Рішення

від 25.01.2023 по справі 748/2447/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/52/23

Єдиний унікальний № 748/2447/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді: Майбороди С.М.,

з участю секретаря судового засідання Оніщенко Ю.В.,

прокурора Абдужабарової І.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом прокурора в інтересах держави в особі КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У кримінальномупровадженні прокурорзвернувся досуду вінтересах державив особіКНП «Чернігівськацентральна районналікарня» Чернігівськоїрайонної радиЧернігівської областіз позовомдо ОСОБА_1 ,в якомупросив стягнутиз відповідачавитрати налікування потерпілоговід кримінальногоправопорушення врозмірі 7486,95грн. ПостановоюВерховного Судувирок Чернігівськогорайонного судуЧернігівської областівід 16листопада 2021року вчастині вирішенняцивільного позовупрокурора щодовідшкодування матеріальноїшкоди скасованоі призначенов ційчастині новийрозгляд усуді першоїінстанції впорядку цивільногосудочинства. Позов мотивований тим, що 13.05.2018 року близько 10.30 год ОСОБА_1 , перебуваючи біля буд. АДРЕСА_1 , з мотивів тривалих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, тримаючи у руках увімкнену електричну кутову шліфувальну машинку з обертаючим робочим ріжучим диском, діючи умисно, наніс ОСОБА_2 вказаним інструментом один поріз по лівій кисті, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді множинних різано-рваних ран тильної поверхні лівої кисті, які в своєму перебігу ускладнились порушенням чутливості в зоні іннервації ліктьового нерву в дистальних фалангах лівої кисті, рубцевою контрактурою 2-5 пальців лівої кисті з порушенням хватальної функції, котрі виникли внаслідок дії предмету з ріжучими властивостями, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 521 від 18.10.2018 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою стійкої втрати працездатності менш ніж на третину. В результаті спричинених ОСОБА_2 , тілесних ушкоджень вона перебувала на лікуванні в КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області, згідно довідки якого № 1763 від 10.12.2018 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області з 13.05.2018 по 01.06.2018 (19 ліжко-днів), витрати на лікування становлять 7486 грн. 95 коп.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13.12.2022 року за клопотанням відповідача розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено до судового розгляду.

07.12.2022 року ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову, оскільки розрахунок позову прокурором проведено всупереч процедурі розрахунку прописаної Постановою Пленуму ВСУ № 11 від 07.07.1995 року та не відповідає вимогам ЦПК України. Прокурором не надана Довідка розрахунок бухгалтерії не доведено перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в Чернігівській ЦРЛ, оскільки показами свідків підтверджується, що ОСОБА_2 знаходилась вдома і не лікувалась стаціонарно. Також, звертає увагу на доводи Верховного Суду, викладені в постанові від 01.11.2022 року в частині недоведеності та на обґрунтованості прокурором факту бездіяльності компетентного органу, не вказано причини того, чому компетентний орган не звернувся самостійно до суду з позовом в інтересах держави чи не міг звернутися.

12.12.2022 року, згідно поштового відправлення, заступником керівника Чернігівської окружної прокуратури надіслано відповідь на відзив, в якому зазначається, що наведені у відзиві на позовну заяву доводи є необґрунтованими та підлягають відхиленню. Так, відповідно до постанови Верховного Суду від 01.11.2022 по справі №748/356/19 встановлено факт перебування на стаціонарному лікуванні 19 ліжко-днів в КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 і розмір витрат, понесених лікувальним закладом на лікування потерпілої від злочину, тобто розрахунок, наданий КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» №1763 від 10.12.2018 та міститься в матеріалах справи, є належним та допустимим доказом. Також, посилаються на лист КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» від 21.11.2022 щодо підстав не звернення до суду безпосередньо КНП «Чернігівська центральна районна лікарня».

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, вказуючи на відсутність довідки-розрахунку та не доведення прокурором підстав звернення до суду.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали проваддення, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок.

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання. Встановлено, що 13.05.2018 року ОСОБА_1 , з мотивів тривалих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, тримаючи у руках увімкнену електричну кутову шліфувальну машинку з обертаючим робочим ріжучим диском, діючи умисно, наніс ОСОБА_2 вказаним інструментом один поріз по лівій кисті, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді множинних різано-рваних ран тильної поверхні лівої кисті, які в своєму перебігу ускладнились порушенням чутливості в зоні іннервації ліктьового нерву в дистальних фалангах лівої кисті, рубцевою контрактурою 2-5 пальців лівої кисті з порушенням хватальної функції, котрі виникли внаслідок дії предмету з ріжучими властивостями, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 521 від 18.10.2018 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою стійкої втрати працездатності менш ніж на третину. В результаті спричинених ОСОБА_2 , тілесних ушкоджень вона перебувала на лікуванні в КНП «Чернігівська центральна районна лікарня».

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 01 листопада 2022 року вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільних позовів прокурора та потерпілої ОСОБА_2 щодо відшкодування матеріальної шкоди скасовано і призначено в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті судові рішення залишено без змін. Верховний Суд вказав, що звертаючись до суду з позовом, прокурор не обґрунтував і не довів суду факту бездіяльності компетентного органу, а саме невжиття цим органом жодних заходів протягом розумного строку, після того як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а також не вказав причини того, чому компетентний орган не звернувся самостійно до суду з позовом в інтересах держави чи не зміг звернутися.

Відповідно до листа КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» № 988 від 21.11.2922, останні вказали про неможливість самостійно вживати заходів щодо відшкодування витрат, пов`язаних із стаціонарним лікуванням потерпілих від кримінальних правопорушень, оскільки їх не повідомляють про хід розслідування кримінальних справ та просять вживати заходи щодо відшкодування понесених витрат.

Відповідно до ч.3 ст.1206 Цивільного кодексу України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

За змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Ураховуючи, що фінансування закладів охорони здоров`я, у тому числі і КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області, де від отриманих тілесних ушкоджень проходила стаціонарне лікування потерпіла ОСОБА_2 , здійснювалась за рахунок бюджетних коштів, тому прокурор, звертаючись із цивільним позовом, діяв у межах своєї компетенції, оскільки у даному випадку вбачається порушення інтересів держави.

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.11.2021 встановлено факт перебування на стаціонарному лікуванні 19 ліжко-днів в КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 і розмір витрат, понесених лікувальним закладом на лікування потерпілої, тобто розрахунок, наданий КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» №1763 від 10.12.2018 та міститься в матеріалах справи, є належним та допустимим доказом. На необхідність повторної оцінки наданого розрахунку не вказував Верховний Суд у своїй постанові, скасовуючи вирок в частині вирішення цивільного позову.

Відповідно до п.2,3,4 вказаного Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» наданий розрахунок №1763 від 10.12.2018 понесених витрат на лікування потерпілої, в якому зазначено, що ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 13.05.2018 по 01.06.2018 ( 19 ліжко-днів). Вартість лікування хворої склала 7486,95 грн, в т.ч. заробітна плата медичного персоналу 5457,56 грн, нарахування на заробітну плату 1200,61 грн, медикаментозне забезпечення 179,17 грн, харчування 85,88 грн, накладні витрати 563,73 грн. В ході судового розгляду кримінального провадження було допитано в якості свідка ОСОБА_3 , який підтвердив, що фактично виписка ОСОБА_2 відбулась 01.06.2018.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача ОСОБА_1 на користь Чернігівського районного бюджету підлягають стягненню кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої у КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області в сумі 7486,95 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 1206 Цивільного кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги прокурора вінтересах державив особіКНП «Чернігівськацентральна районналікарня» Чернігівськоїрайонної радиЧернігівської областідо ОСОБА_1 про відшкодуваннявитрат налікування особи,яка потерпілавід кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівського районного бюджету витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» в розмірі 7486 ( сім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 95 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27 січня 2023 року.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Прокурор Чернігівської окружної прокуратури, код ЄДРПОУ 02910114, адреса : вул. Шевченка, 1, м. Чернігів.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_2 .

Суддя С. М. Майборода