Рішення

від 30.01.2023 по справі 904/3402/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2023м. ДніпроСправа № 904/3402/22

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" (м. Київ)

про ухвалення додаткового рішення

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" (м. Київ)

до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 774869 від 29.12.2021 у загальному розмірі 1 072 822 грн. 84 коп. (з урахуванням заяви про зменшення (збільшення) розміру позовних вимог від 08.11.2022)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій на момент звернення з нею до суду просило суд стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 774869 від 29.12.2021 у загальному розмірі 1 207 611 грн. 81 коп.

Ціна позову на момент звернення з ним до суду складалася з наступних сум:

- 1 077 639 грн. 56 коп. - основний борг;

- 115 348 грн. 35 коп. - інфляційні втрати;

- 14 623 грн. 90 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 774869 від 29.12.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем 04.02.2022 товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 077 639 грн. 56 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з травня по серпень 2022 року у сумі 115 348 грн. 35 коп., а також 3% річних за період прострочення з 05.04.2022 по 03.10.2022 у сумі 14 623 грн. 90 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 850 грн. 32 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн. 00 коп.

У подальшому, від позивача надійшла заява про зменшення (збільшення) розміру позовних вимог (вх. суду №37964/22 від 08.11.2022), в якій він просив суд стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" заборгованість за договором № 774869 від 29.12.2021 у загальному розмірі 1 072 822 грн. 84 коп., яка складається з наступних сум:

- 932 608 грн. 00 коп. - основний борг;

- 123 581 грн. 20 коп. - інфляційні втрати;

- 16 633 грн. 64 коп. - 3% річних.

Судом було відзначено, що заява про зменшення (збільшення) розміру позовних вимог направлена відповідачу на його юридичну адресу - 08.11.2022. Внаслідок зменшення позивачем вимог щодо стягнення основного боргу та збільшення вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних ціна позову, фактично, зменшилась, отже вимоги позивача є оплаченими судовим збором у встановленому порядку та розмірі.

При цьому, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог була подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" 932 608 грн. 00 коп. - основного боргу, 123 581 грн. 20 коп. - інфляційних втрат, 16 633 грн. 64 коп. - 3% річних та 16 092 грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 45276/22 від 22.12.2022), в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 27.12.2022 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" про прийняття додаткового рішення, вирішено здійснювати розгляд заяви без виклику сторін за наявними матеріалами.

Від Центрального апеляційного господарського суду засобами електронного зв`язку надійшов запит справи № 904/3402/22 (вх. суду № 4646/22 від 30.12.2022), до якого додано ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2022 про витребування матеріалів справи № 904/3402/22 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги від Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 у справі № 904/3402/22.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

У зв`язку з надходженням апеляційної скарги від Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 у справі № 904/3402/22 та запитом суду апеляційної інстанції, матеріали справи № 904/3402/22 підлягали направленню до Центрального апеляційного господарського суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, надіслання господарським судом у передбачених законом випадках матеріалів справ до судів вищих інстанцій підпадає під дію пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність у суді зазначених матеріалів унеможливлює розгляд ним справи (заяви, клопотання в межах даної справи).

З огляду на викладене, суд вважав за необхідне зупинити провадження по розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення у даній справі та до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.01.2023 було зупинено провадження по розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 у справі № 904/3402/22 та до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2023 прийнято заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" про відкликання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 у справі № 904/3402/22; апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 у справі № 904/3402/22 повернуто скаржнику.

16.01.2023 матеріали справи № 904/3402/22 повернулися до Господарського суду Дніпропетровської області.

Враховуючи вищевикладені обставини, з огляду на те, що обставини, які були підставою для зупинення розгляду заяви відпали, господарський суд вважав за необхідне продовжити розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" про ухвалення додаткового рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 18.01.2023 було продовжено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" про ухвалення додаткового рішення.

Судом відзначено, що під час розгляду справи позивачем були подані докази на підтвердження надання послуг правничої (правової допомоги), а відповідачем були викладені заперечення щодо розміру заявлених до стягнення судових витрат.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу, посилаючись на таке:

- позивач разом із позовною заявою не надає жодних доказів на підтвердження витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, зокрема, ані копії договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, ані копії акту приймання-передачі наданих послуг, ані квитанцій, платіжних доручень, банківських виписок, на підтвердження здійснення ним витрат на професійну правничу допомогу;

- оскільки позивачем документально не доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу, відповідач заперечує проти вимог позивача про покладення на відповідача обов`язку по сплаті витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі вимоги не підтверджені належними доказами, не засновані на нормах чинного законодавства, а отже, є неправомірними і такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із викладеними у відзиві на позовну заяву запереченнями, позивач обґрунтовував власну позицію щодо розміру витрат на правову допомогу у відповіді на відзив на позовну заяву наступним:

- акт до договору про надання правової допомоги № 01/08/2022 від 01.08.2022 під час подання позовної заяви до суду (03.10.2022) було відправлено керівникові ТОВ "Рандекс Україна" на підпис за місцезнаходженням товариства (м. Київ);

- витрати на професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 Господарського процесуального кодексу України). Вказану правову позицію висловлено у постанові від 03.10.2019 Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19;

- обґрунтовуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені за наслідками розгляду справи, позивач 07.11.2022 надав суду: договір про надання правової допомоги № 01/08/2022 від 01.08.2022, укладений з адвокатом Маглиш Л.С., та акт виконаних послуг від 03.10.2022. Згідно з актом сторони узгодили вартість фактично виконаних адвокатом послуг, порядок та терміни оплати послуг (гонорару) узгоджена сторонами у договорі про надання правової допомоги № 01/08/2022 від 01.08.2022.

У подальшому, від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (вх. суду № 39650/22 від 17.11.2022), в якому він просив суд відмовити в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу у справі у розмірі 6 000 грн. 00 коп. у повному обсязі, посилаючись на таке:

- відповідач вважає, що витрати на оплату правничої допомоги адвоката значно завищені, а обсяг наданих послуг є сумнівним;

- щодо послуг з опрацювання відкритих реєстрів щодо економічної ситуації на АТ "Дніпроазот" - враховуючи, що у відповіді на відзив на позовну заяву позивач стверджує про відсутність перепон для здійснення відповідачем підприємницької діяльності в умовах воєнного стану, факт обізнаності позивача щодо економічної ситуації на АТ "Дніпроазот", а отже і надання даної послуги адвокатом, є сумнівним ат таким, що не підтверджується матеріалами справи;

- щодо послуг з надання консультації щодо можливих варіантів погашення боргу - надані позивачем документи не містять жодного підтвердження факту проведення правової консультації щодо можливих варіантів (перспектив) погашення боргу. Таким чином, оскільки позивачем не надано підтвердження проведення правової консультації, адвокатом Маглиш Л.С., відповідач вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем, є недоведений та необґрунтований;

- щодо послуг з підготовки листа-претензії, враховуючи, що обсяг претензії - 1 аркуш паперу, і складається претензія з безпосереднього цитування пунктів договору - відповідач вважає, що підготовка такого документу не зайняла б багато часу та не вимагає значного обсягу робіт, а розмір витрат на оплату такої послуги є значно завищеним;

- щодо послуг з опрацювання матеріалів, підтверджуючих заборгованість підготовки проекту позовної заяви та розрахунку санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань - основна частина позовної заяви дублює відомості вже опрацьовані та викладені в претензії, тому в цій частині відсутня необхідність у значних витратах часу та обсягах робіт. Окрім того, частина часу, витраченого адвокатом на опрацювання матеріалів, що підтверджують заборгованість та складання позовної заяви була витрачена на марно - позовна заява містить необґрунтовані вимоги про сплату відповідачем 145 031 грн. 56 коп. вартості продукції, від яких, з урахуванням правомірних заперечень відповідача, позивач в подальшому відмовився (шляхом подання заяви про зменшення розміру позовних вимог). Також, час на підготовку розрахунків 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу був витрачений адвокатом даремно, адже, з урахуванням обґрунтованих заперечень відповідача, сам позивач підтверджує їх помилковість та надає нові розрахунки 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу.

Позивач та відповідач повідомлені про продовження розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" про ухвалення додаткового рішення шляхом направлення на їх адреси електронної пошти ухвали суду від 18.01.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено довідки про доставку електронного листа (а.с. 226-227), згідно з якими вказаний документ доставлено до електронних скриньок 18.01.2023.

Крім того, зважаючи на скорочені строки розгляду заяви, судом було повідомлено позивача та відповідача про розгляд заяви, шляхом передачі телефонограми, яку отримано представниками позивача та відповідача 20.01.2023 (а.с. 228).

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зменшення (збільшення) розміру позовних вимог від 08.11.2022, просило суд стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 774869 від 29.12.2021 у загальному розмірі 1 072 822 грн. 84 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" 932 608 грн. 00 коп. - основного боргу, 123 581 грн. 20 коп. - інфляційних втрат, 16 633 грн. 64 коп. - 3% річних та 16 092 грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 грн. 00 коп.

З приводу заяви суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2022 між адвокатом Магдиш Ладою Сергіївною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" (далі - клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги № 01/08/2022 (далі - договір, а.с. 62-63), за умовами пункту 1.1. якого адвокат зобов`язується надати клієнту таку правову допомогу: правову допомогу для захисту прав та інтересів останнього в правоохоронних органах, судах, органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування у будь-яких випадках, передбачених чинним законодавством, що діє на території України, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

У розділі 2 договору визначені терміни виконання зобов`язань адвокатом:

Так, початок надання правової допомоги визначається датою підписання договору, а закінчення надання правової допомоги визначається - 31.12.2022 (пункти 2.2.,2.3. договору).

Згідно з пунктом 2.4. договору за настання обставин, передбачених у пункті 2.3. договору, адвокат вважається таким, що повністю виконав свої обов`язки перед клієнтом.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за надану правову допомогу за пунктом 1.1. договору клієнт сплачує адвокату гонорар в залежності від обсягу виконаних робіт, відповідно до підписаних актів виконаних робіт.

Клієнт здійснює оплату адвокату, вказану в пункті 5.1. договору, в термін до 31.12.2022 (пункт 6.1. договору).

У подальшому, 03.10.2022 між адвокатом Магдиш Ладою Сергіївною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" (далі - клієнт) був підписаний Акт про надані послуги № 1 за договором на правову допомогу № 01/08/2022 від 01.08.2022 (далі - акт наданих послуг, а.с. 164), згідно з пунктом 1 якого, на виконання умов договору про надання правової допомоги № 01/08/2022 від 01.08.2022, за дорученням замовника виконавцем були надані наступні послуги:

1) опрацювання матеріалів, підтверджуючих заборгованість ПАТ "Дніпроазот" перед ТОВ "Рандекс Україна"; опрацювання відкритих реєстрів щодо економічної ситуації на ПАТ "Дніпроазот"; надання усної консультації клієнту щодо можливих варіантів (перспективи) погашення боргу (тривалістю 1 година, із розрахунку вартості 1-ї години надання послуг - 800 грн. 00 коп., загальною вартістю наданих послуг - 800 грн. 00 коп.);

2) підготовка листа-претензії до ПАТ "Дніпроазот" щодо негайного погашення заборгованості перед ТОВ "Рандекс Україна" (тривалістю 1,30 години, із розрахунку вартості 1-ї години надання послуг - 800 грн. 00 коп., загальною вартістю наданих послуг - 1 200 грн. 00 коп.);

3) підготування проекту позовної заяви про стягнення боргу з ПАТ "Дніпроазот" на користь ТОВ "Рандекс Україна" ; підготовка розрахунку санкцій за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань (тривалістю 5 годин, із розрахунку вартості 1-ї години надання послуг - 800 грн. 00 коп., загальною вартістю наданих послуг - 4 000 грн. 00 коп.).

За умовами пункту 2 акту наданих послуг сторони підтверджують та визнають, що в результаті проведених виконавцем дій та наданих послуг, зазначених у пункті 1 акту, було досягнуто вигідного для замовника результату.

Відповідно до пункту 4 акту наданих послуг вартість наданих станом на 30.09.2022 послуг з правової допомоги становить 6 000 грн. 00 коп.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З огляду на викладене, судом відхиляються заперечення відповідача щодо ненадання позивачем доказів фактичної оплати послуг адвоката.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу) та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 6 000 грн. 00 коп., в той час, як:

- предметом спору у даній справі була заборгованість за договором поставки, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- предметом спору була заборгованість, яка утворилась за однією видатковою накладною та одним актом прийому-передачі продукції, отже, обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним;

- з аналізу акту наданих послуг правничої допомоги вбачається, що адвокатом згідно з пунктом 1 акту надані послуги із опрацювання матеріалів, підтверджуючих заборгованість ПАТ "Дніпроазот" перед ТОВ "Рандекс Україна"; опрацювання відкритих реєстрів щодо економічної ситуації на ПАТ "Дніпроазот"; надання усної консультації клієнту щодо можливих варіантів (перспективи) погашення боргу (тривалістю 1 година, із розрахунку вартості 1-ї години надання послуг - 800 грн. 00 коп., загальною вартістю наданих послуг - 800 грн. 00 коп.). Проте, вказані послуги, з огляду на невеликий на нескладний обсяг документів та доказів, є стандартними та не потребували додаткових зусиль, на підставі чого вказані послуги, враховуючи розумність та співрозмірність витраченого часу та зусиль, суд вважає можливим оцінити у розмірі 500 грн. 00 коп.;

- також з аналізу акту наданих послуг правничої допомоги вбачається, що адвокатом згідно з пунктом 2 акту надані послуги з підготовки листа-претензії до ПАТ "Дніпроазот" щодо негайного погашення заборгованості перед ТОВ "Рандекс Україна" (тривалістю 1,30 години, із розрахунку вартості 1-ї години надання послуг - 800 грн. 00 коп., загальною вартістю наданих послуг - 1 200 грн. 00 коп.). Однак, вказана претензія за своїм змістом є стандартною та не потребує додаткового аналізу, документ невеликий за змістом, складений на 1-му аркуші та не потребує додаткових зусиль, крім того, досудовий (претензій) порядок врегулювання пору не є обовязковим, на підставі чого вказані послуги, враховуючи розумність та співрозмірність витраченого часу та зусиль, суд вважає можливим оцінити у розмірі 500 грн. 00 коп.;

- крім того, з аналізу акту наданих послуг правничої допомоги вбачається, що адвокатом згідно з пунктом 3 акту надані послуги з підготування проекту позовної заяви про стягнення боргу з ПАТ "Дніпроазот" на користь ТОВ "Рандекс Україна"; підготовка розрахунку санкцій за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань (тривалістю 5 годин, із розрахунку вартості 1-ї години надання послуг - 800 грн. 00 коп., загальною вартістю наданих послуг - 4 000 грн. 00 коп.). Разом з тим, обсяг документів, який підлягав аналізу під час підготовки позовної заяви був незначним, крім того, справа є нескладною та не потребувала такої великої кількості часу (5 години), та додаткових зусиль для досвідченого адвоката, отже співмірною та адекватною є вартість послуг, зазначених в пункті 3 акту в сумі 3 000 грн. 00 коп.;

- справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи все вище наведене та обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в акті наданих послуг від 03.10.2022, суд відзначає, що з урахуванням заперечень відповідача та всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. 00 коп.; інша частина витрат на професійну правничу допомогу судом не розподіляється та покладаються на позивача.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 4 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. 00 коп. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1; ідентифікаційний код 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 131-А, офіс 1; ідентифікаційний код 41579893) - 4 000 грн. 00 коп. частину витрат на правничу допомогу.

В іншій частині заяви про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний 30.01.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко