Рішення

від 25.01.2023 по справі 946/5971/22

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/5971/22

Провадження № 2/946/1200/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю секретаря Топтигіної О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в загальному порядку в залі суду в м. Ізмаїлі справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2022 року (ВП за № 69604890) яку було винесено Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркой В.В. з ОСОБА_1 було вирішено стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість в розмірі: 19935,11 грн. Зазначену постанову про відкриття ВП за № 69604890 було винесено на підставі виконавчого напису №178101 який було видано 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 10.08.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркою В.В. було вирішено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть вiдкритi пiсля винесення постанови про арешт коштів боржника, крiм коштiв, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 19 935,11 грн. 3 вищевказаною постановою про відкриття виконавчого провадження № 69604890 вiд 10.08.2022 року ОСОБА_1 категорично не погоджується та вважає виконавчий напис нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне. Договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» не було особисто підписано та такий договір не було посвідчено нотарiально. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було видано виконавчий напис № 178101, який було видано 16.06.2021 року безпідставно, необґрунтовано, а отже, незаконно. Про відкриття виконавчого провадження № 69604890 щодо неї, ОСОБА_1 дізналась пiсля того, як на її картковий рахунок було накладено арешт та після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП № 69604890, її було позбавлено можливості використовувати у повній мiрi свiй картковий рахунок, примусивши відраховувати кошти в якості боргу, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, мiнiмальних витрат виконавчого провадження, штрафів у ВП № 69604890. Крім того, в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису позивачці не було надіслано жодного повідомлення-письмової вимоги про усунення порушень. Також, приватним нотаріусом перед вчиненням нотаріальної дії щодо видачі виконавчого напису № 178101 від 16.06.2021 року не враховано, що відсутній факт безспірності заборгованості за кредитним договором та відсутність відповідного нотаріально посвідченого договору, та не було надане підтвердження того факту, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Позивачка вказує, що нею взагалі будь-які кредитні чи інші договори з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» не укладались та більш того, кредитний договір не є підставою безспірного стягнення, тому у нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і, на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором. З огляду на вказане, позивачка просить суд визнати виконавчий напис №178101, який було видано 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на користь позивачки всі витрати, понесені на правову допомогу, у розмірі 10000,00 грн.

В судове засідання позивачка не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, надала суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити та розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 17.01.2023 року представник відповідача надав суду заяву, в якій вказав, що просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, в тому числі, і у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки відповідач категорично не погоджується з доводами позивачки та заперечує проти заявлених позовних вимог у повному обсязі. Зазначені позивачкою витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Крім того, предмет позову у справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складення великої кількості процесуальних документів, витрачання значного часу та вивчення обставин справи. У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч.2 ст.281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення справи, суд дійшов наступного висновку.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис за №178101, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал», якому ПАТ «Платинум Банк» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги №148К від 23.03.2018 року, за кредитним договором №49639/005ХSGF від 26.03.2013 року, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 . Запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» стягнути з ОСОБА_1 за період з 23.03.2018 року по 17.05.2021 року включно, суму у розмірі: 7000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 11735,34 грн. заборгованість за відсотками, за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату, яку підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість боржника становить 19935,11 грн.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В.В. від 10.08.2022 року по примусовому виконанню виконавчого напису № 178101 від 16.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованості у розмірі 19935,11 грн. відкрито виконавче провадження № 69604890, визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 332,00 грн., стягнено з боржника основну винагороду у сумі 1993,51 грн.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вказаним Переліком передбачене стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стяґувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Однак, відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., не надали суду належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості за кредитом у розмірі, зазначеному у виконавчому листі.

Відповідач доказів надання приватному нотаріусу документів, визначених Переліком та необхідних для вчинення виконавчого напису суду не надав.

Також, відсутні докази належного направлення відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» й отримання позивачкою письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором.

Отже, відповідачем не надано суду доказів надсилання вимоги про усунення порушень і не надано документів, що підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми заборгованості.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вищевказану правову позицію було також підтримано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом 06.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14.

Враховуючи положення ст.88 Закону України «Про нотаріат» на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису він повинен був перевірити правомірність вимог стягувача за вимогами в повному обсязі в тому числі і строки давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині.

В зв`язку з зазначеним, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги в частині стягнення витрат на надання професійної правничої допомогу, пов`язаних з розглядом справи, суд виходить з положень ст.133 ЦПК України, відповідно до яких, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог тощо.

Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п.95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Юридично-консалтингова компанія «Хьюман Райтс», зокрема, адвокат Морозов В.Ю., надав професійну правничу допомогу позивачці, що підтверджується договором про надання юридичних послуг від 19.08.2022 року. свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером на надання правничої (правої) допомоги (а.с.15-16, 18-19, 20).

Позивачка на підтвердження суми витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. надала суду Додаток №1 до Договору від 19.08.2022 року на суму 10000,00 грн., розрахунок, викладений в акті надання послуг за договором від 19.08.2022 року (а.с.17) та квитанцію з печаткою Юридичної фірми «Human rights» від 23.08.2022 року (а.с.22).

Разом із тим, позивачкою або її представником не надано суду документів, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

Згідно із ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язаніці витратиз розглядомсправи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторонипід часрозгляду справи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., яка є сумою, підтвердженою належними та допустимими доказами, також, такою, що є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом обсягу робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягає частковому задоволенню.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, відповідно до вимог якої, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, які понесені позивачем в ході судового розгляду, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Суд не приймає до уваги клопотання представника відповідача про відмову задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки позов задоволено частково, та, у відповідності, до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.За подання до суду позовної заяви фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1, 6ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір в сумі 992,40 грн.

Керуючись, ст.ст. 16, 18, 253, 258, 261, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5,12, 13,76, 81, 141, 259, 263-265, 267, 280-289 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»</a>, адреса місцезнаходження юридичної особи: 79018, Львівська область, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович, адреса місцезнаходження: м.Одеса, просп. Гагаріна, 12А, «БЦ Шевченківський», офіс 1102, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №178101, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 16 червня 2021 року про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»</a> заборгованості за кредитним договором №49639/0005XSGF від 26 березня 2013 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 , у загальній сумі 19935,11 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»</a>, адреса місцезнаходження юридичної особи: 79018, Львівська область, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 25234236, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків « НОМЕР_1 », витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч гривень нуль копійок) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»</a>, адреса місцезнаходження юридичної особи: 79018, Львівська область, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 25234236, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків « НОМЕР_1 », суму сплаченого судового збору в розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) гривні.

Рішення судуможе бутиоскаржене вапеляційному порядкудо Одеськогоапеляційного судучерез Ізмаїльськийміськрайонний судОдеської областішляхом подачів 30-деннийстрок здня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко