Ухвала

від 13.01.2023 по справі 331/3350/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 4с/331/4/2023

ЄУН 331/3350/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2023 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря Постарнак М.М.,

представника заявника адвоката Малишева О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Малишева Олександра Віталійовича, заінтересовані особи в.о. начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гостіщева Тетяна, міське комунальне підприємство «Основаніє», на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби,

В С Т А Н О В И В:

23.09.2022 від ОСОБА_1 в особі представника адвоката Малишева О.В. в порядку статті 447 ЦПК України до суду надійшла скарга, за результатами розгляду якої заявник просить: визнати оскаржувану бездіяльність неправомірною і зобов`язати посадових осіб Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) усунути порушення, поновивши порушені права заявника шляхом зняття арешту з усього майна ОСОБА_2 , накладений постановою головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Запорізького міського управління юстиції Копил Ю.В. від 17.11.2008 № 1191/6 (реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: 8197430; номер запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2044228);стягнути з Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, у сумі 5000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, заявником зазначено, що вона є рідною дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останньої відкрилась спадщина, до складу якої входить право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник у встановлений законом строк, як спадкоємець першої черги за законом, подала до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. заяву про прийняття спадщини. Проте під час оформлення права на спадщину з`ясувалось, що головний державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Запорізького міського управління юстиції (на цей час Олександрівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Копил Ю.В. своєю постановою від 17.11.2008 № 1191/6 наклала арешт на все нерухоме майно спадкодавця. Як згодом було встановлено, накладення арешту на майно спадкодавця було вчинено у виконавчому провадженні, розпочатому за судовим наказом № 2-н-579/07, виданим 14.06.2007 Жовтневим районним судом міста Запоріжжя про солідарне стягнення зі спадкодавця, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь комунального підприємства «ВРЕО-2» Жовтневого району м. Запоріжжя суми заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги у розмірі 3674,68 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 15 грн. Наявність арешту унеможливлює оформлення заявником права на спадщину та реєстрацію за нею майнових прав на спадщину, чим порушуються майнові права заявника. Тому з метою зняття вказаного арешту заявник звернулась із заявою до відповідного органу державної виконавчої служби, але в.о. начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гостіщева Т.М. повідомила про відсутність законних підстав для зняття арешту.

Вважає бездіяльність державного виконавця неправомірною, та просить поновити її порушені права шляхом зняття арешту з усього майна ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 26 вересня 2022 р. скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду увідкритому судовому засіданні, зобов`язано приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерію Валеріївну надіслати на адресу суду належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 29-30)

07 листопада 2022 р. на виконання ухвали суду від 26 вересня 2022 р. до суду надійшла копія спадкової справи № 38/2021, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 55-68)

01 грудня 2022 року від заступника начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гостіщевої Тетяни до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника ВДВС, в якій просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , мотивуючи це тим, що заявник обрала неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки належним способом захисту прав є звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, а відтак позбавлена права на звернення до суду з такою скаргою. На час звернення до суду, ОСОБА_1 не надала суду жодних належних доказів (наприклад, постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії), з яких би вбачалося порушення її прав. (а.с. 70-76)

В суді представник заявника адвокат Малишев О.В. вимоги скарги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у скарзі.

25 жовтня 2022 від представника заінтересованої особи міського комунального підприємства «Основаніє», до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. (а.с. 46)

Суд, перевіривши доводи скарги матеріалами справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що, на виконанні у Жовтневому відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Запорізького міського управління юстиції (на цей час Олександрівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебував судовий наказ № 2-н-579/07, виданий 14.06.2007 Жовтневим районним судом міста Запоріжжя про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь комунального підприємства «ВРЕО-2» Жовтневого району м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 05448685) суми заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги у розмірі 3674,68 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 15 грн.

Постановою головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Запорізького міського управління юстиції Копил Ю.В. від 17.11.2008 № 1191/6 було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2 (реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: 8197430; номер запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2044228).

В подальшому виконавче провадження з примусового виконання зазначеного судового наказу було завершено та знищено.

Наведене не спростовується Олександрівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у заяві від 24.11.2022 № 14740/1 та підтверджується даними судового наказу № 2-н-579/07, виданого 14.06.2007 Жовтневим районним судом міста Запоріжжя, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.08.2022, листа в.о. начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гостіщевої Тетяни від 10.08.2022 № 9805/1. (а.с. 18)

Боржник за вказаним вище виконавчим провадженням ОСОБА_2 є матір`ю заявника ОСОБА_1 , про що свідчать відомості наданого суду свідоцтва про народження від 23.10.1984 серії НОМЕР_1 та свідоцтва про одруження від 25.07.1997 серії НОМЕР_2 . (а.с. 9-10)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.05.2022 серії НОМЕР_3 . (а.с. 11)

З наданого заявником свідоцтва про право власності на житло від 07.08.2008 № 249, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.10.2008 № 20681386 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.08.2022 випливає, що зі смертю ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить право спільної сумісної власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 12-15)

Відповідно до копії спадкової справи № 38/2021 до майна померлої ОСОБА_2 , заведеної приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В., заявник ОСОБА_1 07.05.2021, тобто у визначений ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України строк, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 . Інші спадкоємці померлої ОСОБА_4 (дочка) та ОСОБА_3 (син) від прийняття спадщини відмовились, що засвідчено їх заявами, які подано нотаріусу 07.05.2021. (а.с. 56-57)

Отже, заявник ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після померлої ОСОБА_2 , проте не може реалізувати своє право на спадкування та майнові права щодо успадкованих прав на нерухоме майно через наявність зазначеного вище арешту на все нерухоме майно спадкодавця ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 1218, ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Задля зняття вказаного арешту ОСОБА_1 звернулась із заявою від 05.08.2022 до Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, але в.о. начальника даного органу державної виконавчої служби Гостіщева Тетяна з посиланням на відсутність законних підстав для зняття арешту ухвалила рішення про відмову у знятті арешту, яке фактично є предметом оскарження. Дане рішення оформлене листом відповіддю від 10.08.2022 № 9805/1, копія якого подана разом із розглядуваною скаргою.

Натомість згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до діючих на час накладення арешту на майно норм Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч. 1 ст. 57).

Тобто арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до закону підлягає примусовому виконанню.

Ч. 1-2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 було передбачено,що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження; завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом; у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 40 діючого з 05.10.2016 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження; виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом; про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Тобто як норми Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, так і норми Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, зобов`язували виконавця у разі закінчення виконавчого провадження зняти арешт, накладений на майно боржника, крім визначених законом випадків, які під час розгляду скарги не було встановлено.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 27.04.2012 № 5 «Про припинення підприємств шляхом приєднання» було припинено діяльність комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 2» (код ЄДРПОУ 05448685) шляхом його приєднання до міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» (код ЄДРПОУ 20485152), яке є повним правонаступником комунального підприємства, що припиняється та до якого перейшло все майно, майнові та немайнові права та обов`язки.

Отже, правонаступником стягувача комунального підприємства «ВРЕО-2» (код ЄДРПОУ 05448685)за судовим наказом № 2н-579/07, виданим 14.06.2007 Жовтневим районним судом міста Запоріжжя, є міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ» (код ЄДРПОУ 20485152).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до поданого суду клопотання міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» від 17.10.2022 № 323/01-10 заборгованість за судовим наказом № 2н-579/07 від 14.06.2007 відсутня, що свідчить про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно зі вказаним виконавчим документом, що, в свою чергу, було підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 (п. 9 ч. 1 ст. 39Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016).

Наведене означає, що державний виконавець з огляду на приписи ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 (ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016) зобов`язаний був одночасно із закінченням виконавчого провадження зняти арешт, накладений на майно боржника ОСОБА_2 , що зроблено не було.

Відтак рішення в.о. начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гостіщевої Тетяни про відмову у знятті арешту з усього майна боржника ОСОБА_2 є неправомірним.

Суд відхиляє доводи заінтересованої особи Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про те, що заявником обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 (так само як і ідентичною нормою ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З цієї норми випливає, що звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту можуть лише особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові.

Така правова позиція наведена і в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».

В даному випадку арешт було накладено на майно боржника ОСОБА_2 , а не іншої особи (зокрема, ОСОБА_1 ), спір щодо належності боржнику арештованого майна відсутній, а тому звернення ОСОБА_1 як спадкоємця боржника до суду з позовом про визнання за нею права власності на арештоване майно і про зняття з нього арешту не може вважатись належним способом захисту її прав, які були порушені саме неправовірним рішенням про відмову у знятті арешту, а не правомірним рішенням про його накладення.

Необґрунтованим є аргументи Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про те, що ОСОБА_1 позбавлена права на звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Зокрема, приписами ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, які є чинними на час звернення заявника з даною скаргою до суду, а тому застосовуються судом на підставі ч. 3 ст. 3 ЦПК України, закріплено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Необхідно звернути увагу на те, що ця норма надає право оскаржувати до суду рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення не тільки сторонам виконавчого провадження, але й іншим учасниками та особам.

Крім цього, Олександрівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у своїй заяві від 24.11.2022 № 14740/1з посиланням на ст. 608, 1218, 1219 Цивільного кодексу України визнає те, що у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою, і не можуть бути виконанні іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті. За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи(боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця; тобто відбувається заміна боржника за зобов`язанням. Таким чином заявник прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, боргові зобов`язання.

Необґрунтованими є також доводи Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо недоведеності порушення прав заявниці, оскільки наявність зареєстрованого обтяження речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 , що входить до складу спадщини, є обставиною, що унеможливлює державну реєстрацію прав заявника на підставі п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що, в свою чергу, спричиняє неможливість здійснення заявником свого права на вільне розпорядження своєю власністю, гарантоване ч. 1 ст. 41 Конституції України.

Також за пп. 4.16 п. 4 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Тобто негативні для заявника наслідки арешту майна прямо передбачені законодавством, а саме по собі збереження протягом тривалого часу протиправно незнятого арешту на майно, у рівній мірі як і неправомірне рішення про відмову у знятті такого арешту, є невиправданим втручанням у право заявника на мирне володіння своїм майном, встановлене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В даному випадку наявні в матеріалах справи докази наведені вище висновки суду не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат, то суд виходить з наступного.

За приписами ч.1 та п. 1 ч. 3ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, наведені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням задоволення цієї скарги, незначної складності справи,обсягу наданих адвокатом послуг з Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належить стягнути на користь ОСОБА_1 понесені останньою у зв`язку з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, які підтверджуються наданим суду договором про надання правової допомоги від 12.08.2022 № 147, ордером на надання правничої(правової) допомоги від 12.08.2022 серії АР 1095579, актом-розрахунком надання послуг від 14.09.2022, квитанцією до прибуткового касового ордера від 14.09.2022 № 28.

Враховуючи все вищевикладене та проведений аналіз досліджених та оцінених доказів, суд дійшов переконання, що скаргу належить задовольнити частково.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.2-3, 7,10-13, 76-79, 258-260, 261,263,354, 451, 452 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 (адреса реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в особі представника адвоката Малишева Олександра Віталійовича (адреса місцезнаходження : м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, оф.552) задовольнити частково.

Визнати неправомірним рішення в.о. начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) Гостіщевої Тетяни (адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул.. Залізнична, буд. 9-А)про відмову у знятті арешту з усього майна боржника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , накладеного постановою головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Запорізького міського управління юстиції від 17 листопада 2008 року № 1191/6 (реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: 8197430 ; номер запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2044228).

Зобов`язати посадових осіб Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) (адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 9-А) поновити порушене право ОСОБА_1 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), як спадкоємця боржниці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом зняття арешту з усього майна боржника ОСОБА_2 , накладеного постановою головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Запорізького міського управління юстиції від 17 листопада 2008 року № 1191/6 ( реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: 8197430 ; номер запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2044228).

Стягнути з Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) ( адреса місцезнаходження : м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 9-А, ідентифікаційний код юридичної особи : 35037521) на користь ОСОБА_1 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 ( три тисячі) гривень 00 копійок.

Учасник процесу із статусом заінтересованої особи: міське комунальне підприємство «Основаніє» (адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Українська, буд., 29-А, ідентифікаційний код юридичної особи : 20485152) , відповідно до положень пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 19 січня 2023 року.

Суддя : Н.Г.Скользнєва