Рішення

від 24.01.2023 по справі 204/4419/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/4419/22

Провадження № 2/204/333/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Воронько А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, ОСОБА_3 , яку уточнили 17 листопада 2022 року, в якій остаточно просили: визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 від 14 січня 2022 року, укладений між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Бенефіт Істейт», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований в реєстрі за № 44; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер № 62864283 від 14 січня 2022 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В. про реєстрацію за ТОВ «Бенефіт Істейт» права власності, номер запису про право власності № 46175396, на квартиру АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачів пропорційно судові витрати. В обґрунтування позову зазначено, що 14 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11251647000, відповідно до умов якого остання отримала кредит в іноземній валюті в розмірі 100 000,00 доларів США в порядку та на умовах, визначених Договором, з кінцевим терміном повернення не пізніше 13 листопада 2014 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,9 % річних. З метою забезпечення виконання зобов`язань по вищевказаному кредитному договору між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Банком 14 листопада 2007 року було укладено Договір іпотеки № 11251647000/1, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко В.А., згідно умов якого майнові поручителі передали в іпотеку банку належне їм на праві приватної власності нерухоме майно: квартиру загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена квартира - предмет іпотеки належала позивачам на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 27 червня 2001 року. 12 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» були укладені Договори Факторингу № 1 та відступлення прав вимоги за договорами іпотеки. Відповідно до вищевказаних Договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» набуло права вимоги по Договору про надання споживчого кредиту № 11251647000 від 14.11.2007 року. Права іпотекодержателя за Договором іпотеки були передані від АКІБ «УкрСиббанк» до ТОВ «Кей-Колект» відповідно до договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В. по реєстру №5207-5208. Рішенням Красногвардіського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2014 року у справі № 2-1362/2011 за позовом ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11251647000 від 14.11.2007 року в сумі 878 667,63 грн., яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 675 745,76 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 168 934,86 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 16 514,07 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 17 472,94 грн., а також судовий збір в сумі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., а всього 1 820,00 грн. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, зменшено суму стягнутої заборгованості по процентам з 168 934,86 грн. до 152 196,90 грн., та загальний обсяг стягнутих коштів з 878 667,63 грн. до 861 929,67 грн., в іншій частині залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, зазначені рішення залишено без змін. Наприкінці червня 2022 року позивач отримав від Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур ДМР лист від 29 червня 2022 року про відмову у наданні йому довідки про склад сім`ї, оскільки він не є власником або користувачем спірної квартири - предмету іпотеки. На прийомі у приватного нотаріуса позивачу стало відомо про те, що житло, яке належить йому на праві власності (квартира АДРЕСА_1 ), відчужено на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Бенефіт Істейт», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за № 44. Також, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. здійснено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14 січня 2022 року, номер запису про право власності 46175396. Позивачі вважають, що зазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14 січня 2022 року, укладений відповідачами в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», не відповідає вимогам закону та підлягає визнанню недійсним. П.п. 5.2.2 Договору іпотеки однозначно встановлює необхідність договору про задоволення вимог іпотекодержателя як передумови отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. В той же час, окремий договір між іпотекодавцями і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя ніколи не укладався. Враховуючи відсутність укладеного сторонами окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто, у спосіб, визначений іпотечним договором, ненадання такого договору приватному нотаріусу, залишення останнім без перевірки наявність чи відсутність факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов`язує можливість переходу права власності, - дії відповідачів щодо укладення спірного договору купівлі-продажу та реєстрації за ТОВ «Бенефіт Істейт» права власності на спірну квартиру, власником якого є позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не можуть вважатись законними. Також, позивачі ніколи не отримували від відповідача ТОВ «Кей-Колект» письмове повідомлення про намір укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Крім того, оскільки окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, між сторонами не було укладено, а позивачі не вчиняли дій та не приймали рішень щодо відчуження у будь-який спосіб належного їм нерухомого майна на користь інших осіб чи передачі таких прав іпотекодержателю, у ТОВ «Кей-Колект» не виникло право продажу нерухомого майна та укладення вказаного договору купівлі-продажу. За таких підстав, договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 14 січня 2021 року між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Бенефіт Істейт», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., необхідно визнати недійсним. Крім того, нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д.В., посвідчуючи договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири, що знаходиться у м. Дніпро, за межам її територіального округу, діяла неправомірно, без будь-яких наявних для цього правових підстав, а тому зазначений договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним. Також, у разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, одночасно заявляється і вимога про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації. У зв`язку з викладеним позивачі звернулись до суду з даним позовом.

08 листопада 2022 року представником відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - Амельченко А.С. було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними з огляду на наступне. 14 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований в реєстрі за № 44. Згідно зазначеного Договору, продавець, діючи відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» продав покупцю квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Право на продаж вказаного майна належало продавцю на підставі Договору іпотеки № 11251647000/1 від 14 листопада 2007 року, який містить іпотечне застереження, та Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, який посвідчений 12 грудня 2011 року. Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, підписавши іпотечне застереження, сторони визначили можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. В укладеному між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Бенефіт Істейт» договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 14 січня 2022 року зазначено, що право на продаж вказаного нерухомого майна будь-якій особі належить ТОВ «Кей-Колект» на підставі Договору іпотеки №11251647000/1, який містить іпотечне застереження, чим спростовується твердження позивачів про його недійсність через відсутність у ТОВ «Кей-Колект» правомочностей на його укладання відповідно до ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» в зв`язку з відсутністю окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Посилання позивачів на неповідомлення їх іпотекодержателем про намір укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки з ТОВ «Бенефіт Істейт» як підставу визнання його недійсним не відповідає ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», оскільки нормами зазначеної статті у такому разі передбачені наслідки у вигляді відшкодування завданих іпотекодержателем збитків при їх наявності. Крім того, оскільки місцезнаходженням продавця і покупця спірного майна є місто Київ, то приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д.В. мала всі підстави для його посвідчення, що узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 55 Закону України «Про нотаріат». Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу, то на підтвердження судових витрат позивачами не надано жодного документу, а лише зазначено про їх суму у 20 000,00 грн. у розрахунку суми судових витрат, які позивачі очікують понести у справі доданому до позовної заяви. В даному випадку витрати на правничу допомогу є явно не співрозмірними із складністю виконаної адвокатом роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. У зв`язку з викладеним просив відмовити позивачам у задоволенні позову в повному обсязі.

Також, 06 грудня 2022 року від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - Амельченко А.С. до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому зазначено наступне. Уточнені позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» також не визнає. Право на продаж квартири належало продавцю на підставі Договору іпотеки № 11251647000/1, посвідченого 14 листопада 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко В.А. за реєстровим № 3125, що був укладений 14 листопада 2007 року між Акціонерним Комерційним Інноваційним Банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який містить іпотечне застереження, та Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідченого 12 грудня 2011 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В. за реєстровими №№5207-5208, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк». Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель, а тому твердження позивачів про відсутність окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя як підстава незаконності дій по відчуженню спірного майна як способу звернення стягнення на предмет іпотеки не заслуговують на увагу. В разі визнання недійсним спірного правочину купівлі-продажу нерухомого майна, який є документом на підставі якого реєстратором приймалося рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Бенефіт Істейт» права позивачів будуть поновлені, а тому позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію за ТОВ «Бенефіт Істейт» права власності на спірну квартиру не є належним і законним способом судового захисту у правовідносинах, що склалися.

10 січня 2023 року представник позивачів - ОСОБА_4 надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив наступне. Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» у відзиві на позовну заяву невірно тлумачаться норми Закону та Договору. Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду; позасудовий - на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»). Якщо відповідач обрав для захисту свого права такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, як задоволення своїх вимог на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, то зазначене має відбуватись із врахуванням положень розділу 5 Договору іпотеки від 14.11.2007 року, яким, зокрема, визначено отримання Іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Але, судом має бути встановлено, що окремий договір між іпотекодавцями і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя ніколи не укладався. ТОВ «Кей-Колект» не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності для продажу майна, оскільки товариство не є власником майна, а його право на продаж не ґрунтувалося на законних підставах - окремому договорі про задоволення вимог іпотекодержателя, як то передбачено статтею 36 Закону України «Про іпотеку» та підпунктом 5.2.2. Договору іпотеки. Можливість виникнення права на продаж предмету іпотеки у іпотекодержателя пов`язується виключно з укладенням окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації. У зв`язку з викладеним позовні вимоги позивачів просить задовольнити.

Представник позивачів - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - Амельченко А.С. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачам у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11251647000, відповідно до умов якого остання отримала кредит в іноземній валюті в розмірі 100 000,00 доларів США в порядку та на умовах, визначених Договором, з кінцевим терміном повернення не пізніше 13 листопада 2014 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 13,9% річних. В подальшому між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 були укладені додаткові угоди, якими були змінені строки, відсоткова ставка (на певний період) та період внесення кредитних коштів на рахунки Банка.

Вказані обставини встановлені у рішенні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2014 року по справі № 2-1362/2011 (а.с. 27-28), зміненому рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2015 року (а.с. 29-31).

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості.

У статті 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦК України іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним Договором про надання споживчого кредиту 14 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» як іпотекодержателем та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як іпотекодавцями було укладено Договір іпотеки № 11251647000/1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко В.А., зареєстрований в реєстрі за № 3125 (а.с. 23-26), відповідно до якого іпотекодавці передали в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: квартиру загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить іпотекодавцям на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом міської Ради народних депутатів 27 червня 2001 року згідно з розпорядженням № 8/58-2001 від 27 червня 2001 року, та зареєстрованого у комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» за номером запису 64-126 в книзі 151п.

Банк свої зобов`язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі надавши ОСОБА_3 обумовлені Договором кредитні кошти.

Проте, у порушення умов Договору про надання споживчого кредиту № 11251647000 від 14 листопада 2007 року, ОСОБА_3 свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого виникла прострочена заборгованість за кредитом.

12 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» були укладені Договори Факторингу № 1 та відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, відповідно до яких в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» замінює Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» прав вимоги до боржників, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Отже, відповідно до вищевказаних Договорів Факторингу № 1 та відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12 грудня 2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» набуло права вимоги по Договору про надання споживчого кредиту № 11251647000 від 14 листопада 2007 року.

Отже, право вимоги по Договору про надання споживчого кредиту № 11251647000 від 14 листопада 2007 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Вищевказані обставини також були встановлені у рішенні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2014 року по справі № 2-1362/2011 (а.с. 27-28), зміненому рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2015 року.

Права іпотекодержателя за Договором іпотеки № 11251647000/1, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко В.А., зареєстрованим в реєстрі за № 3125, також були передані Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» - Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», а саме відповідно до договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідченого 12 грудня 2011 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В. за реєстровими №№ 5207-5208, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект». Вказані обставини визнавались сторонами під час розгляду справи та про це зазначено у договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 14 січня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за № 44, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» (а.с. 35-37).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2014 року по справі № 2-1362/2011 було задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11251647000 від 14.11.2007 року в сумі 878 667,63 грн., яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 675 745,76 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 168 934,86 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 16 514,07 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 17 472,94 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» судовий збір в сумі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., а всього 1 820,00 грн. Достягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 954,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2015 року заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2014 року - змінено, зменшивши суму стягнутої заборгованості по процентам за користування кредитом - з 168 934,86 грн. до 152 196,90 грн., та загальний обсяг стягнутих коштів з 878 667,63 грн. до 861 929,67 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2016 року заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2014 року в частині, залишеній без змін рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2015 року - залишено без змін (а.с. 32-33).

Звернувшись 29 червня 2022 року до Відділу обліку проживання фізичних осіб Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради з заявою щодо надання довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 листом № 10/5-690 від 29 червня 2022 року було відмовлено у наданні такої довідки, посилаючись на те, що він не є власником (співвласником), користувачем або зареєстрованою у цьому житловому приміщенні/будинку особою (а.с. 34).

Так, судом встановлено, що 14 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» як покупцем було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований в реєстрі за № 44, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», діючи відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» продав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» купив нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м. (а.с. 35-37).

У вищевказаному договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 14 січня 2022 року зазначено, що по частини квартири АДРЕСА_1 належали ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 27 червня 2001 року виконкомом міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням № 8/58-2001 від 27 червня 2001 року, право власності зареєстровано 11 квітня 2005 року Дніпропетровським комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради за номером запису 64-126 в книзі 151п, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10444406.

Також, у вказаному договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 14 січня 2022 року зазначено, що право на продаж вказаного нерухомого майна будь-якій особі належить продавцю Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» як іпотекодержателю на підставі: договору іпотеки № 11251647000/І, посвідченого 14 листопада 2007 року нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко В.А. за реєстровим № 3-125, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідченого 12 грудня 2011 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В. за реєстровими №№ 5207-5208, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі даного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14 січня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за № 44, право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2557348812020) було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт», номер запису про право власності - 46175396, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 315045942 від 14 листопада 2022 року (а.с. 135-137).

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року судам роз`яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист її порушеного цивільного права.

При цьому, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є заінтересованими особами, права та інтереси яких порушено вчиненням оспорюваного правочину, у зв`язку з чим вони мають право заявляти вимоги про визнання вказаного правочину недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Звертаючись у липні 2022 року до суду з даним позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав ОСОБА_5 та ОСОБА_2 посилались на те, що окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя між сторонами укладено не було та позивачі не вчиняли дій і не приймали рішень щодо відчуження у будь-який спосіб належного їм нерухомого майна на користь інших осіб чи передачі таких прав іпотекодержателю, у ТОВ «Кей-Колект» не виникло право продажу квартири, а також нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, а тому приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д.В., посвідчуючи договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за межам її територіального округу, діяла неправомірно.

Щодо тверджень сторони позивача про те, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д.В. не мала права посвідчувати Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14 січня 2022 року, зареєстрований в реєстрі за № 44, щодо квартири, яка знаходиться у м. Дніпрі, оскільки діяла за межами свого нотаріального округу, то такі твердження сторони позивача є безпідставними, помилковими та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 55 Закону України «Про нотаріат» посвідчення договорів про відчуження, іпотеку житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - сторони відповідного договору. За таких обставин, оскільки сторонами Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14 січня 2022 року, зареєстрованого в реєстрі за № 44, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт», місцезнаходженням яких є місто Київ (місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, поверх 4, каб. 402, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» - м. Київ, вул. Шолуденка, 1-Б), то приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д.В. мала право посвідчити оспорюваний Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14 січня 2022 року, зареєстрований в реєстрі за № 44.

Перевіряючи наявність у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» правових підстав для відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт», суд виходить з наступного.

Так, стаття 33 Закону України «Про іпотеку», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, статтею Закону України «Про іпотеку» чітко визначено три способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання: або рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса, або договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін на підставі договору між іпотекодержателем та іпотекодавцем без звернення до суду.

Судом встановлено, що у розділі 5 Договору іпотеки № 11251647000/1 від 14 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко В.А., зареєстрованого в реєстрі за № 3125, сторони обумовили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Так, відповідно до п. 5.1 Договору іпотеки № 11251647000/1 від 14 листопада 2007 року, сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Згідно з пунктом 5.2 даного Договору іпотеки, позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: 5.2.1 - передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; 5.2.2 - отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Однак, судом встановлено, що окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як іпотекодавцями та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» як іпотекодержателем укладено не було, як не було укладеного такого окремого договору і позивачами з первісним іпотекодержателем - Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк».

Рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 умов Кредитного договору, також не ухвалювалось.

Враховуючи викладене, оскільки в даному випадку між іпотекодавцями та іпотекодержателем не було укладено окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, та позивачі як власники майна не вчиняли дій та не приймали рішень щодо відчуження належного їм нерухомого майна, то очевидним є висновок про те, що іпотекодержатель - відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» не мав права продавати предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавців.

Такі висновки суду повністю узгоджуються також і з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі № 554/14813/15-ц.

При цьому, особа, яка не є власником майна, вправі розпоряджатися цим майном лише у випадках, встановлених Законом.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» не було власником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 та не набуло у встановленому Законом та Договором іпотеки № 11251647000/1 від 14 листопада 2007 року порядку права продавати предмет іпотеки будь-якій особі від імені іпотекодавця, то у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» не було необхідного обсягу цивільної дієздатності та законних підстав для продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» належного позивачам нерухомого майна.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частинами 1- 6 ст. 203 передбачено:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вимогами статті 216 ЦК України, встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Таким чином, враховуючі, що власниками нерухомого майна, яке фактично було відчужено Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу, є позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також те, що у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» були відсутні правові та законні підстави для відчуження такого нерухомого майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт», суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору купівлі продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 від 14 січня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за № 44.

За таких обставин, суд вважає встановленим той факт, що вчиненням оспорюваного договору купівлі-продажу відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт було порушено право власності позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим порушене право підлягає судовому захисту.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону та також моральним засадам держави і суспільства, є порушенням частини першої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним.

Враховуючи все вищенаведене, слід визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 від 14 січня 2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований в реєстрі за № 44, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Установлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Як вже було зазначено вище, 14 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 62864283, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 46175396 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2557348812020.

При цьому, рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» були відсутні правові та законні підстави для відчуження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , власниками якої фактично були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід констатувати і відсутність підстав для рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В. від 14 січня 2022 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 62864283 від 14 січня 2022 року, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 46175396 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

За таких обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за № 44, та враховуючи, що у приватного нотаріуса станом на 14 січня 2022 року не було законних підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 62864283, суд вважає, що слід скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 62864283 від 14 січня 2022 року, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 46175396 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2557348812020, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в цій частині також підлягають задоволенню.

Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відносяться до предмета спору та є явно необґрунтованими.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачами у зв`язку з розглядом справи в суді було сплачено судовий збір у наступних розмірах:

- позивачем ОСОБА_1 2 232,90 грн., з яких: за подання позовної заяви до суду - 1 984,80 грн. (по 992,40 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру; за подання до суду заяви про забезпечення позову - 248,10 грн. ((тобто половина від ставки судового збору, встановленої для подання до суду заяви про забезпечення позову (496,20 грн. / 2 = 248,10 грн.), оскільки заяву про забезпечення позову було подано двома заявниками)), яку ухвалою суду від 05 липня 2022 року було задоволено (а.с. 53-54);

- позивачем ОСОБА_2 2 232,90 грн.: за подання позовної заяви до суду - 1 984,80 грн. (по 992,40 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру; за подання до суду заяви про забезпечення позову - 248,10 грн. ((тобто половина від ставки судового збору, встановленої для подання до суду заяви про забезпечення позову (496,20 грн. / 2 = 248,10 грн.), оскільки заяву про забезпечення позову було подано двома заявниками)), яку ухвалою суду від 05 липня 2022 року було задоволено (а.с. 53-54).

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки під час розгляду справи суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за які кожним позивачем було сплачено судовий збір, то з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 2 232,90 грн. на користь кожного позивача, тобто по 1 116,45 грн. з кожного відповідача на користь кожного позивача (2 232,90 грн. / 2 = 1 116,45 грн.).

На підставі ст.ст. 11, 13, 15, 18, 202, 203, 215, 216, 236, 321, 328, 575, 655 Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 від 14 січня 2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований в реєстрі за № 44.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 62864283 від 14 січня 2022 року, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 46175396 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2557348812020.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (ЄДРПОУ - 37825968, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, поверх 4, каб. 402) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), судовий збір у розмірі 1 116,45 грн. (одна тисяча сто шістнадцять гривень, 45 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (ЄДРПОУ - 37825968, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, поверх 4, каб. 402) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), місце проживання: АДРЕСА_3 ), судовий збір у розмірі 1 116,45 грн. (одна тисяча сто шістнадцять гривень, 45 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» (ЄДРПОУ - 39384460, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-Б) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), судовий збір у розмірі 1 116,45 грн. (одна тисяча сто шістнадцять гривень, 45 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» (ЄДРПОУ - 39384460, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-Б) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), місце проживання: АДРЕСА_3 ), судовий збір у розмірі 1 116,45 грн. (одна тисяча сто шістнадцять гривень, 45 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Л. Черкез