Постанова

від 26.01.2023 по справі 823/1504/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року

м. Київ

справа № 823/1504/18

адміністративне провадження № К/9901/68329/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 823/1504/18

за позовом Приватного акціонерного товариства «Вільшанка» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Відділ регіонального розвитку, містобудування і архітектури Черкаської районної державної адміністрації, Черкаська районна державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року (суддя Трофімова Л.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року (головуючий суддя Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.),

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року Приватне акціонерне товариство «Вільшанка» (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач, ДАБІ України), треті особи: Відділ регіонального розвитку, містобудування і архітектури Черкаської районної державної адміністрації, Черкаська районна державна адміністрація, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №1/304/257 від 26 березня 2018 року про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 09 листопада 2011 року №27.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до пункту 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок №698), у випадку, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Разом з тим, як стверджував позивач, у оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань щодо неможливості усунення виявлених відповідачем порушень, чим не дотримані вищезазначені приписи чинного законодавства.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26 березня 2018 року №1/304/257 про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 09 листопада 2011 року №27 «Склад-цех з переробки зернових для відгодовування риби з адмінбудівлею в адміністративних межах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту».

Так, судами встановлено, що відповідно до рішення Черкаської районної Ради народних депутатів від 16 травня 2001 року №16-6 Товариство є постійним користувачем земельної ділянки площею 1137,7 га, в тому числі, окрема земельна ділянка площею 1066,65 га, що підтверджується копією Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ЧР №011924.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7106794202018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124981500:01:001:2092 загальною площею 1066,6453 га право постійного користування земельною ділянкою належить ПАТ «Вільшанка», з визначенням виду користування земельною ділянкою - для іншого сільськогосподарського призначення.

09 листопада 2011 року Відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації видано позивачеві містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №27 в адміністративних межах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту щодо об`єкта містобудування - склад-цех з переробки зернових для відгодовування риби з адмінбудівлею.

Департаментом дозвільних процедур Держархбудінспекції направлено до Відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації вимогу головного інспектора будівельного нагляду від 05 лютого 2018 року №40-304-51 щодо надання у строку до 08 лютого 2018 року належним чином завірених копій документів згідно з додатком, а саме:

- інформацію про актуальність, розроблення та оновлення містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях. Наявність затвердженої містобудівної документації, а саме: генерального плану с.Лозівок (із включенням вищевказаної земельної ділянки), плану зонування (зонінг) с.Лозівок (із включенням вищевказаної земельної ділянки), детального плану території (із включенням вищевказаної земельної ділянки), містобудівного обґрунтування розміщення об`єкта (за наявності);

- витяг з книг реєстрації рішень, прийнятих Відділом (у т.ч. в електронному вигляді) та виданих документів, а саме: містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за вищевказаною адресою;

- погодження Відділом проекту відведення (зміни цільового призначення) земельної ділянки для містобудівних потреб на території району (на який надавались містобудівні умови та обмеження за вказаною адресою);

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 14 червня 2016 року №:14, видані Відділом;

- документи згідно п.2.1 та п.2.2 Порядку видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіону від 07 липня 2011 року №109, що стали підставою для надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 09 листопада 2011 року №27;

- містобудівну документацію (з текстовою частиною), містобудівні розрахунки щодо розміщення об`єкта: «Будівництво складу-цеху з переробки зернових для відгодівлі риби з адмінбудівлею Акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового товариства закритого типу «Вільшанка» с.Лозівок, Черкаський район, Черкаська область потужністю 1968 т/рік»;

- інформацію про скасування/внесення змін, відповідно до ч.8 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», щодо містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за вищевказаною адресою та копії даних документів (у разі наявності).

13 лютого 2018 року Департаментом дозвільних процедур Держархбудінспекції було сформовано аналогічну повторну вимогу №40-304-80 стосовно надання запитуваних документів до 21 лютого 2018 року, а також відомостей щодо начальника уповноваженого органу містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації.

26 лютого 2018 року посадовою особою відповідача складено довідку про результати документальної перевірки Відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації, відповідно до якої на вимоги головного інспектора будівельного нагляду Відділом не надані запитувані документи, що є порушенням пп.3 п.8 Порядку №698 та запропоновано призначити позапланову перевірку відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації щодо законності надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 09 листопада 2011 року №27.

14 березня 2018 року відповідачем сформовано вимогу головного інспектора будівельного нагляду №40-304-124 стосовно допущення до проведення позапланової перевірки та надання інформації і документів до 15 березня 2018 року представникам Держархбудінспекції, на виконання якої, Відділ регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації надав відповідь листом від 15 березня 2018 року №77/01-14.

Відповідно до наказу від 02 березня 2018 року №257 на підставі направлення на проведення позапланової перевірки від 14 березня 2018 року №40-30/1/257-18 посадовою особою відповідача проведено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудування Відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації за наслідком якої складено акт від 23 березня 2018 року.

В акті зафіксовано, що 09 листопада 2011 року Відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації Товариству були видані містобудівні умови та обмеження №27 на «Склад-цех з переробки зернових для відгодовування риби з адмінбудівлею в адміністративних межах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту»; план зонування с.Лозівок та детальний план території розміщення зазначеного об`єкта (на яку надавались містобудівні умови та обмеження №27) не розроблялися та не затверджувалися, земельна ділянка (кадастровий номер 7124981500:01:001:2092, площа - 1066,6453 га), на забудову якої видано містобудівні умови та обмеження №27, не входила до меж затвердженого генерального плану с.Лозівок; містобудівні умови та обмеження №27 надані за формою, що не відповідає додатку до Порядку №109, що є порушенням п.3.6 Порядку №109; у Відділі відсутня заява замовника на отримання зазначених містобудівних умов та обмежень, та документи, що додаються замовником до заяви, що є порушенням п.2.1 та п.2.2 Порядку №109; у містобудівних умовах та обмеженнях №27 зазначено: «Містобудівні умови і обмеження чинні до 10 листопада 2014 року» , чим не враховано ч.10 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

26 березня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду відділу методології та нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України Печеним О.В. прийнято рішення №1/304/257 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 09 листопада 2011 року №27, оскільки вони прийняті з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: ч.2 ст.5 та ч.6 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.5 Закону України «Про основи містобудування», п.п.2.1, 2.2., 2.4, 3.6 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що оскаржене рішення відповідача не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, зокрема, прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і третіх осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Так, в рішенні зазначено, що головний інспектор будівельного нагляду набуває повноваження щодо скасування рішення об`єкта архітектурно-будівельного нагляду у тому випадку, якщо неможливо усунути виявлені порушення, інакше дія такого рішення зупиняється, однак відповідачем не доведено, що виявлені під час перевірки порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності неможливо було усунути.

З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В касаційній скарзі ДАБІ України наголошує на тому, що судами проігноровано встановлений факт невідповідності містобудівних умов та обмежень №27 затвердженій Порядком №109 формі, оскільки пунктом 3.6 вказаного Порядку (в редакції, чинній на час видання містобудівних умов та обмежень) передбачено, що форма містобудівних умов та обмежень наведена у додатку до цього Порядку, однак, як вбачається з матеріалів справи форма містобудівних умов та обмежень від 09 листопада 2011 року №27 відмінна від затвердженої форми, що не узгоджується з вказаною нормою.

Виявлені під час перевірки недоліки, як вважає відповідач, не можуть бути усунуті шляхом внесення змін.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року.

Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою вищевказаної статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;

5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об`єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

Про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - нагляд) визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, відповідно до пункту 2 якого нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

За правилами пунктів 23, 31, 32, 33 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. Разом з протоколом видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання об`єктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки.

Якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Головний інспектор будівельного нагляду розглядає питання щодо відновлення дії зупиненого рішення протягом п`яти робочих днів з дня надходження від об`єкта нагляду інформації про усунення виявлених порушень.

Про відновлення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 7, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

До повноважень головних інспекторів будівельного нагляду в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду входить проведення перевірок щодо дотримання уповноваженими органами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил і у разі виявлення порушень об`єктами нагляду, вони вправі скасовувати чи зупиняти дію прийнятих ними рішень.

Такий правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №500/498/19.

Однак, згідно з пунктом 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Вказаним Порядком передбачено вжиття інших заходів реагування на виявлені порушення, у тому числі внесення припису про їх усунення, зупинення дії рішення. Порушення у сфері містобудівної діяльності саме по собі не є достатньою та безумовною підставою для скасування рішень. За змістом Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду обов`язковими умовами для скасування рішення є наявність порушення на час проведення перевірки та неможливість його усунення.

Тому скасування органом державного архітектурно-будівельного нагляду містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки із зазначенням лише формальних підстав, які не вплинули і не могли вплинути на їх правомірність, є непропорційним, вчиненим без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав особи, які такі містобудівні обмеження були видані, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.

Таке правозастосування відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №826/15079/17.

При цьому, згідно з висновком Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, аналогічних тим, якими урегульовані спірні у цій справі правовідносини, викладеного у постанові від 11.04.2018 у справі №821/3/17, а згодом застосованого й у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №500/2308/18, прийняття рішення про скасування містобудівних умов є крайнім заходом, який застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень.

Як встановлено судовим розглядом цієї справи, виявлені органом державного архітектурно-будівельного нагляду порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності вказували на недоліки виданих Товариству містобудівних умов та обмежень за формою та змістом, визначених Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, неповноту даних, які підлягають відображенню, а також стосувались ненадання на вимогу перевіряючих документів, які передували видачі містобудівних умов.

Тобто, вказані у акті перевірки порушення вимог містобудівного законодавства стосувались недоліків форми та змісту містобудівних умов, повноти відображення у них даних, однак, відповідач не навів у спірному рішенні мотивів щодо неможливості усунення таких недоліків містобудівних умов і наявності підстав для застосування крайнього заходу у вигляді скасування їх дії.

Відповідачем не було наведено відповідних обґрунтувань й під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій.

Конституційний Суд України у абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 вказав, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Отже, отримавши містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, які згідно із законом є чинними до завершення будівництва і на зміст яких Товариство не має жодних можливостей впливати під час їх складання і затвердження уповноваженим органом, у останнього виникли засновані на законі правомірні очікування, що набуте ним право на забудову території буде реалізоване. З цією метою позивачем було вчинені конкретні дії, зокрема, у відповідності до отриманих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки Товариством було розроблено проектну документацію на об`єкт будівництва, а відділом Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №ЧК08212127696, фактично розпочато виконання підготовчих і будівельних робіт.

Таким чином, за наявності підстав вважати, що містобудівні умови та обмеження містили певні недоліки, орган нагляду мав право зупинити дію рішення об`єкта нагляду та повідомити його про необхідність усунення встановлених недоліків. В той же час, скасування містобудівних умов та обмежень є крайнім заходом, як правильно вказали суди попередніх інстанцій.

Верховний Суд звертає увагу, що сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначає як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

У рішенні у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже, оскільки відповідачем не доведено доцільність скасування спірних містобудівних умов та обмежень, як крайнього заходу, без розгляду питання про їх зупинення та винесення відповідних приписів для надання часу для приведення вказаних документів у відповідність до вимог чинного законодавства, то колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не дотримано принцип належного урядування та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди, задовольнивши позовні вимоги Товариства, вирішили цей спір із правильним застосуванням норм матеріального та при дотриманні норм процесуального права й ухвалили судове рішення відповідно до закону.

Згідно з частиною 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року у справ №823/1504/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз В.М. Кравчук А.І. Рибачук