Постанова

від 24.01.2023 по справі 545/3570/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/3570/21 Номер провадження 22-ц/814/154/23Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л.І. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого: Кузнєцової О.Ю.,

суддів: Карпушина Г.Л., Хіль Л.М.

секретар: Гречка Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода»

на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2022 року, постановлене суддею Стрюк Л.І.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який обгрунтовано тим, що 01.07.2013 року між сторонами укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,9774 га, що розташована на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області, за кадастровим номером 5324081400:00:040:0009, строк якого продовжено додатковою угодою від 01.03.2017 року до 01.03.2027 року. Вказав, що договором передбачено можливість розірвання договору в односторонньому порядку, але відповідач не погоджується виконати зазначену умову договору, у зв?язку з чим просив розірвати договір оренди земельної ділянки в судовому порядку.

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» про розірвання договору оренди землі задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 01.07.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода», разом з додатковою угодою від 01.03.2017 року, що зареєстровані в реєстрі за № 4924991, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка загальною площею 4,96774 га, за кадастровим номером 5324081400:00:040:0009, що розташована на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що сторони в додатковій угоді до договору оренди землі від 01 березня 2017 року внесли зміни до п. 39 договору оренди землі від 01.07.2013 яким передбачається можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив Виробничий сільськогосподарський кооператив «Злагода», просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що договором оренди землі від 01.07.2013 року не допускається його розірвання в односторонньому порядку. Правлінням кооперативу було прийнято рішення та погоджено зразок додаткової угоди щодо збільшення строків оренди та збільшення орендної плати за землю, проте даний зразок не передбачав та не передбачає можливості односторонньої відмови від договору. Вказано, що позивач неодноразово призначався тимчасово виконуючим обов`язки голови кооперативу та мав відповідний доступ до документів та печатки кооперативу. В свою чергу ВСК «Злагода» використовував земельну ділянку у відповідності до вимог законодавства та договору, жодних зауважень від позивача не надходило.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Хворост Д.М. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивовано тим, що додаткова угода, яка укладена сторонами та передбачає можливість одностороннього розірвання договору оренди землі є невід`ємною частиною договору, набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації, складена у 2 примірниках по одному для кожної сторони. Вказала, що дана додаткова угода є дійсною, відповідачем не подано зустрічної позовної заяви чи окремого позову предметом яких були б визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 01.03.2017 недійсною. Твердження апелянта, що позивач був головним агрономом кооперативу, що дало йому змогу підробити додаткову угоду не підтверджено жодним доказом. Окрім того, просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції у сумі 4850 грн.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частин першої, другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 4,9774 га, що розташована на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області, за кадастровим номером 5324081400:00:040:0009, що підтверджується копіями державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ПЛ № 059553 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 9-10).

01 липня 2013 року між ОСОБА_1 і Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 4,9774 га, що розташована на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області строком на 5 років (а.с. 13-15).

Відповідно до акту прийомки-передачі ОСОБА_1 передав, а ВСК «Злагода» прийняв земельну ділянку площею 4,9774 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с.16).

01 березня 2017 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем з одної сторони та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» в особі голови правління Масляка В.О., як орендарем, з іншої сторони було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2013 року (а.с. 17).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди розділ «Строк дії договору» змінити та викласти в наступній редакції: 8. Даною додатковою угодою договір продовжено до 01.03.2027 року.

Також, додатковою угодою внесено зміни в п. 39 Договору оренди, який тепер передбачає можливість розірвання договору в односторонньому порядку.

Згідно п. 7 Додаткова угода є невід`ємною частиною вищевказаного договору і набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації, складена у двох примірниках: по одному примірнику для кожної зі сторін.

На підставі даної додаткової угоди було внесено інформацію про державну реєстрацію іншого речового права, що підтверджується інформаційною довідкою № 281842548 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 4).

14 вересня 2021 року ОСОБА_1 надіслав на адресу відповідача заяву про розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку (а.с. 18)

Листом ВСК «Злагода» від 18.10.2021 повідомлено ОСОБА_1 , що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Вказано, що земельна ділянка буде йому повернута не раніше дати закінчення дії договору (а.с. 21).

Задовольнячи позов місцевий суд прийшов до висновку, що оскільки сторони обумовили у договорі можливість одностороннього розірвання договору оренди землі, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, єдоговори та інші правочини.

Відповідно до положеньстатті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір як приватно-правова категорія є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин та має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є найбільш розповсюдженим юридичним фактом, за допомогою якого набуваються, змінюються, або припиняються права та обов`язки в учасників цивільних правовідносин.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України)

Системний аналіз пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України дає підстави для висновку, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістомстатті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною другоюстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частині першійстатті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчено нотаріально.

Згідно зістаттею 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Аналіз статей525,651 ЦК Українитастатті 31 Закону України «Про оренду землі»свідчить про те, що чинним законодавством передбачається можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою від 01.03.2017 до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2013, яка є невід`ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печаткою відповідача, внесено зміни в п. 39 Договору оренди, який тепер передбачає можливість розірвання договору в односторонньому порядку.

Дана додаткова угода є чинною, ніким не оскарженою, її недійсність не встановлена.

Доводи апеляційної скарги, щодо можливості підроблення ОСОБА_1 даної додаткової угоди, не підтверджені належними та допустимими доказами, тому колегією суддів відхиляються.

Колегія суддів вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та другастатті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що, оскільки додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки було внесено зміни, якими передбачена можливість розірвання договору в односторонньому порядку, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що положення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечатьзагальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 375/278/20, провадження № 61-3449св21, від 04 жовтня 2021 року у справі № 375/273/20, провадження № 61-13960св21, від 02 листопада 2021 року у справі № 375/474/20, провадження № 61-2193св21, від 15 грудня 2021 року у справі № 375/272/20, провадження № 61-10968св21, від 14 квітня 2022 року у справі № 375/275/20, провадження № 61-10868св21.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення (п.п. 113,114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17).

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.

Відповідно до п.1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з частинами 1, 3статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Хворост Д.М. просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції у сумі 4850 грн.

На підтвердження наданої правової допомоги було надано договір про надання правової допомоги № 88 від 26.10.2021 уклалденого між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 102104), детальний опис робіт від 23.06.2022 ( а.с. 105), акт приймання передачі наданої правової допомоги № 2 від 23.06.2022 до договору про надання правової допомоги № 88 від 26.10.2021 (а.с. 106) та квитанцію від 23.06.2022 про оплату ОСОБА_1 гонорару адвокату Хворост Д.М. у сумі 4850 грн. (а.с. 107).

Відповідно достатті 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогамистатті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленомузаконом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до частини першоїстатті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина першастатті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 частини першої статті1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Таким чином, враховуючи наданий адвокатом обсяг правової допомоги та критерії реальності та співмірності, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимоги про стягнення з ВСК «Злагода» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу надану в суді апеляційної інстанції у сумі 4850 грн.

Керуючись ст.367, ст.374 ч. 1 п. 1, ст.375, ст.382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуВиробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» залишити без задоволення.

Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2022 року залишити без змін.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 4850 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді Г. Л. Карпушин

Л. М. Хіль