Ухвала

від 23.12.2022 по справі 932/7453/22

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/7453/22

Провадження № 2-з/932/122/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2022 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОТЕЛЬ»</a>, про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОТЕЛЬ»</a>, про стягнення заборгованості по заробітній платі.

20 грудня 2022 року до суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на фінансові рахунки підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРОТЕЛЬ»</a>.

При цьому ОСОБА_1 посилається на те, що у провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за його позовом до ТОВ «УКРОТЕЛЬ» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Предметом спору по даній справі є стягнення: заборгованість по заробітній платі станом на 05.11.2022 р. 74177,09 грн; компенсація за 36 календарних днів не використаної відпустки за період з 08.06.2021 по 07.06.2022 року та з 08.06.2022 по 07.06.2022 14753,45грн.; компенсацію за час затримки розрахунку станом на день звернення до суду.

На думку позивача, є підстави вважати, що відповідач має на своїй меті, у разі невжиття заходів забезпечення позову, утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Так відповідачем на сьогоднішній день підприємство діє, здійснює фінансові оборудки.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з пунктом 2 частини першої та частиною третьою статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи, у наданій позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути заборгованість по заробітній платі.

У заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на фінансові рахунки підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОТЕЛЬ»</a>.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням вказаного вище роз`яснення Пленуму Верховного суду України, суд вважає, що накладення арешту на фінансові рахунки підприємства ТОВ «УКРОТЕЛЬ» може зашкодити істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача, зокрема є неспівмірною позовним вимогам та не забезпечує збалансованості інтересів сторін, а тому є такою, що порушує інтереси та права відповідача у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

У зв`язку із вище викладеним, суд приходить до висновку, що заявнику слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову, роз`яснивши йому, що він не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь який час протягом розгляду справи в суді, у разі обґрунтування вимоги про забезпечення позову.

Враховуючи вище наведене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки вона є безпідставною та необґрунтованою.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОТЕЛЬ»</a>, про стягнення заборгованості по заробітній платі, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не був вручений в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому її копії.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ