Ухвала

від 30.01.2023 по справі 490/5925/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/5925/22 30.01.2023

н\п 1-кс/490/40/2023

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5925/22

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

27січня 2023року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання представника ПП «Інпекс-ойл» ОСОБА_5 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12022230000005622 від 18.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.12.2022 року слідчий суддя наклав у кримінальному провадженні №12022230000005622 від 18.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, арешт на майно, а саме: дизельне паливо у кількості 27,076 м3 (27076 л.) та бензин А-95 у кількості 6,012 м3 (6012 л.), які зберігаються у 18 резервуарах на території нафтобази «Мир», за адресою: м. Херсон, вул. Паровозна, 1, з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

04 січня 2023 року захисник звернувся до слідчого судді з клопотанням про часткове скасування накладеного арешту на майно, а саме: з дизельного паливо у кількості 17,340 м3 (17340л.) та бензину А-95 у кількості 6,012 м3 (6012 л.).

Клопотання мотивує тим, що власник майна не є підозрюваним у вказаному кримінальному проваджені, а паливо у вказаній кількості було придбано на законних підставах до початку військової агресії рф на території України (до 24.02.2022), що підтверджується наданими документами.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні не заперечували проти часткового задоволення клопотання про скасування арешту на майно. Зазначили, що під час досудового розслідування, в тому числі за участі сторони захисту, вдалося встановити, що обсяг палива наявний у ПП «Інпекс-ойл» відповідає об`єму придбаного на законних підставах, крім цистерни №7 в якій знаходиться дизельне пальне у кількості 10,191 м3 (10 191 л.) Вказане пальне було придбано іншим власником в окупаційної влади на території Крим.

Захисник в судовому засідання підтримав думку прокурора та підтвердив, що дизельне пальне у кількості 10,191 м3 (10 191 л.) в цистерні №7 їм не належить, тому в клопотанні він не вказував про повернення вказаного майна.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважаю, що клопотання слід задовольнити частково виходячи з наступних підстав.

Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Слідчим суддеювстановлено,що в ході проведення досудового розслідування 19.11.2022 року проведено огляд нафтобази «Мир», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за участю начальника охорони нафтобази ОСОБА_6 , під час якого зафіксовано наявність 18 резервуарів, які містять паливо-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо).

В подальшому, 22.11.2022 проведено додатковий огляд нафтобази «Мир», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за участю начальника нафтобази ОСОБА_7 та начальника охорони ОСОБА_6 , під час якого здійснено заміри та розрахунки паливо-мастильних матеріалів, що зберігаються у 18 резервуарах на території вказаної нафтобази. Зафіксовано наявність дизельного пального у кількості 27,076 м3 (27076 л.) та бензину А-95 у кількості 6,012 м3 (6012 л.), які передані на зберігання начальнику нафтобази ОСОБА_7 .

Постановою слідчого від 22.11.2022 у кримінальному провадженні вказане майно визнано речовими доказами.

Згідно ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.12.2022 року слідчий суддя наклав у кримінальному провадженні №12022230000005622 від 18.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, арешт на майно, а саме: дизельне паливо у кількості 27,076 м3 (27076 л.) та бензин А-95 у кількості 6,012 м3 (6012 л.), які зберігаються у 18 резервуарах на території нафтобази «Мир», за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що із клопотанням про скасування арешту майна, окрім сторони кримінального провадження, а саме підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, може звернутися інший власник або володілець такого майна.

Слідчим суддею встановлено, що захисникомдодано до клопотання відомостей щодо наявності у ПП «Інпекс-ойл» прав власності на майно: дизельне паливо у кількості 16,885 м3 (16885 л.) та бензин А-95 у кількості 6,012 м3 (6012 л.), щодо якого він просить скасувати арешт.

Згідно долучених до клопотання документів вбачається, що у ТОВ «Трейдойл» та ТОВ «Тікич Енерджі» було придбано ПП «Інпекс-ойл» паливо (бензин та дизель), які зберігалися на території нафтобази «Мир», за адресою: м. Херсон, вул. Паровозна, 1. Зокрема вказаний факт підтверджується договорами поставки нафтопродуктів, заявками на поставку товару; ліцензіями; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку; рахунками на оплату; договорами оренди території; договором зберігання; податковими накладними, податковими деклараціями з ПДВ; податковими деклараціями; таблицею щодо зроблених замірів, а також іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.

Наведені документи свідчать про те, що ПП «Інпекс-ойл» є законним володільцем дизельного палива у кількості 16,885 м3 (16885 л.) та бензина А-95 у кількості 6,012 м3 (6012 л.).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

Так, у справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

Згідно зі ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, оскільки захисником надані підтверджуючи документи на законне придбання палива та наявність відповідних дозволів і ліцензій на вказане паливо, слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки арешт накладався з метою забезпечення збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, однак після проведення відповідних процесуальних дій органом досудового розслідування, потреба у збереженні накладеного арешту на вказане вище майно відпала. Подальший арешт майна за відсутності передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання своєї власності, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, а тому клопотання є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

В той же час, слідчий суддя не вирішує питання щодо повернення органом досудового розслідування у користування законному володільцю майна, оскільки скасування арешту майна і є підставою для повернення такого майна особі після набрання ухвалою суду законної сили.

Керуючись вимогами ст. ст.117,170-173,309,395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, накладений в рамках кримінального провадження, №12022230000005622 від 18.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.12.2022 року, а саме: дизельне паливо у кількості 16,885 м3 (16885 л.) та бензин А-95 у кількості 6,012 м3 (6012 л.).

Залишити арешт на майно, а саме: дизельне паливо у кількості 10,191 м3 (10191 л.), яке зберігається у резервуарі (цистерні) № 7 на території нафтобази «Мир», за адресою: м. Херсон, вул. Паровозна, 1, з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1