Ухвала

від 25.01.2023 по справі 522/21723/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

25.01.2023

Справа № 522/21723/21

Провадження № 1-кп/522/483/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні об`єднанні обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12022163510000394 від 09.06.2022, №1202216350000031 від 03.01.2022 року, №12020165500000575від 14.08.2020року,№12019161500001072від 11.05.2019 року, №12022163510000581 від 01.09.2022 року, №12022162490000479 від 10.06.2022 року, №12022162510000953 від 02.09.2022 року, №12022163510000643від 04.10.2022року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, замужньої, з неповною середньою освітою, не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

обвинуваченої увчиненні злочинів,передбаченихч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

встановив:

В провадженняПриморського районногосуду м.Одеси надійшовобвинувальний актз додаткамиу кримінальномупровадженні№12022163510000643 від 04.10.2022 року, відносно обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 діб, так як ризики, передбачені ст. 177 КПК України встановлені раніше судом при обранні їй запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, в зв`язку з чим до обвинуваченої неможливо застосування більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, який підтримав клопотання, обвинувачену та її захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, продовжити відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В провадженняПриморського районногосуду м.Одеси надійшовобвинувальний актз додаткамиу кримінальномупровадженні№12022163510000643 від 04.10.2022 року, відносно обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185 КК України.

Надаючи оцінку доводам клопотання прокурора щодо наявності існування ризиків, суд враховує наступне.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке в разі доведеності його вини, передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик того, що обвинувачена, враховуючи тяжкість покарання, що їй загрожує у разі встановлення її вини, може вдатися спроб переховуватися від суду.

При цьому, суд враховує, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, суд вважає, наявним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачена раніше притягувався до кримінальної відповідальності ті відносно неї декілька обвинувальних актів направлені до Приморського районного суду за вчинення злочину майнового характеру.

За таких обставин, суд вважає, що у клопотанні прокурора доведено про не зменшення ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На даному етапі судового провадження лише запобіжний захід у виді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження відносно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.

Стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про зменшення або зникнення встановлених ризиків, а також про наявність у обвинуваченої міцних соціальних зав`язків, які б у сукупності вказували на можливість обрання обвинуваченій більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, суд вважає, що прокурором доведені ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, обумовлені суспільною необхідністю, є обґрунтованими з огляду обмеження конституційних прав і свобод обвинуваченої, а також доведена неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, продовжити відносно обвинуваченої строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави, щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до восьмидесятий розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні альтернативної міри запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченої, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вважає необхідним визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198 480,00 грн., оскільки саме такий розмір застави, у разі його внесення, відповідає критеріям пропорційності, є достатнім та таким, що здатний забезпечити запобіганню встановленим ризикам, виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків,передбачених ч.5ст.194КПК Україниу даному кримінальному провадженні та буде помірним для обвинуваченої, членів її сім`ї та близьких родичів.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити відноснообвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 25.03.2023 року включно.

Визначити відносно ОСОБА_3 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 198 480,00 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого: провадження по справі 1-кп/522/483/23.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій та направити уповноваженій службовій особі місць ув`язнення.

Суддя: