Постанова

від 21.07.2023 по справі 748/2447/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 липня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/2447/22

Головуючий у першій інстанції - Майборода С. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/596/23

Суд у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,

за участі секретаря Зеляк Ю.Г.

позивач: Чернігівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області,

відповідач: ОСОБА_1 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 ,

на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2023 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 27.01.2023, м. Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

19.12.2018 Чернігівською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області (далі за текстом - КНП «Чернігівська ЦРЛ») пред`явлено позов в рамках кримінального провадження № 12018270270000443 до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в розмірі 7486 грн 95 коп. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 13.05.2018 близько 10 год 30 хв ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді множинних різано-рваних ран тильної поверхні лівої кисті, які в своєму перебігу ускладнились порушенням чутливості в зоні іннервації ліктьового нерву в дистальних фалангах лівої кисті, рубцевою контрактурою 2-5 пальців лівої кисті з порушенням хватальної функції, котрі відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою стійкої втрати працездатності менш ніж на третину. Внаслідок цього ОСОБА_2 перебувала на лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Чернігівська ЦРЛ» з 13.05.2018 по 01.06.2018 (19 ліжко-днів); витрати на її лікування становлять 7486 грн 95 коп.

Постановою Верховного Суду у вказаному провадженні у судовій справі № 748/356/19 вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.11.2021 і ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 07.02.2022 в частині вирішення вищевказаного цивільного позову скасовано і призначено в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з доведеності позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення й ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи скарги зводяться до викладу обставин справи та того, що:

- розрахунок витрат на лікування ОСОБА_2 прокурором визначено згідно зі фальсифікованою інформацією КНП «Чернігівська ЦРЛ» про знаходження останньої на лікуванні 19 ліжко-днів та всупереч процедурі, передбаченої постановою Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11;

- бухгалтерський облік витрат, що є об`єктом судового розгляду, бухгалтерією КНП «Чернігівська ЦРЛ» не здійснювався, ОСОБА_2 в стаціонарі цього закладу не лікувалася, а послуги з лікування отримувала амбулаторно, хоча відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в лікарні;

- інформація від 10.12.2018 за № 1763, надана КНП «Чернігівська ЦРЛ», оформлена з порушенням вимог наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6 та за відсутності протоколу Міністерства охорони здоров`я України на госпіталізацію, процедуру та методику лікування пацієнтів з травмами шкіри пальців верхніх кінцівок, аналогічним тим, що отримала ОСОБА_2 13.05.2018;

- із свідчень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 випливає, що ОСОБА_2 постійно знаходилась вдома. Сама ОСОБА_2 в судовому засіданні озвучила, що вона була вдома за певних обставин;

- прокурор не обґрунтував і не довів суду факту бездіяльності компетентного органу та підстави звернення прокурора в інтересах держави, скориставшись тим, що цивільний позов головний лікар КНП «Чернігівська ЦРЛ» не подавав понад один рік, маніпулював змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч. 3 ст. 128 КПК України, підготував фальсифіковану позовну заяву від 19.12.2018;

- суд не взяв до уваги, що лікування пацієнтів в стаціонарі медичної установи проводиться тільки за протоколами Міністерства охорони здоров`я України, прокурор не подав протоколу цього органу на госпіталізацію, процедуру та методику лікування пацієнтів, а випискою підтверджується, що ОСОБА_2 не перебувала на стаціонарному лікуванні.

У відзиві на апеляційну скаргу Чернігівська окружна прокуратура просить її відхилити, а рішення суду І інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

У справі встановлено таке.

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.11.2021 у справі № 748/356/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Цим вироком встановлено, що 13.05.2018 близько 10 год 30 хв ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , умисно наніс ОСОБА_2 один поріз по лівій кисті, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді множинних різано-рваних ран тильної поверхні лівої кисті, які в своєму перебігу ускладнились порушенням чутливості в зоні іннервації ліктьового нерва в дистальних фалангах лівої кисті, рубцевою контрактурою 2-5 пальців лівої кисті з порушенням хватальної функції, котрі відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 521 від 18.10.2018 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою стійкої втрати працездатності менш ніж на третину. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07.02.2022 згаданий вирок у наведеній частині залишено без змін (копія вироку та ухвали на арк. 4-8, 9-16).

Постановою Верховного Суду від 01.11.2022 у вищевказаній справі вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.11.2021 та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 07.02.2022 в частині вирішення цивільного позову прокурора скасовано і призначено в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті судові рішення залишено без змін. Верховний Суд вказав, що звертаючись до суду з позовом, прокурор не довів суду факту бездіяльності компетентного органу - невжиття цим органом протягом розумного строку відповідних заходів після того, як йому стало або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а також не вказав причини, чому компетентний орган не звернувся чи не зміг звернутися самостійно до суду з позовом в інтересах держави (копія постанови - арк. 17-23).

Згідно з листом КНП «Чернігівська ЦРЛ» від 21.11.2022 № 988 (арк. 31), заходи щодо відшкодування витрат закладу в сумі 7486 грн 95 коп. на стаціонарне лікування ОСОБА_2 протягом 19 ліжко-днів в період з 13.05.2018 по 01.06.2018 не вживались та не будуть вживатися в майбутньому у зв`язку з тим, що органи досудового розслідування та суди не повідомляють КНП «Чернігівська ЦРЛ» про кримінальні правопорушення (№ ЄРДР, дату кваліфікацію злочину та інше) зазначеної категорії справ, про хід їх розслідування та встановлення й визнання винними осіб у їх вчиненні, про прийняті у них рішення тощо. Лікарня не є стороною у кримінальному провадженні, а тому у зв`язку з відсутністю будь-якої інформації КНП «Чернігівська ЦРЛ» не має можливості самостійно вживати заходи щодо відшкодування витрат, пов`язаних і стаціонарним лікуванням потерпілих від кримінальних правопорушень.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.07.2023, юридична особа КНП «Чернігівська ЦРЛ» (код 02006544) до цього іменувалася Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області (КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ»); її засновником є Чернігівська районна рада Чернігівської області (арк. 99-100).

У інформації КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» від 10.12.2018 № 1763 зазначено, що ОСОБА_2 , 1950 р. н., мешканка с. Старий Білоус, Чернігівського району, знаходилась на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 13.05.2018 по 01.06.2018 (19 ліжко-днів). Вартість лікування хворої склала 7486 грн 95 коп., в тому числі: заробітна плата медичного персоналу - 5457 грн 56 коп., нарахування на заробітну плату - 1200 грн 61 коп., медикаментозне забезпечення - 179 грн 17 коп., харчування - 85 грн 88 коп., накладні витрати - 563 грн 73 коп. (арк. 96).

Аналізуючи правові норми, що регулюють спірні правовідносини, і надані докази, суд доходить таких висновків.

Доводи ОСОБА_1 про те, що прокурор не обґрунтував підстави звернення до суду в інтересах держави в особі КНП «Чернігівська ЦРЛ», є слушними. Так, згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545 «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» встановлено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Бездіяльність щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 в розмірі 7486 грн 95 коп., яке є наслідком вчиненого відносно неї ОСОБА_1 кримінального правопорушення, допущено комунальним закладом - КНП «Чернігівська центральна районна лікарня», засновником якого є Чернігівська районна рада Чернігівської області, що має фінансувати і контролювати діяльність цього закладу, зокрема контролювати виконання ним бюджету (в тому числі й законність та ефективність використання коштів цього бюджету). Тож особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язані із законним та ефективним витрачанням коштів районного бюджету, є Чернігівська районна рада.

Велика Палата Верховного Суду:

- у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 орієнтує суди нижчих ланок на таке. У відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків: вони наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (п. 8.5). Згідно з абз. 1 та 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у двох випадках: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність цих обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини. Заборона здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній встановлена абз. 3 ч. 3 цієї ж статті (п. 8.11). Така заборона має застосовуватися з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 статті, про яку йдеться у цьому абзаці, яка передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи (пп. 8.12, 8.35); при цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (8.56);

- за висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені в п. 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, в підп. 8.19 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та п. 40 постанови від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, повноваження органів влади, зокрема і щодо захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними. Тому суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21 зазначено, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи (п. 89).

За змістом правової позиції, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов, повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин (п. 90). Оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, то звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним (п. 91).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 83 своєї постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 орієнтує суди нижчих ланок на таке. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано), подібним до якого є пункт 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

З наведеного випливає, що:

- у разі, якщо КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» не має наміру пред`явити позов про відшкодування збитків, які є предметом судового розгляду в цій справі, то такий позов у його інтересах вправі пред`явити Чернігівська районна рада Чернігівської області;

- прокурор не має права на звернення до суду з цим позовом в інтересах КНП «Чернігівська центральна районна лікарня».

Отож оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про залишення позову Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» без розгляду.

Апеляційний суд вирішує справу як на наданих суду І інстанції доказах, так і на наданих апеляційному суду доказах, так як всі вони мають виключне значення для справи і без їх врахування неможливо у повному обсязі перевірити доводи та заперечення учасників справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, 377 ч. 1, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2023 року скасувати.

Позов Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її складення.

Ідентифікаційні дані учасників справи наведено у рішенні суду І інстанції.

Головуючий: Судді: