Ухвала

від 13.04.2023 по справі 200/17885/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 квітня 2023 року справа №200/17885/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі № 200/17885/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солкедерс» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі № 200/17885/21.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2023 року, апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано відповідачем 02.03.2023 року у його особистому кабінеті в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

У системі «Електронний суд» апелянтом сформовано заяву, про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не менш ніж на 30 днів, яка мотивована введенням воєнного стану в Україні та несвоєчасним фінансуванням та недостатністю коштів.

Ухвалою апеляційного суду від 15 березня лютого 2023 року заяву скаржника про продовження строку виконання ухвали суду задоволено частково, продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі у від 02 березня 2023 року, на 10 днів з дня отримання копії наведеної ухвали, також було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, які зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

У березні 2023 року через систему «Електронний суд» від апелянта надійшло клопотання про продовження процесуального строку та відстрочення від сплати судового збору, представник мотивує таку заяву введенням воєнного стану в Україні та несвоєчасним фінансуванням та недостатністю коштів у Головного управління ДПС у Донецькій області, відсутністю в апелянта коштів за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800 "Інші поточні видатки".

Ознайомившись з доводами такого клопотання, суд вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 та 2ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Щодо відстрочення сплати судового збору.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується із майновим станом особи.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.

За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до нормЗ акону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

До того ж, у поданій скаржником заяві, окрім посилання на відсутність коштів необхідних для сплати судового збору, посилання на воєнний стан введений на всій території України останній не зазначає про вжиті ним заходи.

При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання скаржником свого обов`язку по сплаті судового збору.

Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, які не надавались докази звернення скаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

Суд вважає, що наведені заявником підстави, які стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.

Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 813/288/16 від 30 вересня 2022 року у справі № 640/5640/19.

Також в клопотанні про продовження строку виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 02 березня 2023 року апелянт зазначає, що збройна агресія рф проти України визнана Торгово-промисловою палатою України як обставина непереборної сили.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає вказаний довід апелянта неприйнятним, оскільки лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 вересня 2022 року у справі № 420/143/22.

У той же час відповідачем не обґрунтовано яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, перешкоджали суб`єкту владних повноважень виконати вимоги передбаченого ст. 296 КАС України з огляду на обставини даної справи, які вказують, що апелянт недобросовісно використовує свої процесуальні права та безпідставно зволікає із реалізацією свого права на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.

Відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 № 7168, Указом Президента України від 19.04.2022 № 7300, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212IX, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України 16.11.2022 № 2738-IX, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX та продовжений до теперішнього часу.

Проте норми КАС України не зазнали змін щодо процесуальних строків встановлених судом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити апелянту у задоволені заяви.

Станом на 13 квітня 2023 року апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги.

Відповідно відомостей в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства, відсутні дані про зарахування судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона, що подала скаргу, не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, вона повертається заявникові.

Керуючись ст.ст.169, 298, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Донецькій області про продовження строку виконання ухвали суду та відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі № 200/17885/21 повернути апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складений та підписаний 13 квітня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддяІ. В. Сіваченко

СуддіА.А. Блохін

Т.Г. Гаврищук