Рішення

від 26.01.2023 по справі 127/24829/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/24829/22

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

26 січня 2023 р. м.Вінниц

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Медяної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним вище позовом.

В позові зазначено, що 04.04.2012 Замостянським районним судом м. Вінниці ухвалено рішення у справі №206/1119/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу).

На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист, який стягувач пред`явила до органів виконавчої служби для примусового виконання.

На час звернення до суду з даним позовом, виконавчий лист перебуває на виконанні у Третьому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький), виконавче провадження №32922227.

Відповідач частково здійснював сплату аліментів, проте нерегулярно та не в повному обсязі. Станом на 01.10.2022 заборгованість відповідача у даному виконавчому провадженні становить 191828,19 грн.

Згідно розрахунку пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2013 по 01.10.2022, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань становить 3771329,94 грн.

Оскільки вказана заборгованість виникла з вини відповідача, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 191828,19 грн., тому що розмір пені не може перевищувати 100% від розміру заборгованості, та судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.11.2022 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу - на подання заперечення. (а.с. 57)

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій зазначила, що вимоги позовної заяви підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.

Частиною восьмоюстатті 178 ЦПК Українивизначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч.4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4ст. 223 ЦПК Україниіст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що у сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого повторно 20.05.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області. (а.с.15)

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого повторно 20.05.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області. (а.с.16)

Рішенням Замостянського районногосуду м.Вінниці булоухвалено рішенняу справі№206/1119/2012від 04.04.2012,яким стягнуто з ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно до досягнення повноліття найстаршою дитиною, але не менше 30 % встановленого прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку.

Відповідно довідповіді назапит зТретього відділудержавної виконавчоїслужби умісті ВінниціЦентрально-Західногоміжрегіонального управлінняміністерства юстиції(м.Хмельницький)№18.25/33/56057від 04.10.2022,на виконанніу Відділіз 01.06.2012перебуває виконавчепровадження №32922227з виконаннявиконавчого документа№206/1119/2012від 28.05.2012,виданого Замостянськимрайонним судомм.Вінниці,яким стягнуто з ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно до досягнення повноліття найстаршою дитиною, але не менше 30 % встановленого прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку. (а.с.37)

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті аліментів по виконавчому провадженню №32922227, станом на 01.10.2022 заборгованість ОСОБА_2 становить 191828,19 грн. (а.с. 45)

Вказана заборгованість утворилася за період з 01.06.2013 по 01.10.2022 внаслідок нерегулярного та неповного виконання боржником виконавчого документа, що підтверджується розрахунками заборгованості за вказаний період, виконаними державними виконавцями. (а.с. 39-45)

Згідно розрахунку пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2013 по 01.10.2022, наданого представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Попеска О.П., пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за період з 01.06.2013 по 01.10.2022 становить 3771329,94 грн. (а.с. 8-14)

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частин 3, 8ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»розмір заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається державним виконавцем у порядку, встановленомуСК України. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03.04.2019 у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18), яка згідно зіст. 360-7 ЦПК Україниє обов`язковою для судів.

Виходячи з наведеного вище, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 03.04.2019 (справа №333/6020/16-ц) та провівши розрахунок пені по сплаті аліментів за формулою (заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %) шляхом додавання кожного місячного платежу, за період з 01.06.2013 по 01.10.2022, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що використана представником позивача методика обчислення пені загалом відповідає вимогам закону і правовим позиціям, висловленим Верховним Судом, проте містить рахункові помилки, що призвели до невірного визначення суми пені - 3771329,94 грн замість належної суми 3771485,34 грн.

Оскільки розмір пені - 3771485,34грн. перевищує розмір заборгованості, з відповідача слід стягнути на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 100 відсотків заборгованості, а саме 191828,19 грн.

Відповідачем не надано суду доказів про те, що заборгованість за період 01.06.2013по 01.10.2022 утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Положеннями ч. 1ст. 137 ЦПК Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.4.1 Договору про надання професійної правничої допомоги адвоката №19/11 від 19.11.2021 укладеним між позивачем та адвокатським об`єднанням «Вінницький центр правової допомоги» в особі Попеска О.П., гонорар за надання професійної правничої допомоги, вказаної у п.2 Договору, є фіксованим, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого адвокатом АО і становить 7000 грн. Розмір гонорару за даним договором включає в себе усі необхідні дії, які передують зверненню до суду та представництво клієнта в межах розгляду справи судом першої інстанції. (а.с.49-51)

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»)

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі №910/4201/19 вказано, що «адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару (п.п.5,6 п.5.11).

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (п.5.12, 5.13 постанови).

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18.

Надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позов було задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Згідно з вимогами ч. 6ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому, оскільки позов було задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати, а саме судовий збір, від сплати якого звільнено позивача, в сумі 992,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180,196 СК України, ст.ст. 81,141,263-265,279,280-283,354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 191828,19 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 7000 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: