ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" січня 2023 р. Справа№ 910/1296/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцька Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Харламов О.В. (диретор), Підвисоцький В.І. (ордер серія КС№700360 від 31.12.2021)
від відповідача: Ашмінець І.В. (довіреність від 31.12.2022 №2-11322д)
матеріали апеляційної скарги акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2022
та
на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2022
у справі №910/1296/22 (суддя Стасюк С.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Інжиніринг"
до акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про стягнення 284 398, 71 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
У січні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "Тек Інжиніринг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 284 398,71 грн., з яких 203 895,07 грн. інфляційних втрат та 80 503,64 грн. 3 % річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для стягнення з відповідача за період з квітня 2021 по грудень 2021 інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 284 398,7 грн. за прострочення оплати суми заборгованості, яку стягнуто на користь позивача за рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 у справі №910/10373/20.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Тек Інжиніринг" 203 895,07 грн. інфляційних втрат, 80 503,64 грн. 3% річних, 4 265,98 грн. судового збору.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції зробив висновок про те, що відповідачем безпідставно набуто кошти банківської гарантії, що встановлено за результатами розгляду справи №910/10373/20 рішенням про стягнення на користь позивача таких коштів, а також нарахованих на них інфляційних та 3% річних. З огляду на викладене, а також те, що фактично суму банківської гарантії повернуто позивачу 07.12.2021 р. у межах розгляду даної справи №910/1296/22 також підлягають стягненню нараховані інфляційні втрати та 3% річних на загальну суму 284 398,7 грн. з квітня 2021 по грудень 2021, тобто за періоди, які не були охоплені позовними вимогами у справі №910/10373/20 до дати фактичної сплати заборгованості.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 заяву ТОВ "Тек Інжиніринг" про прийняття додаткового рішення у справі №910/1296/22 задоволено. Стягнуто з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ"Тек Інжиніринг" 22187,97 грн. витрат на правову допомогу.
Додаткове рішення мотивовано тим, що заявлена до стягнення сума є обґрунтованою та документально підтвердженою.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2022 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2022 по справі №910/1296/22 про стягнення з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Тек Інжиніринг" грошових коштів скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що:
1) позивач прострочив здійснення поставки товару, внаслідок чого відповідач, нарахував штрафні санкції та на вказану суму здійснив притримання оплати товару;
2) банківською гарантією забезпечено виконання договору в цілому, тому оскільки постачальником прострочено строк поставки товару покупець направив банку-гаранту вимогу про сплату банківської гарантії;
3) неможливо застосувати визначені ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідків оскільки у відповідача не було грошового зобов`язання перед позивачем;
4) зменшення присудженої до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат маю бути здійснена з огляду на те, що стягнення банківської гарантії було обґрунтованим, оплату здійснено покупцем після відмови у задоволенні апеляційної скарги у справі №910/10373/20;
5) під час підготовки позовної заяви у даній справі представник позивача не збирав, не виготовляв та не долучав документів, які б не були предметом розгляду у справі №910/10373/20; вивчення та ознайомлення з відзивом не є процесуальною дією; у договорі та додатку №1 до нього відсутні положення про гонорар успіху.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 апеляційну скаргу у справі №910/1296/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 26.09.2022 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/1296/22 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.
Листом Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2022 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1296/22.
31.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1296/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/1296/22, справу №910/1296/22 призначити до розгляду на 06.12.2022 об 11.30.
16.11.2022 через канцелярію суду від ТОВ "Тек Інжиніринг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що:
1) спір щодо виконання договору вже розглядався, за результатами чого Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 28.12.2020 р. у справі №910/1102/20, яким в тому числі встановлено, що мало місце прострочення строків оплати, а не притримання як помилково зазначає відповідач, а також встановлено, що порушення строків поставки товару постачальник не допускав;
2) рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 у справі №910/10373/20, яким повернуто на корить постачальника безпідставно стягнуту суму банківської гарантії, а також нараховані на неї за період по 05.04.2021 р. інфляційні та 3% річних;
3) позивачем надано належні та допустимі докази витрат на професійну правничу допомогу, а саме - Договір про надання професійної правничої допомоги (правової допомоги) №058-03/2020 від 11.03.2020, Додаток № 1 від 11.03.2020 до нього, Додаток №1 (нова редакція) від 31.12.2021, ордер на надання правничої (правової) допомоги № 700340 від 31.12.2021, Додаткову угоду №10-910/1296/22 від 22.03.2022, рахунок на оплату №10-910/1296/22 від 05.09.2022, Акт здачі-приймання №10-910/1296/22, платіжне доручення № 3665 від 06.09.2022 на суму 22187,97 грн.;
4) судом вірно враховано п. 6.5 постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та Верховного Суду 19.07.2021 у справі №910/16803/19.
06.12.2022 через канцелярію суду ТОВ "Тек Інжиніринг" подано клопотання за наслідками перегляду справи №910/1296/22 витрати ТОВ "Тек Інжиніринг" на професійну правничу допомогу у розмірі 20687,97 грн. покласти на АТ "Укргазвидобування".
Ухвалою від 06.12.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.01.2023.
У судове засідання 17.01.2023 представник відповідача, у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача, у судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, судом касаційної інстанції в постанові від 01.04.2021 у справі №910/1102/20 було встановлено (а.с.39-58 т.1), що 28 грудня 2018 року між ТОВ "Тек Інжиніринг" (далі - позивач), як постачальником та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" (далі - відповідач), як покупцем укладено Договір на поставку товару з супутніми послугами №УГВС545/41-18 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві обладнання лабораторії тампонажних розчинів (далі - товар), надати послуги з встановлення, підключення цього обладнання, пусконалагоджувальні роботи, навчання персоналу покупця роботі на обладнанні (далі - послуги), зазначені у специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар та послуги.
Згідно із специфікацією №1, що є додатком №1 до Договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар вартістю 79956000,00 грн.
Пунктом 4 специфікації №1 передбачено умови та строки оплати покупцем отриманого товару та послуг від постачальника, зокрема: оплата за поставлений товар здійснюється після факту поставки протягом 30 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткової накладної (або акту приймання-передачі); оплата за виконані роботи/надані послуги здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт/наданих послуг.
Ціна цього договору вказується в специфікації №1 в гривнях з урахуванням ПДВ (пункт 3.1 Договору).
У пункті 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару/послуг або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у специфікації/-ях або з урахуванням умов передбачених п. 3.5. цього Договору.
Відповідно до пункту 4.2. Договору покупець не здійснює оплату за поставлений товар, та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони покупця у випадку ненадання постачальником рахунку на оплату (інвойсу) чи його неналежного оформлення.
Пунктами 5.1., 5.2. Договору передбачено, що строк поставки/надання, умови та місце поставки/надання товару/послуг, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації/-ях до цього договору. Обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в графіку поставки.
Відповідно до графіку поставки, складеного сторонами у вигляді додатку №7 до Договору, строк поставки товару встановлено не більше ніж 180 календарних днів від дати укладення договору.
Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №3 до цього договору, який є його невід`ємною частиною, або дата видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (пункт 5.3. Договору).
Передача та отримання товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову/видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов`язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати покупця спричинені такими недоліками (пункт 5.9. Договору).
У пункті 7.9. Договору сторони погодили, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару та/або надання послуг у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару та/або від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару та/або від вартості послуг, з яких допущено прострочення надання.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (пункт 8.1. Договору).
Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, Наслідком неповідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дію цих обставин, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань. (пункт 8.2. Договору).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини (пункт 8.3. Договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2. цього Договору і діє до повного виконання сторонами зобов`язань (пункт 10.1. Договору).
Відповідно до п. 10.2. Договору вимоги забезпечення виконання зобов`язання по договору постачальником: забезпечення виконання зобов`язань по договору здійснюється до укладання договору в один із способів: 1) у формі грошових коштів; 2) надання банківської гарантії або стендбай акредитиву виконання зобов`язань по договору.
15.10.2018 року між ПАТ «КБ «Глобус» (банк-гарант) та ТОВ «Тек Інжиніринг» (принципал) укладено Генеральний договір про надання банківських гарантій №11836/ЮГ-18, відповідно до п. 1.1. якого (з урахуванням Додаткового договору №3 від 21.12.2018 р) договір регулює правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантії виконання договору (далі - гарантія чи гарантійне зобов`язання) з метою забезпечення належного виконання принципалом умов Договору поставки.
Відповідно до п. 1.2. Генерального договору про надання банківських гарантій №11836/ЮГ-18 від 15.10.2018 року (з урахуванням Додаткового договору №3 від 21.12.2018 року) гарантійним випадком є невиконання/неналежне виконання принципалом перед бенефіціаром (Акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії «УГВ-Сервіс») основного зобов`язання, а саме: невиконання та/або неналежного виконання принципалом своїх зобов`язань за Договором поставки.
Сума і валюта гарантії: 3 997 800,00 грн. Строк дії гарантії - з 21 грудня 2018 року по 31 липня 2019 року включно. (пункти 2.1., 2.2. Генерального договору про надання банківських гарантій №11836/ЮГ-18 від 15.10.2018 року (з урахуванням Додаткового договору №3 від 21.12.2018 року)
21.12.2018 року банком-гарантом видано банківську гарантію №11836/3.
16.07.2019 року відповідач звернувся до банку (ПАТ «КБ «Глобус») з вимогою №01/9-5684 про сплату 3 997 800,00 грн. за банківською гарантією у зв`язку з порушенням принципалом зобов`язань, у забезпечення яких видавалась гарантія, а саме: принципал не виконав зобов`язань за Договором в частині поставки товару у строк до 26.06.2019 року.
30.07.2019 року банком на підставі зазначеної вимоги здійснено виплату банківської гарантії в розмірі 3 997 800,00 грн. 13.08.2019 року банк звернувся до позивача з листом №1-8314, в якому просив відшкодувати банку-гаранту суму гарантійного платежу.
Позивачем здійснено перерахування банку суми коштів в розмірі 3 997 800,00 грн.
Оскільки позивач не погодився з тим, що ним порушено умови Договору в частині строків поставки товару, ним на адресу відповідача надіслано претензію №0301 від 03.01.2020 р. із вимогою перерахувати (повернути) суму гарантії в розмірі 3 997 800,00 грн.
Листом №41-01/4-67 від 13.01.2020 р. філія «УГВ-Сервіс» АТ «Укргазвидобування» повідомила позивача, що повернення суми гарантії не в межах компетенції філії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду м. Києва від 17.11.2021 у справі № 910/10373/20 позов задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Тек Інжиніринг" суму коштів в розмірі 3 997 800,00 грн., суму 3% річних в розмірі 198 631,06 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 352638,29 грн. (а.с.59-90 т.1)
Вказане рішення мотивовано тим, що кошти в сумі 3 997 800,00 грн. в якості гарантії набуті відповідачем без належних правових підстав.
Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 у справі №910/10373/20 виконане відповідачем 07.12.2021 у розмірі 4 690 370,18 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою з рахунку позивача. (а.с.91 т.1 )
Враховуючи викладене та те, що в межах розгляду справи №910/10373/20 нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснено по березень 2021 року, проте фактична сплата заборгованості (повернення коштів) відбулась 07.12.2021 р. позивачем пред`явлено даний позов про стягнення з відповідача нараховані за період з 06.04.2021 року по 06.12.2021 203 895,07 грн. збитків від інфляції та 80 503,64 грн. 3 % річних.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про те, що відповідачем безпідставно набуто кошти банківської гарантії, що встановлено за результатами розгляду справи №910/10373/20 рішенням про стягнення на користь позивача таких коштів, а також нарахованих на них інфляційних та 3% річних. З огляду на викладене, а також те, що фактично суму банківської гарантії повернуто позивачу 07.12.2021 р. у межах розгляду даної справи №910/1296/22 також підлягають стягненню нараховані інфляційні втрати та 3% річних на загальну суму 284 398,7 грн. з квітня 2021 по грудень 2021, тобто за періоди, які не були охоплені позовними вимогами у справі №910/10373/20 до дати фактичної сплати заборгованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Отже, передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи викладене та те, що факти, які підтверджують наявність грошового зобов`язання відповідача щодо оплати заборгованості за Договором поставки № УГВС 545/41-18 від 28.12.2018, встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 03.08.2021 у справі №910/10373/20, вони в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають доведенню, а твердження відповідача про обґрунтованість отримання ним суми банківської гарантії є безпідставним та таким, що спрямовано на здійснення переоцінки встановлених у справі №910/10373/20 обставин.
Крім того. саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.
Аналогічна позиція міститься у постанові Великої палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 910/5587/19.
Як встановлено судом, суму безпідставно отриманих грошових коштів, яку було стягнуто за рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 у справі № 910/10373/20 сплачено відповідачем 07.12.2021 у розмірі 3 997 800,00 грн.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, на суму 203 895,07 грн. збитків від інфляції та 80 503,64 грн. 3 % річних за період з 06.04.2021 року по 06.12.2021 за розрахунком позивача.
За змістом статей 625, 1212 ЦК України положення статті 625 ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, а тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Аналогічна позиція міститься у постанові Великої палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.
Викладеним спростовуються твердження відповідача про відсутність у нього грошового зобов`язання перед позивачем та неможливість застосувати визначені ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідків та підтверджується обґрунтованість позовних вимог про стягнення х відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 06.04.2021 року по 06.12.2021, який не увійшов до позовних вимог у справі №901/103/73/20.
Крім того, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 у справі №910/1102/20, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 01.04.2021 встановлено, що поставка ТОВ «Тек Інжиніринг» товару з простроченням АТ «Укргазвидобування» в особі філії «УГВ - Сервіс» відбулася внаслідок прострочення виконання філією своїх обов`язків зі здійснення розрахунків за вже отриманий товар (стаття 613 ЦК України) та внаслідок настання обставин непереборної сили, наявність яких підтверджена в установленому законом порядку.
Тобто, у справі №910/1102/20 апеляційний господарський суд та Верховний Суд прийшли до висновку про відсутність вини в діях ТОВ «Тек Інжиніринг» з несвоєчасної поставки товару філії, що й стало підставою для відмови у задоволенні позову у справі №910/1102/20 про стягнення з ТОВ «Тек Інжиніринг» пені та штрафу за порушення виконання ним строків поставки товару.
Вказаним спростовуються твердження скаржника про порушення позивачем строку поставки товару, застосування до нього штрафних санкцій та підстав для здійснення притримання оплати товару на таку суму.
Також колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції в частині відсутності підстав для задоволення заяви відповідача про зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У пункті 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 викладена правова позиція, щодо права суду зменшувати розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: «з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності, передбачених статтею 625 ЦК України у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника».
Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд, може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.
При цьому зменшення розміру заявлених до стягнення відсотків річних є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення відсотків річних.
Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваних відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.
При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
В свою чергу, як вірно наголошено судом першої інстанції, відповідач, заявивши клопотання про зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат не надав суду доказів та не навів обставин, які могли свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваних 3 % річних та інфляційних втрат наслідкам порушення зобов`язання.
Також колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення поданої суду першої інстанції заяви позивача про прийняття додаткового рішення у справі з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо в т.ч,: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру позивачем подано до суду Договір про надання професійної правничої допомоги (правової допомоги) № 05в-03/2020 від 11.03.2020, укладений між Адвокатським бюро «Володимир Підвисоцький та партнери» та ТОВ "Тек Інжиніринг" (а.с. 189-191 т.1), Додаток № 1 від 11.03.2020 до Договору про надання професійної правничої допомоги (правової допомоги) № 05в-03/2020 від 11.03.2020 (а.с. 191 т.1), Додаток № 1 (нова редакція) від 31.12.2021 до Договору про надання професійної правничої допомоги (правової допомоги) № 05в-03/2020 від 11.03.2020 (а.с. 193 т.1), ордер на надання правничої (правової) допомоги № 700340 від 31.12.2021 (а.с. 195 т.1), Додаткову угоду №01/2021 від 31.12.2021 до Договору надання професійної правничої допомоги (правової допомоги) № 05в-03/2020 від 11.03.2020(а.с. 194 т.1), Додаток № 10 - 910/1296/22 від 23.02.2022 до Договору надання професійної правничої допомоги (правової допомоги) № 05в-03/2020 від 11.03.2020 (а.с.196 т.1), рахунок на оплату №10 - 910/1296/22 від 05.09.2022 (а.с. 197 т.1), Акт здачі-приймання №10 - 910/1296/22 (а.с.201 т.1 ), платіжне доручення № 3665 від 06.09.2022 на суму 22 187,97 грн.(а.с.202 т.1 )
Відповідно до п. 3.1Договору про надання правової допомоги №05в-03/2020 від 11.03.2020 загальна ціна цього Договору складається із суми всіх укладених сторонами до нього Додатків та Актів здачі приймання на підтвердження факту виконання умов даного Договору та вказаних Додатків до нього.
Розмір винагороди (гонорару) та фактичні витрати за надану правову допомогу розраховується на підставі тарифів, що є Додатком №1 до цього Договору або безпосередня погоджується у відповідному Додатку до цього Договору (п. 3.2 Договору).
Згідно з п. 3. Додатку № 10 910/1296/22 від 23.02.2022 до Договору про надання професійної правничої допомоги №05в-03/2020 від 11.03.2020, сторони дійшли згоди, що вартість професійної правничої (правової) допомоги по вказаній в п. 1 цього Додатку справі в суді першої інстанції (Господарський суд міста Києва) становить:
-проведення зустрічі з клієнтом, зібрання документів (доказів) необхідних для складання позову і консультації в рамках зустрічі щодо справи № 910/1296/22 3 000,00 грн.;
-складення позову в справі № 910/1296/22 (позов з додатками на 146 аркушах) 10 500,00 грн.;
-вивчення/ознайомлення із відзивом АТ "Укргазвидобування" на позов із додатками 3 000,00 грн.;
-застосування коефіцієнту у розмірі 2 % від ціни позову, яка становить 284 398,71 грн. 5 687,97 грн. Всього надано послуг на суму 22 187,97 грн.
У пункті 6.5 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.
При цьому, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй додатковій постанові від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19.
Таким чином, в силу положень п. 3.2 Договору про надання правової допомоги, погоджена у Актах та Додатках ціна у сукупності складає ціну договору та підтверджує те, що сторони дійшли щодо неї згоди, а втручання в порядок її формування є недопустимим.
Враховуючи викладене та додані до заяви про ухвалення додаткового рішення до суду першої інстанції документи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а Акціонерним товариством "Укргазвидобування" не подано до суду першої інстанції жодних заперечень, а також належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
При цьому, у разі недотримання вимог ч. 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Слід зазначити, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 статті 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
З огляду на викладене та те, що відповідачем не обґрунтовано неможливості заявлення про неспівмірність пред`явлених до стягнення позивачем витрат на правову допомогу до суду першої інстанції, викладені в апеляційній скарзі твердження відповідача у вказаній частині правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Крім того, на стадії розгляду справи судом апеляційної інстанції ТОВ "Тек Інжиніринг" 06.12.2022 подано клопотання із проханням за наслідками перегляду справи №910/1296/22 витрати ТОВ "Тек Інжиніринг" на професійну правничу допомогу у розмірі 20687,97 грн. покласти на АТ "Укргазвидобування".
До вказаного клопотання додано Додаток № 11-АГС від 14.11.2022 до Договору про надання професійної правничої допомоги (правової допомоги) № 05в-03/2020 від 11.03.2020, копію рахунок на оплату №11-АГС- 910/1296/22 від 29.11.2022, Акт здачі-приймання №11-АГС-910/1296/22 від , платіжне доручення № 3788 від 29.11.2022 на суму 22 187,97 грн. (а.с. 189-202 т.1)
Згідно з п. 3. Додатку №11-АГС-910/1296/22 від 14.11.2022 до Договору про надання професійної правничої допомоги №05в-03/2020 від 11.03.2020, сторони дійшли згоди, що вартість професійної правничої (правової) допомоги по вказаній в п. 1 цього Додатку справі в суді першої інстанції (Господарський суд міста Києва) становить (всього надано послуг на суму 22 187,97 грн.):
-ознайомлення з апеляційною скаргою у справі № 910/1296/22 в тому числі із ознайомленням з рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 та додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 3 000,00 грн.;
-складення відзиву на апеляційну скаргу в справі №910/1296/22 6000,00 грн.;
-представництво клієнта в Північному апеляційному господарському суді (участь у судових засіданнях) послуга надається пакетом - участь у судових засіданнях до 3-х разів. Вартість вказана за пакет послуг без обмежень по часу 6000,00 грн.;
-застосування коефіцієнту у розмірі 2 % від ціни позову, яка становить 284 398,71 грн.- 5 687,97 грн.
З урахуванням вказаного та того, що відповідачем не наведено в клопотанні про зменшення адвокатських витрат, обґрунтованих підстав для зменшення, із зазначенням розміру такого зменшення, колегія суддів вважає, що заявлений позивачем розмір судових витрат щодо розгляду справи у суді апеляційної інстанції доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а клопотання за наслідками перегляду справи №910/1296/22 витрати ТОВ "Тек Інжиніринг" на професійну правничу допомогу у розмірі 20687,97 грн. покласти на АТ "Укргазвидобування" - таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/1296/22, отже підстав для їх скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою та витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/1296/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/1296/22 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Інжиніринг" (02141 м. Київ, вулиця Лариси Руденко, будинок 6-А, ідентифікаційний код 32767776) 22 187 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 97 коп. витрат на правову допомогу.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
6. Матеріали справи №910/1296/22 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 27.01.2023
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2023 |
Оприлюднено | 31.01.2023 |
Номер документу | 108650969 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Руденко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні