Постанова

від 24.01.2023 по справі 910/11857/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2023 р. Справа№ 910/11857/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: адвокат Верхотуров О.О. (ордер серія АА № 1253366 від 22.11.2022)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2022

у справі № 910/11857/22 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна"

про стягнення 22 107 873,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроальянс ЛТД» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» про стягнення 22 107 873,70 грн. та розірвання договору №3 336/011374 від 22.06.2022.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції:

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс ЛТД» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна», що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, в межах суми позовних вимог у розмірі 22 107 873,70 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. 23.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2022 у справі № 910/11857/22, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що відповідач до настання строку поставки товару (28.09.2022) по договору неодноразово звертався до позивача щодо можливих строків перенесення поставки товару та одночасно повідомив про можливість здійснити поставку інших моделей марки Sinotruk, які перебувають у портах Румунії, Греції та Туреччини. Позивач ще до настання строку поставки товару заявляв вимоги про повернення раніше сплачених коштів по договору та виплати штрафів, пропонував розірвати договір.

4.2. Також, апелянт зазначає про те, що листом № 30/10 від 03.10.2022 позивач запропонував графік повернення сплачених коштів, а відповідач листом № 10 150 від 04.10.2022 безумовно погодив графік. При цьому відповідач, розумно покладаючись на домовленість сторін щодо погодження графіку, 07.10.2022 повернув позивачу - 2 000 000,00 грн, 20.10.2022 - 2 000 000,00 грн, а 07.11.2022 відповідач мав намір здійснити наступний платіж, однак у зв`язку із пред`явленням позову, повідомив позивача про призупинення здійснення платежів.

4.3. Апелянт вказує на відсутність будь-яких обставин на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання до пред`явлення позову до суду. Він належним чином виконував взяті на себе зобов`язання згідно домовленостей сторін щодо погодження графіку повернення сплачених коштів. Статутний капітал відповідача та/або наявність кредитних зобов`язань відповідача перед банком взагалі не є предметом розгляду у даній справі, а тому не можуть бути обґрунтуванням заяви про забезпечення позову.

4.4. Крім того, апелянт зазначає, що накладення арешту на рахунки відповідача призвело до погіршення фінансового стану відповідача, що негативно вплине на стан балансу відповідача щодо розрахунків за зобов`язаннями перед державною та третіми особами. Також, він не має можливості сплачувати заробітну плату працівникам.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. Позивач правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду направлено на офіційну електронну адресу останнього.

5.2. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. 15.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення апелянта.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2022, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна" у справі № 910/11857/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 зобов`язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду копії матеріалів справи № 910/11857/22, необхідних для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 11.11.2022.

6.3. 12.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли копії матеріалів справи № 910/11857/22, необхідних для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 11.11.2022.

6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.11.2022 у справі № 910/11857/22. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/11857/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2022. Повідомлено учасників справи, що розгляд вказаної апеляційної скарги відбудеться 24.01.2023.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. 24.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

7.2. В судовому засіданні 24.01.2023 представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу просив скасувати, проти закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю спору заперечував.

7.3. Позивач явку свого представника в судове засідання 24.01.2023 не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на офіційну електронну адресу.

7.4. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).

7.5. Колегія суддів, вивчивши доводи поданого позивачем клопотання про закриття провадження у справі, вислухавши думку представника відповідача, доходить до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання позивача з огляду на наступні доводи.

7.6. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

7.7. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

7.8. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 затверджено мирову угоду по справі №910/11857/22, укладену 13.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроальянс ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» у викладеній в ухвалі редакції. Провадження у справі №910/11857/22 закрито. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2022 у справі №910/11857/22, скасовано.

7.9. Таким чином, провадження у справі № 910/11857/22 судом першої інстанції вже закрито. При цьому апелянтом оскаржується виключно ухвала про забезпечення позову, тобто процесуальна ухвала суду першої інстанції станом на день її винесення і судом апеляційної інстанції не вирішується спір по суті та не встановлюються обставини відсутності предмета спору. Відповідачем клопотань про відмову від апеляційної скарги не подавалося.

7.10. З огляду на вказане колегія суддів вважає подане позивачем клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач вказує на те, що у нього є обґрунтовані підстави вважати, що виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог буде утруднено або взагалі неможливо у зв`язку з відсутністю у відповідача ліквідного майна. Також позивач вважає, що відповідач буде чинити перешкоди у виконанні рішення у даній справі та обґрунтовує це попередньою поведінкою відповідача, що передувала зверненню до суду із даним позовом.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

9.1. Предмет спору у справі стосується стягнення з відповідача суми передоплати у розмірі 17 542 829,00 грн, пені у розмірі 1 433 378,05 грн, 3% річних у розмірі 54 119,69 грн, штраф у розмірі 3 077 547,00 грн, а також розірвання договору №3 336/011374 від 22.06.2022.

9.2. Накладення арешту на грошові кошти відповідача згідно вимог заяви про забезпечення позову заявлено виключно в межах суми позовних вимог у розмірі 22 107 873,70 грн.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи будуть наявні у відповідача грошові кошти для задоволення вимог кредитора.

10.2. Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Агсолко Україна» у межах заявленої до стягнення суми, є обґрунтованим, адекватним, відповідає предмету спору, спрямований запобігання виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.

10.3. Крім того, колегія суддів погоджується із висновком, що заявлені заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача є співмірними з заявленими позовними вимогами. При цьому, в даному випадку буде забезпечено збалансованість інтересів сторін, і наявний прямий зв`язок між обраними заявником заходами до забезпечення позову і предметом позову.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів відхиляє аргументи апелянта щодо порушення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права та відсутності будь-яких обставин на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання до пред`явлення позову до суду, з огляду на такі доводи.

11.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

11.3. За змістом цієї норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19 та від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19.

11.4. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

11.5. Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

11.6. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

11.7. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

11.8. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

11.9. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

11.10. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

11.11. Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

11.12. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

11.13. Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

11.14. Предметом спору у цій справі є вимога про стягнення з відповідача суми передоплати у розмірі 17 542 829,00 грн, пені у розмірі 1 433 378,05 грн, 3% річних у розмірі 54 119,69 грн, штраф у розмірі 3 077 547,00 грн, а також розірвання договору №3 336/011374 від 22.06.2022.

11.15. При цьому виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

11.16. Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

11.17. Судом першої інстанції враховано, що статутний капітал ТОВ «Агсолко Україна» згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань становить 1 000,00 грн; відповідач є власником трьох об`єктів нерухомості, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 3221480900:03:012:0003 та 3222485801:01:024:0040, а також об`єкту нежитлової нерухомості (будівля, стоянка вантажних автомобілів, сто, мийка, шино монтаж, нежитлова будівля), які перебувають в іпотеці ПАТ «Банк Восток» з метою забезпечення виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитними договорами, а з метою забезпечення виконання вказаних зобов`язань на всі об`єкти нерухомості накладені заборони; у відповідача існує грошове зобов`язання перед ПАТ «Банк Восток» за кредитним договором у розмірі 15 000 000,00 грн. із строком виконання - 04.01.2023, на забезпечення якого був укладений договір застави, на підставі якого накладено обтяження у вигляді заборони на відчуження 50 транспортних засобів, що належать ТОВ «Агсолко Україна» на праві власності.

11.18. Накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

11.19. Разом із тим, застосування заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

11.20. Отже, застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача грошових коштів у значному розмірі.

11.21. Таким чином, колегія суддів вважає, що вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

11.22. Посилання апелянта на погодження графіку повернення боргу, здійснення ним відповідних оплат не свідчать про фактичне погашення ним заборгованості, при цьому позивач не позбавлений права на подання відповідної заяви про забезпечення позову, з огляду на майновий стан відповідача на час пред`явлення позову до суду.

11.23. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

12. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

12.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»

12.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

12.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

12.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»

12.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»

12.6. Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

12.7. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

12.8. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

12.9. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

12.10. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України)

12.11. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

13. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

13.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала ґрунтується на засадах верховенства права, є законною - постановлена судом при дотриманні норм процесуального права.

13.2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2022 у справі № 910/11857/22 залишити без змін.

13.3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2022 у справі № 910/11857/22 залишити без задоволення.

14. Розподіл судових витрат:

14.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2022 у справі № 910/11857/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2022. у справі № 910/11857/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна».

4. Матеріали оскарження у справі № 910/11857/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.01.2023.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова