Постанова

від 28.01.2023 по справі 509/2880/22

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2880/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2023 року слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним керівником прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160380000272 від 18.02.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч.3,4 ст.358 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Павлівка, Світловодського р-ну Кіровоградської області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, на утриманні не має неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштованого ДП Управління ВОХОР, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч.3,4 ст.358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020160380000272, відомості про яке 18.02.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 та ч.4 ст.358 КК України.

В відповідності до наданого клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018року необхідно було забезпечити формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України.

Відповідно до діючого законодавства, підставою для розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок є наступні документи: розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» від 16.09.2015 № 939-р (із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінет) України від 23.08.2017 №578-р, 07.02.2018 №81-р); наказ Держгеокадастру «Про проведення інвентаризації землі сільськогосподарського призначення державної власності» від 15.03.2018 №45.

Відповідно до пункту «є-1» частини 1 статті 15-1, частини 4 статті 122 частини 13 статті 186 Земельного кодексу України, Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.20Н №219, розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад», Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 прийнято наказом від 15.03.2018 № 45, яким вирішено питання щодо проведення інвентаризації, території об`єднаних територіальних громад, несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій, керуючись статтями 15і, 117, 122 Земельного кодексу України Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області прийнято наказ від 17.06.2019 №15-3145/13-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність».

На підставі вказаного наказу земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3,8161 га, які розташовані на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, передані у власність за актом приймання-передачі Таїровській селищній раді.

До складу земельних ділянок, які Головне управління передало згідно акту приймання-передачі, увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:002:3651 площею 0,0883 га.

Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що неодноразові відмови ГУ Держгеокадастру в Одеській області, надані йому за заявами про затвердження документації із землеустрою щодо надання останньому у власність земельної ділянки площею 0,0883 га без зміни цільового призначення, маючи намір, спрямований на її заволодіння, у невстановлений слідством час та місці, вступив у попередню змову з невстановленими слідством особами.

Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на заволодіння земельною ділянкою площею 0,0883 га. з кадастровим номером 5123755800:01:002:3651, яка належить Таїровській селищній раді, у невстановлений час, знаходячись у невстановленому місці, розуміючи, що подальша реалізація його наміру без виготовлення завідомо підробленого документу, який надавав би йому право на безкоштовне отримання земельної ділянки, а саме наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення, неможлива, передав невстановленій особі свої анкетні данні та відомості, які містили інформацію про адресу розташування земельної ділянки, площу, кадастровий номер, підстави набуття права власності.

Протягом липня 2019 року, у невстановлений слідством день та час, невстановлена особа передала ОСОБА_5 підроблений наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, до якого внесені завідомо недостовірні відомості, а саме: дата його видання 31.07.2019, реєстраційний номер 15-3939/13-19-СГ, підстави його видання, а саме: рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року у справі №420/3040/18 та інші недостовірні відомості, відповідно до якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, надання ОСОБА_5 у власність земельну ділянку площею 0,0883 га, в тому числі: пасовищ- 0,0883 га (кадастровий номер 5123755800:01:002:3651) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення садівництва (землі сільськогосподарського призначення), розташовану на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту).

В дійсності 31.07.2019 ГУ Держгеокадастру в Одеській області наказ від №15- 3939/13-19-СГ не виносився та не реєструвався, за таким номером 19.07.2019 зареєстрований наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», відповідно до якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_7 земельної ділянки площею - 1,000 га з кадастровим номером 5120689100:01:001:0829 із земель сільськогосподарського призначення розташованої на території Чернеченської сільської ради Балтського району Одеської області.

Крім того, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року у справі № 420/3040/18 було оскаржено ГУ Держгеокадастру в Одеській області та станом на 31.07.2019 не набрало чинності, оскільки 17жовтня 2019 року П`ятим Апеляційним адміністративним судом у справі №420/3040/18 постановлено нове рішення, яким визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб заяви ОСОБА_5 від 10.04.2019р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0883га, яка розташована на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3651 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 10.04.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0883 га, та прийняти відповідне рішення організаційно - розпорядчого характеру з урахуванням висновків, викладених у даній постанові.

Відповідно до положень ч. 8 та ч. 14 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, проводиться на підставі державного акту на право приватної власності на землю, державного акту на право власності на землю, державного акту на право власності на земельну ділянку виданих органом місцевого самоврядування до 01.01.2013 та інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Таким чином Наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» - це документ, виданий уповноваженим державним органом, який має право видавати такий документ, що підтверджує набуття права власності громадянина чи юридичної особи на земельну ділянку. Містить інформацію про власника земельної ділянки; підстави набуття права власності на земельну ділянку; місце розташування, площу, кадастровий номер земельної ділянки, який надає права, зокрема, на реєстрацію права власності та звільняє від обов`язків.

В подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії та реалізуючи злочинний умисел, спрямований на досягнення корисливої мети по заволодінню земельною ділянкою з кадастровим номером 5123755800:01:002:3651, яка належить Таїровській селищній раді Овідіопольського району Одеської області, надаючи своїм злочинним діям ніби -то законного характеру, 23.08.2019 року о 16годині 31 хв. прибув до державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області за адресою: м. Одеса, Адміральський проспект 33а, та надав останньому підроблений наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 31.07.2019 №15-3939/13-19-СГ як підставу для вчинення реєстраційних дій щодо права власності.

Крім того, державний реєстратор комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, будучи введений в оману ОСОБА_8 щодо справжності наданого наказу, розглянув заяву останнього про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 23.08.2019 о 16 годині 31 хв. за реєстраційними номером 35612072, яку подав ОСОБА_5 для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована в Одеській області, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада з кадастровим номером 5123755800:01:002:3651, та вирішив провести державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку за суб`єктом: ОСОБА_5 , після чого видав останньому витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за номером 178710699.

Після чого, ОСОБА_9 , заволодівши злочинним шляхом земельною ділянкою, яка належить Таїровській селищній раді Овідіопольського району Одеської області з кадастровим номером 5123755800:01:002:3651, загальною прощею 0,0883 га, достовірно знаючи, що підстави її набуття є явно протиправними, приховуючи вказані факти, шляхом обману, подарував її ОСОБА_10 , підписавши 06.09.2019 нотаріально посвідчений договір дарування, зареєстрований в реєстрі приватним нотаріусом Світловодського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_11 за №1133.

За сукупністю вчиненого, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК України, а саме в заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах, підроблення іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчинені за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документа.

06.10.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 3 та ч. 4 ст.358КК України, шляхом відправлення відповідного повідомлення згідно ст. ст. 111, 112, ч. 1 ст. 278 КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними (на даний час) доказами, в кримінальному провадженні, а саме:

- заявою керівника Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_12 від 07.02.2020 за фактом заволодіння земельними ділянками з кадастровими номерами 5123755800:01:002:3590 площею 0,9931 га та земельною ділянкою з кадастровим 5123755800:01002:3651 площею 0,0883 га, які належать селищній громаді;

- інформаційної довідки 195478609 від 02.01.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до якої земельна ділянка з кадастровим 5123755800:01002:3651 площею 0,0883 га на підставі акту приймання-передачі від 18.06.219 та наказу № 15-3145/13-19-СГ від 17.06.2019, виданого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області належить Таїровській селищній раді Овідіопольського району Одеської області;

- актом приймання - передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019;

- додатком до акту приймання передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019;

- наказом № 15-3145/13-19-СГ від 17.06.2019, виданого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області;

- наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 19.07.2019 № 15-3939/13-19-СГ;

- актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом -земельної ділянки від 21.10.2019 № 636-ФК/641/АП/0 9101/;

- листом за підписом голови Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2020 відповідно до якого вбачається, що за даними автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду» в провадженні Одеського окружного адміністративного суду не перебувала справа за №420/3040/18;

- показами колишнього державного ресторатора ОСОБА_13 , який вказав на ОСОБА_14 , який надавав йому документи з метою вчинення реєстраційних дій;

- тимчасово вилученими документами з Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської РДА Одеської області, пов`язаними із вчиненням реєстраційних дій з земельною ділянкою з кадастровим 5123755800:01002:3651 площею 0,0883 га;

- протоколом огляду та долучення до матеріалів кримінального провадження як речових доказів документів вилучених з Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської РДА Одеської області, пов`язаними із вчиненням реєстраційних дій з земельною ділянкою з кадастровим 5123755800:01002:3651 площею 0,0883 га;

- висновком № 051/20/20 оціночно - земельної експертизи від 30.09.2020;

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за якій законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, згідно ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 КПК України.

Згідно п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, з огляду на що, можливо застосувати тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 та останнього повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. З та ч. 4 ст. 358 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, шляхом відправлення відповідного повідомлення згідно ст.ст.111, 112, ч. 1 ст.278КПК України, у зв`язку з неявкою ОСОБА_5 на виклики слідчого, та переховуванням від органу досудового розслідування.

11.06.2021 Овідіопольським районним судом (справа № 509/2839/21) на підставі клопотання слідчого винесена ухвала про надання дозволу уповноваженим службовим особам на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Павлівка, Світловодського району, кіровоградської області, громадянина України, українцю за національністю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого та доставку його під вартою до Овідіопольського районного суду Одеської області, розташованого за адресою: Одеська область, смт Овідіополь, вул. Берегова, 9 в зал судового засідання слідчого судді для участі у розгляді клопотання слідчого про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком дії ухвали до 14.12.2021.

11.11.2020 у рамках кримінального провадження винесена постанова про оголошення у розшук підозрюваного.

17.11.2020 СКП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області заведено ОРС «РОЗШУК» № 029051 від 17.11.2020 відносно розшукуємого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12.11.2020 Овідіопольським районним судом (справа № 509/5680/20) на підставі клопотання слідчого винесена ухвала про надання дозволу уповноваженим службовим особам на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Павлівка, Світловодського району, кіровоградської області, громадянина України, українцю за національністю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого та доставку його під вартою до Овідіопольського районного суду Одеської області, розташованого за адресою: Одеська область, смт Овідіополь, вул. Берегова, 9 в зал судового засідання слідчого судді для участі у розгляді клопотання слідчого про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком дії ухвали до 11.05.2021.

В свою чергу, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, які дають підстави вважати про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що також унеможливлюють застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу під час досудового розслідування, а саме: п.1 ч.1 ст.177 КПК України: ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, так як не являється до слідчого; п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України: ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме в зв`язку з тим, що на даний час триває досудове розслідування, підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може таємно від слідства знищити сховати або спотворити, поки ще не знайдені, а відомі лише йому, не встановлені на даний час - речові докази, які можуть мати значення для розслідування в подальшому; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: може незаконно впливати на свідків, так як підозрюваний ОСОБА_5 на сьогоднішній день знайомий зі свідками, знає де вони проживають, і може в подальшому залякувати свідків; п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України: може вчинити інші кримінальні правопорушення, майнові злочини перебуваючи на волі.

Слідчий вважає, що беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до дванадцяти років, що у відповідності п. 4 ч. 2 ст. 183 КОК України дає змогу застосувати тримання під вартою, разом з тим, на момент звернення з клопотанням, останній переховується від органів досудового розслідування та може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначеного покарання в подальшому, а також те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, заявили клопотання, яким просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначив, що підозрюваний раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання та місце роботи.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за якій законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, згідно ч.4 ст.190 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Так, положеннями ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розгляді відповідних клопотань про обрання запобіжного заходу, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011року, заява № 42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою - є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, судом враховується правова позиція ЄСПЛ, викладена у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Як неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях, пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (inabstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка слугувала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ). Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі "Таран проти України" зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Неистяк проти Словаччини», заява №65559/01, п.74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі проти Польщі» (Ladentv. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов протиУкраїни» (v.Ukraine),заява № 38717/04, п. 86).

На підставі досліджених матеріалів провадження, суд вважає встановленим наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує слідчий у своєму клопотанні.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Суд вважає, що слідчим та прокурором ні в клопотанні, ні в поясненнях в судовому засіданні не надано аргументованого обґрунтування та доказів перешкоджання підозрюваним проведення слідства, та неможливості застосування до підозрюваного інших, передбачених КПК України видів запобіжних заходів крім тримання під вартою, тому суд вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, і застосування саме такого запобіжного заходу забезпечить належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.181, 183, 193, 194, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним керівником прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160380000272 від 18.02.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч.3,4 ст.358 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , відмовити.

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби на строк 60 діб, а саме, до 29.03.2023 року.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку;

- щодня з 21.00 годин до 06.00 годин не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не спілкуватись з іншими підозрюваними та свідками по кримінальному провадженню.

Роз`яснити підозрюваному положення ст.181 ч.5 КПК України.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 29.03.2023 року.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 31.01.2023 р. о 09.10.

Слідчий суддя ОСОБА_1