Ухвала

від 24.01.2023 по справі 759/18645/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/94/23

ун. № 759/18645/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ;

за участю секретаря ОСОБА_2 ;

прокурора ОСОБА_3 ;

власника майна ОСОБА_4

представників власника майна: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво Святошинської прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12019110200004019 від 22.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

26.12.2022 року до суду надійшло вказане клопотання про накладення арешту на майно, а саме на ряд земельних ділянок, що перебувають у власності Приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське».

Клопотання обґрунтовується тим, що СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110200004019 від 22.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

За версією органу досудового розслідування, 15.07.2019 року було здійснено несанкціоноване втручання до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та внесено зміни щодо власників ряду земельних ділянок (перелік наводиться), внаслідок чого вони незаконно вибули з комунальної власності Гореницької сільської ради та перейшли у власність ПСП «Шевченківське».

Крім цього прокурор зазначає, що державним реєстратором, всупереч актам чинного законодавства, без належним чином оформлених документів було внесено зміни до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме у відомості про юридичну особу - ПСП «Шевченківське», де у розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» державним реєстратором протиправно зазначено що ПСП «Шевченківське» буцімто є правонаступником КСП імені Тараса Шевченка.

Вказане, на думку прокурора, свідчить про незаконне заволодіння землями комунальної власності Гореницької сільської ради з боку ПСП «Шевченківське», а також про неправомірність дій державних реєстраторів, що вносили відповідні зміни до державного реєстру без відповідного пакету документів та належної правової підстави.

07.11.2022 року, в рамках даного кримінального провадження, державному реєстратору ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Таким чином, враховуючи, що зазначені у клопотанні земельні ділянки були набуті, як вважає орган досудового розслідування, протиправним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, прокурор просить накласти на них арешт.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав.

Власник майна та його представники проти клопотання заперечують, посилаючись на те, що підстав для обмеження власника в користування належними йому земельними ділянками немає.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступних висновків.

СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110200004019 від 22.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України (а.с. 17-18).

Постановою слідчого від 05.09.2019 року, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222482001:01:002:5063 площею 0,6443 га; 3222482001:01:002:5064 площею 0,3204 га; 3222482001:01:002:5066 площею 5,6304 га; 3222482003:04:006:5062 площею 13,3545 га; 3222482001:01:005:5043 площею 0,1139 га; 3222482001:01:002:5065 площею 0,0542 га; 3222482001:01:002:5059 площею 1,9625 га; 3222482001:01:002:5062 площею 0,0604 га; 3222482001:01:002:5061 площею 0,2411 га; 3222482001:01:002:5067 площею 0,4839 га; 3222482001:01:002:5068 площею 0,2016 га. визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні (а.с. 123-133).

Відповідно дост. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУ НП у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110200004019 від 22.08.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Частиною 2ст. 173 КПК Українивизначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьоюст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу. Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, у постанові слідчого не зазначено, яким саме критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідають земельні ділянки ПСП "Шевченківське", зокрема, що вони були знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди чи є об`єктом кримінально протиправних дій або набуті кримінально протиправним шляхом.

Так, у даному випадку, зважаючи на правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 362 КК України - несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, то речовими доказами є саме відомості, що підтверджують факт вчинення протиправних маніпуляцій з інформацією у автоматизованій системі, в даному випадку в держаному реєсстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому, незважаючи на те, що постановою слідчого від 05 вересня 2019 року перелічені у клопотанні земельні ділянки визнано речовими доказами, вказане процесуальне рішення не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, є формальним, немотивованим, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України. Крім цього, слідчим суддею в судовому засіданні було встановлено, що у 2019 році на вказані земельні ділянки вже накладався арешт на підставі ухвали слідчого судді Києво Святошинського районного суду Київської області, однак 07.10.2021 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва даний арешт було скасовано у зв`язку із відсутністю підстав для продовження існування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна та в зв`язку із недоведеністю факту використання арештованого майна в якості доказів у кримінальному провадженні для доведення обставин, що підлягають встановленню у цьому кримінальному провадженні.

Також прокурором не було надано жодних доказів на обґрунтування ризику відчуження даних земельних ділянок на користь інших осіб, в той же час застосування такого заходу забезпечення має значний негативний вплив на можливості підприємства займатись господарською діяльністю, отримувати кредити для проведення посівних компаній, тощо.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя враховує приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Така позиція також узгоджується із частиною 5статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

При цьому суд враховує той факт, що ні саме підприємство, ні його посадові особи не є підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме досудове розслідування відбувається стосовно факту несанкціонованого внесення змін до державного реєстру.

Крім цього представниками ПСП «Шевченківське» у судовому засіданні було надано копію Постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 року в справі № 911/1380/20, у якій було встановлено відсутність будь-яких належних та допустимих доказів того, що спірні земельні ділянки є комунальною власністю і належать територіальній громаді Гореницької сільської ради. Також зазначеною постановою встановлено факт відсутності будь-яких порушень прав та законних інтересів Гореницької сільської ради з боку ПСП «Шевченківське» (а.с. 177-191).

Таким чином в судовому засіданні прокурор не довів правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань даного кримінального провадження і що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи юридичної особи, а тому підстав для задоволенню клопотання немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання прокурора Києво Святошинської прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12019110200004019 від 22.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголошено 25.01.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1