Рішення

від 20.01.2023 по справі 402/685/21

УЛЬЯНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №402/685/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2023 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Ясінського Л.Ю.

секретаря судового засідання -Кульчицької Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Благовіщенське в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Благовіщенської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Благовіщенського нотаріального округу Веліховська Т.С. про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Благовіщенського нотаріального округу Веліховська Т.С. про усунення від права на спадкування, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Благовіщенське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Благовіщенської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Благовіщенського нотаріального округу Веліховська Т.С. про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Благовіщенського нотаріального округу Веліховська Т.С. про усунення від права на спадкування, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася до Ульяновського районного суду Кіровоградської області з позовом до Благовіщенської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Благовіщенського нотаріального округу Веліховська Т.С. про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Позов мотивовано слідуючим.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки - ОСОБА_5 .

Після її смерті відкрилась спадщина до спадкової маси якої входить земельна ділянка площею 4,0493 га, що розташована на території Благовіщенської міської ради (село Данилова Балка, Голованівського району, Кіровоградської області), передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 3525581900:02:000:0660, яка належала за життя спадкодавцю.

Спадкоємцем за законом першої черги була донька спадкодавиці ОСОБА_2 .

04 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 , дочка спадкодавця подала заяву про прийняття спадщини за заповітом, посвідченого 11 вересня 2015 року за реєстровим №1773 приватним нотаріусом Благовіщенського нотаріального округу Веліховською Т.С.

Позивач ОСОБА_1 спадщину прийняла, не була усунута від спадкування та не подавала заяву про відмову від прийняття спадщини і є спадкоємцем за заповітом.

Нотаріусом було надано ОСОБА_1 постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на вище вказану земельну ділянку що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

До Ульяновського районного суду Кіровоградської області із зустрічним позовом звернулась ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Благовіщенського нотаріального округу Веліховська Т.С. про усунення від права на спадкування, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивовано наступним.

ОСОБА_2 являється дочкою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було видано свідоцтво про смерть.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина до спадкової маси якої входить земельна ділянка площею 4,0493 га, що розташована на території Благовіщенської міської ради (село Данилова Балка, Голованівського району Кіровоградської області), передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 3525581900:02:000:0660, яка належала за життя спадкодавцю.

На момент смерті ОСОБА_5 спадкоємцями першої черги були її дочки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На момент смерті ОСОБА_5 проживала разом із своєю донькою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично прийняла спадщину.

01.07.2020 року ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, де їй повідомили, що ОСОБА_5 після своєї смерті залишила заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 3525581900:02:000:0660.

Крім цього, нотаріус повідомила про подання заяви про прийняття спадщини із боку сестри ОСОБА_3 , сестра ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини не подавала.

ОСОБА_5 була людиною похилого віку, а тому з червня 2019 р. стала проживати біля своєї дочки - ОСОБА_1 , але 01.02.2020 р. в неї стався ішемічний інсульт, внаслідок чого вона потрапила до КНП «Благовіщенська районна лікарня» з діагнозом: ішемічний інсульт в правій півкулі мозку в базальних ядрах (басейн центральних гілок правої середньої мозкової артерії). В лікарні ОСОБА_5 лікувалась тиждень, після чого ОСОБА_1 наполягла на її виписці, в зв`язку із незручністю відвідуванні матері у лікарні.

На час виписки з лікарні ОСОБА_5 знаходилась у важкому стані, самостійно не могла себе забезпечувати, була у безпорадному стані, потребувала постійного стороннього догляду. Після виписки з лікарні ОСОБА_1 забрала матір до себе.

Однак, вже 19.02.2020 р. ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_2 та в категоричній формі вимагала забрати матір до себе, пояснюючи це тим, що вона втомилась за нею доглядати, вона не може в повному обсязі займатися своїми справами та заробляти гроші (вона переробляє молочну продукцію та торгує нею на ринку). Строк для вивезення від неї матері надала до наступного дня.

20 лютого 2020р. ОСОБА_2 найняла вантажно - пасажирський автомобіль та перевезла матір до себе, при цьому не маючи достатньої житлової площі для розміщення матері, яка була прикута до ліжка. Під час переїзду від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 все ще перебувала у важкому стані, вона була прикута до ліжка, не могла самостійно рухатись, обслуговувати себе, майже не розмовляла, була у безпорадному стані та потребувала постійного стороннього догляду.

Під час перевезення ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 допомагала у перевезенні матері, але також відмовилась від догляду в подальшому за ОСОБА_5 .

В період часу з 20.02.2020р. по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 перебувала у безпорадному стані, вона не могла самостійно вставати, здійснювати свої фізіологічні потреби (перебувала у памперсах), самостійно їсти, обслуговувати себе, майже не розмовляла, при цьому ОСОБА_1 жодного разу до самих похорон до матері не приходила і допомоги ніякої не надавала.

Весь час ОСОБА_5 опікувалась її дочка ОСОБА_2 , виконувала рекомендації лікаря, з урахуванням неможливості самостійно обслуговувати себе, вона кормила, поїла, вдягала, мила, міняла памперси матері, та здійснювала інші заходи для задоволення потреб людини яка перебувала у безпорадному стані і яка потребувала постійного стороннього догляду.

ОСОБА_1 мала можливість надавати допомогу матері і здійснювати за нею постійний догляд, вона матеріально забезпечена, працездатна, має власний будинок, в якому мати займала окрему кімнату, однак відмовилась надавати допомогу власній хворій матері. Більш того, на наступний день, після переїзду ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю, що належала на той час ОСОБА_5 , чим залишила ОСОБА_5 без додаткових засобів існування, для лікування та відновленню працездатності, а тому подальше утримання ОСОБА_5 відбувалось виключно за рахунок ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_2 вважає, що в діях ОСОБА_1 були саме умисні дії щодо ненадання допомоги ОСОБА_5 , що перебувала у безпорадному стані, при цьому ОСОБА_1 усвідомлювала значення своїх дій, мала можливість їх виконувати але не вчиняла необхідних дій.

Також позивач ОСОБА_6 вважає, що в діях ОСОБА_3 були ознаки умисних дій щодо ненадання допомоги ОСОБА_5 , що перебувала у безпорадному стані, при цьому ОСОБА_3 також усвідомлювала значення своїх дій, мала можливість їх виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просить суд, усунути від права на спадкування за заповітом ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 4,0493 га, що розташована на території Благовіщенської міської ради ( с.Данилова Балка, Голованівськогорайону, Кіровоградської області), передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 3525581900:02:000:0660, після смерті матері ОСОБА_5

20.09.2021 року Ульяновським районним судом Кіровоградської області винесено ухвалу про відкриття провадження та призначено справу в порядку загального провадження до підготовчого судового засідання.

09.12.2021 року Ульяновським районним судом винесено ухвалу, якою об`єднано позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Благовіщенського нотаріального округу Веліховська Т.С. про усунення від права на спадкування, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до Благовіщенської міської ради, Данилово-Балківської сільської ради, ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Благовіщенського нотаріального округу Веліховська Т.С., про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

19.01.2022 року Ульяновським районним судом винесено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 за первісним позовом в судовому засіданні позов підтримала з тих же підстав, що у ньому наведено та просила його задовольнити, проти зустрічного позову заперечила з мотивів наведених у запереченні.

Представник позивача - адвокат Гончарук О.О. в судовому засіданні первісний позов підтримав та просив його задовольнити, просить відмовити у задоволенні зустрічного позову посилаючись на слідуюче.

ВС КЦС зазначив, що для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності в сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Суд підкреслив, що лише факт вияву у спадкодавця ознак тяжкого психічного розладу не може свідчити про безпорадний стан спадкодавця, оскільки безпорадний стан стан - це стан особи, в якому вона не може самостійно забезпечити свої життєві потреби, потребує стороннього догляду, допомоги і піклування. (Постанова ВС від 18.12.2020 року у справі №761/19573/15-ц).

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та позивач за зустрічним позовом просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні первісного позову а поданий зустрічний позов просить суд задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Анікєєнко Є.О. в судовому засіданні просить суд відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 , а зустрічний позов ОСОБА_2 підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача - Благовіщенської міської ради в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву в якій просить розглядати справу у його відсутності, відзиву та клопотань не надсилав.

Третя особа приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховська Т.С. в судове засідання не з`явилась, надіслала до суду листа в якому просить розглядати справу у її відсутності, клопотань та заперечень не подавала.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засідані пояснили, що ОСОБА_2 здійснювала догляд за матір`ю з 20.02.2020 року по день її смерті, остання знаходилась у безпорадному стані, не могла сама себе обходити та потребувала стороннього догляду.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засідані пояснила, що вона працює лікарем, який лікував ОСОБА_5 , остання поступила в лікарню у безпорадному стані і в такому ж стані і була виписана. Її не можна було забирати додому, але на вимогу старшої сестри ОСОБА_1 її виписали, хвора потребувала подального лікування, вона була в сопорі тобто в несвідомості, не могла себе обходити.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засідані пояснив, що з 01.02.2020 року по 10.02.2020 року возив ОСОБА_1 та її сестру ОСОБА_2 до лікарні.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засідані пояснила, що дійсно ОСОБА_5 після виписки з лікарні потребувала стороннього догляду, була у безпорадному стані, однак ОСОБА_1 було важко доглядати за матір`ю і тому вона її віддала ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_12 у судовому засідані пояснила, що вона орендує земельну ділянку, яка належала ОСОБА_5 , орендну плату за 2019-2021 рік отримала ОСОБА_1 , а ОСОБА_6 отримала допомогу на поховання матері.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.ч. 2, 3ст. 12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч.2 ст.16ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено,що ОСОБА_5 являється матір`ю: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_13 а.с.10), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_13 а.с.43), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.09.2015 року ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 4,0493 га, що розташована на території Благовіщенської міської ради ( с. Данилова Балка, Голованівського району, Кіровоградської області), передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 3525581900:02:000:0660 ( а. с. 47).

11.09.2015 року ОСОБА_5 було складено заповіт на випадок своєї смерті, яким остання заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,0493 га, що розташована на території Данилово-Балківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області на даний час Благовіщенської міської ради ( с.Данилова Балка, Голованівського району, Кіровоградської області), передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 3525581900:02:000:0660 ( а.с.11).

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ( а.с. 45).

Після смерті ОСОБА_5 26 травня 26.05.2021 року до приватного нотаріуса Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області звернулась спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно ( а.с.12) де їй було рекомендовано звернутись з позовом до суду.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 в підтвердження факту прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , подано довідку, видану 30.09.2021 року за №196 виконавчим комітетом Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області з якої зазначається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дійсно з 20 лютого 2020 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала біля доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.50).

З виписки медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 вбачається, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП "Благовіщенська лікарня" Благовіщенської міської ради у період з 02.02.2020 року по 10 лютого 2020 року. Стан хворої на час виписки з лікарні важкий. Рівень свідомості сопор. Хвора потребувала стороннього догляду ( а.с.95,96 із зворотом )

В якості доказів, позивачем ОСОБА_1 було подано до відзиву на зустрічний позов з додатками : чеки з аптек про придбання медичних препаратів на лікування матері ОСОБА_5 ( а.с.74, 75, 76, 77).

Із заключення комп`ютерної томографії від 03.02.2020 року ОСОБА_5 зазначається, що остання мала хворобу ішемічний інсульт в правій півкулі мозку в базальних ядрах ( басейн центральних гілок правої середньої мозкової артерії) ( а.с.51).

Крім того, причиною смерті ОСОБА_5 є набряк головного мозку внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу на тлі церебрального атеросклерозу, підтверджується довідкою про причину смерті №103 ( а.с.46).

З досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що неспроможність спадкодавця ОСОБА_5 своїми силами через похилий вік та тяжку хворобу самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим вона потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування.

До вказаних висновків суд прийшов з урахуванням медичної документації спадкодавця та показів свідків.

З відповіді наданої Головним управлінням пенсійного фонду України в Кіровоградській області на запит адвоката Анікєєнко Є.О. від 08.10.2021 року вбачається, що 14.05.2020 року ОСОБА_2 звернулась до Благовіщенського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян головного управління із заявою про виплату допомоги на поховання ОСОБА_5 та надала документи. Разове доручення для виплати допомоги на поховання оформлено 14.05.2020 року та надано ОСОБА_2 для отримання зазначеної виплати ( а.с.94).

За вказаних вище обставин, суд вважає за необхідне первинно вирішити питання щодо заявлених вимог за зустрічним позовом, оскільки ключовим у даному випадку є наявність у позивача права на отримання спадкового майна, яке може бути виключено у силу закону.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Сторони є спадкоємцями ОСОБА_5 першої черги за законом; при цьому ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом.

Частиною п`ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Положення частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Вказані правові висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 4 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18), від19 червня 2019 року у справі № 491/1111/15-ц (провадження № 61-14655св18), від 2 березня 2020 року у справі № 133/1625/18 (провадження № 61-1419св20), від 1 квітня 2021 року у справі № 760/8781/17-ц (провадження № 61-18807 св20).

Як встановвлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_5 була людиною похилого віку, а тому з червня 2019р. стала проживати біля своєї дочки - ОСОБА_1 , однак 01.02.2020р. в неї стався ішемічний інсульт, внаслідок чого вона потрапила до КНП «Благовіщенська районна лікарня» з діагнозом: ішемічний інсульт в правій півкулі мозку в базальних ядрах (басейн центральних гілок правої середньої мозкової артерії).

У лікарні ОСОБА_5 лікувалась тиждень, після чого ОСОБА_1 наполягла на її виписки, в зв`язку із незручністю у відвідуванні матері у лікарні.

На час виписки з лікарні, ОСОБА_5 знаходилась у тяжкому стані, самостійно не могла себе забезпечувати, була у безпорадному стані, потребувала постійного стороннього догляду. Після виписки з лікарні ОСОБА_1 забрала матір до себе, однак вже 19.02.2020р. зателефонувала ОСОБА_2 та в категоричній формі вимагала забрати матір до себе, пояснюючи це тим, що вона втомилась за нею доглядати, вона не може в повному обсязі займатися своїми справами та заробляти гроші (вона переробляє молочну продукцію та торгує нею на ринку). Строк для вивезення від неї матері надала до наступного дня.

20 лютого 2020р. ОСОБА_2 найняла вантажопасажирський автомобіль та перевезла матір до себе, при цьому не маючи достатньої житлової площі для розміщення людини, яка прикута до ліжка. Під час переїзду від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . ОСОБА_5 все ще перебувала у важкому стані, вона була прикута до ліжка, не могла самостійно рухатись, обслуговувати себе, майже не розмовляла, була у безпорадному стані та потребувала постійного стороннього догляду.

Під час перевезення ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Відповідач 2 - ОСОБА_3 допомагала у перевезенні, але також відмовилась від догляду в подальшому за ОСОБА_5 .

В період часу з 20.02.2020р. по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 перебувала у безпорадному стані, вона не могла самостійно вставати, здійснювати свої фізіологічні потреби (перебувала у памперсі), самостійно їсти, обслуговувати себе, майже не розмовляла, при цьому ОСОБА_1 жодного разу до самих похорон до матері не приходила і допомоги ніякої не надавала.

Весь час ОСОБА_5 опікувалась позивачка, виконувала рекомендації лікаря, з урахуванням неможливості самостійно обслуговувати себе, вона кормила, поїла, вдягала, мила, міняла памперси матері, та здійснювала інші заходи для задоволення потреб людини яка перебувала у безпорадному стані і яка потребувала постійного стороннього догляду.

ОСОБА_1 мала можливість надавати допомогу матері і здійснювати за нею постійний догляд, вона матеріально забезпечена, працездатна, має власний будинок, в якому мати займала окрему кімнату, однак відмовилась надавати допомогу власній хворій матері. Більш того, на наступний день, після переїзду ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю, що належала на той час ОСОБА_5 , чим залишила ОСОБА_5 без додаткових засобів існування, для лікування та відновлення працездатності, а тому подальше утримання ОСОБА_5 відбувалось виключно за рахунок ОСОБА_2 .

У постанові від 24 червня 2020 року по справі № 127/9778/17, провадження № 61- 3706св19 Верховний Суд зазначив, що безпорадний стан - стан, при якому людина не може самостійно приймати активні заходи, що забезпечують її існування або оберігають її життя, здоров`я та гідність. Безпорадність може бути обумовлена фізіологічними причинами або може супроводжуватися патологічним процесами або бути їх наслідком (при психічних і нервових захворюваннях, при важких захворюваннях, що супроводжуються різкою фізичною слабкістю). Безпорадний стан можливо та необхідно доказувати відповідними доказами, у тому числі записами в медичних документах.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що норми частини п`ятої статті 1224 ЦК стосуються всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК.

Факт безпорадності ОСОБА_5 підтверджується і медичними документами, та свідчать про те, що остання перебувала у безпорадному стані та потребувала постійної сторонньої допомоги.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Виходячи з вищевикладено, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були саме умисні дії щодо ненадання допомоги ОСОБА_5 , що перебувала у безпорадному стані, при цьому ОСОБА_1 усвідомлювала значення своїх дій, мала можливість їх виконувати, але не вчиняла необхідних дій, а тому є достатні підстави для усунунення останніх від права на спадкування.

Суд вважає, що ні ОСОБА_1 ні її представник не спростували факту ухилення ОСОБА_1 від надання допомоги померлій матері відповідними доказами у справі.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 та її представника в обґрунтування своїх заперечень проти зустрічного позову є недоведеними та спростовуються наявними у справі доказами.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1-3ст.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1-2ст.78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1ст.79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1,4-7ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 1 ст. 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до довідки, яка видана 30.09.2021 року за №196 виконавчим комітетом Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з 20 лютого 2020 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала біля доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.50).

Отже, із зазначених положень цивільного законодавства вбачається, що позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину після смерті своєї матері - ОСОБА_5 у встановленому законом порядку, а отже має право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,0493 га кадастровий номер 3525581900:02:000:0660, яка розташована на території Данилово- Балківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог за зустрічним позовом про усунення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , післясмерті матері ОСОБА_5 , від права на спадкування, встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_2 , після смерті матері ОСОБА_5 та визнання права власності за ОСОБА_2 на спадкове майно, після смерті матері ОСОБА_5 .

Таким чином, правові підстави для задоволення первісного позову ОСОБА_1 доБлаговіщенської міськоїради,Данилово-Балківськоїсільсьткої ради, ОСОБА_2 ,третя особабез самостійнихвимог:приватний нотаріусБлаговіщенського нотаріальногоокругу ВеліховськаТ.С.,про визнанняправа власностіна земельнуділянку впорядку спадкування відсутні.

Керуючись ст.ст.4,12,13,15,16,76,80,81,259,263,265,268 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В:

у задоволені первісного позову ОСОБА_1 до Благовіщенської міської ради, Данилово-Балківської сільсьткої ради, ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Благовіщенського нотаріального округу Веліховська Т.С., про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Благовіщенського нотаріального округу Веліховська Т.С. про усунення від права на спадкування, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на земельну ділянку - кадастровий номер 3525581900:02:000:0660 площею 4,04.93 га., яка розташована на території Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів після проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 січня 2023 року.

Суддя: Л.Ю.Ясінський