Рішення

від 30.01.2023 по справі 911/692/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/692/22

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тебет"

80050, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Муроване, вул. Глухівська, буд. 3-В, код ЄДРПОУ 41430154

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнобез"

08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 39299695

про стягнення заборгованості та пені

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №377/22 від 13.05.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тебет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнобез" про стягнення заборгованості та пені.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пінкту 2 частини 3 статті 162 та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2021 позовну заяву залишено без руху, зобов`язано позивача усунути недолік позовної заяви шляхом направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення належним чином завіреної копії платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору позивачем та надання суду доказів цього направлення.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №405/22 від 24.05.2022), відповідно до якого позивачем усунуті недоліки позову.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором підряду №02/26/10/2020 від 26.10.2020 з оплати будівельних та монтажних робіт, що здійснені позивачем, на суму 131417,28 грн., у зв`язку з чим, позивачем також нараховані 9070,86 грн. пені за порушення строку оплати.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що на 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2481,00 гривень.

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тебет" заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 131417,28 грн. та 9070,86 грн. пені, отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У позовній заяві позивач також заявляє про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Зважаючи на вказане, ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із неможливістю відправлення процесуальних документів учасникам судового процесу засобами поштового зв`язку, через відсутність фінансування, судом 06.06.2022 направлено ухвалу Господарського суду Київської області від 03.06.2022 сторонам справи на адреси електронної пошти.

Після відновлення фінансування, судом направлені копії ухвали Господарського суду Київської області від 03.06.2022 сторонам справи засобами поштового зв`язку, відповідачем отримане поштове повідомлення суду 30.12.2022, відтак, відповідач повідомлений про розгляд справи у господарському суді та його процесуальні права на подання суду відзиву на позов та докази.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2022, зокрема, встановлений процесуальний строк на подання відповідачем відзиву на позов: протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали про відкриття провадження у справі, який, зважаючи на вищезазначену дату отримання відповідачем вказаної ухвали - сплинув, навіть з урахуванням поштового перебігу на надіслання відзиву, відтак, відповідачем відзив суду не поданий, позов не заперечений, докази відсутності спірної у справі заборгованості суду не надані.

За результатами розгляду матеріалів справи, огляду та оцінки наданих суду доказів, з урахуванням вимог чинного законодавства суд

встановив:

26.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехнобез» (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тебет» (як підрядником) укладено договір підряду №02/26/2020, за змістом якого, замовник доручає, а підрядник зобов`язується у строки та на умовах, передбачених цим договором, у відповідності до проекту, креслень та технічного завдання, своїми силами і засобами, з використанням власних матеріалів та/або засобів, матеріалів, обладнання замовника виконати такі роботи: «загальнобудівельні та монтажні роботи на об`єкті «Реконструкція з добудовою головного виробничого корпусу для збільшення потужностей виробництва дріжджового концентрату ПрАТ «Компанія Ензим» за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 232» (пункт 1.1. договору).

Згідно з пунктом 2.2. договору, замовник сплачує аванс в розмірі 100% вартості матеріалів та 30% вартості робіт, вказаних у відповідній договірній ціні (кошторисі) підрядника протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами відповідної договірної ціни (кошторису).

За пунктом 2.3. договору оплата вартості робіт, вказаних у відповідній договірній ціні (кошторисі), здійснюється замовником протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами відповідного акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3.4. договору, датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником за актом приймання виконаних робіт.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що після закінчення виконання всього обсягу робіт, підрядник письмово повідомляє про це замовника та передає замовнику акт приймання виконаних робіт, документацію, яка підтверджує витрати на відрядження, калькуляції і оформлену належним чином виконавчу документацію по акту в повному об`ємі.

Згідно з пунктом 3.6. договору, у випадку, якщо у замовника є зауваження та/або претензії до виконаних робіт підрядником або у випадку відмови замовника підписати акт приймання виконаних робіт, замовник зобов`язаний у 5-денний строк передати підряднику мотивовану письмову відмову від підписання отриманого акту приймання виконаних робіт або заявити відповідні претензії.

Сторонами складений та підписаний акт здачі приймання робіт за договором № 3 від 10.12.2021, відповідно до якого замовником прийняті роботі, без зауважень, всього на суму 341417,28 грн., вказаний акт затверджений підписами уповноважених осіб - директорами обох сторін та скріплений відбитками їх печаток, копію акту додано до матеріалів справи.

З урахуванням встановленого пунктом 2.3. договору строку оплати відповідачем робіт за договором, судом враховано, що до матеріалів справи не надано погодженого обома сторонами кошторису, за твердженнями позивача, ним сформований протокол договірної ціни та надісланий відповідачеві для підписання, однак, відповідачем підписаний примірник не повернутий, відтак, зважаючи на підписання сторонами акту здачі приймання робіт за договором, положення частини 4 статті 882, частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України, умови пункту 3.4. договору та за відсутності заперечень замовника, судом встановлено, що строк оплати спірної у справі заборгованості сплинув 18.12.2021.

Відповідачем здійснена лише часткова оплата вартості робіт за договором у розмірі 210000,00 грн., при цьому, частину з цієї суми: 50000,00 грн. - сплачено з простроченням платежу 29.03.2022, на підтвердженя чого до матеріалів справи надано копії платіжних доручень, відповідачем вказане не заперечене.

Також, на підтвердження виконання спірних у справі підрядних робіт за договором, позивачем надані до матеріалів справи копії податкових накладних, що подані ним про виконання спірних робіт, що, з урахуванням усіх наданих до матеріалів справи доказів у сукупності, враховані судом як належні та допустимі докази відображення позивачем спірних робіт у податковому обліку.

Ухвалою суду від 03.06.2022, серед іншого, відповідачу надано 15-денний строк для подання відзиву на позов, який відраховується з дня отримання відповідачем вказаної ухвали, зі спливом якого відповідачем суду відзив не наданий, позов не заперечений.

Крім того, позивачем окремо надано суду докази того, що 16.06.2022 відповідачем отримані копії позовної заяви та доданих до неї документів, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8010006358394.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Враховуючи наявні матеріали справи та відсутність відзиву з боку відповідача (при тому, що в матеріалах справи є докази його належного повідомлення), суд вказує на таке.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно із частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, а відповідно до частини 4 цієї статті - якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Сторонами підписаний акт здачі приймання робіт № 3 від 10.12.2021 згідно з яким позивач та відповідач погодили факт виконання позивачем вказаних в акті робіт на суму 341417,28 грн., що зафіксували власними печатками та підписами уповноважених представників - керівників товариств. Жодних зауважень з боку відповідача у тексті акту не вказано, у суду відсутні докази того, що відповідач не прийняв або мав зауваження до робіт за договором, що виконані позивачем, крім того, у реквізитах вказаного акту чітко зазначено, що він складений на виконання договору підряду №02/26/2020.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає позовні вимоги, в частині основного боргу - доведеними та таким, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Позивачем також заявлена до стягнення пеня у розмірі 9070,86 грн.

Відповідно до пункту 5.3. договору, за порушення строків оплати, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожень день прострочення платежу, але не більше 5 % від суми простроченого платежу.

Судом перевірений розрахунок пені, що здійснений позивачем, та встановлено, що розрахунок вірний, як арифметично, так і щодо врахування обставин справи стосовно строків оплати, що встановлені договором та строків фактичної оплати, а також розмір пені не перевищує 5 % від простроченої оплати, з урахуванням того, що платіж з оплати робіт за договором у сумі 50000,00 грн. відповідачем здійснений вже з порушенням строків оплати - 29.03.2022 (відтак, сума грошового зобов`язання відповідача з оплати робіт за договором, що не оплачена ним у визначений договором строк, станом на 18.12.2021, становить 181417,28 грн.).

Зважаючи на вказане, позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Результати розгляду справи

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності конкретизовано у частині 3 статті 13, частині 1 статті 76, частині 1 статті 78, частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін у процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Як визначено Верховним Судом, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зміст цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Европейський суд з прав людини наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, у свою чергу, звертає увагу на те, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Отже, принцип змагальності не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що завлені позивачем вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тебет" (80050, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Муроване, вул. Глухівська, буд. 3-В, код ЄДРПОУ 41430154) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнобез" (08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 39299695) про стягнення заборгованості та пені - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнобез" (08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 39299695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тебет" (80050, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Муроване, вул. Глухівська, буд. 3-В, код ЄДРПОУ 41430154) 131417,28 грн. (сто тридцять одна тисяча чотириста сімнадцять гривень двадцять вісім копійок) заборгованості, 9070,86 грн. (дев`ять тисяч сімдесят гривень вісімдесят шість копійок) пені, 2721,27 грн. (дві тисячі сімсот двадцять одна гривня двадцять сім копійок) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.01.2023.

Суддя С.О. Саванчук