Ухвала

від 20.01.2023 по справі 914/3357/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"20" січня 2023 р. Справа № 914/3357/21

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Гриців В.М.,

Якімець Г.Г.,

розглянув апеляційну скаргу Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації за № 30-190810/2-22 від 24.11.2022

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2021 суддя: Кидисюк Р.А. м. Львів, повний текст рішення складено 29.12.2021

та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2022 суддя: Кидисюк Р.А. м. Львів, повний текст рішення складено 20.01.2022

за позовом приватного підприємства ЮеМСІ Холдинг, м.Перемишляни, Львівська обл.

до відповідача Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

за участю третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

за участю третьої особи2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

про стягнення 63137,96 грн. заборгованості за договором про здійснення технічного нагляду №29/ТН від 09.11.2018

В С Т А Н О В И В :

рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації на користь приватного підприємства «ЮеМСІ Холдинг» 54 421,55 грн. основного боргу за договором №29/ТН про здійснення технічного нагляду від 09.11.2018, 1690,79 грн. пені, 5388,62 грн. інфляційних нарахувань та 1637,00 грн. 3% річних, 2379,00 грн. судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 18.01.2022 заяву приватного підприємства «ЮеМСІ Холдинг» про ухвалення додаткового рішення задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації на користь приватного підприємства «ЮеМСІ Холдинг» 9000,00 грн. судових витрат на правничу допомогу.

Частиною першою статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

24.11.2022 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації за № 30-190810/2-22 від 24.11.2022 на рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2021 та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2022.

В обгрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.11.2022 у справі № 914/3357/21, якою змінено сторону боржника з Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації на Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, а тому він не погоджується з рішенням суду, яке було винесено 21.12.2021 та додатковим рішенням, яке було винесено 18.01.2022.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 залишено без руху апеляційну скаргу Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації за № 30-190810/2-22 від 24.11.2022 на рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2021 та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2022 в справі № 914/3357/21 та рекомендовано скаржнику, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 3 405,00 грн. за подання апеляційної скарги та подання суду належних доказів сплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 3 405,00 грн., подати суду докази надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні в справі в розумінні ч. 1 ст. 259 ГПК України, а також вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2021 та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2022 в справі № 914/3357/21 в порядку ч. 3 ст. 256 ГПК України.

09.12.2022 на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 визнано необгрунтованими підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження в частині посилання апелянта на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.11.2022, якою замінено сторону (боржника) у виконавчих документах, оскільки така стосується виконання зазначених рішень. Також, зазначеною ухвалою залишено без руху апеляційну скаргу та запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження оскаржуваних ним рішень.

На адресу суду надійшло клопотання Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2021 та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2022 в справі № 914/3357/21.

У поданому клопотанні скаржник посилається на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.11.2022, зокрема, замінено сторону (боржника) у виконавчих документах - наказах Господарського суду Львівської області від 09.02.2022 та від 11.02.2022 у справі 914/3357/21 з Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 6; ідентифікаційний код: 38853521) на правонаступника - Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18; ідентифікаційний код: 40303264).

З підстав того, що Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації став боржником в цій справі лише 15.11.2022 та повинен відповідати зобов`язаннями перед позивачем (стягувачем), що на його думку порушує безпосередньо права та інтереси Департаменту, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2021 та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2022 в справі № 914/3357/21.

Апеляційний господарський суд зазначає, що при зверненні до суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, третьою особою-1 не зазначено будь-яких інших обставин та не наведено аргументів стосовно поважності причин пропуску строку.

Розглянувши вказане клопотання, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як встановлено судом та зазначено в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022, оскаржуване рішення суду першої інстанції проголошене 21.12.2021, повний текст рішення виготовлено 29.12.2021, а тому строк на апеляційне оскарження завершується 18.01.2022.

Щодо додаткового рішення - проголошене 18.01.2022, повний текст виготовлено 20.01.2022, а тому строк оскарження завершується 09.02.2022. Однак скаржником подано апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду 24.11.2022 із значним пропуском на оскарження рішень суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2021 було надіслано на адресу Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача) (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18) 30.12.2021, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції (т. 1 а.с. 120). Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2022 було надіслано на адресу апелянта 21.01.2022, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції (т. 1 а.с. 160).

Крім цього, відповідно до протоколу судового засідання Господарського суду Львівської області від 21.12.2021, в якому було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, представник апелянта був присутній (т. 1 а.с. 109-111).

Оцінюючи доводи апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та додаткового рішення в частині посилання на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.11.2022, якою замінено сторону (боржника) у виконавчих документах, апеляційний господарський вважає ці причини не поважними.

Як вбачається, суб`єктом апеляційного оскарження у даному випадку є правонаступник відповідача у даній справі - Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації - Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, який на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 15.11.2022 замінений у зв`язку з припиненням діяльності Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (зі статусом юридичної особи) шляхом реорганізації (приєднання).

Так, ухвала Господарського суду Львівської області про заміну боржника у виконавчих документах - наказах Господарського суду Львівської області від 09.02.2022 та від 11.02.2022 у справі 914/3357/21 з Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації на правонаступника - Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації прийнята судом 15.11.2022.

Судом встановлено, що скаржник приймав участь в справі за № 914/3357/21 рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2021 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2022 прийняті в якій він оскаржує.

Таким чином, апелянт брав участь у розгляді справи, що також підтверджується протоколами судового засідання Господарського суду Львівської області від 23.11.2021 (т. 1 а.с. 54) та від 21.12.2021 (т. 1 а.с. 109-111).

Крім цього, суд зазначає, що апелянтом не наведено обставин, які б спростовували, що про оскаржуване рішення та додаткове рішення йому не було відомо та він не мав об`єктивної можливості ознайомитися з його змістом.

За змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2021 у справі № 914/3357/21 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.12.2021 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/ 102297231). Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2022 у справі № 914/3357/21 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.01.2022 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/ 102731766).

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, вищенаведені норми процесуального закону регламентують принцип диспозитивності судового процесу, згідно з яким особа самостійно або через уповноваженого представника здійснює свої процесуальні права та обов`язки.

Окрім того, апеляційний господарський суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, а також права на оскарження судового рішення (фактично права на виправлення судової помилки) з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду та строку на оскарження у розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи Белле проти Франції, Ільхан проти Туреччини, Пономарьов проти України, Щокін проти України тощо).

Розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа Мушта проти України); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи Рябих проти Росії, Устименко проти України); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи Безруков проти Росії, Брумареску проти Румунії).

При цьому у кожному випадку прийняття національними судами рішення про поновлення строків на звернення до суду або на оскарження судового рішення, ЄСПЛ наголошує на необхідності перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (справа Пономарьов проти України), а також, чи є обмеження права особи на доступ до суду пропорційним (справа Мельник проти України).

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Що стосується забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення у контексті пропуску строку на таке оскарження, у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо: 1) пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника, а тим більше, якщо пропуск строку стався з вини судів попередніх інстанцій, зокрема, у зв`язку з несвоєчасним врученням повного тексту судового рішення при одночасній добросовісній поведінці скаржника та вчиненні останнім усіх залежних від нього дій з метою отримання такого рішення; 2) оскарження судового рішення здійснюється не з метою перегляду остаточного рішення, а обумовлене метою виправлення судової помилки, яка має суттєве значення для захисту прав та інтересів особи або становить значний суспільний або у, виняткових випадках, державний інтерес.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно з частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового аналізу наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 16.04.2021 у справі №904/3258/14).

Виходячи зі змісту частин 2 та 3 статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15).

Перевіривши доводи скаржника щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, суд дійшов до висновку про те, що у даному випадку пропуск процесуального строку зумовлений не об`єктивними і незалежними від волі скаржника причинами, а суб`єктивними чинниками і поведінкою самого скаржника. Скаржник не проявив особистої старанності при прийнятті рішення про ініціювання процедури апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що апелянт подав апеляційну скаргу через 300 днів після закінчення строку апеляційного оскарження, а тому не розцінює, що пропуск цього строку є незначним.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Так, пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин суд дійшов висновку відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації за № 30-190810/2-22 від 24.11.2022 на рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2021 та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2022 в справі № 914/3357/21.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації за № 30-190810/2-22 від 24.11.2022 на рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2021 та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2022 в справі № 914/3357/21.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу.

Скаржнику надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко

Судді В.М. Гриців

Г.Г. Якімець