Рішення

від 17.01.2023 по справі 200/17885/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2023 року Справа№200/17885/21

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в загальному позовному провадженні за участю секретаря судового засідання Мухіної Є.О. адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю Солкедерс

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

за участю:

представника позивача - адвоката Мухи С.С.

представника відповідача Болотіна М.С.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Солкедерс, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просив:

-визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.10.2021 року № 4778 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (код за ЄДРПОУ 44070187) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СОЛКЕДЕРС (код за ЄДРПОУ 43975196) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав.

В обгрунтування свого позову позивач зазначив, що 06 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛКЕДЕРС» в Електронному кабінеті платника податків отримало Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.10.2021 року № 4778 (далі за текстом - Рішення №4778 від 06.10.2021 року), яке прийнято Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області (далі за текстом - Комісія), відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі за текстом - Порядок № 1165), на підставі п.8 критеріїв ризиковості платника податку, зазначених у Додатку 1 Порядку № 1165, а саме: встановлена наявність ризикових операцій.

Вважає спірне рішення таким, яке є протиправним та незаконним, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідач не має права робити висновок про відповідність критеріям ризиковості платника податку з посиланням на п.8 критеріїв ризиковості платника податку, якщо не має поданих для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування та вказаної в них господарської операції. Усі податкові накладні, які були подані позивачем на реєстрацію були зареєстровані.

Рішення № 4778 від 06.10.2021 року за своїм змістом не відповідає затвердженому формату, який визначений Додатком 4 до Порядку № 1165, а саме не містить інформації, за наявності якої прийнято таке рішення з посиланням в якості підстави на пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку Додатку № 1 Порядку № 1165.

Адвокат позивача звернувся із адвокатським запитом щодо отримання інформації відносно підстав для прийняття спірного рішення.

У відповіді на адвокатський запит щодо підстав для прийняття рішення відповідачем було зазначено, що рішення прийняте на підставі податкової інформації, яка надійшла від ДПС України.

Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 28 грудня 2021 року.

28 грудня 2021 року розгляд справи відкладено на 24 січня 2022 року.

З 30 грудня 2021 року по 14 січня 2022 року суддя перебував у відпустці.

05 січня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

17 січня 2022 року клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено, вирішено подальший розгляд справи №200/17885/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання по справі, призначене на 24 січня 2022 року, підготовчим судовим засіданням.

24 січня 2022 року розгляд справи відкладено на 01 лютого 2022 року.

З 27 січня 2022 року по 05 лютого 2022 року суддя перебував на лікарняному.

31 січня 2022 року засобами електронного зв`язку, а 02 лютого 2022 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень до відзиву, копія яких була направлена на адресу позивача, що підтверджується оригіналом поштової квитанції.

У зазначених поясненнях відповідач зазначив, що відповідно до податкової інформації ДПС України позивач мав взаємовідносини із ТОВ «ВЕЛАЯ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43673303), ТОВ «ФІЛІБУД» (код ЄДРПОУ 43718092), ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» (код ЄДРПОУ 36226451), ТОВ «ПРАЙМЕР-Україна» (код ЄДРПОУ 33337331), які внесені комісіями територіальних органів ДПС (за основним місцем обліку таких СГ на дату внесення) до переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, наведених у додатку 1 до Порядку № 1165.

У вересні 2021 року позивач здійснював реалізацію товарів ТОВ «ПРАЙМЕР-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33337331), ПНВП «ПРОММЕХПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 32753391), ПП «ТЕХРЕВБУД» (код ЄДРПОУ 44102847), ТОВ «ЦАПЕРС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44048366), ПП «ІНТЕРТЕХНО-К» (код ЄДРПОУ 44077397), ТОВ «ГЕЛІКС АКТИВ» (код ЄДРПОУ 42119398), ПП «ІНВЕСТПРОМ- А» (код ЄДРПОУ 44114810), ТОВ «КСІМІО ПРОДЖИКС» (код ЄДРПОУ 41270998), ТОВ «КЛЕНТОН АЛЛОЙС» (код ЄДРПОУ 43588873), ТОВ «ІБК "БУДАЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 42459085), ТОВ «МВК ГРУП» (код ЄДРПОУ 37445746), ТОВ «КІПРАЙТ-ЕКСП» (код ЄДРПОУ 43443851) та ТОВ «УРСОНТЛЕР» (код ЄДРПОУ 43926290), які внесені комісіями територіальних органів ДПС (за основним місцем обліку таких СГ на дату внесення) до переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, наведених у додатку 1 до Порядку № 1165.

Окрім цього, згідно з відомостями інформаційних баз даних ДПС України, зокрема, ЄРПН, встановлено, що ТОВ «СОЛКЕДЕРС» здійснювало виписку ПН/РК у тому числі на наступних контрагентів-покупців з такою номенклатурою товарів: ТОВ «АЛЬТАЇР-ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 37272650), номенклатура товару: Прожектор світлодіодний; ТОВ «ДІЗЕЛ» (код ЄДРПОУ 42662490), номенклатура товару: LED лампи, Заглиблювальні одноступінчаті насоси; ТОВ «ПОЛІФОРМ АКТИВ» (код ЄДРПОУ 43673570), номенклатура товару: іграшки з вбудованим двигуном, іграшки з комбінованих матеріалів, іграшки у вигляді тварин, іграшкові музичні інструменти, ляльки з аксесуарами, поверхневі одноступінчаті насоси, стільці для годування; ТОВ «ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ВРАНІШНЯ ЗОРЯ» (код ЄДРПОУ 42041526), номенклатура товару: плівка ПВХ, заглиблювальні одноступінчаті насоси; ФГ «НОЖЕНКО» (код ЄДРПОУ 23148679), номенклатура товару: мішки сітчасті, ПВХ шланги; ФГ «АРГО - 2007» (код ЄДРПОУ 34713188), номенклатура товару: ПВХ шланги, ПП «АВА ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ41499876) номенклатура товару: плівка ПВХ; ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЬФА ТЕХНОЛОДЖІ» (код ЄДРПОУ 40886549), номенклатура товару: плівка ПВХ; ТОВ «БРОМФАПРОМ» (код ЄДРПОУ 39820521), номенклатура товару: плівка пвх; ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ТРЕЙДІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ 42482418), номенклатура товару: плівка ПВХ, сітка скловолоконна; ТОВ «УРСОНТЛЕР» (код ЄДРПОУ 43926290), номенклатура товару: плівка ПВХ; ТОВ «ПОРТАВІА» (код ЄДРПОУ 38370368), номенклатура товару: Плівка ПВХ; ТОВ «РАФФ» (код ЄДРПОУ 32888887), номенклатура товару: вироби із алюмінію.

Зазначені суб`єкти внесені комісіями територіальних органів ДПС (за основним місцем обліку таких СГ на дату внесення) до переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, наведених у додатку 1 до Порядку № 1165.

За позицією відповідача взаємовідносини із зазначеними суб`єктами можуть свідчити про можливе формування фіктивного податкового кредиту.

Під час судового розгляду справи у режимі відеоконференції представник позивача у грудні 2022 року надав суду пояснення, що ні він, як представник, ані позивач, який знаходився у м. Маріуполь, не отримували зазначених пояснень. Зазначені пояснення були направлені судом додатково у грудні 2022 року.

08 лютого 2022 року розгляд справи призначено на 21 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 200/17885/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Солкедерс до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Судове засідання було призначено на 14 березня 2022 року о 11 год. 00 хв.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2022 №14/І-г Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26 лютого 2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Вищезазначений Указ Президента України затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 березня 2022 року № 2119-IX.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Ухвалою від 31 травня 2022 року суд відклав розгляд справи 200/17885/21 до відновлення у всіх сторін по справі можливості приймати участь у розгляді справи, в тому числі шляхом проведення відеоконференцій та безпосередньої участі у судових засіданнях за місцем розташування суду, у тому числі шляхом надсилання та отримання процесуальних документів, однак не пізніше скасування правового режиму воєнного стану зазначивши, що про час і місце розгляду адміністративної справи сторони будуть додаткового повідомленні судом.

Указом Президента України 12 серпня 2022 року № 573/202 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України"Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Ухвалою від 18 серпня 2022 року суд у задоволенні заяви представника позивача про призначення дати судового засідання по справі № 200/17885/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Солкедерс» до Головного управління ДПС у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, з урахуванням можливості проведення такого засідання у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних, відмовив, у зв`язку з його передчасністю. Розгляд заяви представника позивача про проведення розгляду справи без участі позивача та його представника за наявними у справі доказами суд відклав до отримання правової позиції представника податкового органу, якій здійснює представництво (самопредставництво) Головного управління ДПС у Донецькій області у зазначеній справі.

Крім того, суд зобов`язав представника позивача направити на офіційну адресу (поштову, електронну) Головного управління ДПС у Львівській області ( юридична служба якого здійснює представництво відповідача) позов з додатками, матеріали справи та копії всіх процесуальних документів у справі у зв`язку із відсутністю інформації у суду щодо доступу представників зазначеного органу до матеріалів зазначеної справи у підсистемі "Електронний суд".

Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України"Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

13 вересня 2022 року судове засідання призначено у режимі відеоконференції на 20 вересня 2022 року.

22 листопада 2022 року судом проведено судове засідання у режимі відеоконференції. Наступне судове засідання призначено на 13 грудня 2022 року.

Ухвалою від 12 січня 2023 року призначено судове засідання на 17 січня 2023 року у режимі відеоконференції.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Солкедерс, є юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців за номером 439751962 та перебуває на податковому обліку у відповідача.

Відповідач Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, як відокремлений підрозділ ДПС України, здійснює владні управлінські функції у сфері адміністрування податків і зборів, реалізуючи повноваження передбачені Податковим кодексом та законами України в сфері оподаткування та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців за номером 44070187.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4778 від 06.10.2021 на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з питань відповідності платника податку критеріям ризикованості платника податку затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, на підставі п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку встановлена наявність ризикових операцій.

Тобто відповідачем встановлена відповідність позивача, як платника податків критеріям ризиковості платника податків, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

З форми та змісту прийнятого Рішення № 4778 від 06.10.2021 року вбачається, що воно приймається або «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності», або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від …… р. № -».

В спірному Рішенні № 4778 від 06.10.2021 року відсутня будь-яка відмітка, біля жодної зазначеної обставини прийняття Рішення.

Крім того, форма Рішення передбачає, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку - Комісія зобов`язана розшифрувати, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Проте, в Рішенні № 4778 від 06.10.2021 року зазначено лише: «встановлено наявність ризикових операцій», без зазначення ані конкретних суб`єктів господарювання, ані конкретних ризикових операцій. Не зазначено хто саме позивач чи контрагент позивача задіяні в ризиковій операціях.

Оспорюване рішення прийнято на підставі протоколу засідання комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - комісія) від 06.10.2021 року № 154.

Порядком денним у вищезазначеному протоколі визначено: «Прийняття рішення про відповідність/не відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165».

У вищезазначеному протоколі зазначено: « ….. В ході обговорення було розглянуто та залучено матеріали, отримані від Аналітичної робочої групи комісії Головного управління ДПС Донецької області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, склад якої затверджено наказом Головного управління ДПС Донецької від 31.01.2020 №256.

За результатами обговорення надійшли пропозиції від членів комісії щодо відповідності платників податку: (...), ТОВ "СОЛКЕДЕРС" (код за ЄДРПОУ 43975196), (...), наведених у додатку 2 до даного протоколу, критеріям ризиковості платника податку».

Із змісту вищезазначеного протоколу та оспорюваного рішення неможливо встановити підстави, відповідно до яких прийнятий акт індивідуальної дії.

У Протоколі комісії регіонального рівня від 06.10.2021 року № 154 не має жодного посилання на суб`єктів, які б приймали участь у ризикованих операціях, у ньому відсутні будь-які фактичні данні та посилання на норми законодавства України, які допущені учасниками ризикових операцій.

У спірному рішенні і протоколі відсутнє посилання на факти надання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань та не відповідності зазначених податкових накладних/розрахунків коригувань вимогам законодавства, а також наявність факту відмови у реєстрації/ зупинення реєстрації будь-яких податкових накладних/розрахунків коригувань, як позивача, так і його контрагентів.

Рішення, яке оскаржується позивачем містить у собі пункт про те, що воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Вищезазначене Рішення було отримано позивачем через електронний кабінет платника податку, що не заперечується сторонами.

Вважаючи протиправним рішення контролюючого органу про внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, позивач звернувся з даним позовом до суду.

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії податкових накладних, які прийняті ДПС України, квитанцій щодо направлення та реєстрації вищезазначених накладних, копії податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, додатки № 4 ДФ, які надані позивачем.

Відповідач у відзиві посилався на наявність у податкових органів можливості відстежувати рух можливих безтоварних операцій, звернув увагу суду що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не відповідає поняттю індивідуального акту, а тому не підлягає оскарженню в порядку, визначеному КАСУ для індивідуальних актів.

Висновки про відповідність ТОВ «СОЛКЕДЕРС» Критеріям ризиковості платника податків зроблені на підставі розгляду на засіданні комісії ГУ ДПС Інформаційно-аналітичної довідки Аналітичної робочої групи комісії Головного управління ДПС Донецької області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо виявлення суб`єкта господарювання, який відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ «СОЛКЕДЕРС» (код ЄДРПОУ 43975196).

Аналітичною робочою групою комісії Головного управління ДПС Донецької області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в інформаційно-аналітичній довідці від 06.10.2021р. №1985/05-99-18-13 зроблено висновок, що «ТОВ «СОЛКЕДЕРС» (код ЄДРПОУ 43975196) відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ згідно з пунктом 8 критеріїв ризиковості додатку 1 до Порядку зупинення №1165. Підставою такого висновку є: отримана оперативна Інформація від ДПС України від 05.10.2021 №2288-10, згідно з якою ТОВ «СОЛКЕДЕРС» (код ЄДРПОУ 43975196) за рахунок операцій з імпорту проводить реєстрацію податкових накладних на адресу контрагентів - покупців з метою розповсюдження ймовірно фіктивного податкового кредиту».

Крім того, посилався на судову практику Верховного суду у справах: №810/337/16, №240/3665/19, №240/7785/19, №826/27811/15, №160/8441/18, №808/2046/14, №825/3990/14, №804/5444/16, № 640/4480/19.

Щодо вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Спірні правовідносини, які є предметом судового розгляду, регулюютьсяПодатковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Судом при розгляді справи застосовуються норми законодавства України, яке діяло на час спірних правовідносин.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищезазначеної норми Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 рокузатверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

В свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту187.1 статті 187, абзацу першого пунктів201.1,201.7,201.10 статті 201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимогЗаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Суд приходить до висновку, що процедура розгляду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рішення Комісії, не є процедурою адміністративного оскарження первинного рішення Комісії. Так, за результатами розгляду документів платника податків не ухвалюється рішення про задоволення/відмову в задоволенні скарги платника податку, а виноситься аналогічне рішення, яке додатково враховує обсяг та зміст поданих до Комісії інформації та копій документів.

Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований Комісією ГУ ДПС у Донецькій області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Верховний Суд у Постанові від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20 зазначив наступне: «Апеляційний суд вказав, що нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових. Відповідно до матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність, вчасно подає податкові звітності.

У свою чергу, рішенню Комісії не передували дії ТОВ «Вантажзапчастина» щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної чи розрахунку про коригування. Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування. Рішення від 13.03.2020 №26474 прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, який на підставі досліджених доказів визнав, що рішення Комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Верховний Суд відзначає, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування рішення.

Касаційний суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації».

При прийнятті оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість №4778 від 06.10.2021 за позицією суду відповідачем порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, з відзиву на позовну заяву вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку із наявністю ризикових операцій.

Рішення № 4778 від 06,10.2021 року, за своїм змістом не відповідає затвердженому формату, який визначений Додатком 4 до Порядку № 1165, а саме не містить інформації, за наявності якої прийнято таке рішення з посиланням в якості підстави на пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку Додатку № 1 Порядку № 1165.

З форми та змісту прийнятого Рішення № 4778 від 06.10.2021 року вбачається, що воно приймається або «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності», або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від

Суд зауважує, що в спірному Рішенні № 4778 від 06.10.2021 року - відсутня відмітка, біля жодної зазначеної обставини прийняття Рішення.

З дослідженого судом рішення встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить посилання (доказів) наявності податкової інформації із зазначенням джерела з якого вона отримана, що саме свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (позивачем) з посиланнями на відповідні первинні документи.

При цьому не визначено які саме ризиковані операції та з ким їх здійснював позивач, відсутня дата зазначених операції та будь-які ідентифікуючі данні, як то номер договору, первинний документи, обставини, тощо.

Також, в оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку «Податкова, інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише зазначено "встановлено ризиковість операцій».

Верховний Суд у своїй Постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначив наступне:

«57.У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

58.При цьому, в оскаржуваному рішенні від 29.04.2020 № 38929 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №».

59.Також, в обох оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

60.Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.».

На дату прийняття Рішення № 4778, тобто 06 жовтня 2021 року, Позивач не подавав для реєстрації в ЄРПН жодну податкову накладну/розрахунок коригування, а тому посадові особи ГУ ДПС у Донецькій області, які входять до складу Комісії, не мали можливості саме 06.10.2021 року перевірити ТОВ «СОЛКЕДЕРС» щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, чим порушили Порядок № 1165.

На підтвердження викладеного до позовної заяви позивачем доданий Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних по ТОВ «СОЛКЕДЕРС» за місяць до прийнятого Рішення № 4778 від 06.10.2021 року, а саме за період з 06.09.2021 року по 06.10.2021 року - з якого вбачається що остання подана та зареєстрована податкова накладна/розрахунок коригування, була зареєстрована в ЄРПН 05.10.2021 року, яка також пройшла успішну реєстрацію в ЄРПН.

Доказів того, що позивачем надавалась будь-яка податкова накладна, яка за позицією податкового органу, була складена за результатами ризикованих операцій, відповідачем до суду не надана.

Разом з тим, яка саме податкова інформація наявна у відповідача в оскаржуваному рішенні не зазначено, також відсутні посилання на будь-які критерії ризиковості здійснення операцій, передбачені додатком 3 до Порядку №1165.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку як і відсутність посилання на конкретні податкові накладні подані на реєстрацію і не зареєстровані на час прийняття рішення з ознак, викладених у Порядку 1165.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Таким чином податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення товариством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

У відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Тобто відповідач не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Сторони не спростували інформацію, що всі податкові накладні видані контрагентами на ім`я позивача були включені до податкового кредиту та зареєстровані в установленому законодавством порядку і включені до декларацій з ПДВ, разом із додатками до них за відповідний податковий кредит.

Актів перевірок щодо встановлених фактів порушення порядку реєстрації податкових накладних, декларування, визначення об`єкту оподаткування, формування податкового кредиту та/або несплати, в тому числі податків, відповідачем або іншим податковим органом, внаслідок виконання цивільно- правових або господарських договорів укладених між позивачем та його котрагентами сторонами суду не надано. Як і не надано доказів того, що існують судові рішення або у провадженні судів України перебувають справи щодо визнання господарського зобов`язання недійсним у відповідності до ст. 208 ГК України з мотивів формування «сумнівних» операцій з податку на додану вартість, ризик розповсюдження «схемного» податкового кредиту та кримінальних проваджень відносно посадових осіб позивача та його контрагента.

До суду відповідачем не надано даних Єдиного реєстру податкових накладних, в яких міститься інформація щодо господарських операцій позивача з ризиковими контрагентами та які саме данні стали підставою для відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку.

Відповідач у відзиві зазначає, що визнання комісіями регіонального рівня відповідності платників податку на додану вартість такими, що відповідають критеріям ризиковості платників податку, та внесення таких платників до переліку ризикових суб`єктів господарювання платника, не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, які безпосередньо породжують правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і носять обов`язковий характер, тобто не відповідають поняттю індивідуального акту. Висновки щодо відповідності платників податку критеріям ризиковості платників податку на додану вартість не породжують обов`язкових юридичних наслідків для суб`єктів господарювання, і можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені висновки (тобто маються на увазі рішення про відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН, оскарження яких у судовому порядку передбачено пунктом 13 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Водночас, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Отже, вважає, що згадані у цьому відзиві рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не відповідають поняттю індивідуального акта, а тому не підлягають оскарженню в порядку, визначеному КАСУ для індивідуальних актів.

У Постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 зазначено наступне: «Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку". Тобто, порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Як зазначав суд у цьому рішенні, оскаржуваний акт індивідуальної дії містить у собі пряму вказівку «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року справа № 640/13536/20 було зазначено наступне: «У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як зазначено вище, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, якими визначено порядок дій комісії щодо виключення платника податку з переліку ризикових, у разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили. Крім того, право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Отже, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічну правову позицію, зокрема у постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Суд зазначає, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари не отримувались платником податків від його контрагента.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Таким чином, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Аналогічних правових висновків доходив Верховний Суд у постановах від 12.06.2018 по справі № 826/16272/13-а, від 04.06.2020 по справі № 340/422/19, від 23.07.2020 по справі № 816/1122/16.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй Постанові від 21.04.2021 по справі №815/2417/16 дійшов висновку, що порушення податкової дисципліни контрагентами «по ланцюгу» не є підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки вона є індивідуальною.

Верховний Суд зазначив наступне:

«Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які св.ідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними».

Позивач в силу ст. 61 Конституції України, якою передбачено, що юридичнавідповідальність особи має індивідуальний характер, не може нести будь-якого роду відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів та інших осіб, в тому числі шляхом віднесення до категорії ризикових платників податків.

Відповідачем до матеріалів справи взагалі не надано документу, який пойменований, як «Податкова інформація», а є тільки посилання на її зміст у письмових поясненнях.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість складання у відношенні позивача Рішення комісією Головного управління ДПС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №4778 від 06.10.2021 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, в яких суд дійшов висновку, що порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника, податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, платнику податків кожного разу з метою розблокування та реєстрації податкової накладної, необхідно надавати контролюючому органу документи та письмові пояснення стосовно підтвердження Інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування по кожній податковій накладній.

Суд не приймає посилання на доводи письмових заперечень, викладених у відзиві та додаткових письмових поясненнях до відзиву, оскільки інформація викладена у них не підтверджена жодним належними та допустимими доказами по справі.

Крім того, посилання на судову практику у відзиві та доповненні до відзиву судом не приймається, з огляду на безпідставність таких посилань Відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 06.03.2018 у справі №804/544/16, від 14.05.2019 у справі №825/3990/14, від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18, від 21.10.2019 у справі №640/4480/19, від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 05.05.2020 у справі №810/337/16, від 29.05.2020 у справі №826/27811/15, від 28.07.2020 у справі №808/2046/14, від 05.08.2020 у справі № 520/5692/19, від 21.08.2020 у справі №520/6051/19, від 29.09.2020 у справі № 440/1385/19, від 13.10.2020 у справі №240/7785/19, від 25.11.2020 у справі № 520/6260/19, від 11.02.2021 у справі №823/139/17 в межах розгляду даної справи, оскільки остання сформульована при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у даній справі втратив чинність - 01.02.2020.

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20.

Згідно ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості суд зазначає таке.

Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд вказує, що відповідно достатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено, що він діяв правомірно при прийняті Рішення, а судом встановлено, що оспорюване Рішення не відповідає приписам встановлених ч. 2 ст. 2 КАС України.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідають усім критеріям, визначеним ч. 2ст. 2 КАС України, та порушує права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав, виходячи із наданих судустаттею 245 КАС Україниповноважень, суд приходить до висновку про визнанню протиправним та скасуваня Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.10.2021 року № 4778 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПЄ у Донецькій області та наявність підстав для виключення позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про виключення позивача із переліку ризикових платників податку на додану вартість без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав, то суд вважає, що у задоволенні позову у частині «без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав» повинно бути відмовлено, оскільки доказів того, що відповідачем у майбутньому буде допущене порушення прав позивача сторонами суду не надано, враховуючи той факт, що процесуальним законом до компетенції суду не віднесено можливість постановлення рішення на майбутнє.

З огляду на викладене позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи ту обставину, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та позивачем при поданні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 4540 грн, то він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Солкедерс до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.10.2021 року № 4778 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СОЛКЕДЕРС (код ЄДРПОУ 43975196) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43975196, зареєстроване місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь вул. Італйська 59) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Солкедерс (код ЄДРПОУ 44070187, зареєстроване місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Янгеля академіка, буд.26) витрати зі сплати судового збору 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення складено, підписано та проголошено 17 січня 2023 року.

Повний текст рішення складено та підписано 27 січня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень(веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко