Рішення

від 18.01.2023 по справі 229/2642/20

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/107/2023

ЄУН 229/2642/20

РІШЕННЯ

іменем України

18 січня 2023 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Грубника О.М.,

за участю секретаря судового засідання Варламової О.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (далі за текстом ТОВ «Глобал Спліт») звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що 16 грудня 2011 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ІKAPNAIG.19452.001, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 262368,80 грн на придбання автомобіля на строк до 15 грудня 2018 року зі сплатою 16,8% річних за користування кредитом.

16 грудня 2011 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_2 укладено договір поруки РХ029031.19468.001, за яким відповідач поручилася перед ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.

06 березня 2019 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір № 146 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимог, згідно за яким до ТОВ «Глобал Спліт» перейшли права вимоги за вищевказаним кредитним договором, а також всі інші пов`язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі звернення стягнення.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором за станом на 06.03.2019 року заборгованість по тілу кредиту склала 192627,04 грн., заборгованість по відсоткам - 150846,88 грн, а всього 343473 грн 92 коп., які банк просить солідарно стягнути на свою користь з відповідачів разом з понесеними ним судовими витратами в сумі 5152,11 грн. судового збору.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судове засіданні відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явилася, про місце, дату, час розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи без участі відповідача та представника відповідача.

06грудня 2022року булоскасовано заочнерішення Дружківськогоміського судуДонецької області№2/229/1084/2020ЄУН 229/2642/20від 07грудня 2020за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, та призначено справу до розгляду.

14грудня 2022року представниквідповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надав відзивна позовнузаяву,в якомузазначив,що позовпо ційсправі пред`явленоТОВ "ГлобалСпліт".В обґрунтуваннясвогоправа на звернення до суду з цим позовом зазначив, що 06.03.2019 року між ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та ТОВ "ГлобалСпліт" укладено договір відступлення прав вимоги за спірним кредитним договором.

Разом з тим ч. 4. ст.9-2 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачає, що відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа, визначена частиною першою цієї статті, без згоди боржника забороняєтся.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно відповідних довідок є внутрішньо переміщеними особами. (Копії довідок додаються до відзиву).

Натомість такої згоди ані банком, ані позивачем, від відповідачів отримано не

було.

Крім того пункт 3.1.14 Кредитного договору передбачає право Банку відступити право вимоги, письмово повідомивши позичальника протягом 5 днів.

Однак цієї вимоги також виконано не було.

Таким чином в наслідок істотного порушення вимог Закону та Договору у позивача відсутнє право звертатись до суду з ним позовом.

Дослідивши та проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, 16 грудня 2011 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ІKAPNAIG.19452.001, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 262368,80 грн на придбання автомобіля на строк до 15 грудня 2018 року зі сплатою 16,8% річних за користування кредитом.

16 грудня 2011 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_2 укладено договір поруки РХ029031.19468.001, за яким відповідачка поручилася перед ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до умов кредитного договору Позичальник зобов`язався повертати наданий кредит, комісії та проценти з 1 по 10 число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору, шляхом здійснення платежу на рахунок для погашення кредиту, сплати процентів та комісій, який банк відкрив Позичальникові - НОМЕР_1 (пункти 1.3, 2.4, 2.5 кредитного договору). При несплаті кредиту, комісії та процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Відповідно до п.2.5 Кредитного договору, Позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) відповідно до графіку погашення кредиту (додаток № 2) для погашення заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до п.2.7 Кредитного договору, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.1.3 кредитного договору Позичальник доручив Банку, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти з кредитного рахунку в сумі 262368,80 грн на поточний рахунок постачальника № НОМЕР_2 у ПАТ «ВТБ Банк» м.Київ, МФО 321767, ЄДРПОУ 32458043, ТОВ «Ніко Донецьк».

Відповідно до п.8.8 Кредитного договору, сторони домовились, що строк позовної давності до вимог за цим Договором (в тому числі щодо стягнення неустойки) становить 10 (десять) років.

Розрахунком заборгованості (а.с.5-17), який засвідчено ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», станом на 06.03.2019 року ОСОБА_1 , за кредитною угодою №IKAPNAIG.19452.001 від 16.12.2011 року, має заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 343473,92 грн, в склад якої входить:

192627,04 грн - прострочена заборгованість за кредитом

150846,88 грн - прострочена заборгованість за процентами по кредиту.

Довідкою від 03.06.2020 року, яка засвідчена позивачем підтверджується, що станом на 03.06.2020 року заборгованість за кредитним договором № IKAPNAIG. 19452.001 від 16.12.2011 року, становить 343473,92 грн та складається з:

192627,04 грн - прострочена заборгованість за кредитом

150846,88 грн - прострочена заборгованість за процентами по кредиту.

16.12.2011 року Банк (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) уклали договір поруки РХ029031.19468.001(а.с.23). За вказаним договором ОСОБА_2 , взяла на себе обов`язки відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором від №IKAPNAIG.19452.001 від 16.12.2011 року в тому ж розмірі, що і Боржник ( ОСОБА_1 ), включаючи сплату кредиту. Відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до п.4 договору поруки РХ029031.19468.001(а.с.23), у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Боржник і поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Порука, відповідно до договору поруки РХ029031.19468.001, припиняється після закінчення 5 (п`яти) років з дня настання терміну повернення кредиту за Кредитним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1050ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що Позичальнику був наданий кредит, який останній повинен був повертати щомісячними платежами в строк до 15 грудня 2018 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором від 16 грудня 2011 року № IKAPNAIG.19452.001 виконував неналежним чином. Так, з досліджених судом доказів встановлено, що останній раз, Позичальник здійснював погашення заборгованості за кредитом 08.08.2014 року. Після цієї дати, згідно розрахунку заборгованості (а.с.5-17), будь-які платежі в рахунок погашення боргу від Позичальника до Банку не надходили.

Вказане свідчить про те, що Позичальник належним чином свої кредитні зобов`язання не виконав.

Таким чином, вимоги про стягнення з Позичальника ( ОСОБА_1 ) простроченої заборгованості за кредитом в сумі 192627,04 грн підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з Позичальника відсотків за користування кредитом в розмірі 150846,88 грн, то суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 82456,72 грн, оскільки проценти в розмірі 150846,88 грн були нараховані за період з 01.01.2012 року по 06.03.2019 року, в той час коли строк кредитування закінчився 15.12.2018 року, та враховуючи, що відповідно до розрахунку заборгованості сума погашених відсотків складає 103058,24 грн.

Приймаючи таке рішення суд виходить з такого.

За ст.526 ЦК, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.1048ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз.2 ч.1 ст.1048ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зі змісту кредитного договору № IKAPNAIG.19452.001 від 16.12.2011 року вбачається, що сторони домовились, що грошові кошти Банк надає Позичальнику на умовах платності, а саме зі сплатою за користування кредитом 16,8% річних (п.1.1.3. кредитного договору). Період сплати процентів за кредитним договором визначено щомісячними платежами з 1 по 10 число кожного поточного місяця (п.2.4 кредитного договору). Остаточний строк погашення кредиту визначений п.1.1.2. Кредитного договору, а саме 15.12.2018 року. У відповідності до п.2.9.1 Кредитного договору сторони домовились про те, що у разі дострокового часткового погашення Кредиту погашається основна сума боргу при відсутності простроченої заборгованості за Кредитом, при цьому, заборгованість за відсотками погашається в період сплати вказаний в п.2.4. Кредитного договору. Умов, які б свідчили про те, що сторони кредитного договору обумовили сплату процентів у розмірі 16,8 % річних і після закінчення терміну користування кредитом, Кредитний договір не містить.

Таким чином, у справі, вимоги позивача про стягнення процентів після 15.12.2018 року (закінчення строку кредитування) до 06.03.2019 року (дата на яку розрахована заборгованість) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Такі правові висновки, узгоджуються з позицією Великої палати ВС, висловленою у постанові від 28.03.2018 у справі №14-10цс18 (пункти 48-55 постанови).

Враховуючи наведене, позивач має право на стягнення прострочених відсотків за користування кредитом за період з 01.09.2014 року по 15.12.2018 року в розмірі 82456,72 грн.

В іншій частині вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами, які нараховані за період з 15.12.2018 року по 06.03.2019 року, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки їх нарахування здійснювалось після закінчення строку кредитування.

Що стосується вимог позивача, які пред`явлені до Поручителя ОСОБА_2 , то суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з такого.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука (частина перша статті 546 ЦК). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК). Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, визначені у статті 554 цього кодексу.

Частиною четвертою статті 559ЦК (у редакції ЗУ № 2478-VIII від 03.07.2018, який застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію) передбачено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Судом встановлено, що на забезпечення виконання Позичальником кредитних зобов`язань за кредитним договором № IKAPNAIG.19452.001 від 16.12.2011 року між Банком та Поручителем ОСОБА_2 був укладений договір поруки РХ029031.19468.001 від 16.12.2011 року, згідно якого Поручитель зобов`язався відповідати (солідарно) за невиконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором. Відповідно до п.12 договору поруки, порука за цим договором припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

У пунктах 1.1.2, 2.4 Кредитного договору передбачений термін повернення кредиту, а також обов`язок з погашення кредиту шляхом виконання окремих зобов`язань з внесення щомісячних платежів за цим договором згідно з відповідним графіком, а саме з 1 по 10 число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору.

Отже, передбачений частиною четвертою статті 559ЦК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення заборгованості за платежами, які позичальник був зобов`язаний згідно з умовами кредитного договору вносити періодично, має обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Тому, за змістом частини четвертої статті 559ЦК у зазначеній редакції, з урахування умов договору поруки, порука за кожним із зобов`язань, визначених періодичними платежами, припиняється після закінчення 5 (п`яти) років з дня настання терміну повернення кредиту за Кредитним договором. Пред`явлення кредитором вимоги до поручителя більш ніж через 5 років після настання строку виконання частини основного зобов`язання, визначеної періодичним платежем, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги через припинення поруки за відповідною частиною основного зобов`язання (див. пункт 84 постанови ВП ВC від 19 червня 2019 року у справі №523/8249/14-ц).

З позовом до суду позивач звернувся 11.06.2020 року, про що свідчить штамп канцелярії суду.

Враховуючи наведене, вимоги позивача до Поручителя підлягають задоволенню за період виникнення заборгованості з 11.06.2015 року по 15.12.2018 року в розмірі грн виходячи з таких розрахунків:

1)заборгованість за тілом кредиту 167939,86 грн. (192627,04 грн 24687,18 грн, де

192627,04 грн - це сума простроченого тіла кредиту станом на 15.12.2018 року,

24687,18 грн - це сума простроченого тіла кредиту станом на 11.06.2015 року.

2)заборгованість за відсотками за користування кредитом 57452,88 грн (82456,72 грн 25003,84 грн, де

82456,72 грн - це сума прострочених відсотків за користування кредиту станом на 15.12.2018 року

25003,84 грн - це сума прострочених відсотків за користування кредиту станом на 11.06.2015 року.

Решта вимог позивача пред`явлених до Поручителя ОСОБА_2 задоволенню не підлягають у зв`язку з припиненням поруки за відповідною частиною основного зобов`язання (за період з 16.12.2011 року по 11.06.2015 року).

З урахуванням наведеного з відповідачів в солідарному порядку підлягає стягненню сума в розмірі 112696,37 грн, яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту в розмірі 83969,93 грн за період з 11.06.2015 року по 15.12.2018 року,

- заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 28726,44 грн з 11.06.2015 року по 15.12.2018 року.

Крім того, враховуючи, що суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги Банку до Позичальника ОСОБА_1 підлягають задоволенню в розмірі 1922627,04 грн (прострочене тіло кредиту) та 82456,72 грн (прострочені відсотки за користування кредитними коштами за період з 16.12.2011 року по 15.12.2018 року), а також те, що сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 112696,37 грн підлягає стягненню солідарно з Позичальника та Поручителя, з відповідача ОСОБА_1 (Позичальника) також підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором, яка виникла станом на 20.01.2015 року, в розмірі 49691,03 грн, яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту в розмірі 24687,18 грн за період з 16.12.2011 року по 11.06.2015 року,

- заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 25003,84 грн за період з 16.12.2011року по 11.06.2015 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 5152,11 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.33).

Позивач просив задовольнити його вимоги в розмірі 343473,92 грн. Позовні вимоги судом задоволено частково в сумі 275083,77 грн.

Враховуючи наведене, положення ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 4126,26 грн (80,09%), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (275083,77 грн х 5152,11 грн : 343473,92 грн).

В той же час з відповідача ОСОБА_2 , враховуючи те, що вона є солідарним боржником підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1353,86 грн (112696,37 х 4126,26 : 171736,96 : 2).

З відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2772,4 грн (4126,26 - (112696,37 х 4126,26 : 171736,96 : 2).

Керуючись ст. ст. 526, 1049, 1050, 1054, 256,257, 261,267 ЦК України, ст. ст. 259, 263, 265, 280, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (04050,м.Київ,вул.Жилянська,буд.5Б,оф.5,ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за кредитним договором № IKAPNAIG.19452.001 від 16.12.2011 року, яка утворилась станом на 11.06.2015 року в сумі 49691 (сорок дев`ять тисяч шістсот дев`яносто одну) грн 03 коп., яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту за період з 16.12.2011 року по 11.06.2015 року, в розмірі 24687,18 грн.,

- заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 16.12.2011 року по 11.06.2015 року, в розмірі 25003,84 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_4 ,яка зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_1 , (відповідно до довідки №1426/30156 від 25.12.2014 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, зареєстрована в АДРЕСА_2 .) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (04050,м.Київ,вул.Жилянська,буд.5Б,оф.5,ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за кредитним договором № IKAPNAIG.19452.001 від 16.12.2011 року, яка утворилась за період з 11.06.2015 року по 15.12.2018 року в сумі 112696,37 грн. (сто дванадцять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн, 37 коп., яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту в розмірі 83969,93 грн за період з 11.06.2015 року по 15.12.2018 року,

- заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 28726,44 грн з 11.06.2015 року по 15.12.2018 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути зОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Глобал Спліт» (04050,м.Київ,вул.Жилянська,буд.5Б,оф.5,ЄДРПОУ 41904846) понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2772 (дві тисячі сімсот сімдесят дві) грн 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ГлобалСпліт» (04050,м.Київ,вул.Жилянська,буд.5Б,оф.5,ЄДРПОУ 41904846) понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1353 (одна тисяча п`ятдесят три) грн, 86 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30 денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 січня 2023 року.

Суддя: О.М.Грубник