Рішення

від 27.01.2023 по справі 126/1459/22

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 126/1459/22

Провадження №2/151/26/23

РІШЕННЯ

іменем України

27 січня 2023 року смт. Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л. Г.

за участю секретаря судових засідань Бондаренко В. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чечельник Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ПСП "Війтівське" Рибака Леоніда Мотельовича до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , як представник ПСП "Війтівське" звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої бездіяльністю слідчих при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018020190000059, відомості про яке внесено до ЄРДР 10.10.2018 року, де він являється власником і представником юридичної особи ПСП "Війтівське", яке визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні. Позов мотивує тим, що в процесі досудового слідства неодноразово скасовувалися постанови про закриття кримінальної справи, виносилися ухвали щодо бездіяльності слідчих, як судом так і прокуратурою надавалися вказівки, які виконані не були. Такою протиправною бездіяльністю йому, як людині похилого віку, власнику ПСП ''Війтівське'' завдано моральну шкоду, оскільки йому довелося звертатися до лікаря за психіатричною допомогою, так як він не зміг добитися справедливого рішення досудового слідства, яку він оцінює у сумі 25 000 гривень .

Ухвалою судді від 30 вересня 2022 року відкрито загальне позовне провадження призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04 січня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27 січня 2023 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник ГУНПу Вінницькійобласті ГосподарецьА.А.у судовезасідання нез`явилася.Подала досуду заявуу якійпросить розглядсправи провестиза їхвідсутності,підтримує позиціювикладену нимиу відзиві, вякому просятьу задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 про відшкодуванняморальної шкодинанесеної досудовимслідством відмовитиу повномуобсязі,оскільки вважаютьїї безпідставноюта необгрунтованою,посилаючись на те,що у провадженні ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області перебували матеріали кримінального провадження № 42018020190000059 від 10.10.2018 року за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, в якому позивач являється потерпілим. У своїй заяві позивач заявляє про затягування досудового розслідування, але ст. 28 КПК України, передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Відшкодування шкоди, завданої незаконним діями чи бездіяльністю, на що посилається позивач як на підставу заподіяння йому шкоди, регулюється частинами 1, 4 ст. 1176 ЦК України. Стаття 1176 ЦК України встановлює особливий режим відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Підстави відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду визначені в ст. 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння, шкоди цими органами діють правила ч. 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто, виходячи із загальних правил відшкодування шкоди завданої органом державної влади, їх посадовими і службовими особами (ст. 1177, 1174 ЦК України). Натомість для настання відповідальності за ч. 1 ст. 1176 ЦІК України необхідно щоб вищеперераховані дії правоохоронних органів та суду були незаконними. До того ж деліктна відповідальність за загальними правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Однак, у справі відсутні відомості про визнання неправомірними дій (бездіяльності) посадових осіб правоохоронних органів, зокрема посадових осіб відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області. Відповідно до Закону України ''Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду'', передбачено вичерпний перелік підстав для відшкодування шкоди громадянину завданої незаконними діями органів, що здійснюють ОРД, досудове розслідування, прокуратури та суду. Відповідно до Закону України '' Про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду '', де зазначено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Позивач у позовній заяві не навів аргументованих доводів та не надав доказів на підтвердження факту вчинення органами досудового розслідування фізичного чи психічного впливу щодо нього в ході досудового розслідування, що вказувало б на спричинення йому моральних страждань, настання інших негативних подій та явищ, переживань. Рибак у своїй позовній заяві зазначає, що був змушений неодноразово оскаржувати рішення слідчих і прокурорів, що посилило його моральні, психічні страждання і переживання. Водночас Верховний суд у постанові від 31.07.2020 по справі № 686/22133/18 дійшов висновку, що витрати власного часу та зусилля позивача на складання скарги, її подачу та участь у розгляді справи є реалізацією права особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій досудового розслідування і не є підставою для відшкодування моральної шкоди, що є підставою для відмови у позові.

Представник Державної казначейської служби України Валентина Мараховська у судове засідання не з`явилася. Подала до суду заяву у якій просить розгляд справи провести за їх відсутності, підтримує позицію викладену ними у відзиві, в якому просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в повному обсязі. У поданому відзиві не погоджуються з доводами викладеними у позовній заяві, вважають їх необгрунтованими, оскільки Державна казначейська служба України жодних прав та законних інтересів ОСОБА_1 не порушувала, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього ним не додано. Також у позовній заяві не міститься жодного доказу на підтвердження спричинення ОСОБА_1 шкоди з підстав, передбачених підпунктами 1, 2 частин 1 статті 1167 ЦК України. Позовна заява не містить також посилання на Закон, яким би було передбачено стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 на підставі п.п. 3 ч.1 ст. 1167 ЦК України. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Постановою Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 ''Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції'' роз`яснено, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення (п. 26). Однак, ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження спричинення йому моральної шкоди, не зазначено, в чому вона полягає. Крім того, не надано доказів існування причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю будь-якого органу досудового слідства та спричиненням йому моральної шкоди, яку позивач оцінює у 25 000 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам та прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача ОСОБА_1 - власника та представника ПСП "Війтівське" про стягнення з держави моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю органів досудового слідства.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2018 року на підставі заяви ОСОБА_1 до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 42018020190000059 .

05 квітня 2019 року слідчим суддею Бершадського районного суду Вінницької області задоволено скаргу представника ПСП "Війтівське" Рибака Л.М. та скасовано постанову заступника начальника СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Тура А. В. від 11.01.2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018020190000059 від 10.10.2018 року, матеріали провадження направлено до Бершадської місцевої прокуратури для продовження досудового розслідування. (а. с. 8)

09 вересня 2019 року слідчим суддею Бершадського районного суду Вінницької області частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Тура А. В. при проведенні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та зобов`язано заступника начальника СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Тура А. В. виконати вказівки прокурора Бершадської місцевої прокуратури від 29.07.2019 року. (а. с. 9-10)

17 жовтня 2019 року слідчим суддею Бершадського районного суду Вінницької області частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Тура А. В. при проведенні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та зобов`язано заступника начальника СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Тура А. В. виконати вказівки прокурора Бершадської місцевої прокуратури від 29.07.2019, 16.08.2019, 17.09.2019 та ухвалу слідчого судді від 09.09.2019 . (а. с. 11-12)

16 січня 2020 року слідчим суддею Бершадського районного суду Вінницької області задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Тура А. В. при проведенні досудового розслідування кримінального провадження № 42018020190000059 та визнано протиправною бездіяльність заступника начальника СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Тура А. В. під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018020190000059. (а. с. 13-14)

31 березня 2021 року керівником Гасинської окружної прокуратури В. Гирбою винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 42018020190000059 від 10.10.2018 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 190 КК України, винесену 31.12.2020 слідчим СВ відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Штойком В. Ф., як незаконну. Кримінальне провадження направлено для проведення подальшого досудового розслідування до СВ відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області. (а. с. 15)

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державної влади.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме : у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Вказане також зазначено і у пунктах 5.5 - 5.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) відповідно до якої, спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені в ст.1176 ЦК. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України)".

Зазначене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у цивільній справі № 6-440цс16.

Статтею 23 ЦК Українивстановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частиною 1 ст.1167 ЦК Українивизначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Законом визначено механізм контролю за законністю прийнятих процесуальних рішень відповідною посадовою особою органу досудового слідства при здійсненні кримінального провадження. Заінтересована особа має право в порядку, передбаченому КПК України, звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Законність процесуальних актів, дій (бездіяльності) слідчого, дізнавача або прокурора, вчинених при проведенні досудового слідства у конкретній справі, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Враховуючи зміст вищевказаних норм ЦК Україниу цьому виді деліктних зобов`язань необхідно довести як наявність шкоди так і її заподіяння, причинний зв`язок внаслідок протиправного рішення дії або бездіяльності конкретно визначеної посадової особи.

Один лише факт, що прийнятепроцесуальне рішення про закриття кримінального провадження згодом були скасоване судом, не свідчить про заподіяння шкоди позивачу, за скаргою якого воно було скасоване.

Витрати власного часу та зусилля позивача на складання скарги, її подачу та участь у розгляді справи є реалізацією права особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій досудового розслідування і не є моральною шкодою в розумінні ст. 1174 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи постанови слідчих про закриття кримінального провадження неодноразово були скасовані слідчими суддями, а також виносилися ухвали, якими задовольнялися скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчих, однак жодних доказів, які б вказували на те, що внаслідок прийняття цих постанов та бездіяльності слідчих було заподіяно шкоди правам та інтересам позивача, справа не містить.

При цьому процесуальні порушення, які були допущені слідчими при проведенні досудового слідства в кримінальному провадженні були усунуті шляхом задоволення слідчими суддями скарг на бездіяльність слідчих та постановлення ухвал про скасування постанов про закриття кримінального провадження.

Крім того, сам факт скасування постанови про закриття кримінального провадження не може бути підставою для відшкодування шкоди на підставі норм ЦК України, оскільки чинним законодавством, а саме нормами КПК України, передбачено механізм захисту порушеного права особи шляхом оскарження дій (бездіяльності) та неправомірних постанов у встановленому нормами КПК Українипорядку, яке позивачем було реалізовано.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом в постанові від 28 січня 2019 року (справа № 686/7576/18).

Отже, посилання позивача на те, що моральна шкода завдана йому протиправною бездіяльністю, затягуванням досудового слідства та невиконанням вказівок наданих прокуратурою, що змусило його звертатися до суду із скаргами не є підставою для задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог представника ПСП "Війтівське" Рибака Леоніда Мотельовича до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін, їх місцезнаходження (місце проживання чи перебування) :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Відповідачі :

Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул.Театральна, 10, код ЄДРПОУ 40108672).

Державна казначейська служба України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК