Постанова

від 30.01.2023 по справі 911/1203/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2023 р. Справа№ 911/1203/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Гарник Л.Л.

секретар судового засідання Сивак М.С.

представники сторін у судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Конча-Заспа" в особі керуючого санацією Кучака Юрія Федоровича

на ухвалу господарського суду м.Києва від 08.08.2022р.

(повний текст складено 06.09.2022р.)

у справі №911/1203/19 (суддя Яковенко А.В.)

за позовом ТОВ "Конча-Заспа"

до Обухівської районної державної адміністрації Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Українська міська рада Київської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74

про визнання недійсним розпорядження

в межах справи №5011-28/18833-2012

за заявою Української міської ради Обухівського району Київської області

до ТОВ "Конча-Заспа"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 08.08.2022р. у справі №911/1203/19 відмовлено в задоволенні позовної заяви ТОВ «Конча-Заспа» повністю.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 28.11.2022р. ТОВ "Конча-Заспа" в особі керуючого санацією Кучака Юрія Федоровича подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 08.08.2022р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги керуючого санацією ТОВ "Конча-Заспа" Кучака Юрія Федоровича задовольнити повністю.

Відзиви на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Конча-Заспа" в особі керуючого санацією Кучака Юрія Федоровича на ухвалу господарського суду м.Києва від 08.08.2022р. у справі №911/1203/19 та призначено її до розгляду на 30.01.2023р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023р. у вступній, описовій та резолютивній частинах ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023р. у справі №911/1203/19 слова: «ухвала господарського суду Київської області від 08.08.2022р.» виправлено на слова «ухвала господарського суду м.Києва від 08.08.2022р.» на підставі ст. 243 ГПК України.

30.01.2023р. на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду Байдик Н.В. подана заява по справі №911/1203/19 в якій остання просить розглянути справу за її відсутності; відмовити ТОВ «Конча-Заспа» в особі керуючого санацією Кучака Юрія Федоровича у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 08.08.2022р. у справі №911/1203/19 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №5011-28/18833-2012 за заявою Української міської ради Обухівського району Київської області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конча-Заспа".

11.05.2019р. до господарського суду Київської області була подана позовна заява ТОВ "Конча-Заспа" до Обухівської районної державної адміністрації Київської області (далі -відповідач) про визнання недійсним розпорядження.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на незаконну видачу відповідачем розпорядження про передачу у власність громадянам земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради №1351 від 17.10.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.05.2019р., зокрема, було відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Українську міську раду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2019р. було залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_75 .

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.11.2019р. були надіслані матеріали справи №911/1203/19 до господарського суду м. Києва для розгляду спору по суті в межах справи про банкрутство ТОВ "Конча Заспа".

Ухвалою господарського суду м.Києва від 11.10.2021р. було прийнято справу №911/1203/19 за позовом ТОВ "Конча-Заспа" до Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним розпорядження до розгляду в межах справи №5011-28/18833-2012 про банкрутство ТОВ "Конча-Заспа"; призначено підготовче засідання суду.

З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2002р. між Української міською Радою (далі - орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Конча-Заспа» (далі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі «Договір»), відповідно до якого орендодавець на підставі рішення 22 сесії ХХ ІІІ скликання Української міської ради від 05.02.2002р. надає в оренду, а орендар приймає строком на 49 років у довгострокове користування земельну ділянку площею 147,0 га (в межах Української міської Ради 147,00 га), згідно з планом (схемою) земельної ділянки та кадастрового плану землекористування (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору земельна ділянка розташована на землях Української міської Ради Обухівського району Київської області і надається в довгострокове користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Конча-Заспа» для сільськогосподарських цілей, згідно з планом (схемою) земельної ділянки та кадастровим планом землекористування.

Рішенням 7-ї сесії п`ятого скликання Української міської Ради Обухівського району Київської області від 04.12.2006р. було затверджено «Проект землеустрою щодо впорядкування території житлово-рекреаційного комплексу «Нові Плюти» (ТОВ «Конча-Заспа») м. Українка Обухівського району Київської області, розроблений державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». На підставі п. 1 цього рішення були внесені зміни до пунктів 2 та 4 рішення 22 сесії Української міської Ради ХХ ІІІ скликання від 05.02.2002р. «Про відведення земельної ділянки ТОВ «Конча-Заспа», виклавши їх в наступній редакції:

« 2. Надати в довгострокове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 147,0 г, з них:

17,24 га землі для сільськогосподарських цілей (сіножаті);

115,338 га землі житлової та громадської забудови;

14,426 га землі рекреаційного призначення.».

На підставі вказаного рішення Договором про внесення змін Договору оренди земельної ділянки від 02.04.2002р., посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу, зареєстрованому в реєстрі за №811 від 05.03.2007р. (далі - Договір про внесення змін) викладено нижченаведені пункти Договору в наступній редакції, зокрема:

« 1.2. «Земельна ділянка надається в довгострокове користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Конча-Заспа», загальною площею 147,0 га. з них:

17,24 га землі для сільськогосподарських цілей (сіножаті);

115,338 га землі житлової та громадської забудови;

14,426 га землі рекреаційного призначення.».

Земельна ділянка розташована на землях Української міської Ради Обухівського району Київської області на території житлово-рекреаційного комплексу «Нові-Плюти».

17.10.2012р. Обухівською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №1361 "Про передачу у власність громадянам земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради", яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району та передано у власність громадянам земельні ділянки загальною площею 77,2491 га (згідно з додатком).

Спір у справі виник у зв`язку із прийняттям розпорядження Обухівською районною державною адміністрацією №1361 від 17.10.2012, яке на думку позивача, порушує його права, як землекористувача земельних ділянок.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині 2 статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 84 Земельного кодексу України встановлено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, обласних, районних державних адміністраціях відповідно до закону.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття спірних розпоряджень), до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з абз. 1 п. 2 Роз`яснення Президії Вищого арбітражного суду України за №02-5/35 від 26.01.2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З викладеного вбачається, що визнати недійсним рішення органу державної влади або місцевого самоврядування, зокрема і про надання земельної ділянки у власність, та виданий на підставі такого рішення державний акт можна лише з підстав їх незаконності, невідповідності вимогам чинного законодавства та порушення прав осіб саме в момент прийняття цих рішень.

Обґрунтовуючи своє порушене право позивач вказував, що він є орендарем земельної ділянки площею 147,0 га (в межах Української міської Ради 147,00 га).

Місцевим судом було встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 24.01.2011р. у справі №10/085-09/8/11/13, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2011р., позов задоволено. Витребувано у ТОВ "Конча-Заспа" земельну ділянку площею 147 га, яка розташована за межами міста Українка та повернуто її державі в особі Обухівської районної державної адміністрації. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 02.04.2002р. Українською міською радою та ТОВ "Конча-Заспа", зареєстрований в Обухівському районному відділі земельних ресурсів 02.04.2002р. за №38. Провадження у справі щодо Української міської ради було припинено.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 р. №8 передбачено, що, за змістом частини п`ятої статті 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р.; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р.) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003р. №01-8/1427).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009р. у справі "Христов проти України", одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Тобто, вказаними рішеннями судів, встановлені обставини, які мають преюдиційне значення під час розгляду даної справи, і не підлягають повторному доведенню, а саме договір оренди земельної ділянки від 02.04.2002р., укладений між Української міською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конча-Заспа» визнано недійсним, а земельні ділянки, які передавалися в оренду за цим договором, витребувано та повернуто державі в особі Обухівської районної державної адміністрації.

Таким чином, враховуючи факт визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.04.2002р. в судовому порядку та з огляду на положення ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України підстави вважати, що позивач є землекористувачем земельних ділянок площею 147,0 га у Київській області відсутні.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Місцевий суд законно і обґрунтовано повністю відмовив в задоволенні позовної заяви ТОВ «Конча-Заспа».

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Конча-Заспа" в особі керуючого санацією Кучака Юрія Федоровича залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 08.08.2022р. у справі №911/1203/19 - без змін.

Справу №911/1203/19 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 30.01.2023р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

Л.Л. Гарник