Постанова

від 25.01.2023 по справі 317/3131/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 25.01.2023 Справа № 317/3131/21

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 317/3131/21 Пр. № 22-ц/807/383/23 Головуючий у 1-й інстанції Громова І.Б. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.

за участі секретаря Камалової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 29 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-5), в якому просила:

- зобов`язати відповідача усунути перешкоди позивачу в користуванні присадибною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , шляхом ліквідації наслідків утримання тварин в антисанітарному стані та перенесення загону для їх утримання на відстань не менше, ніж п`ятнадцять метрів від житлового будинку та літньої кухні, які знаходяться на суміжних земельних ділянках;

- зобов`язати відповідача звільнити самовільно зайняті частини земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом перенесення паркану та встановлення його відповідно до лінії умовного позначення меж земельної ділянки за власний рахунок;

- призначити судову експертизу з питань землеустрою, на вирішення якої поставити питання: «Чи відповідає фактичне землекористування право встановлювальним документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам?», проведення експертизи доручити Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 13).

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Сакояна Д.І. (а.с. 21).

Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 24-25) провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 75-76) залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Степненську сільську раду Запорізького району Запорізької області.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 19 липня 2022 року (а.с. 152-154) прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні присадибною земельною ділянкою шляхом ліквідації наслідків утримання тварин в антисанітарному стані та перенесення загону для їх утримання на відстань не менше ніж п`ятнадцять метрів від житлового будинку та літньої кухні, які знаходяться на суміжних земельних ділянках.

Закрито провадження у цій справі в частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні присадибною земельною ділянкою шляхом ліквідації наслідків утримання тварин в антисанітарному стані та перенесення загону для їх утримання на відстань не менше ніж п`ятнадцять метрів від житлового будинку та літньої кухні, які знаходяться на суміжних земельних ділянках.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняті частини земельної ділянки шляхом перенесення паркану та встановлення його відповідно до лінії умовного позначення меж земельної ділянки за власний рахунок залишено без розгляду.

Зобов`язано ГУ ДКСУ у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 частину сплаченого нею судового збору у розмірі 454,00 грн.

У липні 2022 року від відповідача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 надійшла заява про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 165-167), в якій останній просив включити до складу судових витрат понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката Гайдука С.П. в сумі 24000,00 грн. та компенсувати ці витрати за рахунок позивача; стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 24000,00 грн.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду визначено суддю суду першої інстанції Сакояна Д.І. (а.с. 173). Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею Громовою І.Б. замінено суддю Сакояна Д.І. у цій справі і зв`язку із перебуванням у відпустці останнього (а.с. 174-175).

Додатковим рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 29 серпня 2022 року (а.с. 197-198), з урахуванням ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2022 року про виправлення описки у вказаному додатковому рішенні у цій справі (а.с. 204), заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гайдука С.П. про компенсацію витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задоволено, ухвалено додаткове рішення у цій справі.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 24000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 206-208) просила додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати, у задоволенні заяви відмовити.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 215).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 25 листопада 2022 року (а.с.216), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с. 217) з урахуванням навантаження судді-доповідача та колегії суддів апеляційного суду (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 15 суддів, з яких 11 суддів складають судді судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень).

Ухвалою апеляційного суду (а.с. 229) розгляд цієї справи призначено в режимі відеоконференції в порядку задоволення клопотання представника позивача (а.с. 225-226).

Відповідач ОСОБА_2 в особі представника - адвокат Гайдук С.П. подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (а.с. 231-238).

Інший відповідач - Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Відповідач ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Гайдук С.П. подав апеляційному суду клопотання про залучення доказів (а.с. 239-246).

У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом (а.с. 222-223) відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Відповідач Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області подала апеляційному суду заяву (а.с. 227-228), в якій просила розглядати дану справу за відсутністю її представника.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяву відповідача Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області за присутністю позивача ОСОБА_1 представника останньої адвоката - Рибалко О.Р. в режимі відеоконференції (доручення від 10.06.2022 року Центру безоплатної вторинної правової допомоги, копія а.с. 129, довіреність ОСОБА_1 від 13.07.2022 року, копія а.с. 146) та представника відповідача ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Гайдук С.П. (а.с. 237).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

У даному судовому засіданні за клопотанням сторони позивача у цій справі було долучено до матеріалів цієї справи довідки виконкому сільської ради за місцем реєстрації позивача про відсутність у неї земельного паю на території цієї громади (а.с.247-248).

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення всіх учасників цієї справи, що з`явились, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: …змінити рішення (п.2).

В силу вимог ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови…

За змістом ст. 376 ЦПК України підставами для …зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ст. 376 ч. 4 ЦПК України).

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд, першої інстанції, правильно стягуючи з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у цій справі, разом із тим помилився із розміром останніх.

Так, хоча суд першої інстанції правильно зазначав, що:

- він в силу вимог ЦПК України суд за вищезазначеною заявою відповідача ОСОБА_2 в особі його представника - адвоката Гайдук С.П. (а.с. 165-172) мав право додатково вирішити у цій справі питання про понесені цим відповідачем судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом цієї справи судом першої інстанції (ст. 133 ч. ч. 1, 3 п. 1 ЦПК України),

- оскільки ця заява сторони відповідача та докази до неї була подані останньою у цій справі з додержанням строку, передбаченого ст. 141 ч. 8 ЦПК України, тобто протягом 5 (п`яти) днів після ухвалення судом першої інстанції останнього судового рішення у вигляді ухвали у цій справі 19.07.2022 року (а.с. 152) - поштою 23.07.2022 року (хоча вх. номер на заяві від 26.07.2022 року а.с. 165, проте, конверт з відміткою поштового відділення від 23.07.2022 року а.с. 164, а в силу вимог ст. 124 ч. 6 ЦПК України - строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява …здані на пошту…),

- і до закінчення судових дебатів представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Гайдук С.П. у судовому засіданні 19.07.2022 року зробив про це відповідну заяву, що підтверджується протоколом судового засідання від 19.07.2022 року (суддя Сакоян Д.І. а.с. 149-151) та звукозаписом судового засідання, наявним у матеріалах цієї справи.

Проте, помилковим у даному випадку є назва самого процесуального документу суду першої інстанції: «додаткове рішення» та посилання останнього саме на ст. 270 ЦПК України (Додаткове рішення суду), оскільки апеляційним судом встановлено, що саме рішення за результатами розгляду цієї справи по суті судом першої інстанції у цій справі не ухвалювалось.

А судом першої інстанції у цій справі було постановлено виключно ухвалу від 19 липня 2022 року (а.с. 152-154), яка в свою чергу в силу вимог ст. 258 ч.1 ЦПК України не є «рішенням», а є «судовим рішенням», а саме:

1)про закриття провадження у зв`язку із відмовою позивача від позову на підставі ст. 255 ч. 1 п. 4 ЦПК України у цій справі в частині позовних вимог позивача про зобов`язання ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні присадибною земельною ділянкою шляхом ліквідації наслідків утримання тварин в антисанітарному стані та перенесення загону для їх утримання на відстань не менше ніж п`ятнадцять метрів від житлового будинку та літньої кухні, які знаходяться на суміжних земельних ділянках,

2)про залишення без розгляду у зв`язку із заявою позивача на підставі ст. 257 ч. 1 п. 5 ЦПК України у цій справі у частині позовних вимог позивача про зобов`язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняті частини земельної ділянки шляхом перенесення паркану та встановлення його відповідно до лінії умовного позначення меж земельної ділянки за власний рахунок.

Тому, суд першої інстанції у цій ухвалі від 19 липня 2022 року чи іншим судовим рішенням у вигляді ухвали у подальшому мав на виконання вимог ст. ст. 141, 142 ч. 3, 255, 257 ч. 3 ЦПК України вирішувати питання про всі понесені сторонами судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, як він це правильно зробив відносно витрат позивача за клопотанням останньої (а.с. 147-148) у вигляді судового збору, а саме: повернув із бюджету позивачеві ОСОБА_1 50% сплаченого нею судового збору у розмірі 454,00 грн. за позовну вимогу, від якої вона у цій справі відмовилась до початку розгляду справи по суті.

Якщо б суд першої інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_2 в будь-якій частині задовольнив позовні вимоги позивача у добровільному порядку у цій справі після подачі нею позовом, то він вищезазначеною ухвалою від 19 липня 2022 року не повертав би вказаний розмір судового збору із бюджету позивачеві, а стягнув би його саме з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

Вказана ухвала Запорізького районного суду Запорізької області від 19 липня 2022 року (суддя Сакоян Д.І., а.с. 152-154) набрала законної сили, учасниками цієї справи, у тому числі стороною позивача не оскаржувалась, останні із нею погодились.

Тому, суд у цій справі правильно виходив із обов`язковості цієї ухвали (ст. 18 ЦПК України - обов`язковість судових рішень).

Проте, суд першої інстанції помилково назвав у цій справі свій оскаржуваний процесуальний документ не ухвалою, а додатковим рішенням.

Однак, помилкова назва правильного по суті оскаржуваного «судового рішення» суду першої інстанції у цій справі не може бути підставою для скасування апеляційним судом останнього за результатами розгляду вищезазначеної апеляційної скарги позивача у цій справі.

Оскільки, скасування судового рішення з «формальних» підстав не допускається, що узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, яка є обов`язковою для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.

Також, судом першої інстанції у цій справі було правильно встановлено, що понесені відповідачем ОСОБА_2 у суді першої інстанції при розгляді цієї справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката Гайдук С.П., який в силу вимог закону мав право бути представником останнього у цій справі (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні), на загальну суму 24000,00 грн.

- знайшли своє документальне підтвердження у повному обсязі (ордер адвоката Гайдук Г.В. на представництво інтересів відповідача ОСОБА_2 у цій справі, та зокрема у суді першої інстанції - а.с. 168, свідоцтво адвоката Гайдук С.П. на право на зайняття адвокатською діяльністю - копія а.с. 169, договір (угода) від 18.11.2021 року про участь адвоката у цій справі між адвокатом Гайдук С.П. та відповідачем ОСОБА_2 - копія а.с. 170, акт приймання - здавання наданих послуг від 17.07.2022 року за цим договором між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 , підписаний без зауважень на загальну суму 24000,00 грн. (ознайомлення з позовною заявою, підготовка відзиву на позов - 3000,00 грн., підготовка заперечень на відповідь на відзив - 3000,00 грн., участь у судових засіданнях - 18000,00 грн. (3000,00 за одне судове засідання) - копія а.с. 171, квитанція адвоката Гайдук С.П. до прибуткового касового ордера № 1 від 20.07.2022 року про прийняття від ОСОБА_2 24000,00 грн. оплати за вищезазначеним договором - копія а.с. 171),

- у матеріалах цієї справи наданий стороною відповідача ОСОБА_2 детальний опис виконаних адвокатом Гайдук С.П. робіт у цій справі, що відповідає вимогам ст. 137 ч. 3 ЦПК України, а саме: ознайомлення з позовною заявою, підготовка відзиву на позов - 3000,00 грн., підготовка заперечень на відповідь на відзив - 3000,00 грн., участь у судових засіданнях - 18000,00 грн. (3000,00 за одне судове засідання) (підписаний без зауважень акт приймання - здавання наданих послуг від 17.07.2022 року за цим договором між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 на загальну суму 24000,00 грн. - копія а.с. 171),

- факт виконання зазначених у вищезазначеному описі вказаних робіт адвокатом Гайдук С.П. в інтересах відповідача ОСОБА_2 підтверджується матеріалами цієї справи, а саме: - відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на 3-х аркушах із додатками (а.с. 32-43), - участь адвоката Гайдук С.П. у судовому засіданні 24.11.2021 року з 10.06 до 10.16 (протокол с/з а.с. 45-45а), - клопотання відповідача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 про залучення 3 особи (а.с. 67), - заперечення відповідача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на відповідь на відзив позивача на 3- арк. із додатками (а.с. 68-72), - участь адвоката Гайдук С.П. у судовому засіданні 20.12.2021 року з 15.09 до 16.06 (протокол с/з а.с. 73-74),- участь адвоката Гайдук С.П. у судовому засіданні 10.01.2022 року з 08.16 до 09.16 (протокол с/з а.с. 87-89), - участь адвоката Гайдук С.П. у судовому засіданні 09.02.2022 року з 09.40 до 10.05 (протокол с/з а.с. 108-110), - участь адвоката Гайдук С.П. у судовому засіданні 29.06.2022 року з 10.03 до 10.21(протокол с/з а.с. 130-131), - участь адвоката Гайдук С.П. у судовому засіданні 12.07.2022 року з 15.15. до 15.23 (протокол с/з а.с. 140), - участь адвоката Гайдук С.П. у судовому засіданні 19.07.2022 року з 13.08 по 14.55 (протокол с/з а.с. 149-151), заява про компенсацію витрат відповідача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на 3 арк. із додатками (а.с. 165-167),

- тому розмір витрат відповідача ОСОБА_2 на оплату послуг адвоката Гайдук С.П. на загальну суму 24000,00 грн. при вищевикладених правильно встановлених судом першої інстанції обставинах є співмірним із складністю цієї справи, часом, витраченим адвокатом на цю справу, обсягом наданих адвокатом відповідачу ОСОБА_2 послуг та ціною позову (ст. 137 ч. 4 ЦПК України).

Проте, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що у цій справі позивачем було заявлено 2 (дві) позовні вимоги, і лише за однією із цих них позивач відмовилась на підставі ст. 255 ч. 1 п. 4 ЦПК України (подала відповідне клопотання а.с. 147) і тому лише за цією однією вимогою в силу вимог ст. 142 ч. 3 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 має право на відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом цієї справи судом першої інстанції, на загальну суму 12000,00 грн. (розрахунок: 24000,00 грн. обґрунтованих витрат відповідача /2 вимоги позивача).

Оскільки, факт відмови позивачем ОСОБА_1 від її позовних вимог у цій частині (про зобов`язання ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні присадибною земельною ділянкою шляхом ліквідації наслідків утримання тварин в антисанітарному стані та перенесення загону для їх утримання на відстань не менше ніж п`ятнадцять метрів від житлового будинку та літньої кухні, які знаходяться на суміжних земельних ділянках) саме з підстав їх задоволенні відповідачем ОСОБА_2 після пред`явлення вищезазначеного позову позивачем ОСОБА_1 у цій справі стороною відповідача у цій справі не визнаний(відзив на позовну заяву а.с. 32-35) та стороною позивача належними допустимими (письмовими) доказами (відповідний акт відповідної комісії) не підтверджений.

Тому, підстави для застосування судом першої інстанції у цій справі ст. 142 ч. 3 другого речення (Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача) відсутні.

Разом із тим, помилковим є висновок суду першої інстанції у цій справі про те, що з позивача на користь відповідача також слід стягнути понесені документально підтверджені судові витрати відповідача ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу адвоката Гайдук С.П. у суді першої інстанції у розмірі 12000,00 грн. (розрахунок: 24000,00 грн. обґрунтованих витрат/ 2 (дві) позовні вимоги позивача), за іншу позовну вимогу позивача (про зобов`язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняті частини земельної ділянки шляхом перенесення паркану та встановлення його відповідно до лінії умовного позначення меж земельної ділянки за власний рахунок), яка була залишена без розгляду судом першої інстанції у цій справі на підставі заяви позивача.

Оскільки, відповідно до ст. 142 ч. 5 ЦПК України у разі … залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише виключно внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України лише у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Також, суд першої інстанції (суддя Громова І.Б., як головуючий суддя, визначений в автоматизованому порядку лише з 27.07.2022 року у цій справі - а.с. 173-175) не просто був наділений повноваженнями щодо оцінки дій позивача на предмет їх обґрунтованості, неправильності чи зловживання процесуальними правами позивачем чи її представником під час розгляду цієї справи (головуючим суддею Сакоян Д.І.), а зобов`язаний був це перевірити, оцінити у цій справі та враховувати при вирішенні питання про компенсацію судових витрат відповідача ОСОБА_2 за рахунок позивача ОСОБА_1 саме в частині її позовних вимог, які були залишені без розгляду судом першої інстанції у цій справі за заявою позивача.

При цьому, апеляційним судом не встановлено у цій справі необґрунтованості чи неправильності дій позивача чи зловживання процесуальними правами позивачем чи її представником під час розгляду цієї справи.

Сама по собі подача позивачем вищезазначеного позову у цій справі в частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняті частини земельної ділянки шляхом перенесення паркану та встановлення його відповідно до лінії умовного позначення меж земельної ділянки за власний рахунок та залишення останнього без розгляду у подальшому у підготовчому судовому засіданні до початку розгляду цієї справи по суті у цій справі на підставі заяви позивача не свідчить про необґрунтованість чи неправильність дій позивача або зловживання процесуальними правами позивачем чи її представником під час розгляду цієї справи.

Слід зазначити, залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України, при цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, так як це його право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Так, ЦПК України визначено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а положеннями ст. 257 ЦПК України визначено право позивача на подачу заяви про залишення позову без розгляду.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід зазначити, у поданій представником відповідача у вищезазначеній заяві про стягнення судових витрат не наведено належних обґрунтувань щодо зловживання позивачем процесуальними правими, а саме по собі пред`явлення позову ОСОБА_1 у вищезазначеній частині позовних вимог, що були залишені без розгляду, не може свідчити про необґрунтованість її дій.

Останнє узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 вересня 2018 року у справі №148/312/16-ц, який є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.

А тому, суд першої інстанції мав визначити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 лише у розмірі 12000,00 грн. (розрахунок: витрати 24000,00 грн. за 2 (дві) позовні вимоги позивача - 12000,00 грн. витрат за 1 (одну) позовну вимогу, яка була залишена без розгляду).

Оскільки, суд першої інстанції правильно встановив, що підстави для звільнення в силу вимог закону ОСОБА_1 , 1956 р.н., яка є особою похилого віку, отримує пенсію (а.с. 148), отримувала у цій справі безоплатну правову допомогу від Центру (адвокат Сенько С.М. - доручення Центру а.с. 44, довіреність а.с.66, довідка а.а. 119, потім адвокат Рибалко О.Р. - доручення Центру а.с. 129, довіреність а.с. 146, довідка Центру про отримання винагороди адвокатами, надана апеляційному суду стороною відповідача - а.с. 244, яка може бути прийнята апеляційним судом до уваги у цій справі, як доказ, передбачений ст. 367 ч. 2 ЦПК України, на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України), але яка не є особою з інвалідністю 1 чи 2 групи тощо (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні), від сплати останніх у цій справі відсутні.

Також не було у суду першої інстанції підстав для зменшення судом витрат у сумі 24000,00 грн. у цій справі з підстав того, що позивач ОСОБА_1 є малозабезпеченою особою (довідка про пенсію а.с. 148 надана була суду першої інстанції виключно для вирішення питання про повернення 50% судового збору за подачу позову із державного бюджету).

Так як, позивач ОСОБА_1 чи її представник - адвокат Рибалко О.Р. (довіреність ОСОБА_1 від 13.07.2022 року, копія а.с. 146), яка є фахівцем у галузі права, у суді першої інстанції при вирішенні питання про компенсацію з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24000,00 грн. не були присутні у судових засіданнях 03.08.2022 року (протокол а.с. 184) та 29.08.2022 року (протокол а.с. 195-196) взагалі, заяв про зменшення розміру цих витрат з будь-яких підстав, у тому числі через майновий стан позивача, в усній чи письмовій формі суду першої інстанції у цій справі не подавали.

Хоча, позивач ОСОБА_1 та, відповідно, і представник останньої в порядку ст. 130 ч. 5 ЦПК України - адвокат Рибалко О.Р., були належним чином завчасно повідомлені судом першої інстанції про дату, час і місце розгляду вищезазначеної заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гайдука С.П. про компенсацію витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката на вищезазначені дати - 03.08.2022 року (довідка про доставку SMS позивачу ОСОБА_1 29.07.2022 року - а.с. 178) та 29.08.2022 року (довідка про доставку SMS позивачу ОСОБА_1 18.08.2022 року - а.с. 193), оскільки позивач ОСОБА_1 надала суду першої інстанції у цій справі згоду про це (заява ОСОБА_1 про отримання нею судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення у цій справі ще від 24.11.2021 року - а.с. 50).

Судове засідання 15.08.2022 року не відбулось у зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні (довідка а.с. 192).

В силу вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України апеляційний суд сприяв повній та всебічній перевірці законності та обґрунтованості додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача.

Проте, в силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України апеляційний суд не вправі переглядати те (клопотання/заяву позивача про зменшення розміру судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, заявлене вперше у цій справі лише як довід апеляційної скарги (а.с.207) з будь-яких підстав, у тому числі через майновий стан позивача - пенсіонер, сума пенсії 2300,00 грн. довідка від 17.11.2022 року - а.с. 213), що суд першої інстанції не розглядав у цій справі.

Оскільки, за змістом ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При вищевикладених обставинах, у матеріалах цієї справи відсутні та стороною позивача ОСОБА_1 апеляційному суду не надані докази того, що позивач ОСОБА_1 чи її представник - адвокат Рибалко О.Р., яка є особою, обізнаною у галузі права, не мали можливості заявити таке клопотання (заяву) про зменшення розміру судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу з будь-яких підстав, у тому числі через майновий стан позивача, у суді першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від них (тобто поважних причин).

Суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони, що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 лютого 2020 року Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, який є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначала, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Не можна застосовувати аналогічні висновки Верховного Суду України, викладені в його рішеннях, ухвалених за результатами розгляду інших судових справ, незалежно від того, чи перераховані у відповідній постанові Великої Палати всі рішення ВСУ, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата.

Довідки позивача, надані вперше лише апеляційному суду у цій справі: - про доходи позивача - а.с. 213 та - про відсутність у позивача земельного на території громади за місцем реєстрації (а.с. 247-248), апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України може прийняти у цій справі як докази, передбачені ст. 367 ч. 2 ЦПК України, проте самі по собі вони без відповідного клопотання у суді першої інстанції у цій справі не підтверджують і не спростовують.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, додаткове рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 29 серпня 2022 року у цій справі слід змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу з «24000,00 грн.» до «12000,00 грн.».

Керуючись ст.ст. 12, 81-82, 89, 367-368, 371 - 372, 374 - 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 29 серпня 2022 року у цій справі змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрат на професійну правничу допомогу з «24000,00 грн.» до «12000,00 грн.».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 30.01.2023 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.