Ухвала

від 24.04.2023 по справі 380/24489/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 380/24489/21

адміністративне провадження № К/990/10240/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі №380/24489/21 за позовом Приватного підприємства Фірма "Будремсвервіс" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування наказу, -

у с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області до Верховного Суду подало касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі №380/24489/21.

Одночасно Головне управління ДПС у Львівській області у касаційній скарзі порушувало питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 03 квітня 2023 року визнав їх неповажними та надав скаржнику час для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав та наданням належних доказів на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

На адресу Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

У вказаному клопотанні податковий орган описує обставини попереднього звернення із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, які вже були визнані неповажними ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року, та додатково звертає увагу на введення воєнного стану у країні.

До того ж, скаржник цитує частину п`яту статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що приписами Кодексу адміністративного судочинства України не визначено строки повторного звернення до адміністративного суду після повернення касаційної скарги, крім випадку, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення.

Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головне управління ДПС у Львівській області не наводить.

Наведені скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою тощо.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Суд звертає увагу скаржника, що повернення раніше поданої касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Щодо доводів скаржника про те, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.

Також Суд акцентує увагу на тому, що податковий орган, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Колегія суддів вважає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень, яка спричинила значне пропущення строку на касаційне оскарження є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, що настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Більш того, відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, що склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки повторно цю касаційну скаргу подано до суду більше ніж через два місяці після повернення первісної касаційної скарги

Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі №380/24489/21 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі №380/24489/21 за позовом Приватного підприємства Фірма "Будремсвервіс" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування наказу.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко