Рішення

від 30.01.2023 по справі 539/1598/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року м. ПолтаваСправа № 539/1598/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив:

- визнати рішення № 132 від 14.04.2017 Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відмову у перерахунку пенсії неправомірним та скасувати його;

- зобов`язати Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплачувати йому пенсію по інвалідності в розмірі фактичної заробітної плати в розмірі 2756,65 крб. за період роботи за 1 неповний місяць з 01.07.1986 по 23.07.1986 по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі довідки за №13 від 20.03.2017, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю Оріхівський цегельний завод, починаючи з 24.03.2017, із врахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив у проведенні перерахунку його пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням фактичної заробітної плати, отриманої за період перебування у зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі довідки ТОВ "Оріхівський цегельний завод" від 20.03.2017 № 13, чим порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У наданому до суду відзиві на позовну заяву /а.с. 133-135/ представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що архівна довідка Міністерства оборони України від 21.08.2012 № 65434 не підтверджує безпосередню участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і не містить інформації щодо часу, місця і тривалості робочого дня, а інформація щодо виконання командами військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 робіт в зоні № 3 не дає законних підстав для проведення розрахунку заробітної плати позивача з кратністю 4. Крім того, аналіз довідки про заробітну плату від 20.03.2017 № 13, виданої ТОВ "Оріхівський цегельний завод" за період виконання робіт в зоні відчуження з 01.07.1986 по 23.07.1986 показав, що довідка видана безпідставно та заробітна плата розрахована з порушенням норм законодавства. Так, обчислення заробітку проведено на підставі різних законодавчих актів, що застосовувалися в різні періоди для обчислення заробітку за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а заробітну плату за неповний місяць роботи у зоні відчуження розраховано невірно, без урахування вимог пп. 4 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, оскільки заробітну плату за весь фактично відпрацьований час поділено на число відпрацьованих днів і помножено на 31, а не на 25,4, чим завищено показник заробітної плати. Крім того, наявні на підприємстві документи про нарахування заробітної плати, а саме, Книга по заробітній платі за 1986 рік, не підтверджують факт нарахування та виплати позивачу одноразової премії, передбаченої пп. 3 п. 1 постанови Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 в розмірі 400 крб. що свідчить про необґрунтованість її включення до складу заробітної плати для обчислення пенсії в розмірі фактичних збитків. Відтак відповідач вважає, що заробітна плата в сумі 2756,65 крб., зазначена в довідці від 20.03.2017 № 13, виданій ТОВ "Оріхівський цегельний завод", не підтверджена жодним первинним бухгалтерським документом, а тому управлінням прийнято правомірно рішення від 14.04.2017 № 132 про відмову у перерахунку пенсії позивачу.

3. Процесуальні дії по справі

Постановою Лубенського міськрайонного суду від 07.08.2017 позов ОСОБА_1 до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення неправомірним та скасування його та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Рішення Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 132 від 14.04.2017 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно довідки, виданої ТОВ Оріхівський цегельний завод № 13 від 20.03.2017 року визнано неправомірним та скасовано. Зобов`язано Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки № 13 від 20.03.2017 року, яка видана ТОВ Оріхівський цегельний завод, згідно якої перераховано заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період із 01.07.1986 року по 23.07.1986 року в сумі 2356,65 крб., виходячи із неповного календарного місяця роботи у зоні відчуження, а саме липня 1986 року, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища, починаючи з 24.03.2017 року з урахуванням сплачених сум /а.с. 39 - 43/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 апеляційну скаргу Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишено без задоволення. Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.08.2017 по справі № 539/1598/17 залишено без змін /а.с. 59 - 63/.

Постановою Верховного Суду від 29.07.2022 у справі № 539/1598/17 касаційну скаргу Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задоволено частково. Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 - скасовано, а справу вирішено направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд /а.с. 94 - 98/.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.09.2022 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду Полтавської області про визнання рішення неправомірним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії вирішено передати за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду /а.с. 117/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення неправомірним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії прийнято до провадження. Допущено заміну відповідача Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази /а.с. 127 - 128/.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (І категорія), що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_2 с /а.с. 10/.

ОСОБА_1 працював на Оріхівському цегельному заводі Лубенського комбінату будівельних матеріалів тресту "Промбудматеріали" Полтавського облміжколгоспбуду, правонаступником якого є ТОВ "Оріхівський цегельний завод", звідки був призваний на військові збори та відряджений на проведення робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 19.05.1992 /а.с. 7/ та архівною довідкою Міністерства оборони України № 65434 від 21.08.2012 /а.с. 9/ позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і знаходився в 30 км зоні відчуження в складі в/ч НОМЕР_1 з 08.06.1986 по 23.07.1986, отримавши дозу опромінення 26,5 р-н.

Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач повернувся до попереднього місця роботи, де йому було нараховано і виплачено заробітну плату (грошове забезпечення) за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Отримавши захворювання під час виконання обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивач оформив 2 групу інвалідності, що пов`язана з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Розпорядженням Управління ПФУ у м. Лубни №136541 від 10.02.2006 позивачу призначена пенсія по інвалідності в розмірі фактичних збитків з 01.02.2006 /а.с. 136/.

Обласною МСЕК 11.04.06 позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності безстроково з огляду на захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до довідки серії 7-66В1 № 0141846 від 11.04.2006 /а.с. 12 - 13/ визначено втрату працездатності у розмірі 70%.

24.03.2017 позивач звернувся до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки № 13 від 20.03.2017 року, яка видана ТОВ Оріхівський цегельний завод.

Рішенням Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 132 від 14.04.2017 /а.с. 23/ відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 24.03.2017 та довідки про заробітну плату виданої ТОВ Оріхівський цегельний завод № 13 від 20.03.2017, оскільки обчислення заробітку за роботу в зоні відчуження за липень 1986 року проведено з порушенням норм чинного законодавства.

Не погодившись з цим рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив його до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 №796-ХІІ (надалі - Закон №796-ХІІ, в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців (частина 2 статті 54 Закону №796-XII).

Частиною 1 статті 57 Закону №796-XII передбачено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № № 1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У свою чергу частинами 2, 3 статті 57 Закону №796-XII передбачені пільги по обчисленню середньомісячного заробітку, які полягають в тому, що у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:

менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;

не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;

менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Відповідно до частини 4 статті 57 Закону №796-XII порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі - Порядок №1210, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії).

У силу вимог пункту 1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (пункт 2 Порядку №1210).

Підпунктом 4 пункту 3 Порядку №1210 встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Таким чином призначення пенсії та її розмір ставляться у залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.

За правилом частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Предметом спору у цій справі є наявність підстав для перерахунку пенсії позивача з урахуванням фактичного заробітку, одержаного за період роботи у зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 01.07.1986 по 23.07.1986, що зазначений у довідці від 20.03.2017 №13, виданій ТОВ "Оріхівський цегельний завод" /а.с. 20/.

Зміст наведених вище норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних відносинах викладена у постановах Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі №21-11а15, від 15.12.2015 у справі №2-а/576/29/14 та Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а, від 05.03.2020 у справі №539/3234/16-а, від 23.01.2020 у справі № 711/6882/17, від 21.05.2020 у справі № 711/10373/17, від 22.09.2020 у справі № 361/7431/15-а, від 14.09.2020 у справі № 404/5731/16-а, від 09.11.2020 у справі № 202/9474/15-а, від 08.07.2021 у справі №359/5785/16-а.

Рішенням Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 132 від 14.04.2017 /а.с. 23/ відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 24.03.2017 та довідки про заробітну плату виданої ТОВ Оріхівський цегельний завод № 13 від 20.03.2017, оскільки обчислення заробітку за роботу в зоні відчуження за липень 1986 року проведено з порушенням норм чинного законодавства.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що для застосування показників кратності до годинної тарифної ставки , підвищеної на 100 %, як це здійснено ТОВ "Оріхівський цегельний завод", були відсутні підстави, що зафіксовано в акті перевірки від 04.04.2017 № 127. Також в порушення норм законодавства безпідставно проведено розрахунок заробітку із застосуванням зони небезпеки, в той час як відсутні первинні документи, які б підтверджували роботу заявника в зоні відчуження в конкретній зоні небезпеки. Крім того, підприємством також безпідставно враховано одноразову премію у розмірі 400 крб та не надано документів, які підтверджують виділення Мінфіном СРСР і Держпланом та Міненерго СРСР коштів для виплати такої премії працівникам, які приймають безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Надаючи оцінку мотивам, покладеним в обґрунтування спірного рішення, суд виходить з такого.

Із довідки ТОВ "Оріхівський цегельний завод" № 13 від 20.03.2017 /а.с. 20/, що була надана позивачем із заявою про перерахунок пенсії, слідує, що підприємством перераховано заробітну плату позивача за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.07.1986 по 23.07.1986 та визначено її в загальному розмірі 2756,65 крб наступним чином: 1748,48/ 23 дні х 31 день + 400 крб (одноразова премія), де 1748,48 крб = 430,28 крб (збережена тарифна ставка та збережений середній заробіток) + 1318,20 крб (оплата за роботу в зоні ЧАЕС з урахуванням тарифу 2,06 крб, коефіцієнта кратності 4, заробітної плати за вихідні дні 329,40 крб.).

Суд звертає увагу на те, що зазначена довідка не містить посилання на первинні документи, відомості по заробітній платі, на підставі яких її видано та обчислено заробітну плату у відповідному розмірі.

На виконання ухвали суду від 26.10.2022 ТОВ "Оріхівський цегельний завод" також не надано належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було видано ОСОБА_1 довідку № 13 від 20.03.2017.

Водночас матеріалами справи підтверджено, що Лубенським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області було проведено перевірку достовірності довідки № 13 від 20.03.2017, за результатами якої складено акт № 127 від 04.04.2017 /а.с. 24 - 25/, в якому встановлено, що згідно книги нарахування заробітної плати за 1986 рік ОСОБА_1 нараховано заробітну плату:

- за травень 1986 року - 109,61 крб., 15 робочих днів;

- за червень 1986 року - 21,86 крб., 3 робочі дні;

- у липні 1986 року - 343,10 крб., в тому числі червень - 182,50 крб. за 25 днів, липень - 160,60 крб. за 22 дні;

- у жовтні 1986 року - 380,96 крб., в тому числі - червень 377,22 крб. "гособязанности", липень 303,74 крб "гособязанности".

Одноразова премія, передбачена пп. 3 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 в розмірі 400 крб. згідно книги по заробітній платі в 1986 році не нарахована та не виплачена.

Виходячи із встановлених перевіркою відомостей щодо фактично нарахованих позивачеві сум заробітної плати за липень 1986 року, суд констатує, що зазначені у довідці № 13 від 20.03.2017 суми заробітної плати позивача (2756, 65 крб) не узгоджуються із сумами, які підтверджені первинними документами (книгою нарахування заробітної плати за 1986 рік) (464,34 крб.) .

Більше того, у розрахунку заробітної плати, складеному ТОВ "Оріхівський цегельний завод", за № 15 від 20.03.2017 /а.с. 15 - 19/ підтверджено, що фактично нараховано та сплачено позивачу за липень 1986 року 464 крб, які враховано шляхом віднімання при новому обчисленні заробітної плати позивача з урахуванням відповідних нормативно-правових актів.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 3 частини 1 Постанови Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської ради професійних спілок від 10.06.1986 № 207 вирішено виділяти у розпорядження Міністерства енергетики та електрифікації СРСР для заохочення працівників підприємств, організацій та установ /незалежно від їх відомчої підпорядкованості/, які безпосередньо беруть участь у роботах, зазначених у пункті 1 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС, кошти у розмірі 1 млн. рублів на місяць до завершення цих робіт. Розмір премії, що виплачується одному працівникові за рахунок зазначених коштів, не повинен перевищувати 400 рублів на місяць /понад встановлених максимальних розмірів премій/. Держплану СРСР та Міністерству фінансів СРСР доручено передбачити необхідні кошти на ці цілі.

Водночас докази виплати позивачеві одноразової премії в розмірі 400 крб. за липень 1986 року відсутні і у книзі по заробітній платі в 1986 році відповідні відомості не відображені, що свідчить про відсутність підстав для включення такої премії у довідку про заробітну плату.

Крім того, суд звертає увагу на те, що всупереч пп. 4 пункту 3 Порядку №1210 у довідці ТОВ "Оріхівський цегельний завод" № 13 від 20.03.2017 заробітну плату за весь фактично відпрацьований час за липень 1986 р. поділено на число відпрацьованих днів (23 дні) і помножено на 31, а не на 25,4, чим завищено показник заробітної плати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що довідка ТОВ "Оріхівський цегельний завод" № 13 від 20.03.2017 складена без врахування вимог законодавства, а відтак не є належною підставою для перерахунку пенсії позивача.

Разом з тим, суд зауважує, що доводи пенсійного органу у спірному рішенні про відсутність первинних документів, які б підтверджували роботу заявника в зоні відчуження в конкретній зоні небезпеки, є необґрунтованими. Так, довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 65434 від 21.08.2021 /а.с. 9/ містить інформацію про виконання ОСОБА_1 у складі командного складу Військової частини НОМЕР_1 робіт у зоні № 3 та особливій зоні у м. Прип`ять Чорнобильського району робіт з відчуження в конкретній зоні небезпеки у період з 18.06.1986 по 23.07.1986. Довідкою військової частини НОМЕР_1 також підтверджено виконання ОСОБА_1 відповідних робіт в 30-км зоні Чорнобильської АЕС /а.с. 7/.

У свою чергу місто Прип 'ять відповідно до рішення урядової комісії від 07.08.1986 року віднесено до III зони небезпеки, тобто є районом з підвищеною небезпекою.

Надалі Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 № 106 затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, згідно з додатком N 1. Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи в Розділі 1 «Зона відчуження» в підрозділі «Київська область Чорнобильський район» під № 36 значиться м. Прип`ять.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. № 665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, І зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

При цьому постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської ради професійних спілок від 10.06.1986 № 207 було установлено, що оплата праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другій і першій зонах небезпеки здійснюється відповідно у чотирьох-, трьох- і двократному розмірах, понад середньомісячну заробітну плату, виходячи із тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи.

Таким чином, застосування ТОВ "Оріхівський цегельний завод" коефіцієнту кратності 4 під час розрахунку заробітної плати позивача здійснено у відповідності до чинних на 1986 рік нормативно-правових актів.

Водночас суд акцентує увагу на тому, що нарахування і виплата заробітної плати позивача за липень 1986 року у розмірах, зазначених у довідці № 13 від 20.03.2017, не підтверджена первинними документами, що унеможливлює її врахування для перерахунку пенсії.

Суд критично оцінює посилання у розрахунку заробітної плати , складеному ТОВ "Оріхівський цегельний завод" за № 15 від 20.03.2017 /а.с. 15 -19/, на лист Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну від 29.10.1992 № 09-3751, який дозволяє враховувати суми заробітної плати для перерахунку пенсії без проведення виплати, індексації та утримання страхових внесків та податків, оскільки такий лист не є нормативно-правовим актом, а крім того, вказаним листом було роз`яснено, що вирішення грошових вимог осіб, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зоні відчуження і їм не була нарахована підвищена заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до встановлених розмірів, повинно проводитись відповідно до чинного законодавства України. Зазначені витрати здійснюються за рахунок власних коштів підприємства (організації) і компенсації з державного бюджету не підлягають.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 132 від 14.04.2017, яким відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 24.03.2017 та довідки про заробітну плату виданої ТОВ Оріхівський цегельний завод № 13 від 20.03.2017, є законним, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол