Ухвала

від 31.01.2023 по справі 953/717/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/717/23

н/п 2/953/2159/23

УХВАЛА

про залишення без руху

"31" січня 2023 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Бакуменко А.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського ліцею № 107 Харківської міської ради Харківської області про визнання відмови у прийнятті на роботу незаконною, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Харківського ліцею № 107 Харківської міської ради Харківської області про визнання відмови у прийнятті на роботу незаконною, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди.

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбаченийЦПК.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Проте, вказана позовна заява подана із порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позовна заява не відповідає вимогам пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України, а саме заявлені позовні вимоги майнового характеру, які підлягають грошовій оцінці - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, при цьому не зазначено ціну позову, прохальна частина позовної заяви не містить конкретної суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, не наведено обґрунтованого розрахунку цієї суми.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається - сумою, яка стягується.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

У зв`язку з цим, у позовній заяві позивачеві необхідно зазначити ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, визначити зміст позовних вимог, відповідно до проведеного розрахунку сум стягнення за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому слід звернути увагу, що згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» .

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» заробітна плата за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до частини п`ятої статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відмова у прийнятті на роботу не є тотожним поняттю звільнення з роботи. Отже, позивач не звільнений від сплати судового збору за вимогу про скасування наказу про його відсторонення.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16, провадження № 12-301гс18. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №162/941/16-ц.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10.01.2019, починаючи з 1 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 761/943/18.

В своїй постанові від 27.04.2021 у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору не заявляв. Документів, що підтверджують сплату ОСОБА_2 судового збору у встановлених порядку і розмірі, при подачі позову останнім не надано.

Ставки судового збору обраховуються, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684.00 грн., який встановлений станом на 01.01.2023 р.

За таких обставин, з урахуванням позовних вимог ОСОБА_2 повинен сплатити судовий збір за звернення до суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу (майнова вимога) - (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб тобто 1073 грн. 60 коп. за вимогу про стягнення моральної шкоди також в сумі 1073 грн. 60 коп. та вимог нематеріального характеру - про відмову у прийнятті на роботу (в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1073,60 грн.) або ж зазначити підстави звільнення від його сплати.

На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського ліцею № 107 Харківської міської ради Харківської області про визнання відмови у прийнятті на роботу незаконною, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, але не більше десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Позивачу необхідно сплатити судовий збір за звернення до суду в частині вирішення позовних вимог(майнова вимога)

- про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - 1073 грн. 60 коп.;

- вимога про стягнення моральної шкоди в сумі 1073 грн. 60 коп;

та вимога нематеріального характеру:

- про відмову у прийнятті на роботу - 1073,60 грн.

Оплата судового збору здійснюється на р/р UA578999980313161206000020654, отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви, визначені у даній ухвалі, не будуть усунуті, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Докази сплати (в оригіналі) подати до суду у встановлений вище строк.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя А. В. Бакуменко