Постанова

від 12.01.2023 по справі 396/27/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 січня 2023 року м. Кропивницький

справа № 396/27/22

провадження № 22-ц/4809/183/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорова С. М., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Гончар В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерновик»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Руденко Ганна Валентинівна, на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області (суддя Русіна А. А.) від 14 вересня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 пред`явив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновик» (далі - ТОВ «Зерновик») про розірвання договору оренди землі.

Вимогу позивача обґрунтовано тим, що згідно з державним актом серії ІІ-КР №026826 йому належить право власності на земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 3524010100:02:001:0893, площею 5,0352 га в межах території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

22 липня 2005 року між позивачем по праві та ТОВ «Зерновик» укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії «Центр ДЗК» 22 липня 2005 року за №2773, зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 19 березня 2012 року, яка зареєстрована 21 березня 2012 року Управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області за №35240000400831.

Строк дії договору оренди, з урахуванням умов додаткової угоди № 1, закінчується 25 жовтня 2037 року.

За умовами договору щорічний розмір орендної плати становить 2,5 % від нормативної грошової оцінки (далі - НГО) земельної ділянки, яка на час укладення договору становила 46431,00 грн.

Станом на 2013 рік нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становила 99561,00 грн.

У 2012 році позивач отримав від відповідача орендну плату наперед у сумі 20000,00 грн (нарахована сума, а фактично сплачена - 16814,00 грн), але з урахування індексації НГО у наступні періоди цих коштів вистачило, за розрахунком позивача, на покриття орендної плати до 2018 року. У 2018 році відповідач мав би здійснити, але не здійснив перерахунок орендної лати та не доплатив позивачу 2387,27 грн.

У 2019 році орендну плату за договором відповідач не виплатив взагалі. У 2020 році сплатив орендну плату у розмірі 4133,88 грн.

Позивач вважає, що через систематичну несплату відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою, укладений між ними договір оренди від 22 липня 2005 року, який зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії «Центр ДЗК» 22 липня 2005 року за №2773, зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 19 березня 2012 року, яка зареєстрована 21 березня 2012 року Управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області за № 35240000400831, підлягає розірванню. Тож, позивач просив задовольнити його позов.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Зерновик» про розірвання договору відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що в ході розгляду справи ним було встановлено, що відповідач (орендар за договором оренди землі) в повному обсязі виконав свої зобов`язання перед позивачем (орендодавцем за договором оренди землі) по орендній платі за 2012 - 2021 роки, тож стверджуванні позивачем порушення орендарем умов договору щодо повноти та своєчасності виплати орендної плати не знайшли свого підтвердження доказами. Крім того, суд вказав, що позивач безпідставно посилається на НГО земельної ділянки, яка визначена з урахуванням коефіцієнта рентного доходу у розмірі 1,756. Цей коефіцієнт застосовується до НГО лише земель державної та комунальної власності, а отже не застосовується відносно земельної ділянки, яка належить позивачу на праві приватної власності.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

У поданій до суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Руденко Ганна Валентинівна, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2022 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що, на думку позивача, суд порушив норми процесуального права, неправильно застосував норми матеріального права, а його висновки, викладені в мотивувальній частині рішення, не відповідають обставинам справи.

Апелянт стверджує, що суд дав неправильну оцінку умовам договору оренди про орендну плату, якими передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням НГО та індексу інфляції. Суд цього не врахував, неправильно визначив розмір орендної плати за спірний період часу, що обумовлено неправильним застосуванням НГО, та не врахував, що орендар зобов`язаний сплачувати оренду плату з урахуванням індексів інфляції. Тож, орендна плата сплачувалася відповідачем не у повному розмірі.

Крім того, суд невірно оцінив заяву позивача про отримання орендної плати та безпідставно вважав, що було сплачено 20000,00 грн, замість 16814,60 грн, вказаних в тексті заяви. Він наполягає на тому, що цієї суми вистачило лише на покриття платежів по орендній платі до 2018 року. Надалі відповідач неналежно виконував свої зобов`язання.

Позивач наполягає, що з 2018 року відповідач має прострочені платежі з орендної плати, яка передбачена договором.

Узагальнені доводи і заперечень інших учасників справи

До Кропивницького апеляційного суду від відповідача ТОВ «Зерновик» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2022 року залишити без змін.

У відзиві вказується про законність і обґрунтованість рішення суду, наводяться розрахунки орендної плати за 2012 - 2021 роки та доводиться наявність переплати, що спростовує твердження позивача про порушення зобов`язання орендарем.

Позиції сторін, висловлені у судовому засіданні

У судове засідання, яке призначене на 12 січня 2023 року о 10.00 в приміщенні Кропивницького апеляційного суду за адресою: вул. Верхня Пермська, буд. 2, м. Кропивницький, позивач (апелянт) викликався судовою повісткою, яка була надіслана йому за вказаною ним у позовній заяві та в апеляційній скарзі адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, судова повістка позивачу не була вручена і повернута оператором поштового зв`язку до суду з відміткою про те, що адресат за вказаною адресою відсутній, а будинок зруйнований.

Іншу адресу для листування позивач суду не вказав.

За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою позивачу 29 грудня 2022 року (згідно з датою поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата).

Представнику позивача адвокату Руденко Г. В. судова повістка вручена 27 грудня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2500800741351, але вона в призначений час до суду не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу позивача не визнала, надала усні пояснення, які повторюють зміст відзиву на апеляційну скаргу.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини справи:

ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,0352 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3524010100:02:001:0893.

22 липня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Зерновик» укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, який зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії «Центр ДЗК» 22 липня 2005 року за №2773 (а. с. 13).

Пунктом 1.2 цього договору передбачено, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 46431 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата нараховується у розмірі 2.5% відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1160 грн за один повний рік користування земельною ділянкою або натуральній формі.

Згідно п. 3.4. договору оренди землі від 22 липня 2005 року орендна плата за землю обчислюється з урахуванням індексів інфляції.

Додатковою угодою № 1 від 19 березня 2012 року, яка зареєстрована 21 березня 2012 року Управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області за №35240000400831, сторони внесли зміни до договору оренди земельної ділянки від 22 липня 2005 року, а саме розділи 2, 4, 7, 8 договору, які стосуються строку дії договору, умов повернення земельної ділянки, зміни умов договору і припинення його дії, відповідальності сторін, виклали в новій редакції.

Зміни або доповнення до договору в частині орендної плати, а саме до розділу 3 договору оренди, не вносились.

Договір є чинним, а з урахуванням умов додаткової угоди № 1, строк його дії закінчується 25 жовтня 2037 року (а. с. 14).

Право оренди землі зареєстровано за ТОВ «Зерновик» на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26870423 від 23 червня 2018 року (а. с. 11).

24 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Зерновик» із письмовою заявою про виплату йому орендної плати у грошовій формі за 2012 - 2021 роки (а. с. 39).

Згідно з нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 від 24 квітня 2012 року він отримав від ТОВ «Зерновик» орендну плату за належну йому земельну ділянку площею 5,04 га в сумі 16814,60 грн за період 2012 - 2021 роки та будь-яких претензій фінансового характеру до ТОВ «Зерновик» не матиме до 24 квітня 2022 року (а. с. 40).

Крім того, позивач отримав від відповідача орендну плату у 2020 році в розмірі 4101,06 грн та у 2021 році в розмірі 4101,06 грн (а. с. 43, 45, 44, 46).

Позиція апеляційного суду

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2022 року відповідає, тож вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

У цій справі спір виник між сторонами договору оренди землі щодо імовірного систематичного порушення орендарем (відповідачем по справі) зобов`язання з виплати орендної плати.

Правові норми та акти законодавства, які застосовуються до правовідносин сторін

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У контексті ч. 2 ст. 792 ЦК України норми, які регулюють відносини оренди землі, розміщені не лише у цьому Кодексі, а й в інших актах законодавства, зокрема, згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі», в Земельному кодексі України (ЗК України), Законі України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами у справі) інших нормативно-правовими актах, прийнятих відповідно до них, а також у конкретних договорах оренди землі.

Так, відповідно до ст. 1 Закону «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами 1 - 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положення ст. 24, ст. 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, зокрема: орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар, своєю чергою, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» передбачає, зокрема, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї зі сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).

Пункт «д» ст. 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата орендної плати.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, розірвання договору (п. 1 ч. 1 вказаної статті Кодексу).

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовими висновками, висловленими Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17, який підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 та Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 227/5452/18 до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовується, зокрема, положеннями ЦК України, а тому при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої п. «д» ст.. 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінка доводів апеляційної скарги

Апелянт, оскаржуючи рішення суду, вказав на те, що, на його думку, суд дав неправильну оцінку доказам у справі та дійшов помилкового висновку про недоведеність підстав позову, а саме про недоведеність систематичного невиконання обов`язку сплачувати орендну плату (недоплата у 2018 році, несплата у 2019 році, несплата у 2021 році).

З матеріалів справи вбачається, що на час укладення договору оренди земельної ділянки від 22 липня 2005 року ОСОБА_1 і ТОВ «Зерновик» досягли згоди, зокрема, про таке: орендна плата вноситься орендарем щорічно до 25 грудня в грошовій або натуральній формі і складає 2,5 % від грошової оцінки земельної ділянки та становить 1160 грн (п. 3.1. договору); обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 3.4. договору); податок з фізичних осіб утримується орендарем з суми підлягаючої до виплати орендної плати та перераховується до бюджету в порядку і в строки, встановлені законодавством України (п. 3.7. договору); розмір орендної плати переглядається один раз на три роки (п. 3.8. договору).

Як правильно встановив суд першої інстанції, 24 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Зерновик» із письмовою заявою про виплату йому орендної плати у грошовій формі за 2012 - 2021 роки (а. с. 39), а згідно з нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 від 24 квітня 2012 року він отримав від ТОВ «Зерновик» орендну плату за належну йому земельну ділянку площею 5,04 га в сумі 16814,60 грн за 2012 - 2021 роки та будь-яких претензій фінансового характеру до ТОВ «Зерновик» не матиме до 24 квітня 2022 року (а. с. 40).

Факт отримання позивачем у 2012 році від відповідача орендної прати за користування його земельною ділянкою наперед сторони по справі визнають.

Про безгрошовість своєї заяви від 24 квітня 2012 року позивач не заявляв.

Правильність визначення розміру орендної плати станом на 24 квітня 2012 року відповідно до умов договору оренди від 22 липня 2005 року сторони по справі не заперечують.

Проте позивач стверджує, що внаслідок індексації НГО земельної ділянки починаючи з 2013 року пропорційно збільшувався розмір орендної плати, а тому сплаченої орендарем суми грошових коштів вистачило лише на покриття орендної плати до 2017 року та частково орендної плати за 2018 рік. За таких умов відповідач мав провести перерахунок та доплату орендної плати за 2018 рік, а надалі продовжувати її виплату за умовами договору. Крім того, відповідач мав провести перерахунок орендної плати з урахуванням індексів інфляції, які на час виплати у 2012 році не були відомі сторонам на наступне десятиліття.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі доводи позивача неспроможними.

Щодо індексації НГО земельної ділянки. Суд нагадує, що відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на час укладення договору оренди та на час пред`явлення позову) розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, а обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 22 липня 2005 року його сторони обумовили, що щорічно розмір орендної плати визначається у процентному відношенні до грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ст. 5 Закон України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

При цьому, за Законом нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Натомість експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Зміст договору оренди не дає підстав для висновку, яку саме грошову оцінку землі (нормативну чи експертну) мали на увазі сторони, визначаючи формулу обрахунку річної орендної плати.

З огляду на визначену ст. 5 Закон України «Про оцінку земель» мету використання НГО земельної ділянки та форму власності (приватна) орендованої відповідачем земельної ділянки, застосування саме НГО для визначення орендної плати за укладеним договором, про що стверджує позивач, видається необґрунтованим.

Крім того, за своєю природою орендна плата являється ціною, яку орендар сплачує орендодавцю за право користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Укладений між сторонами по справі договір оренди земельної ділянки від 22 липня 2005 року зі змінами не містить умов про щорічну індексацію грошової оцінки земельної ділянки, тим паче НГО.

Водночас з урахуванням положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та принципу свободи договору сторони договору оренди земельної ділянки могли передбачити визначення орендної плати на базі саме НГО земельної ділянки та її автоматичну щорічну індексацію, проте такі умови в договорі відсутні.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 24 квітня 2012 року позивач за своєю ініціативою отримав від відповідача орендну плату за земельну ділянку авансом за 10 років, тобто за 2012 - 2021 роки, в сумі 16814,60 грн. Відповідно до п. 3.7. договору орендар до виплати орендної плати мав утримати та перерахувати до відповідного бюджету податок з доходу фізичних осіб за орендодавця. Докази того, що відповідач не виконав це зобов`язання у справі відсутні.

На час сплати орендної плати (на 24 квітня 2012 року) сторони погоджувалися, що вона сплачена у розмірі, який передбачений договором у повному обсязі.

Тобто, орендар сплатив орендодавцю повну ціну за право користування його земельною ділянкою впродовж наступних десяти років.

У нотаріально посвідченій заяві від 24 квітня 2012 року позивач вказав, що він не матиме ніяких матеріальних (фінансових) претензій до відповідача впродовж цього періоду саме у зв`язку з отриманням повної ціни за договором за вказаний період.

При здійсненні цього розрахунку сторони не обумовили можливість наступної зміни ціни, після її сплати, у зв`язку зі зміною грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, вимога позивача про зміну ціни за оренду земельної ділянки впродовж 2012 - 2021 років після її сплати орендарем не ґрунтується на умовах договору, суперечить нормам ст. 632 ЦК України, та попередній заяві самого позивача від 24 квітня 2012 року.

Щодо сплати орендної плати урахуванням індексу інфляції. Верховний Суд у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 922/1658/19 дійшов висновку, що індексація нормативної грошової оцінки землі не є ідентичною індексації орендної плати.

Відповідно до п. 3.4. договору оренди земельної ділянки від 22 липня 2005 року обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Індекс інфляції або ж індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання (ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

За змістом закону нарахування індексу інфляції на суму боргу по орендній платі входять до складу грошового зобов`язання орендаря та виступає способом захисту майнового права та інтересу орендодавця, який полягає у відшкодуванні його матеріальних втрат від знецінення орендної плати у грошовій формі, встановленої на час укладення договору, унаслідок інфляційних процесів та тривалості орендних відносин.

Оскільки позивач отримав орендну плату за 2012 - 2021 роки дочасно (авансом), то його твердження про обов`язок орендаря здійснити нарахування та виплату індексу інфляції за ці роки є безпідставним, бо ризики знецінення отриманих орендарем грошових коштів покладаються на нього.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції дотримався загальних вимог цивільного процесуального права, перевірив доводи сторін, дослідив всі наявні у справі докази та надав їм оцінку, повно та правильно встановив обставини справи, вірно визначив відповідні до них правовідносини та закон, який їх регулює, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем фактів систематичного невнесення відповідачем орендної плати, як визначеної ним підстави для розірвання договору, а тому суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Про судові витрати

Підстави для перерозподілу судових витрат, а також присудження позивачу компенсацій судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Руденко Ганна Валентинівна, без задоволення, а рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2022 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 23 січня 2023 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. М. Єгорова

О. І. Чельник