдруге касаційній скарги вбачається, що фактично її доводи зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та переоцінки доказів, цитування норм діючого, на момент виникнення спірних правовідносин законодавства з абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Таким чином, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що наведене Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України обґрунтування не узгоджується із визначеною ним підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав (підстави) касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №380/24489/21.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №380/24489/21 за позовом Приватного підприємства Фірма «Будремсервіс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування наказу про проведення перевірки повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення25.01.2023
Оприлюднено27.01.2023
Номер документу108611445
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —380/24489/21

Ухвала від 24.04.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 03.04.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 25.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 12.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Постанова від 07.12.2022

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 07.11.2022

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 07.11.2022

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 14.10.2022

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Рішення від 14.08.2022

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Чаплик Ірина Дмитрівна

Ухвала від 27.01.2022

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Чаплик Ірина Дмитрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні