Ухвала

від 04.10.2017 по справі 539/1598/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 р.Справа № 539/1598/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П`янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.08.2017р. по справі № 539/1598/17

за позовом ОСОБА_1

до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання рішення неправомірним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі по тексту Лубенське об`єднане УПФУ, відповідач), в якому просив суд :

-визнати рішення № 132 від 14.04.2017 року Лубенського об`єднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 неправомірним та скасувати його;

-зобов`язати Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі фактичної заробітної плати в розмірі 2756,65 крб. за період роботи за 1 неповний місяць з 01.07.1986 р. по 23.07.1986 р. по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі довідки за № 13 від 20.03.2017 року., виданою Товариством з обмеженою відповідальністю « Оріхівський цегельний завод», починаючи з 24 березня 2017 року, із врахуванням виплачених сум.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.08.2017 року по справі № 539/1598/17 позов ОСОБА_1 до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення неправомірними та скасування його та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Рішення Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 132 від 14.04.2017 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно довідки, виданої ТОВ «Оріхівський цегельний завод» № 13 від 20.03.2017 року визнано неправомірним та скасовано.

Зобов`язано Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки № 13 від 20.03.2017 року, яка видана ТОВ «Оріхівський цегельний завод», згідно якої перераховано заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період із 01.07.1986 року по 23.07.1986 року в сумі 2356,65 крб., виходячи із неповного календарного місяця роботи у зоні відчуження, а саме липня 1986 року, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища», починаючи з 24.03.2017 року з урахуванням сплачених сум.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Лубенського міськрайонного суду від 07.08.2017 року по справі № 539/1598/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 05.10.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 -ї категорії, має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію по інвалідності через Лубенське об`єднане УПФУ Полтавської області.

Позивач ОСОБА_1 працював на Оріхівському цегельному заводі Лубенського комбінату будівельних матеріалів тресту "Промбудматеріали" Полтавського облміжколгоспбуду, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріхівський цегельний завод", звідки був відряджений на проведення робіт на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно довідки в/ч 61511 від 19.05.1992 року та архівної довідки Міністерства оборони України № 65434 від 21.08.2012 року ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 08.06.1986 р. по 23.07.1986 р.

Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 повернувся до попереднього місця роботи, де після повернення йому і було нараховано та виплачено заробітну плату (грошове забезпечення) за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 отримавши захворювання під час виконання обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав 2 групу інвалідності, що пов`язана з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримує пенсію через Лубенське об`єднане УПФУ Полтавської області.

Згідно з довідкою, виданою за №13 від 20.03.2017 року ТОВ "Оріхівський цегельний завод», підприємством перераховано заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період із 01.07.1986 року по 23.07.1986 року в сумі 2756,65 крб.

24.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Лубенського об`єднаного УПФУ Полтавської області із заявою з приводу перерахунку та виплати йому пенсії згідно довідки за №13 від 20.03.2017 року, виданої ТОВ "Оріхівський цегельний завод", однак рішенням Лубенського об`єднаного УПФУ Полтавської області №132 від 14.04.2017 року ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно довідки, виданої ТОВ "Оріхівський цегельний завод", за № 13 від 20.03.2017 року було відмовлено.

Не погодившись таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про його скасування, визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання Лубенського об`єднаного УПФУ перерахувати та виплачувати позивачу пенсію.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду письмові докази, які б свідчили про незаконність довідки, виданої ТОВ «Оріхівський цегельний завод» № 13 від 20.03.2017 року, а тому у позивача наявні підстави для перерахунку пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок № 1210).

У відповідності до п.1 Порядку № 1210 цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (п.2 Порядку № 1210).

Згідно з пп.3 п.3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до ч. 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 08.06.1986 року по 23.07.1986 року, що підтверджується довідкою військової частини № НОМЕР_1 , виданої 19.05.1992 року за № 130.

Отже, враховуючи, що позивач пропрацював у зоні відчуження менше 12 місяців підряд, пенсія йому має обчислюватись виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці роботи підряд у зоні відчуження, а саме за липень 1986 року.

Така заробітна плата позивачеві розрахована у довідці ТОВ «Оріхівський цегельний завод» № 13 від 20.03.2017 року.

Відповідно до ч. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до п.1 постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади. Встановлені законодавством граничні розміри премій обчислювати виходячи з вказаних підвищених тарифних ставок (відрядних розцінок) і посадових окладів.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964-РС «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» було дозволено керівникам міністерств і відомств, що беруть участь у ліквідації аварії, за згодою з головою урядової комісії проводити у виключних випадках оплату праці працівників, зайнятих на вказаних роботах у ІІІ зоні небезпеки, у 5-кратному розмірі порівняно з встановленими діючим законодавством нормами, по ІІ зоні у 4-кратному розмірі і в І зоні в 3-кратному розмірі.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 05.06.1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища» встановлено, що за працівниками, направленими в порядку переводу для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища, зберігається середня заробітна плата. Встановлено, що оплата праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другій та першій зонах небезпеки, проводиться відповідно у чотирьох-, трьох- та двократному розмірах, понад середньомісячної заробітної плати, виходячи з тарифної ставки (окладу) встановленої за місцем роботи. Дозволено підприємствам, організаціям та установам залучати працівників на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії, у вихідні та святкові дні з оплатою праці у подвійному розмірі.

Вказана постанова доведена до відома міністерств, відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, республіканських комітетів, обласних і Київської міської ради професійних спілок постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 10.06.1986 року № 207.

Таким чином, виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207 від 10 червня 1986 року, п.1 постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43 оплата за роботу у зонах небезпеки провадиться з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці, при цьому за працівником, який бере участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зберігається середня заробітна плата за місцем роботи, а премії, заохочення й винагороди нараховуються відповідно до діючих положень на збільшені тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що в період, коли позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і за який йому було взято заробітну плату для перерахунку пенсії липень 1986 року, вищезазначені нормативні акти набрали чинності і підлягали врахуванню під час обчислення заробітку позивача для обчислення пенсії.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Зі змісту спірної довідки вбачається, що розрахунок заробітної плати (грошового забезпечення) проводився на підставі постанови Ради Міністрів УРСР 10 червня 1986 року № 207-7 та постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210.

Разом із тим, згідно 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, постановою Верховного Суду України від 4 листопада 2015 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2015 року та постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 січня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

З довідки № 13 від 20.03.2017 року вбачається, що за період роботи позивача з 08.06.1986 р. по 23.07.1986 р. проведено нарахування одноразової премії в розмірі 400 крб., однак матеріали справи не містять доказів виділення Мінфіном СРСР, Держпланом СРСР та Міненерго СРСР коштів для виплати такої премії працівнику, який брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв`язку з чим перерахунок пенсії має проводитися також без врахування одноразової премії в розмірі 400 крб.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо визнання неправомірним та скасування рішення Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 132 від 14.04.2017 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно довідки, виданої ТОВ «Оріхівський цегельний завод» № 13 від 20.03.2017 року, та зобов`язати Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки № 13 від 20.03.2017 року, яка видана ТОВ «Оріхівський цегельний завод», згідно якої перераховано заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період із 01.07.1986 року по 23.07.1986 року в сумі 2356,65 крб. /без врахування 400 крб. одноразової премії, 2756,65 крб. 400 крб. = 2356,65 крб./, виходячи із неповного календарного місяця роботи у зоні відчуження, а саме липня 1986 року, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища», починаючи з 24.03.2017 року з урахуванням сплачених сум.

Крім того матеріали справи не містять письмових доказів, які б свідчили про незаконність довідки, виданої ТОВ «Оріхівський цегельний завод» № 13 від 20.03.2017 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії на підставі довідки № 13 від 20.03.2017 року, яка видана ТОВ «Оріхівський цегельний завод».

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч. 2 ст. 71 КАС України обов`язок.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.08.2017 року по справі №539/1598/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.08.2017р. по справі № 539/1598/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Чалий І.С. П`янова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 09.10.2017 р.