Рішення

від 27.01.2023 по справі 240/30266/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року м. Житомир справа № 240/30266/22

категорія 108080100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СП САН" із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Житомирській області від 28.06.2022:

- № 0030480706 про стягнення штрафу у розмірі 286 734,32 грн;

- №0030490706 про стягнення штрафу у розмірі 100 000,00 грн;

- №0030500706 про стягнення штрафу у розмірі 1020,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перевірка була проведена на підставі наказу, який не відповідає встановленим вимогам, зокрема не містить підставу для проведення фактичної перевірки (не конкретизовано на підставі якої отриманої інформації її було призначено), не вказано період діяльності, який буде перевірятись. Також зазначає, що перевірку проведено лише однією особою контролюючого органу. При цьому вказує, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Звертає увагу, що контролюючий орган під час перевірки у зв`язку із відсутністю доступу до баз даних не зміг перевірити, що встановлені у товариства рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники є належним чином зареєстровані, а тому безпідставно прийшов до висновку про наявність порушення п.230.1.2 ст. 230 ПК України. Також перевіряючі відмовились від отримання документів на повірку даних лічильників, а тому вказані документи були надіслані поштою на адресу контролюючого органу, проте при прийнятті рішення не були враховані.

Щодо порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зазначає, що копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які підтверджують залишки пального на почаюк здійснення перевірки були в наявності, проте з незрозумілих причин не були оглянуті представниками контролюючого органу, а тому їх було надіслано на адресу контролюючого органу поштою.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Головне управління ДПС України в Житомирській області подало відзив на адміністративний позов, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що наказ на проведення перевірки містить усі обов`язкові реквізити. Також зазначає, що перевірка проведена на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що є достатньою та самостійною підставою для її проведення.

Вказує, що під час перевірки товариство не надало документів, які б підтвердили позитивний результат повірки або оцінки відповідності витратомірів-лічильників, а тому вважається, що акцизні склади, на яких вони розташовані, необладнані рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками, що є порушенням п.230.1.2 ст. 230 ПК України.

Також зазначає, що в порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" товариство фактично не проводило облік пального, оскільки в ході перевірки не були надані витребувані перевіряючими документи щодо ведення такого обліку.

12.01.2023 позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що підстави позову не спростовано відповідачем.

Ухвалою суду від 05.01.2023 від ГУ ДПС у Житомирській області витребувано докази у справі.

Відповідачем 10.01.2023 на виконання ухвали надано витребувані докази та пояснення.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ГУ ДПС у Житомирській області на підставі наказу №253-п від 24.05.2022, керуючись ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80, п.80.8 ст.80 ПК України проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН" за фактичною адресою: м.Житомир, вул.Жуйка,43 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт від 03.06.2022.

Проведеною перевіркою, зокрема, встановлено порушення:

- пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України - відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників у резервуарах, розташованих на акцизному складі на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого за адресою: м.Житомир, вул.Жуйка,43;

- п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - порушення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації;

- пп.44.1, 44.3 ст.44 та п.85.2 ст.85 ПК України - ненадання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підставі акту перевірки відповідачем 28.06.2022 було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0030490706, яким до позивача на підставі пп.54.3.3. п.54.3 ст.54, п.128-1.3 ст.128-1 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 100 000,00 грн;

- №0030480706, яким до позивача на підставі пп.54.3.3. п.54.3 ст.54, ПК України та ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 286 734,32 грн;

- №0030500706, яким до позивача на підставі пп.54.3.3. п.54.3 ст.54, п.121.1 ст. 121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1020,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України регламентовано порядок проведення фактичної перевірки, пункт 80.1 якої визначає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За змістом підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, виходячи з викладеного, отримання в установленому законодавством порядку інформації від державного органу, яка свідчить про можливі (імовірні) порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, має наслідком ініціювання цим органом фактичної перевірки.

Крім того, з аналізу вказаної норми випливає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією, наведеною в постановах Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, від 5 листопада 2018 року у справі №803/988/17, від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20.

Як зазначено, в наказі про проведення фактичної перевірки №253-п від 24.05.2022, дану перевірку призначено з двох підстав, передбачених пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

При цьому, за клопотанням позивача, судом витребувано інформацію, яка свідчила про можливі порушення платником податків, яку було отримано від ДПС України.

Зокрема, підставою для призначення фактичної перевірки позивача слугував лист ДПС України від 29.04.2022 року №3716/7/99-00-07-05-02-07, в якому вказано перелік суб`єктів господарювання, які проводять розрахункові операції та імовірно відмовляють у розрахунках споживачам за товари Рos-терміналом (електронними платіжними засобами), серед яких вказано й Товариство з обмеженою відповідальністю "СП САН".

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що видаючи наказ про проведення фактичної перевірки контролюючий орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Відповідач не заперечує, що при оформленні наказу про проведення фактичної перевірки не було вказано період діяльності, який буде перевірятись, водночас даний недолік за наявності усіх інших обов`язкових реквізитів наказу не призводить до його протиправності.

Щодо застосування до спірних правовідносин правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №826/14478/17, суд зазначає, що обставини даної справи у їх сукупності є відмінними від обставин справи №826/14478/17.

Згідно із п.80.7ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Як видно із акту перевірки від 03.06.2022 фактичну перевірку проведено двома посадовими особами контролюючого органу, які й підписали даний акт, доказів зворотнього судом не встановлено, а тому заперечення позивача в цій частині відхиляються судом.

Згідно з правовою позицією, що висловлена колегією суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 (справа №826/17123/18, адміністративне провадження №К/9901/25669/19), оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки (наказу), яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

З огляду на викладене, суд не вбачає в діях контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки підстав для визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Щодо ненадання позивачем первинних документів під час перевірки суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, в ході проведення перевірки, 25.05.2022 посадовими особами контролюючого органу зроблено запит до ТОВ "СП САН" про надання документів у термін до 27.05.2022. Даний запит отримано представником позивача Стеценко Д.О. 25.05.2022.

Враховуючи, що станом на 01.06.2022 товариством не надано жодних документів, що належать до предмету перевірки окрім х-звітів, накладних на пальне, яке зливалось в резервуари на АГЗП за період з 25.05.2022 по 01.06.2022 та зняття фактичних залишків запасів (тмц) станом на 30.05.2022 14 год.48 хв., перевіряючими складено акт від 02.06.2022 про ненадання документів та вказано, що товариством порушено пп.44.1, 44.3 ст.44 та п.85.2 ст.85 ПК України.

Так, пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Пункт 85.2 ст.85 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно із п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

При цьому, відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Враховуючи, що товариством не було надано у встановлені строки на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки (здійсненні ним податкового контролю) оригіналів документів чи їх копій контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.06.2022 №0030500706, яким до позивача на підставі пп.54.3.3. п.54.3 ст.54, п.121.1 ст. 121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1020,00 грн.

Згідно із п.44.6. ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Водночас, контролюючим органом не враховано, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків (п.44.7 ст.44 ПК України).

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:

встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;

досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.

Проаналізувавши наведені норми, суд зазначає, що платник податків наділений правом після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надати в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки. При цьому, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що позивачем 03.06.2022 надіслано на адресу контролюючого органу витребувані в ході перевірки документи.

Враховуючи, що документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган мав право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків (п.44.7 ст.44 ПК України).

Водночас, такої перевірки не було призначено й при розгляді поданих товариством заперечень на акт перевірки та прийняття оспорюваних рішень дані документи не були враховані контролюючим органом, що підтверджено відповідачем у додаткових поясненнях від 10.01.2023.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваних рішень контролюючим органом не дотримано порядку розгляду матеріалів перевірки, встановленого п.86.7 ст.86 ПК України та не враховано права платника податків, встановленого п.44.6. ст.44 ПК України подати документи після закінчення перевірки.

Щодо встановлених порушень суд зазначає наступне.

Як зазначено у акті перевірки, ТОВ "СП САН" порушено пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, зокрема відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників у резервуарах, розташованих на акцизному складі на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого за адресою: м.Житомир, вул.Жуйка,43.

Згідно з пунктом 230.1 статті 230 ПК України, з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку, утворюються акцизні склади та акцизні склади пересувні.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Пунктом 128-1.1 ст. 128-1 ПК України встановлено, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Отже з наведених норм слідує, що складом порушення, за яке передбачена фінансова санкція, є необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі.

Визначаючись з наявністю складових елементів цього правопорушення, судом враховується, що процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891(далі Порядок №891).

Вказаним порядком визначено, що витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах.

Реєстр - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри та рівнеміри, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів

Відповідно до підпунктів 3,4 пункту 5 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять:

- інформацію про акцизний склад з уніфікованим номером в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, розташовані на такому акцизному складі резервуари з уніфікованою нумерацією, про назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу, та назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери рівнемірів, установлених на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на такому акцизному складі;

- дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи.

Згідно із п.6 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у підпунктах 1-4 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів одноразово до початку введення в дію Реєстру та в разі зміни такої інформації. Інформація про витратоміри та рівнеміри вноситься до Реєстру після настання строків їх встановлення, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 13 Порядку №891 передбачено, що інформація, яка міститься в електронних документах для наповнення Реєстру та в Реєстрі, використовується посадовими особами контролюючих органів під час виконання ними функцій, передбачених підпунктом 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 та абзацом першим пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Як зазначено в акті перевірки посадові особи не змогли самостійно встановити чи зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у резервуарах, розташованих на акцизному складі на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого за адресою: м.Житомир, вул.Жуйка,43, оскільки на момент перевірки був відсутній доступ до цього реєстру.

Форми довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри та довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, затверджені наказом Міністерства фінансів України 27 листопада 2018 року № 944.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем під час перевірки надавались подобові довідки, де вказано уніфікований номер акцизного складу 4005512, тобто докази реєстрації цього складу в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Слід вказати, що дана довідка містить й серійний (ідентифікаційний) номер рівнеміра згідно затвердженої форми.

Водночас, у акті перевірки відсутні будь-які посилання на докази, які підтверджують висновок контролюючого органу про відсутність реєстрації витратомірів та рівнемірів в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, крім зазначення про неможливість перевірити таку інформацію, що не є тотожнім із встановленням складу правопорушення.

Натомість у відзиві на позов відповідач вказує інші підстави застосування штрафної санкції, передбаченої пп.128-1.1 ст. 128-1 ПК України, зокрема товариством не надано на запит контролюючого органу акт повірки (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки) з позитивним результатом, а тому вважається, що акцизні склади, на яких вони розташовані, необладнані рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками, що є порушенням п.230.1.2 ст. 230 ПК України.

З цього приводу суд зазначає, що тільки акт податкової перевірки, в якому зафіксовані виявлені при проведенні перевірки факти та оціночні судження осіб, що її проводили, є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства.

Крім того, серед документів, які було надіслано позивачем 03.06.2022 до контролюючого органу були документи про повірку засобів вимірювальної техніки витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, проте дані документи безпідставно не були прийняті до уваги при прийнятті оспорюваних рішень, жодної оцінки даним документам відповідачем не надано.

Також слід звернути увагу, що у податковому повідомленні-рішенні №0030490706, серед підстав застосування штрафу вказано не п.128-1.1, а п.128-1.3 ст.128-1 ПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0030490706 від 28.06.2022, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 100 000,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Також в ході перевірки встановлено порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме порушення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Даний висновок було зроблено після того, як платник податків на вимогу контролюючого органу не надав витребувані документи.

Зокрема, згідно запиту від 25.05.2022 витребовувались змінні звіти за формою №14-ГС, журнали обліку пального, змінні звіти за формою №17-НП.

При цьому вказано, що в резервуарах станом на початок та кінець перевірки зберігалося пальне, а саме газ скраплений та пальне А92, на загальну суму 143367,16 грн, що підтверджується х-звітом від 01.06.2022 та залишками пального на акцизному складі пального.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Серед документів, які було надіслано позивачем 03.06.2022 до контролюючого органу були документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання, які на момент перевірки знаходились у місці продажу (господарському об`єкті), зокрема, договори поставки №170/1 від 23.05.2022, №107 від 03.01.2022, видаткові накладні №510 від 10.05.2022, №514 від 16.05.2022, №522 від 20.05.2022, №509 від 25.05.2022, №510 від 25.05.2022, товарно-транспортна накладна від 25.05.2022, накладна на переміщення №61 від 22.04.2022, копія змінного звіту за формою №14-ГС, проте дані документи безпідставно не були прийняті до уваги при прийнятті оспорюваних рішень, жодної оцінки даним документам відповідачем не надано.

Отже, при розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом не досліджено всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення №0030480706 від 28.06.2022, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 286 734,32 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У матеріалах справи міститься договір №57 від 17.10.2022 про надання правничої допомоги та копія ордеру, який видано адвокату Стеценко Д.О. на представлення інтересів позивача у суді, довідка №57 від 17.10.2022 про сплату 10000 грн за надання правничої допомоги.

Разом з тим, враховуючи співмірність заявлених витрат із чинниками, визначеними ч.5 ст.134 КАС України, а також з огляду на такі обставини, як часткове задоволення позовних вимог та вирішення справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, суд вважає, що з відповідача мають бути стягнуті витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Крім того, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір в сумі 5816,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3019 від 25.10.2022. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд присуджує судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 5801 грн, які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН" (вул. Лісна, 3, с. Тетерівка, Житомирський район, Житомирська область, 12420. РНОКПП/ЄДРПОУ: 38562586) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Житомирській області від 28.06.2022 № 0030480706 та №0030490706.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН" 5801 (п`ять тисяч вісімсот одну) грн витрат по сплаті судового збору та 5000 (п`ять тисяч) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 27 січня 2023 р.