Ухвала

від 23.01.2023 по справі 914/2493/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

23.01.2023 Справа № 914/2493/19

За позовом: Санаторію «Моршин-Прикордонник» Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_2 )

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» (82482, Львівська область, м.Моршин, вул.Проліскова, 10; ідент.код 20772638),-

Третя особа-1 (на стороні Позивача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Адміністрація Державної прикордонної служби України (01034, м.Київ, вул.Володимирська, 26; ідент.код 00034039),

Третя особа-2 (на стороні Позивача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, Львівська обл., м.Львів, вул. Коперника М., буд.4; ідент.код: 42899921),

Третя особа-3 (на стороні Відповідача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця» (01033, м.Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41; ідент.код: 02583780),

Третя особа-4 (на стороні Позивача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Фонд державного майна України (01133, м.Київ, вул.Генерала Алмазова, буд.18/9; ідент.код: 00032945), -

про: визнання права власності на рухоме майно.

Головуючий суддя: Стороженко О.Ф. Судді: Матвіїв Р.І.

Фартушок Т.Б.

Секретар: Беднар А.М.

Представники:

Позивача: Деленко Петро - Довіреність №14/34 від 24.01.2020; Котік Олеся - Витяг є ЄДР, ЮО, ФОП та ГФ;

Відповідача: Богомазова Ірина - Ордер №1161677 від 21.09.2022;

Третьої особи-1: не прибув;

Третьої особи-2: не прибув.

Третьої особи-3: не прибув;

Третьої особи-4: не прибув.

Процесуальні дії вчинено Судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №8.

Судом, Ухвалою від 11.01.2023, залишено без розгляду позов Санаторію «Моршин-Прикордонник» Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), заявлений до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» з вимогою про визнання права власності на рухоме майно (яке було виявлено під час інвентаризації та перебуває в приміщеннях будівлі А-7 Санаторію «Моршин-Прикордонник», за адресою: вул. Проліскова, 8, м. Моршин Львівської області) за Державою в особі Санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ).

Вказаною Ухвалою також призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат Відповідача.

Відповідачем, підставами Клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 18950,00 грн, зокрема, зазначено:

-Верховним Судом, у Постанові від 02.02.2022 у справі №917/3/21, викладено висновок: ,,Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, відповідно до положень частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, останньому необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необгрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необгрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо;

- підтвердженням необгрунтованих дій Позивача є те, що з моменту подання позовної заяви (грудень 2019) і до моменту подання заяви про залишення позову без розгляду (січень 2023) Позивач недобросовісно користувався процесуальними правами, про що засвідчують такі факти:

·при поданні позовної заяви не надано вчасно документи, які підтверджують відправлення іншим Учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів, та не сплачено судовий збір (Ухвала про залишення позовної заяви без руху від 09.12.2019); не надіслано відповідь на відзив Учасникам справи (був зобов`язаний судом надати докази скерування,- Ухвала від 26.03.2020);

·систематично «затягував» розгляд справи, оскільки при поданні позовної заяви відразу не визначив учасників спору, а саме: під час підготовчих засідань заявляв клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Адміністрації Державної прикордонної служби України (Ухвала від 20.02.2020), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця» (Ухвала від 06.04.2022); часовий проміжок залучення вказаних Третіх осіб - понад 2 роки;

·Позивач систематично клопотав про перенесення судових засідань (Ухвали від 26.03.2020, 13.05.2020, 23.02.2021. 22.09.2022) та не прибував у судові засідання (Ухвали від 26.05.2022, 27.10.2022);

·Позивачем подано суду заяву про зміну (уточнення) позовних вимог (Ухвала від 01.10.2020);

·Позивач відмовився від позовних вимог до Відиовідача-2 - ТзОВ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» (Ухвала від 02.07.2021);

·Позивач клопотав про зупинення провадження у справі через введення воєнного стану (Ухвала від 26.05.2022);

·Позивач не виконав вимоги Суду, викладеної в Ухвалах від 26.05.2022, 28.07.22 та 22.00.22, стосовно надіслання Третій особі-4 копій усіх заяв по суті справи (поданих у Суд), що є підставою, передбаченою нормою п.1 ч.І ст.135 ГГІК України, для розгляду питання про вжиття заходу процесуального примусу (накладення штрафу), - у випадку невиконання Санаторієм свого процесуального обов`язку;

-Позивач подав заяву про залишення позову без розгляду (Ухвала від 10.01.2023), яка є немотивованою, а обґрунтування зводиться лише на наявність воєнного стану та необхідність ТзОВ «Санаторій «Моршин- Прикордонник» Державної прикордонної служби України обороняти Країну;

-у даному аспекті наголошуємо на наявність правової позиції, висловленої у п.5.17 Постанови Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 921/661/20, у якій йдеться: ,,звернення позивача із заявою про залишення позову без розгляду, без наведення жодних мотивів та підстав для її подання, є необгрунтованою дією Позивача;

-дії Позивача у даній справі є необгрунтованими; поданий позов про визнання права власності на рухоме майно є надуманим та таким, що мав протиправну мету, зокрема - порушення майнових прав та інтересів Відповідача; дії Позивача є недобросовісними і Позивач систематично протидіяв швидкому вирішенню спору;

-через необгрунтовані та недобросовісні дії Позивача Відповідачем було понесено витрати на професійну правничу допомогу;

-у відзиві на позовну заяву нами були заявлено намір про відшкодування витрат на правничу допомогу та заявлено орієнтовний її розмір.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Відповідаечем подано:

-Договір-доручення №959 від 10.09.2018 (укладений з Адвокатським об`єднанням «Лемеха та Партнери») стосовно надання Відповідачу професійної праничої допомоги;

-Додаток №1 до Договору-доручення №959;

-Акти виконаних робіт (за Договором №959) від 04.05.2020 та 17.07.2020, відповідно до даних яких загальна вартість робіт (станом на 17.07.2020) склала 7700,00 грн (3500,00 + 4200,00);

-Платіжні доручення №6 від 21.05.2020 та №37 від 28.07.2020 стосовно сплати Відповідачем (Адвокатському об`єднанню) вказаних коштів у загальній сумі - 7700,00 грн;

-Договір-доручення №1027 від 26.07.2022 (укладений з Адвокатським об`єднанням «Алітіс») стосовно надання Відповідачу професійної правничої допомоги;

-Додаток №1 до Договору-доручення №1027;

-Акт виконаних робіт (за Договором №1027) від 11.01.2023, відповідно до даних якого вартість робіт склала 11250,00 грн.

Позивачем подано Заперечення стосовно Клопотання Відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у яких, зокрема, зазначено:

-Позивачем під час розгляду справи №914/2493/19 було виконано всі Ухвали Суду, якими було зобов`язано направити копії документів іншим Учасникам справи;

-натомість представником Відповідача (Богомазовою І.О.) не виконано вимоги Ухвали Суду від 09.09.2020, якою задоволено клопотання Позивача про витребування доказів та документів, у зв`язку з чим постановлено Ухвалу від 01.10.2020, якою зобов`язано Відповідача виконати повністю вимоги Ухвали від 09.09.2020 (Ухвала Суду від 09.09.2020 не виконана в повному обсязі Відповідачем);

-Позивач звертався до Суду з клопотаннями про залучення третіх осіб у зв`язку з тим, що рішення в справі №914/2493/19 могло вплинути на їхні права та обов`язки і ні в якому разі такими процесуальними правами не зловживав;

-щодо посилання Відповідача на Ухвали Суду про перенесення судових засідань, уточнення позовних вимог та залишення позову без розгляду, то Позивач користувався своїми процесуальними правами на рівні з іншими Учасниками процесу; Клопотання про перенесення судових засідань були спричинені карантинними заходами, ознайомленням з матеріалами справи, новими доказами Учасників судового процесу та введенням воєнного стану;

-Позивач - Військова частина НОМЕР_1 знаходиться в складі сил оборони та виконує інші важливі завдання щодо оборони Країни (інформацію про які не має права повідомляти іншим особам);

-Представник Відповідача (Богомазова І.О.) теж зверталася до Суду з клопотаннями про перенесення судового засідання та не прибувала на судові засідання, про що свідчать Ухвали Суду від 26.03.2020, 10.08.2020, 22.02.2021, 23.02.2022,28.07.2022;

-Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №374-р до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України віднесена нежитлова будівля санаторного корпусу (літера А-7) на вулиці Проліскова, 8 у місті Моршин Львівської області;

-Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від ЗО липня 2017 року визначено місце дислокації Санаторію «Моршин-Прикордонник» (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України: АДРЕСА_2 ;

-при прибутті військовослужбовців Санаторію «Моршин-Прикордонник» (Військова частина НОМЕР_1 ) до місця постійної дислокації, в переданій будівлі санаторного корпусу (літера А-7) було виявлено рухоме майно, яке не придатне для використання;

-так як Військова частина НОМЕР_1 є державною установою, тому не може вчиняти будь-які самовільні дії щодо виявленого рухомого майна та без правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим Військова частина НОМЕР_1 (Санаторій «Моршин-Прикордонник») звернулася за захистом своїх прав до Суду;

-Відповідач стверджує, що спір у цій справі був надуманим та таким, що мав протиправну мету, зокрема - порушення майнових прав та інтересів Відповідача, хоча не надано доказів того, що Позивачем було допущено зловживання своїми процесуальними правами;

-звернення до суду із позовом є суб`єктивним правом Позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, і є безумовним правом на доступ до правосуддя, а подання Військовою частиною НОМЕР_1 позову до суду та в подальшому - заяви про залишення цього позову без розгляду (на підставі норми пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України) не є свідченням необґрунтованості дій Позивача;

-обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, тому Відповідачу слід було довести, які саме необгрунтовані дії були здійснені Позивачем в ході розгляду справи та в чому вони полягали.

Представники Сторін надали пояснення.

У ході дослідження обставин, викладених у Клопотанні Відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, - Суд встановив:

Згідно з нормою ч.5 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок з відшкодування витрат Відповідача на професійну правничу допомогу (при залишенні позову без розгляду) виникає у Позивача лише у випадку, якщо такі витрати були зумовлені його необгрунтованими діями.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у Постанові від 02.02.2022 у справі №917/3/21, необгрунтованими діями Позивача, зокрема, можуть бути:

-недобросовісні дії Позивача;

-пред`явлення необгрунтованого позову;

-протидія Позивачем правильному та швидкому вирішенню спору;

-наявність у Позивача протиправної мети порушення прав та інтересів Відповідача.

У заявленому Клопотанні (про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) Відповідачем не обгрунтовано та не доведено, що усі ті дії Позивача, про які вказано (у Клопотанні) як про фактичні підстави для стягнення витрат, були «необгрунтованими», зокрема:

-не обгрунтовано та не доведено, що заявлення Позивачем Клопотань про залучення, у ході судового процесу, Третіх осіб були «необгрунтованими» діями, тобто, - були недобросовісними чи протидіяли правильному вирішенню спору;

-не обгрунтовано та не доведено, що Клопотання Позивача про відкладення судових засідань заявлялись без поважних причин;

-не обгрунтовано та не доведено, що дія Позивача з подання Заяви про зміну (уточнення) позовних вимог була «необгрунтованою»;

-не обгрунтовано та не доведено, що дія Позивача з заявлення відмови від вимог до Відповідача-2 була «необгрунтованою»;

-не обгрунтовано та не доведено, що зазначена Позивачем, у Заяві від 10.01.2023 (про залишення позову без розгляду), обставина стосовно наявності перешкод для продовження участі Військової частини у судовому процесі, зумовлених необхідністю «відсічі збройної агресії російської федерації проти Укрїни», не є поважною причиною для подання Заяви про залишення позову без розгляду.

Також Відповідачем не обгрунтовано та не доведено, що «несвоєчасне подання документів» стосовно відправлення іншим Учасникам справи копій позовної заяви чи відповіді на відзив зумовило понесення (Відповідачем) витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, Відповідачем не доведено:

-недобросовісності дій Позивача;

-факту пред`явлення необгрунтованого позову;

-наявності у Позивача протиправної мети порушення прав та інтересів Відповідача;

-наявності інших «необгрунтованих» дій Позивача.

Факт недоведеності Відповідачем ствердження (зазначеного у Клопотанні) про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі внаслідок «необгрунтованості» дій Позивача зумовлює відсутність правових підстав, передбачених нормою ч.5 ст.130 ГПК України, для покладення на Санаторій (Позивача) вказаних витрат.

Отже, наявні підстави для відмови у задоволенні Клопотання Відповідача.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 73, 130 (ч.5), 232 Господарського процесуального кодексу України, -

Суд ухвалив:

1. Відмовити у задоволені Клопотання Відповідача про стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена відповідно до норм статей 254-257 ГПК України (у 10-денний строк, - шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду).

Головуючий суддя: Стороженко О.Ф.

Судді: Матвіїв Р.І.

Фартушок Т.Б.