Постанова

від 25.01.2023 по справі 922/3613/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/3613/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Терещенко О.І.,

при секретарі судового засідання Стойки В.В.,

за участі представників сторін:

прокурор - Горгуль Н.В.,

від інших - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву відповідача, за вх. №7424 , за апеляційною скаргою прокурора на рішення господарського суду Харківської області від "24" листопада 2021 р. (повний текст складено 06.12.21, суддя Пономаренко Т.О.) та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2021 (повний текст складено 14.12.21) у справі № 922/3613/21

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова, м. Харків, в інтересах держави

до

1.Харківської міської ради, м.Харків,

2.Приватного АТ "Лекхім-Харків", м.Харків,

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 залишено без задоволення апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м.Харків, на рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2021 по справі №922/3613/21 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2021 по справі № 922/3613/21. Рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2021 по справі №922/3613/21 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2021 по справі № 922/3613/21 залишено без змін.

25.11.2022 Східним апеляційним господарським судом було зареєстровано клопотання другого відповідача, в якій відповідач зазначає, що останнім були понесені витрати на професійну правничу допомогу, на підставі укладеного з адвокатом договору про надання правової допомоги №23 від 15.09.2021 у розмірі 25 000, 00 грн.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, надалі подовжено.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинена розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, апеляційний суд був вимушений вийти за межі строку встановленого Господарського процесуального кодексу України для розгляду заяви про прийняття додаткового рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.22 розгляд клопотання призначено на 25.01.2023 р.

23.01.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Харківської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення в яких просили відмовити у задоволенні клопотання другого відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Оскільки представником ПрАТ «Лехкім-Харків» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заявлений до стягнення розмір витрат є співмірним із складністю справи та не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.01.2023 р. в режимі відеоконференції приймав участь прокурор, який з посиланням на надмірність та необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу просив відмовити у задоволенні клопотанні другого відповідача.

Від представника другого відповідача на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд заяви про прийняття додаткового рішення по справі № 922/3613/21 без участі його представника.

Інші учасники судового процесу своїх представників для розгляду клопотання про прийняття додаткового рішення у судове засідання не направили. Явка представників сторін не визнавалася обов`язковою.

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши надане заявником клопотання, заперечення прокурора, судова колегія зазначає наступне.

Розглянувши клопотання відповідача про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 922/3613/21, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до умов статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у пункті 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, в частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати:

- консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта : лани я такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу

- це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006, "Меріт проти України" від 30.03.2004, "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, на підтвердження понесення 2-м відповідачем витрат на правову допомогу адвоката представник 2-го відповідача надав суду: копію додаткової угоди від 20.01.2021 до договору на надання правової допомоги № 23 від 15.09.2021 р.; копію акту наданих послуг за договором на надання правової ( правничої) допомоги від 25.11.2021, копію рахунку на сплату, копію платіжного на суму оплачених послуг, детальний опис робіт, копію свідоцтва адвоката Павлуненко К.Л.

Дослідивши вищевказані докази, судова колегія дійшла висновку, що дані докази підтверджують фактичне понесення 2-м відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

При цьому, частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В частині 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд в постанові від 01.08.2019 по справі №915/237/18 зазначив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи те, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 року у справі №922/3613/21 у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, судова колегія вважає за доцільне заяву представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (вх.№7224 від 26.11.2022) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково, а саме у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 123,126,129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (вх.№27424 від 26.11.22) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

2.Прийняти додаткову постанову по справі.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910108, 61001, м.Харків, вул.Б.Хмельницького, б.4) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (61115, м. Харків, вул. Северена Потоцького, буд. 36; код ЄДРПОУ: 22676945) суму витрат на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.01.2023

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Терещенко