Рішення

від 18.01.2023 по справі 904/1355/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2023м. ДніпроСправа № 904/1355/22За позовом Приватного акціонерного товариства "Контрансис"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

про стягнення 1 481 162,11 грн. за договором поставки від 09.01.2018 № 2660-ПУ в редакції додаткових угод

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань: Юрченко В.В.

Представники:

Позивача Єремчук К.А.

Відповідача не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 882 907,20 грн. - основного боргу, 199 025,44 грн. - 3% річних, 399 229, 47 грн. - інфляційні втрати, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем договору поставки від 09.01.2018 № 2660-ПУ в редакції додаткових угод.

25.07.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області від ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" надійшов зустрічний позов про стягнення пені у розмірі 77 796,44 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2022 зустрічну позовну заяву залишено без руху. Зобов`язано ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля " протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху, усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме:

- надати докази відправлення копії зустрічної позовної заяви з додатками на адресу Відповідача (за зустрічним позовом);

- надати докази сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

До Господарського суду Дніпропетровської області від ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою останній повідомив суду, що у зв`язку з перебоями в роботі Луганської ТЕС, Запорізької ТЕС, Криворізької ТЕС, Курахівської ТЕС за час війни вдвічі впало споживання вугілля, половина видобутого вугілля накопичується на складах, внаслідок чого зменшилося надходження грошових коштів на рахунки ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" за виготовлену в процесі господарської діяльності продукцію, у зв`язку з чим ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою суду 09.08.2022 відмовлено в задоволені заяви ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Станом на 05.09.2022 ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" не усунув недоліки зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, у зв`язку з чим ухвалою суду від 05.09.2022 повернуто зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/1355/22 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2022 про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 провадження у справі №904/1355/22 зупинено до перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2022 в порядку апеляційного провадження.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 апеляційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" залишено без задоволення.

Справа повернулася до Господарського суду Дніпропетровської області, ухвалою суду від 21.11.2022 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання 20.12.2022.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що ПрАТ "Макіївський завод "Лазер" (в подальшому перейменовано на ПрАТ "Контрансис") та ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" уклали Договір поставки № 2660-ПУ від 09.01.2018. Додатковою угодою від 10.12.2018 до Договору поставки передбачено, що у зв`язку з тим, що права грошових вимог до Покупця (Відповідача), які виникають на підставі Договору, відступаються Постачальником (Позивачем) АТ "Першому Українському міжнародному банку" (далі АТ "ПУМБ") на підставі Договору факторингу, укладеного Постачальником та Фактором, сторони дійшли згоди, що починаючи з дати, з якої вступила в силу ця Додаткова угода, всі платежі по Договору здійснюються виключно в безготівковій формі по реквізитам, зазначеним у цій Додатковій угоді. Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 10.12.2018 до Договору № 2660-ПУ Позивач взяв на себе обов`язок в строк до 20.12.2018 надати Відповідачеві завірену копію Договору факторингу і додатків до нього, але свій обов`язок не виконав. Пунктом 3.1 Договору факторингу з регресом № КНА-Ф-4870 від 06.12.2018 передбачено, що цей договір є змішаним. Пунктом 3.2 Договору факторингу передбачено, що Клієнт (Позивач) поручається за виконання Боржником (Відповідачем) своїх зобов`язань по договору. В пункті 9.3 Договору факторингу зазначено, що у разі зворотного відступлення права вимоги Фактор зобов`язаний самостійно надіслати Боржнику повідомлення про зворотне відступлення. Однак, Фактором не виконано зобов`язання про повідомлення Боржника про зворотне відступлення права вимоги, Боржник не отримував такого повідомлення. Тобто Фактор який є Кредитором за Договором поставки, не повідомив боржника (Відповідача) про відступлення права вимоги. Це тягне за собою певні правові наслідки, передбачені ст. 516 ЦК України "Порядок заміни кредитора у зобов`язанні". Крім того, реєстр зворотного викупу № 1 від 22.03.2021 не містить відомостей щодо передачі Позивачеві права вимоги за вказаними накладними штрафних санкцій та суми інших платежів по Договору, як це зазначено в п. 1.5 Договору факторингу, з урахуванням періодів, що передували вчиненню правочину щодо зворотного викупу.

За клопотанням Відповідача судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.01.2018 ПрАТ "Макіївський завод "Лазер" (в подальшому перейменовано на ПрАТ "Контрансис") (Постачальник) та ПрАТ "Павлоградвугілля" (Покупець) уклали Договір поставки № 2660-ПУ (далі Договір), за п. 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця запасні частини до горно-шахтного обладнання (в подальшому - продукція), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного договору.

Покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлену в його власність продукцію відповідно до умов договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору поставка продукції здійснюються партіями в асортименті, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях до договору.

Згідно з п. 4.7. Договору датою поставки вважається дата, зазначена представником Покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником Покупця на видатковій накладній.

Обов`язки Постачальника вважаються виконаними з моменту передання продукції у розпорядження Покупця в узгоджене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях до договору. Обов`язки Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції (п. 4.8. Договору).

Право власності на продукцію, ризики втрати чи пошкодження продукції переходять від Постачальника до Покупця з дати поставки продукції (п. 4.9. Договору).

Розрахунки за продукцію, що постачається Постачальником за цим Договором, здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку: 50 % від вартості продукції, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання відповідної специфікації до Договору; 50 % від вартості продукції в продовж 25 (двадцять п`ятого) календарних днів з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п. 5.4. Договору).

06.12.2018 ПАТ "Перший український міжнародний банк" (Банк, Фактор) та ПрАТ "Макіївський завод "ЛАЗЕР" (Клієнт) уклали Договір факторингу з регресом № КНА-Ф-4870 (далі Договір факторингу), за п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується здійснювати Факторингове фінансування Клієнта за плату на умовах Факторингу з регресом.

Ліміт Факторингового фінансування за цим Договором встановлюється в розмірі 24 000 000,00 (двадцять чотири мільйона) гривень зі строком дії до 01 травня 2020 року (п.1.2 Договору факторингу).

Право вимоги є відступленим Клієнтом (набутим Фактором) з моменту належного підписання Реєстру, що містить таке право вимоги (п. 1.3 Договору факторингу).

За здійснення Факторингового фінансування за цим Договором Клієнт сплачує Банку плату в порядку та розмірі, визначеному в ст. 4 цього Договору (п. 1.4 Договору факторингу).

Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу в наслідок відступлення права вимоги Фактор замінює Клієнта як кредитора Боржника, у зв`язку з чим до Фактора переходять відповідні права Кредитора за Контрактом, включаючи права на отримання вартості майна (продукції) виконаних робіт/ наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойки, штрафів, пені) та суми інших платежів за Контрактом.

Однак, Фактор не набуває будь-яких обов`язків Клієнта за контрактом перед Боржником та третіми особами, зокрема, але не виключно, щодо поставки товару (продукції)/ виконання робіт/ надання послуг, заміни товару, його зберігання, сплати Клієнтом будь-яких компенсацій, штрафних санкцій за контрактом, податкових зобов`язань клієнта та інших обов`язків Клієнта, що виникають з такої поставки товару (продукції)/ робіт/ послуг.

Разом із відступленням права вимоги на користь Фактора відступаються всі інші права вимог Клієнта до Боржника, що випливають із Контракту з ним, зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договором страхування, права на забезпечення, що передане Боржником за таким Контрактом тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення).

Перелік Боржників визначається сторонами у Переліку Боржників згідно додатку №1 до цього Договору (п. 2.1. Договору факторингу).

Умови придбання Фактором права вимоги визначаються у Реєстрі, що складається за формою згідно додатку №2 до цього Договору (п. 2.2. Договору факторингу).

Для отримання Факторингового фінансування відповідно до умов цього Договору Клієнтом можуть передаватися права вимоги, останній день спливу періоду очікування за якими не перевищує строку дії ліміту факторингового фінансування, визначеного в п. 1.2 цього Договору (п. 2.3. Договору факторингу).

Керуючись принципом "свободи договору" і ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони встановлюють, що цей Договір є змішаним. До відносин сторін в цьому Договорі застосовуються положення Договору поруки, встановлені статтями 553-559 Цивільного кодексу України (п. 3.1. Договору факторингу).

Укладенням цього Договору, сторони домовилися, що Клієнт поручається перед Фактором за виконання Боржником грошових зобов`язань перед Фактором, що випливають з контракту/документів, права вимоги за якими відступлені Фактору, в сумі несплаченої вартості прав вимог (надалі за текстом в статті 3 цього Договору - зобов`язання) (п. 3.2. Договору факторингу).

Клієнт відповідає перед Фактором за виконання зобов`язання (так і будь-яку його частину) Боржником в обсязі, визначеному в п. 3.2. цього договору (п. 3.3. Договору факторингу).

У разі порушення (невиконання чи неналежного/часткового виконання) Боржником зобов`язання (так і будь-якої його частини), Боржник і Клієнт відповідають перед Фактором як солідарні боржники, що означає право Фактора вимагати виконання Зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і Клієнта разом, так і від кожного з них окремо (п. 3.4. Договору факторингу).

Моментом, з якого Клієнт набуває статус поручителя за виконання Зобов`язання Боржника, є момент належного підписання Реєстру (п. 3.5. Договору факторингу).

Фактор вважається таким, що відступив, а Клієнт вважається таким, що прийняв (набув) права вимоги в порядку Зворотного відступлення, з дати, вказаної у відповідному письмовому повідомленні Фактора Клієнту. Зворотне відступлення Права вимоги здійснюється за вартістю цього права, яке не було сплачене Боржником. В письмовому повідомленні зазначається перелік та вартість прав вимоги, щодо яких здійснюється зворотне відступлення, підстави зворотного відступлення, а також ціна, яку Клієнт має сплатити Фактору за зворотне відступлення (п. 9.2. Договору факторингу).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками Банку, Клієнта та діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по Договору та отримання Фактором грошових коштів в оплату повної вартості права вимоги.

Положення Договору щодо відступлення Клієнтом на користь Фактора певного права вимоги до Боржника, так само як і здійснення Фактором Факторингового фінансування, набирають чинності з дати належного підписання Реєстрів (згідно додатку №2 до цього Договору) (п. 9.2. Договору факторингу).

В пункті 1 Переліку боржників (додаток №1 до Договору факторингу) міститься інформація про боржника - ПрАТ "Павлоградвугілля", за Договором поставки 2660-ПУ від 09.01.2018.

У заявах по суті розгляду справи, сторони стверджують, що 10.12.2018 сторони уклали додаткову угоду до договору поставки №2660-ПУ.

За пунктом 1 додаткової угоди у зв`язку з тим, що права грошових вимог до покупця, що виникли на підставі договору, відступаються постачальником ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" на підставі Договору факторингу, укладеного Постачальником та Фактором, сторони дійшли згоди, що, починаючи з дати набрання сили цієї додаткової угоди, всі платежі по Договору здійснюються виключно в безготівковій формі по реквізитам, зазначеним у цій Додатковій угоді.

Сторонами підписано специфікації, в яких дійшли згоди щодо найменування, кількості, ціни та умов поставки товару:

- специфікація від 26.07.2019 на загальну суму 14 399 169,72 грн.;

- специфікація від 27.08.2019 на загальну суму 8 624 666,40 грн.

На виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 23 023 836,12 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000081 від 06.09.2019 на суму 14 399 169,72 грн. та № РН-0000018 від 14.02.2020 на суму 8 624 666,40 грн., підписані сторонами без заперечення.

На поставлений товар Позивач виставив рахунки-фактури № СФ-0000096 від 26.07.2019 на суму 14 399 169, 72 грн. та № СФ-0000018 від 14.02.2020 на суму 8 624 666,40 грн.

За поставлений товар Відповідач розрахувався частково, сплативши 22 140 928, 90 грн., у зв`язку з чим, у Відповідача виник борг у розмірі 882 907,20 грн.

22.03.2021 АТ "Перший Український Міжнародний Банк" (Банк) та ПАТ "Контрансис" (Клієнт) складено Реєстр зворотного викупу № 1, який підписано та скріплено печатками підприємств.

Підписанням цього реєстру сторони домовилися, що клієнт здійснює зворотній викуп права вимоги сплати грошових коштів, які визначені в п. 1 цього реєстру, в сумі несплаченої боржником вартості прав вимог згідно ст. 9 договору факторингу. Ціна зворотного відступлення підлягає сплаті клієнтом на користь фактора не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати зворотного відступлення (якою є дата підписання цього реєстру).

19.08.2021 позивач направив Відповідачеві претензію № 18/08 від 18.08.2021, у якій вимагав оплатити 882 907,00 грн. боргу в тридцятиденний термін з дня отримання претензії.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5140014353890, Відповідач отримав претензію 25.08.2021, яку залишив без виконання та відповіді.

На прострочений борг Відповідача, за період з 02.10.2019 по 28.01.2022 Позивач нарахував 199 025,44 грн. 3 % річних та за період з жовтня 2019 року по грудень 2021 рік 399 229,47 грн. індексу інфляції.

Нарахування проводилися за кожною видатковою накладною окремо.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт поставки товару, наявність у Відповідача боргу перед Позивачем, обґрунтованість нарахування стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України),

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов частково заперечує з викладених у відзиві підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем, та не приймає позицію Відповідача.

Так, 09.01.2018 Позивач (Постачальник) з Відповідачем (Покупцем) уклали Договір поставки № 2660-ПУ (далі Договір), за п. 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця запасні частини до горно-шахтного обладнання (в подальшому - продукція), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного договору.

Сторони підписали специфікації, в яких погодили найменування, кількість, ціну та умов поставки товару:

- специфікація від 26.07.2019 на загальну суму 14 399 169,72 грн.;

- специфікація від 27.08.2019 на загальну суму 8 624 666,40 грн.

На виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 23 023 836,12 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000081 від 06.09.2019 на суму 14 399 169,72 грн. та № РН-0000018 від 14.02.2020 на суму 8 624 666,40 грн., які підписані сторонами без заперечення.

На поставлений товар Позивач виставив рахунки-фактури № СФ-0000096 від 26.07.2019 на суму 14 399 169, 72 грн. та № СФ-0000018 від 14.02.2020 на суму 8 624 666,40 грн.

За поставлений товар Відповідач розрахувався частково, сплачено 22 140 928, 90 грн., у зв`язку з чим, у Відповідача виник борг у розмірі 882 907,20 грн., який останній не заперечує.

Суд приймає до уваги, що Позивач з претензією №18/08 від 18.08.2021 звертався до Відповідача, в якій повідомляв про наявність несплаченої заборгованості, а також про факт зворотного відступлення права вимоги за договором №2660-ПУ від 09.01.2018. Копія Реєстру зворотного викупу додавалася до претензії, яку одержав Відповідач, що останній не заперечує. Вказаним, спростовуються твердження Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про неотримання інформації про укладання договору факторингу та зворотного відступлення права вимоги.

Заперечення Відповідача щодо неправомірного пред`явлення до стягнення штрафних санкцій, спростовуються Реєстром зворотного викупу № 1 від 22.03.2021 до Договору факторингу з регресом № КНА-Ф-4870 від 06.12.2018, відповідно до якого Клієнт здійснив викуп права вимоги, в тому числі, за Договором № 2660-ПУ від 09.01.2018, укладеним ПрАТ "Контрансис" та ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та складеними на його виконання видатковими накладними, серед яких накладні № РН-0000081 від 06.09.2019 на суму 13 947 495,84 грн. та № РН-0000018 від 14.02.2020 на суму 8 193 433,08 грн.

Відповідно до п. 1.1. даного Реєстру, за ним передаються права вимоги (включаючи усі види штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені), будь-яких інших платежів, які повинні бути сплачені Боржником, а також права, пов`язані з цими правами вимоги відповідно до умов Договору факторингу), які Клієнт відступив Фактору на умовах Договору факторингу. Тобто, Позивач здійснив зворотний викуп права вимоги за Договором № 2660-ПУ від 09.01.2018 та складеними на його виконання видатковими накладними.

У п. 3.2. Договору факторингу сторони цього Договору погодили, що Клієнт (Позивач) поручається перед Фактором за виконання Боржником (Відповідачем) грошових зобов`язань перед Фактором, що випливають з контракту/документів, права вимоги за якими відступлені Фактору, в сумі несплаченої вартості прав вимог.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, специфікації, рахунки-фактури) беручи до уваги, що строк виконання зобов`язань відповідно до п. 5.4. Договору настав та відсутність заперечень Відповідача щодо суми боргу, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення 882 907,20 грн. основного боргу.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", суд встановив, що розрахунки Позивача проведено неправильно, за перерахунком суду індекс інфляції за період з жовтня 2019 по грудень 2021 становить - 399 206,57 грн., 3% річних за період з 02.10.2019 по 28.01.2022 199 025,30 грн.

Нарахування проводилися за кожною видатковою накладною окремо.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 882 907,20 грн. основного боргу, 199 025,30 грн. 3 % річних, 399 206,57 грн. індексу інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241,247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; ідентифікаційний номер 00178353) на користь Приватного акціонерного товариства "Контрансис" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, 96, корп. 1, кв. 42; ідентифікаційний номер 14310684) 882 907,20 грн. основного боргу, 199 025,30 грн. 3 % річних, 399 206,57 грн. індексу інфляції, 22 217,08 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 30.01.2023

Суддя С.Г. Юзіков